Постанова № 61137865, 14.07.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4039/16-а

2-а/296/163/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2016 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Галасюк Р.А. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.05.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, та просить визнати дії Головного УПФ в Житомирській області щодо припинення йому виплати пенсії не правомірними, зобов'язати відповідача поновити йому виплату пенсії з 01.06.2015 року та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він перебуває на обліку в Головному УПФ в Житомирській області і з 2014 року отримує довічну пенсію у відповідності до Закону України, яку він отримував до 01.04.2015 року. З дня призначення пенсії і до 01.04.2015 року він отримував пенсію в повному розмірі, однак 01.04.2015 року йому припинено виплату пенсії на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 року у зв'язку з тим, що він працює на посаді заступника начальника УДМС України в Житомирській службі та перебуває на державній службі.

На його звернення про відновлення йому пенсії, ГУПФ відмовило йому, мотивуючи тим, що Законом України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01.04.2015 року, внесено зміни до ст.54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими передбачалося, що у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених ЗУ «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені до цього Закону, не виплачувалися.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VІІІ від 24.12.2015 року внесено зміни до ст.54 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що тимчасово у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 рік, особам (крім інвалідів 1 та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи…), які працюють на посадах та на умовах, передбачених ЗУ «Про державну службу», призначені пенсії не виплачуються.

З квітня 2015 року відповідач, на його думку, незаконно припинив виплату раніше призначеної пенсії та у березні 2016 року відмовив у відновленні пенсійних виплат. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити його позов.

Від відповідача надійшли заперечення на позов, відповідно до яких позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Житомирської області, йому була призначена пенсія згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Після призначення пенсії позивач продовжує працювати на посаді заступника начальника УДМС України в Житомирській службі, яка віднесена до посади державного службовця.

У звязку з набранням чинності Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 року (далі Закон № 213-VІІІ), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VІІІ від 24.12.2015 року (далі Закон № 911-VІІІ) як пенсіонеру, який працює на посаді державного службовця, виплату пенсії позивачу було припинено з 01.04.2015 року та з 01.01.2016 року.

25.03.2016 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про відновлення йому виплати пенсії.

Листом від 01.04.2016 року пенсійний орган відмовив у відновленні виплати пенсії, посилаючись на те, що позивач продовжує працювати на посаді, передбаченій Законом України «Про Державну службу», тому немає підстав для відновлення виплати пенсії.

Така відмова відповідача є неправомірною з огляду на наступне.

01 квітня 2015 року та 01 січня 2016 року набули чинності Закон № 213-VІІІ, Закон 911-VІІІ, відповідно до яких (розділ І пункт 4 Закону № 213-VІІІ, розділ І пункт 5 Закону 911-VІІІ) були внесені зміни до Закону № 2262-XII, якими з 01 квітня 2015 року встановлено, що «тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року та з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») які працюють на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених, крім інших, Законом України «Про державну службу», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються».

На цій підставі пенсійним органом з 01 квітня 2015 року тимчасово припинено виплату пенсії позивачу, призначену за нормами Закону № 2262-XII, у зв'язку із тим, що він працює на посаді заступника начальника УДМС України в Житомирській службі.

Поряд із зазначеним, відповідно до пункту 5 розділу III Закону № 213-VІІІ, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до, крім інших, Закону України «Про державну службу». Такий закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у звязку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цими Законами не призначаються.

На теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу» пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим, передбачені Законом № 2262-XII підстави для невиплати ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати. При цьому суд вважає, що поновити права та інтереси позивача іншим шляхом, ніж відновлення виплати цієї пенсії неможливо.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Запроваджені Законом № 213-VІІІ та Законом 911-VІІІ тимчасові обмеження щодо виплати пенсії особам, що працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» суперечать статті 14, статті 1 Першого протоколу Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» щодо дискримінації при виплаті пенсії в залежності від роду занять та позбавленні права на належне майно у формі призначених пенсійних виплат; статтям 22, 46, 58 Конституції України щодо недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод в тому числі і в сфері соціального захисту та пенсійних виплат; основоположним принципам, закріпленим у Законі № 2262-XII щодо рівноправності осіб при отриманні пенсійних виплат.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що з 01 червня 2015 року (з урахуванням позовних вимог, строку звернення позивача до суду та приписів ст.99 КАС України) та з 01 січня 2016 року виплата пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, підлягає відновленню у звязку з відсутністю підстав для її невиплати.

З відповідача також належить стягнути судовий збір, понесений позивачем при подачі даного позову до суду в сумі 551,20 грн.

Керуючись статтями 94, 161-163, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2015 року неправомірними.

Зобовязати Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відновити виплату ОСОБА_1, пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за період з 01 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 01 січня 2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Р. А. Галасюк