Ухвала суду № 61136815, 29.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 р.Справа № 820/2743/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представників позивача Суржана Р.Д., Оковитої А.Є.

представника відповідача Лук'янцева С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2016р. по справі № 820/2743/16

за позовом Державного підприємства "Завод "РАДІОРЕЛЕ"

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Завод "РАДІОРЕЛЕ" (далі за текстом - ДП "Завод "РАДІОРЕЛЕ", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі за текстом - Східна ОДПІ м. Харкова, відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області від 04.05.2016р. № 0001511402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 149451 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем у сумі 99634,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 49 817,00 грн. - повністю;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області від 04.05.2016р. №0001521402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 166 506 грн.00 коп., у тому числі за основним платежем 110 704,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 55 352,00 грн. - повністю.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області від 04.05.2016 року №0001511402 та №0001521402.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову в цій частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про не підтвердження позивачем права на податковий кредит та витрати за перевірений період належними первинними документами за наслідками фінансово-господарських відносин з ТОВ НВП «Контракт-Україна» та ТОВ «Фурнез», оскільки надані позивачем до перевірки документи мають статус формальних.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Фахівцями Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна виїзна перевірка ДП "Завод "РАДІОРЕЛЕ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ НВП «Контракт-Україна» та ТОВ «Фурнез» за липень 2015 року.

Результати перевірки оформлені актом від 12.04.2016 № 1268/20-38-22-01-04/32444638, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: пп. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ТОВ НВП «Контракт-Україна» та ТОВ «Фурнез» за період липень 2015 року, в результаті чого ДП "Завод "РАДІОРЕЛЕ" завищено податковий кредит на суму ПДВ 110704 грн.; пп. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП "Завод "РАДІОРЕЛЕ" занижено податок на прибуток за 2015 рік, що підлягає сплаті на загальну суму 99633,60 грн.

Не погодившись із висновками вказаного акту перевірки позивач звернувся до Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області зі скаргою № 39-298 від 20.04.2016 (а.с. 46-47).

Рішенням Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 4514/10/20-38-22-02-18 від 27.04.2016 року висновки акту перевірки від 12.04.2016 № 1268/20-38-22-01-04/32444638 залишено без змін (а.с. 49-50).

На підставі висновків акту перевірки від 12.04.2016 № 1268/20-38-22-01-04/32444638, Східною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено податкові повідомлення - рішення:

- № 0001511402 від 04.05.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в сумі 149451,00 грн., з яких: основний платіж - 99634,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 49817,00 грн.;

- № 0001521402 від 04.05.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в сумі 166056,00 грн., з яких: основний платіж - 110504,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 55352,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості податкових повідомлень-рішень № 0001511402 від 04.05.2016 року та № 0001521402 від 04.05.2016 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою не визнано податкові наслідки операцій з придбання платником товарів у рамках господарських взаємовідносин з ТОВ НВП «Контракт-Україна» та ТОВ «Фурнез».

За висновком контролюючого органу, між позивачем та вказаними контрагентами не відбулось реальних фінансово-господарських правовідносин; дійсний зміст задекларованих операцій полягав лише в документальному оформленні ланцюгового руху товару, надані позивачем до перевірки документи мають статус формально складених та не підтверджують реальність здійснення таких операцій.

Так, до перевірки не надано товарно-транспортних накладних та документів, що підтверджують транспортування товару, а перевезення придбаної у вищезазначених контрагентів хімічної продукції, яка є небезпечною має бути підтверджено документами на перевезення.

Між тим, колегія суддів вважає вказані доводи Східної ОДПІ м. Харкова необґрунтованими, виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Колегією суддів встановлено, що між ДП "Завод "РАДІОРЕЛЕ" та ТОВ НВП «Контракт-Україна» укладено специфікації до договору від № 38/158 від 17.04.2013 року (т. 1, а.с. 80-82).

Виконання умов договору підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, накладними-вимогами, актами на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів, прибутковими актами (т. 1, а.с. 83-136).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проведено в повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями та виписками по особовому рахунку (т. 1, а.с. 124-136).

Також, між ДП "Завод "РАДІОРЕЛЕ" (Покупець) та ТОВ «Фурнез» (Постачальник) укладено договір № 38/182/1 від 01.07.2015 року (т.1, а.с. 140-141).

Відповідно до умов вищевказаного договору, постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти та передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, номенклатура, асортимент, кількість та ціна якого визначається специфікаціями, які є невід'ємними частинами цього договору. Загальна вартість товару, що постачатиметься за цим договором, визначатиметься загальною вартістю всіх погоджених сторонами специфікацій. Товар повинен відповідати за якістю ДСТУ, ГОСТ, технічним умовам, іншій документації, яка встановлює вимоги до якості товару підприємства - виробника. Поставка товару здійснюється постачальником протягом 10 календарних днів з моменту одержання заявки. Здача - приймання товару за кількістю здійснюється у відповідності до Інструкції П6. Товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю згідно підписаних сторонами накладних. Покупець оплачує товар за фактом поставки на підставі рахунку постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару.

Також, між ДП "Завод "РАДІОРЕЛЕ" та ТОВ «Фурнез» укладено специфікації до договору від 38/182/1 від 01.07.2015 року (т.1, а.с. 140-141).

Виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, накладними-вимогами, прибутковими актами (т. 1, а.с. 149-243).

Згідно повідомлення про згоду на переведення боргу ТОВ «Фурнез» від 31.07.2015 року ТОВ «Фурнез» дало свою згоду на переведення боргу, що виник на підставі п.5.3 договору №38/182/1 від 01.07.2015 р., в сумі 190310,16 грн. від первісного боржника - ДП «Завод «Радіореле» до нового боржника - ТОВ «Стар-Прайд». Між ДП «Завод «Радіореле», ТОВ «Стар-Прайд» та ТОВ «Фурнез» укладено договір № 39/209 від 31.07.2015р. про переведення боргу, згідно якого ДП «Завод «Радіореле» (Первісний боржник) переводить на ТОВ «Стар-Прайд» (Нового боржника) борг (грошове зобов'язання) у розмірі 190310,16 грн., що виник на підставі п.5.3 Договору №38/182/1 від 01.07.2015 р. На підставі вказаних документів та службової записки ДП «Завод «Радіореле» про залік однорідних вимог у бухгалтерському обліку ДП «Завод «Радіореле» проведено залік зустрічних грошових вимог на суму 190310,16 грн. Відповідно до акту звірки розрахунків за липень 2015 року між ТОВ «Фурнез» та ДП «Завод «Радіореле» сальдо розрахунків станом на 01.08.2015 року складає 0 грн.

Контролюючим органом досліджувалися вказані первинні документи, однак не було зазначено недоліків їх форми та змісту.

Водночас, колегією суддів встановлено, що первинні документи по вищенаведеним господарським операціям містять всю необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо їх змісту, мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють встановити факт реального здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неправомірності формування податкового кредиту та витрат позивача через ненадання до перевірки транспортних документів, з огляду на наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів. Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Отже, дані податкового обліку платника податків мають бути підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.

Між тим, товарно-транспортні накладні не є тими первинним документами, які підтверджують право на податковий кредит позивача, а правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку. Вказані документи також не відображають зміст господарських операцій з поставки товару, а лише є додатковими доказами підтвердження обставин фізичного переміщення придбаного товару та реального виконання господарських операцій.

За наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товару, відсутність таких документів як товарно-транспортні накладні, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність права на податковий кредит та підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товарно-матеріальних цінностей. При цьому, як вбачається зі змісту договорів поставки, поставка товару здійснюється постачальником, а тому ДП "Завод "РАДІОРЕЛЕ" не брав участі у відносинах з перевезення вантажу.

Колегія також суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо наявності податкової інформації від інших ДПІ, на обліку в яких перебувають контрагенти позивача щодо не підтвердження реальності здійснення останніми господарських відносин по ланцюгу постачання, оскільки така податкова інформація не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не може вважатися беззастережним та безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагентів позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Згідно зі ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, оцінивши надані позивачем до матеріалів справи докази, а також враховуючи, що в наданих позивачем до суду документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, колегія суддів зазначає, що підприємством ДП "Завод "РАДІОРЕЛЕ" доведено правомірність формування податкового кредиту та витрат в результаті фінансово-господарських відносин з контрагентами ТОВ НВП «Контракт-Україна» та ТОВ «Фурнез» за липень 2015 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що спірні господарські операції позивача з контрагентами у перевіреному періоді мали реальний характер, були пов'язані з господарською діяльністю позивача, спричиняючи зміни в структурі його активів, підтверджені належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність податкових повідомлень-рішен Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області від 04.05.2016р. № 0001511402 та №0001521402.

За викладених обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є скасування податкових повідомлень-рішень Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області від 04.05.2016р. № 0001511402 на суму грошового зобов'язання 149451 грн та №0001521402 на суму грошового зобов'язання 166056 грн. Таким чином звернені до суду вимоги мають майновий та немайновий характер.

За приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру юридичною особою судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

При поданні апеляційної скарги апелянту необхідно було сплатити 5205,87 грн (149451 грн +166056 грн)*1,5%*110%).

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь особи, що подала апеляційну скаргу суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору в розмірі 5205,87 грн за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2016р. по справі № 820/2743/16 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 17, код ЄДРПОУ 39858581) судовий збір у розмірі 5205 грн. 87 коп. (п'ять тисяч двісті п'ять гривень 87 копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 05.09.2016 р.