Постанова № 61136780, 29.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 522/6491/16-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Кравчук Т.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області про скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14.04.2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови №907 від 06.01.2016р. про притягнення його до адміністративної відповідальності; зобов'язання зареєструвати декларацію про готовність до експлуатації об'єкту - дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02.06.2016р. позов задоволений, скасовано постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №907 від 06.01.2016р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500грн.; зобов'язано відповідача зареєструвати декларацію про готовність до експлуатації об'єкта - дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 24.02.2010р. на праві приватної спільної часткової власності належить 30/1000 будинку АДРЕСА_1 /а.с.20/ Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельну ділянку, площею 0,0276га, кадастровий номер: НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1. /а.с.21/

Державний акт на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0276га, кадастровий номер: НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1, - відсутній.

Разом з тим, 15.04.2014р. ОСОБА_1 подав до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 категорія складності об'єкту 2, на підставі будівельного паспорту №01-07/111, виданого 10.04.2014р. УАМ Одеської міської ради, та державного акту на право власності на земельну ділянку від 12.01.2006р., площею 0,0276га серія НОМЕР_2, кадастровий НОМЕР_3. /а.с.5-6/

16.12.2015р. ОСОБА_1 подав до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта щодо реконструкції дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1./а.с.48/

22.12.2015р. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було видано направлення для проведення позапланової перевірки № 3383 на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України за №976 від 08.09.2015р. та перевірки достовірності даних декларації про готовність об'єкта до експлуатації. /а.с.47/

28.12.2015р. була проведена позапланова перевірка, за наслідками якої складений акт від 28.12.2015р., яким встановлено, що розроблений генеральний план лист №3 не відповідає дійсності розміщеним спорудам навколо земельної ділянки, на якій проектується об'єкт; у ескізному проекті - генеральний план розроблений без врахування відстані до існуючих сусідніх будинків; виданий будівельний паспорт реєстраційний номер 01-07/111 від 10.04.2014р., на реконструкцію житлового будинку з улаштуванням триповерхової прибудови. Під час виїзду на місце оглядово встановлено, що виконані будівельні роботи з реконструкції існуючого будинку влаштуванням підвалу - 3,150 та будівництво 1-3 поверху з плоским дахом (відмітка підлоги 3-го поверху +6,475 та покрівлі орієнтовно 10,740 з огорожею по периметру даху, та будинок по генеральному плані під літерою - 3 розміщений на відстані 4-5 метрів (та який затертий та не зазначений на генеральному плані, розробленому ЧП «Проект». Перевіркою встановлено, що позивачем фактично була проведена не реконструкція, а будова нового будинку, тим самим ОСОБА_1 порушені вимоги ст. 27, ч.1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім цього, державний акт про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_4 від 12.01.2006р. площа 0,0276га належить ОСОБА_2, та наявний договір дарування від 24.02.2010р., який не зазначений у повідомлені, тим самим порушено ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності. /а.с.57-61/

28.12.2015р. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області складений припис, яким зобов'язано ОСОБА_1 усунути виявлені порушення у термін до 28.01.2016р. /а.с.68-72/

06.01.2016р. відповідачем винесена постанова №907 по справі про адміністративне правопорушення, якою встановлено, що ОСОБА_1 у поданій декларації про готовність об'єкта до експлуатації вказав документ, який посвідчує право власності на земельну ділянку, - державний акт про право власності на земельну ділянку від 12.01.2006р., що належить ОСОБА_2, цей ж документ вказано у повідомленні, виданому інспекцією ДАБК в Одеській області від 15.04.2014р. №ОД067141050660, у зв'язку з чим ОСОБА_1 надані недостовірні дані до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, чим порушено ч.1 ст.34, ч.10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тому ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.12 ст. 96 КУпАП. /а.с.50-55/

Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спору) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.

Відповідно до статті 41 державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис)

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За приписами статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Статтею 36 цього Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Приписи ст. 376 Цивільного кодексу України необхідно розуміти так, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена саме особі, яка здійснює будівництво, або відведена не для цієї мети.

Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянку у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених ст.ст. 26-32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч.12 ст. 96 КУпАП експлуатація об'єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року та не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів II категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року передбачено, що у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни. Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації. До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач посилається на те, що він помилково 15.04.2014р. зазначив у повідомленні про початок будівельних робіт державний акт, оформлений на ім'я ОСОБА_2 Однак, вказані посилання спростовуються відсутністю державного акта на земельну ділянку на ім'я позивача та про наявний договір купівлі-продажу земельної ділянки позивач заявив також 16.12.2015р. при поданні декларації про готовність до експлуатації об'єкту, тобто зі спливом півторарічного строку.

Також, під час розгляду справи судами першої та другої інстанції позивачем не надані документи про фактичне переоформлення на нього земельної ділянки, докази звернень до відповідних органів щодо отримання державного акту.

Отже, позивач не спростовує факт зазначення в поданих документах інформації щодо державного акту первісного власника земельної ділянки, тобто фактично визнає подання недостовірної інформації у документах.

Посилання суду першої інстанції на ч.1 ст.38 КУпАП, накладення адміністративного стягнення поза межами двомісячного строку з дня вчинення правопорушення, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки перевірка була проведена 28.12.2015р. та 06.01.2016р. винесена постанова про адміністративне правопорушення. Раніше вказаний об'єкт не перевірявся та з аналогічних підстав до відповідальності позивач не притягувався.

Крім цього, відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Оскаржена постанова винесена 06.01.2016р., при цьому з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 14.04.2016р. без зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Приймаючи до уваги, що позивачем пропущений строк звернення до суду, з оскарження спірної постанови, та ним не надано поважних причин пропуску строку звернення до суду, судова колегія вважає, що позовна заява в цій частині підлягає залишенню без розгляду, а в іншій частині залишенню без задоволення, з підстав правомірності оскарженої постанови та надання відповідачу недостовірних даних до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, чим порушено ч.1 ст.34, ч.10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі викладеного, в зв'язку з порушенням, при вирішенні справи, судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права постанова суду першої інстанції в порядку ст. 202 КАС України підлягає скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України та відстрочена апелянту, згідно з ст.88 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 94, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області задовольнити, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2016 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області зареєструвати декларацію про готовність до експлуатації об'єкту - дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1, - залишити без задоволення.

Іншу частину позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови №907 від 06.01.2016р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, - залишити без розгляду.

Стягнути з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 1212 (тисяча двісті дванадцять ) грн. 64 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія