Постанова № 61136766, 01.09.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2016 р. Справа № 922/1137/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Ільїн О.В. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 07.04.2016р.,

1-го відповідача ОСОБА_2, за довіреністю від 04.01.2016р.,

2-го відповідача ОСОБА_3, за довіреністю №1783/09 від 25.07.2016р.,

третьої особи, як не заявляє самостійних вимог не з'явився,

третьої особи із самостійними вимогами ПАТ "Сбербанк" - ОСОБА_4, за довіреністю від 27.04.2016р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (вх.1822Х/1-43) та апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" (вх.1855Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. у справі №922/1137/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромасервіс", м. Київ,

до 1) Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", м. Харків,

2) Приватного акціонерного товариства "Національний депозитарій України", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ,

про зобовязання вчинити певні дії,

та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", м. Київ,

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аромасервіс", м. Київ,

2) Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" м. Харків,

про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ТОВ "Аромасервіс", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача -1 - ПрАТ "Харківський коксовий завод" та відповідача-2 - ПАТ "Національний депозитарій України" в якому просить суд зобовязати відповідачів вчинити необхідні дії для проведення конвертації частини акцій Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" в кількості 360 штук в акції створюваних в результаті виділу акціонерних товариств Приватного акціонерного товариства "Слобожанський коксовий завод" в кількості 180 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 10000,00 гривень кожна та Приватного акціонерного товариства "Коксолит" в кількості 180 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 10 000,00 гривень кожна, а саме:

Відповідача-1 - подати до Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" відповідні належним чином оформлені Розпорядження емітента, що реорганізується шляхом виділу про проведення конвертації акцій; Розпорядження емітентів, що створюються в результаті виділу, про проведення конвертації акцій; Розпорядження Центральному депозитарію на виконання облікових операцій переказу цінних паперів; Розпорядження на зарахування цінних паперів на рахунки емітентів цінних паперів внаслідок депонування тимчасового глобального сертифікату випуску цінних паперів; Розпорядження про депонування тимчасових глобальних сертифікатів;

Відповідача-2 - виконати належним чином оформлені Розпорядження емітента, що реорганізується шляхом виділу про проведення конвертації акцій; Розпорядження емітентів, що створюються в результаті виділу, про проведення конвертації акцій; Розпорядження Центральному депозитарію на виконання облікових операцій переказу цінних паперів; Розпорядження на зарахування цінних паперів на рахунки емітентів цінних паперів внаслідок депонування тимчасового глобального сертифікату випуску цінних паперів; Розпорядження про депонування тимчасових глобальних сертифікатів.

ПАТ "Сбербанк" звернувся до суду з позовом в порядку статті 26 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить прийняти позовну заяву та залучити ПАТ "Сбербанк" в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зобовязати ТОВ "Аромасервіс", ПрАТ "Харківський коксовий завод" припинити вчиняти та заборонити вчинення дій, спрямованих на конвертацію акцій ПрАТ "Харківський коксовий завод" без згоди заставодержателя даних акцій ПАТ "Сбербанк".

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.06.2016р. у справі №922/1137/16 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги ТОВ "Аромасервіс" задоволено. В задоволенні позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - ПАТ "Сбербанк" відмовлено.

Третя особа із самостійними вимогами на предмет спору - ПАТ "Сбербанк" із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову ТОВ "Аромасервіс" відмовити, а позовні вимоги ПАТ "Сбербанк" задовольнити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2016р. апеляційну скаргу ПАТ "Сбербанк" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.07.2016р.

Другий відповідач - ПАТ "Національний депозитарій України" з рішенням місцевого господарського суду також не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.07.2016р. Обєднано апеляційні скарги ПАТ "Сбербанк" та ПАТ "Національний депозитарій України" в одне апеляційне провадження.

ПрАТ "Харківський коксовий завод" надав відзив (вх.№7416 від 26.07.2016р.) на апеляційні скарги ПАТ "Сбербанк" та ПАТ "Національний депозитарій України", в якому просить в задоволенні скарг відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у звязку із знаходженням на лікарняному судді Медуниці О.Є., для розгляду справи №922/1137/16 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Тихого П.В., судді Ільїна О.В., судді Терещенко О.І.

У звязку зі зміною складу колегії суддів у даній справі відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору розпочинається знову.

Ухвалою суду від 26.07.2016 року у звязку зі зміною складу судової колегії розгляд справи було відкладено на 01.09.2016 року на 11:00 год.

31.08.2016 року від представника ПАТ "Сбербанк" надійшли пояснення по справі (вх.№8530).

01.09.2016 року представник позивача подав суду додаткові заперечення на апеляційні скарги (вх.№8566).

Третя особа, будучи належним чином повідомлена про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізувала своє право на участь у судовому процесі та не забезпечила явку представника в судове засідання.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представника третьої особи не була визнана обовязковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін та третьої особи з самостійними вимогами, дослідивши доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ" АРОМАСЕРВІС" (Позивач) є акціонером відповідача-1 (ПАТ "Харківський коксовий завод") якому належить 1 647 простих іменних акцій відповідача -1 загальною номінальною вартістю 16 470 000,00 грн., що складає 50,5215% його статутного капіталу, що підтверджується матеріалами справи.

Загальними зборами акціонерів відповідача-1 04.08.2015р. прийняте рішення про виділ з відповідача-1 юридичних осіб: Приватне акціонерне товариство "Слобожанський коксовий завод" та Приватне акціонерне товариство "Коксолит" та рішення здійснити конвертацію частини акцій відповідача-1 в кількості 360 штук в акції ПрАТ "Слобожанський коксовий завод" в розмірі 180 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 10 000,00 гривень та в акції ПрАТ "Коксолит" в розмірі 180 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 10 000,00 гривень. Вказане підтверджується копією Протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ Харківський коксовий завод від 04.08.2015р.Також загальними зборами акціонерів ПрАТ Харківський коксовий завод тим же протоколом прийняте рішення доручити голові комісії з виділу ПрАТ Харківський коксовий завод виконати передбачені чинним законодавством дії щодо виділу з ПРАТ Харківський коксовий завод ПрАТ "Слобожанський коксовий завод" та ПрАТ "Коксолит".

На виконання вказаних рішень загальних зборів акціонерів ПрАТ Харківський коксовий завод відповідачем-1 було подано відповідачу-2 розпорядження емітента, що реорганізується шляхом виділу про проведення конвертації акцій № 2705/19-11 від 19.11.2015р. Також у складі пакету документів на конвертацію акцій відповідач-1 надав відповідачу-2 такі документи: розпорядження емітента, що створюється в результаті виділу, про проведення конвертації акцій № 19/11-07 від 19.11.2015р. та № 03-20/11 від 20.11.2015р.;розпорядження центральному депозитарію на виконання облікової операції переказу цінних паперів № 04-20/11 від 20.11.2015р. та № 19/11-08 від 19.11.2015р.;розпорядження на зарахування цінних паперів на рахунок емітента цінних паперів внаслідок депонування тимчасового глобального сертифікату випуску цінних паперів № 01-20/11 від 20.11.2015р. та № 20/11-02 від 20.11.2015р.; розпорядження про депонування тимчасового глобального сертифікату № 02-20/11 від 20.11.2015р. та № 20/11-03 від 20.11.2015р.

У виконанні вказаних розпоряджень відповідачем-2 було відмовлено з посиланням, як на підставу відмови, на пункт 12, глави 3, розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.13 №735 інші причини, що визначені Правилами та законодавством, а саме: вказані у розпорядженні цінні папери, які призначені для списання з рахунку в цінних паперах клієнта, депонента, заблоковані у звязку з обтяженням їх зобовязаннями або іншим обмеженням в обігу.

Також, місцевий суд встановив, що відповідач-2 має статус центрального депозитарію згідно із ст. 9 Закону України Про депозитарну систему України і відповідно до якої в Україні може існувати лише один центральний депозитарій. За таких обставинвідповідач-1, як емітент, не може скористатися послугами іншого депозитарію з обслуговування рахунків у цінних паперів емітентів.

Крім того, суд встановив, що ПАТ Сбербанк є заставодержателем акцій ПрАТ Харківський коксовий завод, що підтверджується копією договору застави цінних паперів від 13.09.2012р., укладеного між ПАТ Сбербанк та ТОВ Аромасервіс, а також копією договору застави цінних паперів від 13.09.2012р., укладеного між ПАТ Сбербанк та CARBO TRADING LIMITED.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору до суду з позовами.

Задовольняючи позов ТОВ Аромасервіс та відмовляючи в позові ПАТ Сбербанк суд першої інстанції зазначив, що конвертація частини акцій ПрАТ Харківський коксовий завод в кількості 360 штук в акції створюваних в результаті виділу акціонерних товариств є похідною дією і специфічною складовою процедури виділу з акціонерного товариства. Враховуючи відсутність будь-яких встановлених законом обмежень на прийняття уповноваженим органом позивача рішення про конвертацію цінних паперів та з огляду на приписи статті 5-2 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок, суд приходить до висновку про відсутність у ПАТ Сбербанк, як у заставодержателя, права не погодитися з рішенням про конвертацію заставлених цінних паперів з настанням наслідку у вигляді недійсності, нечинності такого рішення або унеможливлення його виконання.

ПАТ Сбербанк не доведено, що позивачем та/або його акціонерами виконувалися дії, що тягнуть за собою припинення права застави та/або відчуження предмета застави. Конвертація не може вважатися такою дією, оскільки з одного боку встановлені законом права акціонерів щодо прийняття рішення про виділ, конвертацію акцій не можуть бути обмежені будь-ким. З іншого боку право застави ПАТ Сбербанк зберігається, а у заставодавця при конвертації заставлених цінних паперів виникають додаткові обовязки щодо заміни предмета застави, надання у заставу іншого майна, тощо.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Поняття та умови конвертації цінних паперів визначені статтею 5-2 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок, відповідно до якої конвертація цінних паперів - обмін цінних паперів одного випуску на цінні папери іншого випуску цього ж емітента.

Рішення про проведення конвертації приймається органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення.

При проведенні конвертації емітент зобовязаний здійснити викуп цінних паперів, що конвертуються, у їх власників, які не згодні з рішенням про проведення конвертації.

Порядок повідомлення власників цінних паперів про проведення конвертації цінних паперів, порядок повідомлення емітента власниками цінних паперів про згоду (або незгоду) з рішенням про проведення конвертації і строк, у який цінні папери мають бути предявлені їх власниками для викупу, повинні бути передбачені рішенням відповідного органу емітента про проведення конвертації.

Викуп цінних паперів у власників, які не згодні з рішенням про проведення конвертації, здійснюється за ринковою вартістю, але не нижче ніж номінальна вартість таких цінних паперів.

Ринкова вартість визначається:

за біржовим курсом - для цінних паперів, які включені до біржового списку фондової біржі;

за вартістю, визначеною незалежним оцінювачем відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, - для цінних паперів, які не включені до біржового списку фондової біржі.

Після проведення розрахунків з власниками цінних паперів реєстрація випуску цінних паперів, що конвертуються, підлягає скасуванню в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Порядок проведення конвертації встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Аналіз статті 5-2 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок свідчить, що конвертація цінних паперів є безумовною операцією, що має здійснюватися не інакше як за рішенням органу емітента, уповноваженого приймати таке рішення. При цьому стаття 5-2 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок встановлює право акціонера (власника акцій) не погодитися з рішенням про конвертацію, яке прямо кореспондує обовязку емітента викупити акції, що підлягають конвертації, за ринковою вартістю у акціонера, незгодного з рішенням про конвертацію.

Таким чином, навіть незгода власника цінних паперів з рішенням емітента про їх конвертацію не впливає жодним чином на законність та чинність рішення уповноваженого органу емітента про конвертацію цінних паперів. Відсутність згоди будь-яких третіх осіб з рішенням про конвертацію цінних паперів, в тому числі їх заставодержателів, норми статті 5-2 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок не повязують із настанням будь-яких юридичних наслідків для такого рішення про конвертацію, в тому числі наслідків у вигляді його недійсності, нечинності чи неможливості виконання.

Одночасно положення вказаної статті не дають підстав для обґрунтованого твердження про те, що у звязку із конвертацією цінних паперів має місце їх відчуження, оскільки ані власник (акціонер), ані емітент цінних паперів при цьому не змінюється. Такий висновок не стосується операції викупу цінних паперів емітентом у власника, незгодного з рішенням про конвертацію, однак в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про незгоду когось із акціонерів відповідача-1 з рішенням про конвертацію акцій.

Також, статтею 5-2 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок прямо передбачено, що порядок проведення конвертації встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Пунктом 14 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.13 №735, також встановлено, що конвертація це обмін емітентом цінних паперів одного випуску на цінні папери іншого випуску згідно з умовами їх випуску.

Таким чином, закон не ототожнює операцію конвертації з іншими депозитарними операціями, в тому числі з операціями переказу або списання цінних паперів. Так, пункт 14 глави 3 розділу V згаданого Положення про провадження депозитарної діяльності операцію конвертації та операції, пов'язані із злиттям, приєднанням, поділом, виділом, перетворенням та в результаті ліквідації акціонерних товариств, визначає як корпоративні операції.

В той же час, операції зарахування, списання та переказу віднесені пунктом 5 глави 3 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності до облікових операцій, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу.

За змістом пункту 12 глави 3 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, підставою для відмови центральним депозитарієм або депозитарною установою у взятті до виконання розпорядження та/або у виконанні депозитарної операції є зокрема та обставина, що вказані у розпорядженні цінні папери, права на цінні папери, які призначені для переказу або списання з рахунку в цінних паперах клієнта, депонента, заблоковані у зв'язку з обтяженням їх зобов'язаннями або іншим обмеженням в обігу (крім випадків, передбачених цим Положенням).

Таким чином, застосування центральним депозитарієм, як підстави відмови у виконанні розпорядження або депозитарної операції, пункту 12 глави 3 розділу V Положення НКЦПФР від 23.04.13 №735 допускається виключно у випадках переказу або списання заблокованих цінних паперів у зв'язку з обтяженням їх зобов'язаннями або іншим обмеженням в обігу.

З наданих відповідачем-1 розпоряджень не вбачається, що відносно обтяжених заставою акцій ПрАТ Харківський коксовий завод здійснювалися операції переказу та/або списання.

Другий відповідач зазначає, що операція конвертації акцій відповідно до правил центрального депозитарію є комплексною операцією, яка передбачає в тому числі проведення операцій списання акцій. Однак обставиною, що підлягає доказуванню і має значення у даній справі є не наявність операцій списання та (або) переказу акцій у складі комплексної операції конвертації акцій. Обставиною, що підлягає доказуванню, є та, що операції списання та (або) переказу здійснюються саме щодо блокованих акцій, що перебувають в заставі третьої особи із самостійними вимогами. Матеріалами справи жодним чином не підтверджується, що блоковані акції ПрАТ Харківський коксовий завод призначені до списання та (або) переказу. Крім того, чинне законодавство, в тому числі Положення НКЦПФР від 23.04.13 №735, не визначає операцію конвертації акцій як комплексну операцію.

Як вірно встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до розпоряджень центральному депозитарію на виконання облікової операції переказу цінних паперів № 04-20/11 від 20.11.2015р. та № 19/11-08 від 19.11.2015р. переказу підлягали акції нових випусків ПрАТ Коксолит та ПрАТ Слобожанський коксовий завод, належних доказів обтяження яких ані відповідачем-2, ані третьою особою із самостійними вимогами до суду не надано.

При цьому місцевий суд прийняв до уваги доводи позивача, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, про те, що пункт 12 глави 3 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.13 №735 на операції зарахування цінних паперів та депонування тимчасових глобальних сертифікатів не розповсюджується, а відтак його застосування відповідачем-2 є неправомірним.

З огляду на вищевикладене, суд також погоджується з доводами позивача про те, що на операції конвертації акцій ПрАТ Харківський коксовий завод та на операції конвертації акцій емітентів, що створюються в результаті виділу - ПрАТ Коксолит та ПрАТ Слобожанський коксовий завод не розповсюджується з огляду на те, що вони здійснюються без переказу та/або списання блокованих акцій ПрАТ Харківський коксовий завод.

Правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що пункт 12 глави 3 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.13 №735, розширеному тлумаченню не підлягає. Наявна законодавча неврегульованість в питанні можливості здійснення конвертації блокованих цінних паперів в частині відсутності прямо встановленої законом або підзаконним нормативним актом заборони центральному депозитарію виконувати розпорядження та (або) операції щодо конвертації блокованих цінних паперів не може бути підставою для розширеного тлумачення вказаного пункту і його застосування у випадках, прямо не передбачених законодавством України.

Колегія суддів зазначає, що порядок конвертації цінних паперів, що визначений законодавством України, не передбачає можливості обмеження права емітента на проведення конвертації цінних паперів, рішення про проведення якої прийнятого уповноваженим органом емітента.

Відсутність згоди навіть власника акцій з рішенням про їх конвертацію ніяким чином не впливає на можливість проведення конвертації акцій, що належать іншим акціонерам. Також стаття 5-2 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" не передбачає надання згоди будь-яких інших осіб на конвертацію цінних паперів.

Доводи відповідача-2 про відсутність належного обґрунтування права власності позивача на акції відповідача-1 судом не беруться до уваги, оскільки предметом спору не є відношення права власності, а статус позивача, як акціонера відповідача-1 підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечується.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України Про акціонерні товариства загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства. Пунктом 23 частини 2 статті 33 Закону України Про акціонерні товариства прийняття рішення про виділ віднесене до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. За змістом частини 2 статті 58 Закону України Про акціонерні товариства виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ПАТ Сбербанк, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Конвертація частини акцій ПрАТ Харківський коксовий завод в кількості 360 штук в акції створюваних в результаті виділу акціонерних товариств є похідною дією і специфічною складовою процедури виділу з акціонерного товариства. Враховуючи відсутність будь-яких встановлених законом обмежень на прийняття уповноваженим органом позивача рішення про конвертацію цінних паперів та з огляду на приписи статті 5-2 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок, суд приходить до висновку про відсутність у ПАТ Сбербанк, як у заставодержателя, права не погодитися з рішенням про конвертацію заставлених цінних паперів з настанням наслідку у вигляді недійсності, нечинності такого рішення або унеможливлення його виконання.

Крім того, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. у справі №922/6007/15 встановлено, що укладені з ПАТ Сбербанк угоди (кредитні договори, договори застави, іпотеки, поруки) не містять заборони на проведення ПрАТ Харківський коксовий завод виділу нових юридичних осіб, який не передбачає його припинення. При цьому суд звернув увагу на ту обставину, що відповідно ст. 27 Закону України Про заставу застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Справа № 922/6007/15 є повязаною зі справою № 922/1137/16, оскільки предметом доказування у ній є законність прийняття загальними зборами акціонерів відповідача-1 рішення від 04.08.2015 року про виділ з товариства, похідною дією і специфічною складовою якого є конвертація частини акцій відповідача-2 в акції створюваних при виділі акціонерних товариств. Тому суд приймає посилання відповідача-1 на висновки, викладені в ній.

Додатково, аналізуючи положення наданих сторонами копій договорів застави цінних паперів від 13.09.2012р. та від 13.09.2012р., укладених акціонерами відповідача-1 з ПАТ Сбербанк, і предметом застави за якими є акції відповідача-1, не вбачається порушень прав ПАТ Сбербанк, як заставодержателя, у звязку з виділом та (або) конвертацією вказаних акцій.

Такий висновок обумовлений в першу чергу тією обставиною, що вказані договори застави цінних паперів між ПАТ Сбербанк та акціонерами не містять будь-яких положень, в тому числі забороняючих або тих, що потребують погодження, щодо можливості та умов здійснення конвертації акцій.

Згідно із статтею 17 Закону України Про заставу, заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя. Однак, в матеріалах справи відсутні належні докази у вигляді розпоряджень або інших документів, які б підтверджували факт відчуження заставлених акцій на користь будь-яких осіб або намір його здійснення, в тому числі шляхом списання або переказу заставлених акцій.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

ПАТ Сбербанк не доведено, що позивачем та/або його акціонерами виконувалися дії, що тягнуть за собою припинення права застави та/або відчуження предмета застави. Конвертація не може вважатися такою дією, оскільки з одного боку встановлені законом права акціонерів щодо прийняття рішення про виділ, конвертацію акцій не можуть бути обмежені будь-ким. З іншого боку право застави ПАТ Сбербанк зберігається, а у заставодавця при конвертації заставлених цінних паперів виникають додаткові обовязки щодо заміни предмета застави, надання у заставу іншого майна, тощо.

Зокрема, пунктами 3.1.1. договорів застави цінних паперів від 13.09.2012р. та від 13.09.2012р. встановлено, що у випадку, якщо після набуття чинності цим договором емітентом буде проведено додаткову емісію пайових ЦП, які є предметом застави за цим договором, з моменту набуття заставодавцем права власності на пайові ЦП емітента додаткової емісії, всі такі пайові ЦП стають предметом застави за цим договором. заставодавець зобовязується протягом 5 (пяти) робочих днів з моменту виникнення у нього права власності на пайові ЦП емітента додаткової емісії знерухомити такі ЦП на рахунку заставодавця в цінних паперах, відкритому у заставодержателя, як зберігача, та надати останньому належним чином оформлене розпорядження застави таких ЦП для виконання операцій щодо їх обтяження зобовязаннями.

Також пунктами 4.2.2. договорів застави цінних паперів від 13.09.2012р. та від 13.09.2012р. визначено, що у разі втрати предмета застави (його частини) заставодержатель має право вимагати від заставодавця /боржника або надання додатково іншого майна/майнових прав на розмір втраченого предмету застави; або заміни заставодавцем втраченого предмета застави; або його втраченої частини, на інше майно/майнові права на розмір втраченого; або дострокової сплати всіх несплачених зобовязань за основним договором, що зазначені в ст. 2 цього договору. Цьому прямо кореспондують обовязки заставодавців, встановлені п. 4.4.5. вказаних договорів застави цінних паперів.

Суд також приймає до уваги ту обставину, на яку посилається відповідач-1, що ПАТ Сбербанк вже реалізоване на його розсуд право вимагати від відповідача-1 дострокової сплати всіх несплачених зобовязань за основними договорами, що зазначені в ст. 2 вказаних договорів застави, що підтверджується копією Заяви з кредиторськими вимогами ПАТ Сбербанк № 9266/5/28-3 від 03.10.2015 року до відповідача-1.

Таким чином, ПАТ Сбербанк, як заставодержатель, не має будь-яких додаткових прав щодо оскарження рішення уповноваженого органу позивача про конвертацію цінних паперів, окрім права на заставу акцій нового випуску (емісії) в порядку, встановленому виключно законом та договорами застави цінних паперів.

За таких обставин, доводи ПАТ "Сбербанк" та ПАТ "Національний депозитарій України", викладені в апеляційних скаргах, про порушення прав ПАТ "Сбербанк", як заставодержателя акцій, внаслідок конвертації акцій, не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та не відповідають положенням договорів застави цінних паперів від 13.09.2012р. та від 13.09.2012р., укладених ПАТ "Сбербанк" з акціонерами ПРАТ "Харківський коксовий завод".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом щодо відсутності підстав для задоволення позову ПАТ Сбербанк, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Також, правомірним є висновок суду, що спірні правовідносини не стосуються та не впливають на права або обов'язки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо сторін та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору. Посилання відповідача-2 на те, що підстави відмови у виконанні розпоряджень, вказаних у позовній заяві, викладені в Рішенні НКЦПФР від 23.04.2013р. №735, саме по собі не означає, що вказану підставу застосовано відповідачем-2 правомірно.

Відповідно до пункту 7 статті 9 Закону України Про депозитарну систему, Правила Центрального депозитарію визначають загальний порядок надання Центральним депозитарієм послуг. Однак, Публічне акціонерне товариство Національний депозитарій України не є органом державної влади, а є лише господарським (акціонерним) товариством. Тому Правила Центрального депозитарію та Регламент провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію не є актами цивільного законодавства і не входять в систему таких актів, визначену статтею 4 Цивільного кодексу України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Доводи відповідача-2 про необхідність списання ним при конвертації блокованих акцій на підставі положень власних Правил Центрального депозитарію, положень власного Регламенту провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію та за відсутності відповідних розпоряджень акціонерів на списання таких акцій, не співвідносяться з вимогами статті 5-2 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок, відповідно до якої порядок проведення конвертації встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Доказів же того, що дії позивача щодо конвертації акцій порушують порядок конвертації, встановлений Положенням про провадження депозитарної діяльності, затвердженим рішенням НКЦПФР від 23.04.13 №735, відповідачами та третьою особою із самостійними вимогами не наведено.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ Аромасервіс є обґрунтованими, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачами, третьою особою із самостійними вимогами та є такими, що підлягають задоволенню. Натомість, позовні вимоги ПАТ Сбербанк задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає безпідставними. З наведеного в законі значення терміну конвертація не вбачається, що операція конвертації є операцією переказу або списання. Так само із вказаного не вбачається, що конвертація є операцією з відчуження цінних паперів, що конвертуються, на користь іншого власника.

Операції конвертації та переказу і списання є різними навіть за типом операціями.

Згідно з пунктом 14 глави 3 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.13 №735, при обслуговуванні корпоративних операцій емітента Центральний депозитарій, депозитарні установи в тому числі виконують депозитарні операції на рахунках у цінних паперах клієнтів, депонентів за наслідками таких корпоративних операцій емітента:

- конвертація - обмін емітентом цінних паперів одного випуску на цінні папери іншого випуску згідно з умовами їх випуску;

- операції, пов'язані із злиттям, приєднанням, поділом, виділом, перетворенням та в результаті ліквідації акціонерних товариств.

Тобто, операція конвертації та операції, пов'язані з виділом акціонерних товариств, є корпоративними операціями емітента.

Тоді як згідно з пунктом 5 глави 3 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.13 №735, облікові операції - депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу.

До облікових операцій Центрального депозитарію, депозитарних установ належать операції зарахування, списання, переказу:

2) списання - облікова операція, яка відображає виведення (вилучення) визначеної кількості депозитарних активів, за якими Центральний депозитарій, депозитарна установа здійснювати депозитарний облік, та зменшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента на таку саму кількість.

Операція списання призводить до зменшення на однакову кількість цінних паперів, прав на цінні папери на активних і пасивних аналітичних рахунках депозитарного обліку;

3) переказ - облікова операція, що відображає переведення цінних паперів, прав на цінні папери з рахунку в цінних паперах одного клієнта, депонента на рахунок у цінних паперах іншого клієнта, депонента або проведення операцій, пов'язаних з обмеженнями щодо обігу (блокуванням) цінних паперів, прав на цінні папери на визначений строк та/або до настання певної події (зокрема у зв'язку з обтяженням цінних паперів зобов'язаннями) і або відміною встановлених обмежень (розблокуванням) цінних паперів, прав на цінні папери.

Доводи апеляційних скарг ПрАТ "Національний депозитарій України" та ПАТ "Сбербанк" не спростовують висновків, викладених в рішенні суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що твердження апелянтів, викладені ними в апеляційних скаргах, є необґрунтованими, а господарським судом першої інстанції правильно оцінені обставини справи, у звязку з чим підстав для скасування рішення та задоволення апеляційних скарг другого відповідача та третьої особи з самостійними вимогами колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 33, 43, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.06.2016 року у справі №922/1137/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 06.09.2016 р.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Терещенко О.І.