Постанова № 61136555, 02.09.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2016 р. Справа № 809/694/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.

при секретарі Пиріг Х.І.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Урядка Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000631302, 0000641302 від 25.05.2016, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000631302, 0000641302 від 25.05.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, необґрунтовано та безпідставно зробив висновок про невірне декларування терміну використання вантажного автомобіля, ввезеного на митну територію України та протиправно, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями збільшив суму грошового зобов'язання з акцизного податку, податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів та нарахував штрафні (фінансові) санкції., оскільки у зв'язку з придбанням транспортного засобу на підставі договору купівлі-продажу, внаслідок чого представник отримав БРІФ серії А №208947 RM10, вони підлягали експертному дослідженню НДЕКЦ, тому самостійно визначені суми податку були сплачені увиходячи з об'єкту оподаткування, що підтверджується висновком експертного дослідження №9/98/3189 від 01.12.2015.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив (а.с. 30-31). В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. У задоволені позову просив відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_4 за дорученням позивача 21.11.2015 на митну територію України через митний пост "Мостиська" Львівської митниці ДФС ввезено автомобіль виробника "DAIMLERCHRYSLER AG" (Німеччина), а саме вантажний автомобіль марки "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 313 cdi", номер кузова НОМЕР_3.

Митне оформлення вказаного вантажного автомобіля за кодом УКТ ЗЕД 8704219900 здійснене на митному посту Івано-Франківської митниці 28.11.2015 митною вартістю 174362,77 грн. згідно митної декларації від 30.11.2015 № 206050001/2015/402166. При митному оформленні автомобіля вказано дату першої реєстрації - 12.07.2011, відповідно ставка акцизного податку склала 0,02 євро/куб.см., як для вантажного автомобіля за кодом УКТЗЕД 8704219900, що використовувався до 5 років.

Позивачем під час митного оформлення автомобіля сплачено, зокрема, акцизний податок за ставкою 0,02 євро за 1 куб. см об'єму двигуна в сумі 1083,08 грн. та податок на додану вартість в розмірі 20 відсотків в сумі 40320,05 грн.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведена документальна невиїзна перевірка з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності платником податків ОСОБА_3 згідно митної декларації від 30.11.2015 № 206050001/2015/402166, за результатами якої складено акт від 26.04.2016 за № 231/09-19-17-01/НОМЕР_5 (а.с.54-57).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 215.3.5-2. пункту 215.3. статті 215 Податкового Кодексу України внаслідок невірно задекларованого терміну використання вантажного автомобіля, ввезеного на митну територію України по митній декларації від 30.11.2015 № 206050001/2015/402166, в результаті чого допущено суттєве зменшення сплати митних платежів та спотворення митної статистики.

У відповідності до висновків осіб, які здійснювали перевірку, ввезений вантажний автомобіль відповідає коду УКТ ЗЕД 8704, як такий, що використовувався з 5 до 8 років згідно листа офіційного дилера Даймлер АГ у Львові та Львівській області ТОВ "Західно-Український автомобільний дім" за № 07/02 від 09.02.2016 (а.с.32), з посиланням на витяг з баз даних виробника у вигляді копії карти даних та vehicle information, в яких зазначено дату виготовлення вантажного автомобіля - 28.06.2010 та дату першої реєстрації автомобіля - 12.07.2010, відтак визначено застосування коефіцієнта 40 до ставки акцизного податку, тобто для оподаткування даного автомобіля повинна застосовуватися ставка акцизного податку 0,8 євро/см.куб.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 25.05.2016 було прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р": №0000631302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок на транспортні засоби (крім мотоциклів та велосипедів) в розмірі 52798,94 грн., з них за податковими зобов'язаннями на суму 42239,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10559,94 грн. (а.с.7) та №0000641302, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (крім ПДВ від операцій з ввезення лікарських засобів, дозволених для виробництва) в розмірі 10559,93 грн., з них за податковими зобов'язаннями на суму 8447,95 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2111,98 грн. (а.с.9).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (частина 1 статті 50 Митного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 6 статті 265 Митного кодексу України, декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.

Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов'язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу (пункт 4); у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів (пункт 5).

Згідно із частиною 1 статті 293 Митного кодексу України особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант.

Особою, на яку покладається обов'язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків (частина 2 статті 293 Митного кодексу України).

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів (пункт 8 частини 1 статті 336 Митного кодексу України).

Частиною 6 статті 345 Митного кодексу України передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Згідно частини 2 статті 351 Митного кодексу України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Частиною 1 статті 352 Митного кодексу України передбачено, що посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно приписів пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 180.1. статті 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України,

Пунктом 190.1. статті 190 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків (пункт 193.1. статті 193 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 206.1. статті 206 Податкового кодексу України, під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Відповідно до абзацу 5 пункту 215.1. статті 215 Податкового кодексу України, до підакцизних товарів належать серед іншого і транспортні засоби для перевезення вантажів.

Пунктом 215.2. статті 215 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку встановлюються цією статтею і є єдиними на всій території України.

Згідно положень підпункт 215.3.5-2. пункту 215.3. статті 215 Податкового Кодексу України акцизний податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувалися з кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 8704219900 за ставкою податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) 0,02 євро за 1 куб.см об'єму циліндрів двигуна.

При цьому передбачено, що ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно з УКТ ЗЕД, застосовуються для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років з коефіцієнтом 40 для автомобілів, що використовувалися понад 8 років з коефіцієнтом - 50.

Відповідно до підпункту 14.1.163. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України перша реєстрація транспортного засобу - це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Транспортні засоби, що використовувалися, - це транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (підпункт 14.1.251. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 за № 1388.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_4 за дорученням ОСОБА_3 ввезено на митну територію України автомобіль виробника "DAIMLERCHRYSLER AG" (Німеччина), призначений для перевезення вантажів, марки "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 313 cdi", номер кузова НОМЕР_3 та здійснено його митне оформлення у порядку, визначеному чинним законодавством.

За результатами дослідження, відповідно до висновку експертного дослідження від 01.12.2015 №9/98/3189 - ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 та номер двигуна НОМЕР_6 наданого на дослідження транспортного засобу Merсedes-Benz Sprinter 313 CDI, номерний знак не змінювався, а бланк наданого на дослідження (бріф) серія А №208947RМ10 відповідає бланкам, які є в офіційному обігу (а.с.21).

Реєстраційні документи, згідно яких здійснювалося митне оформлення автомобіля марки "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 313 cdi", номер кузова НОМЕР_3 та висновок експертного дослідження від 01.12.2015 №9/98/3189 не визнані, в передбаченому законодавством порядку, недійсними, а також відповідачем не спростовано їх належності, як доказів у справі.

Тобто, відповідно до чинних реєстраційних документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення автомобіля марки "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 313 cdi", датою першої постановки на облік, а відповідно і датою початку експлуатації ввезеного транспортного засобу є саме 12.07.2011, що, з урахуванням дати його ввезення на митну територію України, складає менше 5 років.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Єдиним документом, який слугував підставою для проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень був лист офіційного дилера Даймлер АГ у Львові та Львівській області ТОВ "Західно-Український автомобільний дім" про те, що згідно витягу з баз даних виробника у вигляді копії карти даних та vehicle information дата першої реєстрації автомобіля вантажного марки марки "Merсedes-Benz", модель "Sprinter 313 cdi", номер кузова НОМЕР_3 вказана 12.07.2010, а дата виготовлення - 28.06.2010 (а.с.32).

При цьому суд вказує на те, що дана інформація є спеціалізованою інформацією системи з обмеженим доступом для користування офіційними дилерами.

На переконання суду, лист офіційного дилера Даймлер АГ у Львові та Львівській області ТОВ "Західно-Український автомобільний дім", а також інформація, отримана з мережі Інтернет (сайт vin.su) щодо дати виготовлення транспортного засобу 28.06.2010, на які посилається відповідач, за відсутності документального підтвердження офіційними документами викладеної у них інформації та відсутності посилань на безпосередні джерела її отримання, не є достатньо вагомими доказами, які б спростовували відомості, що містяться у наданих платником податків документах та правомірності його дій.

Також, суд зазначає, що за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності даних, наведених у реєстраційних документах на автомобіль, що видані іноземним державним органом, контролюючий орган, у відповідності до вимог чинного законодавства, повинен по офіційних каналах затребувати від уповноваженого органу інформацію стосовно дати реєстрації автомобіля у зв'язку із такими розбіжностями у відомостях реєстраційного органу та офіційного дилера. Однак, як встановлено судом, відповідач з такими запитами до іноземних державних органів не звертався.

Відтак, використана відповідачем інформація дилера не є належним та допустимим доказом в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, так як в отриманій інформації в графі "VIN" відсутній відповідний номер транспортного засобу, який на думку відповідача і є визначальним при встановлені дати виготовлення і реєстрації транспортного засобу.

В той же час, на думку суду, позивачем доведено його добросовісність під час ввезення транспортного засобу на територію України та здійснення його митного оформлення.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до переконання про те, що у Головного управління ДФС в Івано-Франківській області не було правових підстав для збільшення сум грошових зобов'язань ОСОБА_3 зі сплати акцизного податку та з податку на додану вартість за ввезений на митну територію України транспортний засіб, а тому спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем протиправно і підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позовні вимоги, слід стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 633,61 грн.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000631302 від 25.05.2016.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000641302 від 25.05.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код 39394463) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) сплачений судовий збір у розмірі 633 (шістсот тридцять три) грн. 61 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 07.09.2016.