Ухвала суду № 61136506, 06.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 р. Справа № 1512/2-а-151/11

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Рева С.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.при секретаріПавлюк К.І.

за участю сторін: ПозивачОСОБА_5 (паспорт)Представник позивачаОСОБА_6 (адвокатське свідоцтво)ВК ОМРСтефановська О.А. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 08 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_8 про визнання рішення нечинним, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся Київського районного суду міста Одеси з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_8 про визнання рішення нечинним.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 08 червня 2016 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_8 про визнання рішення нечинним.

ОСОБА_5 не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 08 червня 2016 року по справі № 1512/2-а-151/11, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду справи по суті.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та прийнятою з порушенням норми права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Київського районного суду міста Одеси з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_8 про визнання рішення нечинним Виконавчого комітету Одеської міської ради № 262 від 20.03.2008р., яким було затверджено акт міської міжвідомчої комісії про прийняття в експлуатацію прибудови літ. „а5" та другого поверху житлового будинку літ. „А", що належить гр. ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як встановлено ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п.п.1, 7 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У даній справі спір фактично стосується не оскарження рішень органів місцевого самоврядування, пов'язаних з реалізацією компетенції таких органів у сфері управління, а правомірності набуття третьою особою права власності на нерухоме майно, тобто права цивільного.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Аналогічну правову думку висловив Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 27 липня 2016 року по справі № К/800/42629/15.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку, що даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, у зв'язку з чим закрив провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи апеляційної скарги не підтверджені необхідними в розумінні ст. 69 КАС доказами та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, - за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 08 червня 2016 року по справі № 1512/2-а-151/11, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 07 вересня 2016 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук