Ухвала суду № 61136501, 06.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 р. Справа № 815/786/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Іванюк Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання неправомірними дії, скасування наказу та поновлення на посаді,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання неправомірними дій щодо проведення службового розслідування на підставі наказу Одеської митниці ДФС №22 від 25 січня 2016 року, стосовно головного державного інспектора другого аналітично-пошукового відділу Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС ОСОБА_3; скасування наказу Одеської митниці ДФС №86-о від 08 лютого 2016 року в частині звільнення ОСОБА_3 з посади головного державного інспектора другого аналітично-пошукового відділу Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС; поновлення ОСОБА_3 на посаді головного державного інспектора другого аналітично-пошукового відділу Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС та стягнення з Одеської митниці ДФС розмір середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці ДФС України №86-о від 08 лютого 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача з посади та з митних органів. Поновлено ОСОБА_3 на посаді головного державного інспектора другого аналітично-пошукового відділу Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС з 08 лютого 2016 року. Стягнуто з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 лютого 2016 року по день фактичного поновлення на посаді виходячи з середньомісячного заробітку в розмірі 3 688, 89 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Одеської митниці Державної фіскальної служби ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці Державної фіскальної служби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу в митних органах України та з 18 грудня 2014 року обіймає посаду головного державного інспектора другого аналітично-пошукового відділу Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС.

Відповідно до наказу Одеської митниці ДФС №22 від 25 січня 2016 року було призначено провести службове розслідування з метою повного, об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовими особами Одеської митниці ДФС дисциплінарного та інших правопорушень, пов'язаних із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли їх вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення службового розслідування, на підставі службових записок від 22 січня 2016 року №10/15-70-18, від 22 січня 2015 року №438/15-70-26-01, від 22 січня 2016 року №439/15-70-26-01 аналітичної робочої групи, призначеної розпорядженням начальника Одеської митниці ДФС від 30 листопада 2015 року №124-р.

Службове розслідування відповідно до вищевказаного наказу здійснювалось у складі посадових осіб Одеської митниці ДФС: Чернявської О.М. - заступника начальника відділу митного оформлення № 6 «Одеса - порт» (голова комісії); Білоуса В.О. - головного державного інспектора юридичного відділу; Кожевникова А.Ю. - начальника четвертого пошуково-аналітичного відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням.

Згідно акту службового розслідування №01-2016 від 05 лютого 2016 року за результатами вивчення матеріалів та відомостей, отриманих комісією під час проведення службового розслідування, комісія прийшла до наступних висновків: митне оформлення товару 14 січня 2016 року працівниками відділу митного оформлення № 3 митного поста «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС, за митною декларацією №500060702/2016/000290 проведено з порушенням законодавчих актів з питань митної справи; без фактичного виконання митних формальностей, згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиків; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №500060702/2016/0032 в межах оформлення митної декларації №500060702/2016/0032, складений і виданий за підписами головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_6 та головного державного інспектора першого аналітично - пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_7, є завідомо неправдивим документом.

Також комісія дійшла висновку, що однією з причин викладених порушень стало невиконання та неналежне виконання своїх посадових обов'язків посадовими особами Одеської митниці ДФС, зокрема головним державним інспектором другого аналітично-пошукового відділу Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 (тимчасово виконуючим обов'язки начальника першого аналітично-пошукового відділу Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушенням станом на 14 січня 2016 року).

За результатами цього службового розслідування наказом Одеської митниці ДФС №86-о від 08 лютого 2016 року за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, відповідно до п.1 ст. 41 Кодексу законів про працю України було звільнено з 08 лютого 2016 року позивача з посади головного державного інспектора другого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про безпідставність покладання на позивача дисциплінарної відповідальність та відсутності підстав для звільнення, визначених п.1 ст. 41 Кодексу законів про працю України так й порушення встановленого законом порядку звільнення працівників, недотримання якого є безумовною підставою для визнання такого звільнення протиправним, а тому оскільки оскаржений наказ від 08 лютого 2016 року №86-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», в частині позивача, прийнятий з порушенням вимог Кодексу законів про працю України, відповідно до положень ч.3 ст. 2 КАС України суд повинен визнати його протиправним та скасувати на підставі положень ч.2 ст. 162 КАС України. Також, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідно до вимог ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України при встановлені незаконності звільнення особи із займаною посади, ця особа поновлюється судом на попередній посаді, у зв'язку з чим позивач підлягає поновленню на попередній посаді головного державного інспектора другого аналітично-пошукового відділу Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС з дати його звільнення - з 08 лютого 2016 року. Разом з тим, суд першої інстанції вважає, що вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення службового розслідування на підставі наказу Одеської митниці ДФС від 25 січня 2016 року №22 в частині не надання можливості надання пояснення щодо висновку службового розслідування від 05 лютого 2016 року не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до положень Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженого наказом ДМСУ від 13 серпня 2010 року №918 позивачу була надана можливість надання пояснень щодо суті проведеного розслідування відносно нього та інших посадових осіб Одеської митниці ДФС, якою він скористався та надав письмові пояснення з цього приводу 02 лютого 2016 року, але обов'язкового забезпечення можливості надання додаткових пояснень після складання акту службового розслідування на стадії його передачі до керівника службовця для прийняття відповідного рішення положеннями МК України, КЗпП України, Законом України «Про державну службу», наведеною Інструкцією не передбачено.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно оскаржуваного наказу Одеської митниці ДФС №86-о від 08 лютого 2016 року позивача було звільнено за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, відповідно до п.1 ст. 41 Кодексу законів про працю України з посади головного державного інспектора другого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 41 Кодексу законів про працю України - крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

За змістом п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п.1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Отже, підставою звільнення може бути лише грубе порушення трудових обов'язків, але при цьому, работодавець повинен навести конкретні факти допущених порушень, зазначити, коли саме воно мало місце та яке саме порушення стало підставою для розірвання трудового договору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач обіймав посаду головного державного інспектора другого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС, але на період тимчасової відсутності начальника першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС на позивача за його згодою тимчасово покладались обов'язки відсутнього керівника відповідно до наказів Одеської митниці ДФС від 22 вересня 2015 року №959-о, від 30 жовтня 2015 року №1085-о, від 23 листопада 2015 року №1146-о, від 21 грудня 2015 року №1229-о (а.с.101-102, 104, 106, 109-110).

Віповідно до акту службового розслідування №01-2016 від 05 лютого 2016 року, висновком щодо неналежного виконання своїх посадових обов'язків головним державним інспектором другого аналітично-пошукового відділу Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС ОСОБА_3, який був тимчасово виконуючим обов'язки начальника першого аналітично-пошукового відділу Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушенням станом на 14 січня 2016 року слугувало проведення митного формлення товару 14 січня 2016 року за митною декларацією №500060702/2016/000290 з порушенням законодавчих актів з питань митної справи.

Проте, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не міг нести відповідальність за дії посадових осіб першого аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС, які були вчинені 14 січня 2016 року, як керівник цього відділу, оскільки наказ №25-о від 13 січня 2016 року про тимчасове покладання на позивача обов'язків начальника аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС в період з 13 січня 2016 року по 20 січня 2016 року був доведений до позивача та він був ознайомлений з ним лише 15 січня 2016 року, що підтверджується листком про ознайомлення з цим наказом посадових осіб Одеської митниці ДФС від 15 січня 2016 року (1 том а.с.22).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що з моменту видання начальником Одеської ммитниці ДФС наказу №25-о від 13 січня 2016 року на позивача автоматично покладались обов'язки начальника аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС, оскільки як було вірно зазначено судом першої інстанції в п.1 вказаного наказу зазначено, що покладення відповідних обов'язків на позивача здійснюється лише за його згодою, а відтак до моменту ознайомлення з наказом та отримання згоди, у позивача були відсутні підстави для виконання відповідних обов'язків, а тому і були відсутні підстави для застосування відносно нього дисциплінарної відповідальності за їх невиконання.

Окрім цього, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції помилково було взято до уваги лист непрацездатності Серії АГЕ №335878 КУ «Міська поліклініка №20» (а.с.19), оскільки як вбачається з цього листа з 08 лютого 2016 року по 18 лютого 2016 року позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності, тобто в порушення ч.3 ст. 40 Кодексу законів про працю України, якою, зокрема, передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, апелянтом був прийняти наказ №86-о від 08 лютого 2016 року в частині звільнення ОСОБА_3 з посади головного державного інспектора другого аналітично-пошукового відділу Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС.

Відповідно до ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким ичном, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний наказ від 08 лютого 2016 року №86-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», в частині позивача, не відповідає критеріям визначеним ч.3 ст. 2 КАС України та прийнятий з порушенням вимог Кодексу законів про працю України, у зв'язку з з чим вимоги щодо його скасування та поновлення позивача на посаді головного державного інспектора другого аналітично-пошукового відділу Управління аналізу ризиками та протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС з 08 лютого 2016 року підлягають задоволенню, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 вересня 2016 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний