Ухвала суду № 61135739, 06.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/22152/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Епель О.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державних кадастрових реєстраторів управління Держземагенства у Бородянському районі Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про скасування кадастрового номеру по земельній ділянці, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до державних кадастрових реєстраторів управління Держземагенства у Бородянському районі Київської області, третя особа: ОСОБА_3, в якій просила суд:

Скасувати кадастровий номер НОМЕР_1 по земельній ділянці ОСОБА_3, який був присвоєний державними кадастровими реєстраторами управління Держземагенства у Бородянському районі Київської області шляхом внесення відомостей до Державного земельного кадастру з порушенням положень Земельного кодексу України та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості та їх закріплення межовими знаками), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2015 року ОСОБА_2 було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року - ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2015 року скасовано, справу №826/22152/15 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2016 року позовну заяву було залишено без розгляду, з підстав пропуску 6-місячного строку звернення до суду в вказаним позовом.

Не погоджуючись з прийнятою Ухвалою, Позивач, ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Ухвалу суду першої інстанції, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Положеннями статті 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Також, пунктом 9 частини першої статті 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0, 051 га на території Озерської сільської ради с/т Кришталь для ведення садівництва на підставі договору купівлі-продажу від 04.08.2000 №2-2165, на підставі чого Озерською сільською радою народних депутатів Бородянського району Київської області видано державний акт на право приватної власності на землю від 12.01.2001 НОМЕР_2.

В лютому 2014 року ОСОБА_2 подала документи для державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та присвоєнні кадастрового номеру садовій ділянці, яка належить їй на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 706 Озерської сільської Ради народних депутатів, та розташованій в АДРЕСА_1.

19.02.2014 року ОСОБА_2 отримала Рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № РВ-3200063952014, видане державним кадастровим реєстратором P.C. Джафаровим управління Держземагентства у Бородянському районі.

Так, як підстави для відмови у присвоєнні кадастрового номеру земельної ділянки площею 0, 051 га на території Озерської сільської ради с/т Кришталь, яка належить ОСОБА_2, зазначено:

невідповідність поданих документів вимогам, встановленим Законом України «Про Державний земельний кадастр», Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками, не містить підписи суміжних землекористувачів;

невідповідність електронного документу установленим вимогам;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. За твердженням Відповідача основною причиною відмови у реєстрації кадастрового номера земельної ділянки є те, що в даному випадку наявне перекриття зовнішніх меж земельної ділянки Позивача із суміжними земельними ділянками.

Суд першої інстанції зазначає: «Про вказані обставини заявника додатково повідомлено листом головного управління Держземагенства у Київській області від 24.07.2014 №Л-609/0-1647/6-14 та листом державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 03.09.2014 №01/04-061550.

З огляду на викладене вбачається, що про порушення власних прав оскаржуваним рішенням позивач дізналася з вказаних листів, датованих 24.07.2014 та 03.09.2014».

Однак, суд апеляційної інстанції незрозуміло, яким чином суд першої інстанції дійшов до такого висновку, оскільки в матеріалах справи відсутні листи, якими, нібито повідомлено ОСОБА_2 про перекриття зовнішніх меж земельних ділянок, сама Позивач, також, зазначає, що вказаних листів не отримувала.

Крім того, з рішення про відмову у присвоєнні кадастрового номеру земельної ділянки неможливо дізнатися про належний спосіб захисту порушеного права, тому Позивач і звернулася із позовом про скасування рішення Відповідача про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ-3200063952014 від 19.02.2014 року, вважаючи вказаний спосіб захисту належним у даному випадку.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що порушення норм законодавства при внесенні відомостей до Державного земельного кадастру по ділянці суміжного землевласника без погодження межі з Позивачем, призвело до спору теперішніх власників суміжних ділянок по межі. Державний акт на право власності на землю НОМЕР_2 був належним чином зареєстрований і його другий примірник знаходиться в Озерській сільській раді (реєстр. № 706 від 12.01.2001 року).

Проте, не зрозуміло чи перевірились фактичні власники суміжних ділянок, коли присвоювався кадастровий номер земельній ділянці, яка на сьогодні належить третій особі ОСОБА_3 у справі № 826/22152/15.

Про це також свідчить відповідь Головного Управління Держземагентства у Київській області від 13.08.2014 року (а.с.42), згідно з якою в документації Держземагентства відсутній суміжник ОСОБА_2, хоча Позивач є власником земельної ділянки на підставі Державного акту НОМЕР_2 з 2001 року, а присвоєння кадастрового номеру суміжній ділянці відбулось набагато пізніше - в 2012 році.

Дійсно, про наявність порушення своїх прав Позивач дізналася із рішення про відмову у присвоєнні кадастрового номеру земельної ділянки від 19.02.2014 року ті із листа ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 09.09.2014 №01/04-0615550 (в якому, також зазначено, що відбулося накладання меж суміжних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_3, НОМЕР_1) на земельну ділянку ОСОБА_6, що унеможливлює державну реєстрацію її земельної ділянки.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції передчасно виніс ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки в даному випадку, необхідно враховувати рішення Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, в якому зазначено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Крім того, на думку колегії суддів, Позивач вчасно звернулася з адміністративним позовом про скасування рішення про відмову у присвоєнні кадастрового номеру земельної ділянки від 19.02.2014 року, однак обрала невірний спосіб захисту і, коли отримала кваліфіковану юридичну допомогу звернулася із адміністративним позовом, який на її думку, у випадку задоволення, може відновити її порушене право.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11» до Конвенції» від 17.07.197 року № 475/97 ВР кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Частинами 1, 3 ст. 8 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що пропущення строку звернення до суду відбулося внаслідок обрання невірного способу захисту, тобто відсутня пасивна поведінка Позивача, яка протягом розумного строку всіма можливими способами намагалася відновити своє порушене право, тому колегія суддів вважає за можливе поновити пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом про скасування кадастрового номеру по земельній ділянці.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 199 КАС України повноваженнями суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції є скасування ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 195, 196, 199, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія судді, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2016 року - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2016 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді О.В. Епель

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 07 вересня 2016 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Епель О.В.