Рішення № 61135447, 05.09.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2016 р.Справа № 921/427/16-г/18

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

розглянув справу

за позовом Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури, бульвар Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008

до Комунального підприємства "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" вул. Білецька, 11, м. Тернопіль, 46003

про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, внаслідок самовільного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 2180,49 грн.

За участі представників сторін:

прокуратури: ОСОБА_1, посвідчення №034592 від 20.07.2015р.

позивача: ОСОБА_2, довіреність №1-1/405 від 06.03.2015 р.;

відповідача: ОСОБА_3 довіреність №08/04 від 11.01.2016р..

В судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено їх процесуальні права та обовязки, передбачені ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача комунального підприємства "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, внаслідок самовільного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 2 180,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що державною екологічною інспекцією проведено перевірку щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства та встановлено порушення ним порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела без відповідного дозволу, що є порушенням вимог ст.ст. 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", внаслідок чого державі завдано збитків в сумі, що заявлена до стягнення.

Ухвалою господарського суду від 25.07.2016 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 08.08.2016 р., який через неявку представників позивача та відповідача було відкладено до 05.09.2016р.

В судовому засіданні 05.09.2016 р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просять позов задоволити.

Відповідач, згідно усного пояснення присутнього в судовому засіданні представника, позовні вимоги про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, внаслідок самовільного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 2180,49 грн визнає в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 121 Конституції України, ст. ст. 2, 29 ГПК України прокуратура забезпечує представництво інтересів громадян або держави в суді із зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Підставою представництва інтересів держави в судах, згідно ст. 361 Закону України "Про прокуратуру", є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються між ними або державою.

За приписами ст. 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 згаданої вище статті Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобовязаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного субєкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або субєктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому субєкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

З метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в суді, Тернопільською місцевою прокуратурою надіслано листа за №78-1167 вих.16 від 03.03.2016р. Державній екологічній інспекції в Тернопільській області з проханням надати інформацію про те, чи зверталась остання до суду із позовом до комунального підприємства "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" про стягнення збитків завданих порушенням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

Відповідно до листа начальника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1-1/848/463 від 11.03.2016 р. остання в суд не зверталась, у зв'язку із відсутністю коштів на оплату судового збору. Водночас, у зазначеному вище листі Державна екологічна інспекція у Тернопільській області висловила клопотання щодо пред'явлення Тернопільською місцевою прокуратурою даної позовної заяви.

Враховуючи, що в даному випадку наявні порушення законних інтересів держави, захист яких субєктом владних повноважень, а саме Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області здійснюється неналежним чином, Тернопільською місцевою прокуратурою пред'явлений даний позов до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів, до яких належить атмосферне повітря, громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.

Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин в порядку передбаченому Законом України "Про охорону атмосферного повітря" (ст. 10 Закону).

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відповідно до ст. 11 Закону "Про охорону атмосферного повітря", можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно ст. 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Статтями 16, 202, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органам на місцях.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №454/2011).

В свою чергу, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Державної екологічної інспекції України і їй підпорядковується.

Відповідач - комунальне підприємство "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 29.04.2016 р. зареєстроване як юридична особа, засновником якого є Тернопільська міська рада. Основним видом діяльності даної юридичної особи є функціонування атракціонів і тематичних парків.

В період з 31.07.2014 р. по 01.08.2014 р. Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на підставі ст. ст. 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 28.07.2014 р. № 217 було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності комунального підприємства "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя", яке знаходиться по вул. Білецькій, 11, м. Тернопіль.

За результатами даної перевірки Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 01.08.2014 р., відповідно до якого в процесі перевірки з'ясовано, що КП "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" здійснювало свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел здійснювалися без відповідного дозволу, що є порушенням ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Відповідно до вказаного акту та наданих під час перевірки документів дозвільного характеру, вбачається, що джерелом утворення забруднюючих речовин в атмосферне повітря є котел "Данко" та деревообробна дільниця, які під час перевірки не функціонували.

Також, відповідно до довідки комунального підприємства "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" від 03.12.2014 р. № 915/04 за період з 07.02.2012 р. по 31.07.2014 р. вказане підприємство при експлуатації котла "Данко" використало 12 706 куб. м. газу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 302 "Про затвердження порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи" комунальне підприємство "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" неодноразово зверталося до департаменту із заявами (реєстраційний номер заяви адміністратора дозвільного центру № 3385/11 від 10.10.2014 р. та №5263/11 від 14.11.2014р.) та документами, у яких обґрунтовувались обсяги викидів забруднюючих речовин для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

20.11.2014 р. комунальне підприємство "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя", як забруднювач атмосферного повітря, отримало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за №6110100000-617 від 20.11.2014 р. з необмеженим терміном дії.

Отже, комунальне підприємство "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя", за період з 07.02.2012 р. по 31.07.2014 р. здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

05.08.2014 р., з метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області винесено щодо відповідача припис № 3-2/3695.

В зв'язку з виявленими порушеннями, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області з урахуванням часу роботи джерел утворення забруднюючих речовин в атмосферне повітря та норм передбачених "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за № 48/16064 розраховано суму шкоди та пред'явлено Претензію № 1-1/4734 від 24.12.2014 р. щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі в розмірі 2180,49 грн, вимоги якої не були добровільно виконані відповідачем. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Так, згідно статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідно до частини 5 статті 11 цього Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Відповідно до приписів п. п. 3.11, 3.12 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 р. № 639 та зареєстрованої в Мін'юсті України 21.01.2009 р. за № 48/16064 (далі по тексту Методика) час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, тобто до моменту оформлення дозволу на викид.

Як свідчать матеріали справи, останній у період з 07.02.2012 р. по 31.04.2014 р. здійснював викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря без отримання відповідного дозволу.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно з частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел, несуть відповідальність згідно з законом.

Положеннями статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Загальний розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснений позивачем у відповідності до п. 4.1 Методики за формулою 12, а розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря був здійснений позивачем з урахуванням відсутності у відповідача у період з 07.02.2012 р. по 31.04.2014р. дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі п. 3.6 Методики (згідно з методиками для розрахунків викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди), а саме по п. 3.11 Методики, що не суперечить приписам даної Методики.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Разом з тим, ч. 5 ст. 22 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч. 5 ст. 78 ГПК України).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач, згідно усного пояснення його представника в судовому засіданні 05.09.2016р. позовні вимоги визнав в повному обсязі, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2180,49 грн правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з комунального підприємства "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" (вул. Білецька, 11, м. Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код 02220059) 2 180 (дві тисячі сто вісімдесят) грн 49 коп. заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства шкоди, в наступних частинах: 30%, в доход спеціального фонду Державного бюджету України; 50% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської міської ради; 20% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33118331700002, код бюджету 24062100, МФО 838012, ідентифікаційний код одержувача 37977726 в ГУДКСУ у Тернопільській області.

3. Стягнути з комунального підприємства "Об'єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя" (вул. Білецька, 11, м. Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код 02220059) на користь прокуратури Тернопільської області (бульвар Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль, р/р 35215035004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації видатків бюджету - 2800) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.

4. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання "07" вересня 2016 р. через місцевий господарський суд.

СуддяН.В. Охотницька