Постанова № 61135271, 31.08.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2016 р. Справа№ 910/2708/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Федорчука Р.В.

Власова Ю.Л.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 31.08.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 (повне рішення складено 26.04.2016)

у справі №910/2708/16 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Техпроект»

про розірвання договору,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (позивач у справі) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» та Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Техпроект» про розірвання Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на істотне порушення відповідачами умов договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004, що завдає збитків спільній діяльності та суперечить основній меті спільної діяльності - отримання прибутку. Наведене, як стверджує позивач, завдає йому збитків, внаслідок чого він значною мірою позбавляється того, на що розраховував під час укладання договору, що є підставою для розірвання договору про спільну діяльність, укладеного між сторонами у справі, в судовому порядку, відповідно до приписів ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі №910/2708/16 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПАТ «Укргазвидобування» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі №910/2708/16 та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №910/2708/16 у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

06.06.2016 відповідачами у справі до Київського апеляційного господарського суду були подані відзиви на апеляційну скарги ПАТ «Укргазвидобування», в яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» та Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Техпроект» заперечують доводи апеляційної скарги та просять рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 залишити без змін.

06.06.2016 Київським апеляційним господарським судом у судовому засіданні оголошено перерву.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача-2.

01.08.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ТОВ «Техпроект» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання додаткових заперечень на апеляційну скаргу.

01.08.2016 Київським апеляційним господарським судом було відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою у судове засідання представників ТОВ «Техпроект».

10.08.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ТОВ «Техпроект» подано клопотання про призначення комплексної економічної та товарознавчої судової експертизи.

У судовому засіданні 10.08.2016 відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 15.08.2016.

У судовому засіданні 15.08.2016 відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 17.08.2016.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.08.2016, у зв'язку з перебуванням судді Лобаня О.І. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Федорчук Р.В., Власов Ю.Л.

Ухвалою від 16.08.2016 Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Федорчук Р.В., Власов Ю.Л. прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача-1.

Як зазначено вище, 10.08.2016 ТОВ «Техпроект» подано клопотання про призначення комплексної економічної та товарознавчої судової експертизи. В обґрунтування поданого клопотання відповідач-2 зазначає, що призначення вказаної експертизи необхідне для забезпечення змагальності учасників судового процесу, можливості реалізувати процесуальні права сторін з метою підтвердження та/або спростування обставин, покладених в основу відповідних доводів та заперечень, а також вжиття судом заходів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також надати інші докази, окрім висновку експерта, неможливо.

Представники апелянта, брали участь у судових засіданнях, заперечували проти задоволення клопотання про призначення комплексної економічної та товарознавчої судової експертизи та підтримували доводи апеляційної скарги, надавали пояснення та просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі №910/2708/16 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідачів у справі, які брали участь у судових засіданнях, просили задовольнити клопотання про призначення комплексної економічної та товарознавчої судової експертизи та заперечували щодо доводів апеляційної скарги, надавали свої пояснення по суті спору та просили рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі №910/2708/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Укргазвидобування» - без задоволення з підстав, викладених у відзивах на апеляційну скаргу.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши думку представників позивача та відповідача-1, колегія суддів ухвалила відмовити відповідачу-2 у задоволенні поданого клопотання, оскільки дійшла висновку про його необґрунтованість та з огляду на те, що наявні матеріали справи не потребують спеціальних знань для повного, об'єктивного розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

24.03.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Техпроект» (сторона-1) та Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (сторона-2) укладено Договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493, відповідно до п. 1.1. якого сторони зобов'язались об'єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність з метою розвитку розробки Вишневського газоконденсатного родовища шляхом: додаткового проектування розробки Вишневського родовища; стабілізації видобутку вуглеводнів на свердловинах №№ 1, 3, 6, 7, 21, 22 Вишневського родовища; капітального ремонту свердловин №№ 1, 3, 6, 7, 21, 22 Вишневського родовища; підготовки та впровадження програм, спрямованих на підвищення віддачі продуктивних пластів та продуктивності свердловин; буріння, облаштування та експлуатація нових свердловин на Вишневському родовищі відповідно до проекту розробки; видобутку та реалізації видобутих вуглеводнів; отримання прибутку в інтересах сторін (пункт 1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору виконання цього договору здійснюється сторонами згідно з Програмами спільної діяльності, які затверджуються сторонами на певний строк і є невід'ємними частинами цього договору. Проекти Програм спільної діяльності готуються стороною-1.

Пунктами 3.1., 3.2. договору сторони погодили, що вкладом сторони-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Техпроект») у спільну діяльність є грошові кошти, які вносяться у відповідності з Програмами спільної діяльності в строки, необхідні для виконання програм. Вкладом сторони-2 (Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування») у спільну діяльність є право користування майном, згідно додатку №1 до даного договору, оцінка якого проводиться згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до п. 4.1. договору для координації спільних дій сторін, загального керівництва спільною діяльністю та вирішення її найважливіших питань, сторони створюють Комітет управління спільною діяльністю, до складу якого входять 3 представника сторони-1 та 3 представника сторони-2. Кожному представнику належить 1 голос.

Як визначено в п. 4.3. договору, ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює сторона-1 (далі також - оператор). При цьому оператор діє в межах, обумовлених даним договором, Програмами спільної діяльності та рішеннями Комітету управління. Оператор здійснює ведення спільних справ учасників договору на підставі довіреності, що видається стороною-2.

Комітет управління приймає рішення з наступних питань: контролює виконання Програми спільної діяльності; відповідно до умов цього договору контролює розподіл прибутку та покриття збитків спільної діяльності; приймає рішення щодо розпорядження спільним майном; приймає рішення про укладання договорів (угод), не передбачених Програмою спільної діяльності; визначає умови та межи цін реалізації вуглеводнів; у разі необхідності приймає інші рішення щодо ведення спільної діяльності (п. 4.4. договору).

Пунктами 9.2, 9.3 договору передбачено, що даний договір укладений строком на 10 років. У випадку, якщо сторони за 1 рік до закінчення дії договору не попередять одна одну про небажання продовжувати його дію, термін дії договору продовжується на наступні 10 років.

Сторони можуть в будь-який час припинити дію цього договору на підставі взаємної згоди, зокрема (але не виключно) у разі, якщо сторони прийдуть до висновку про недоцільність його продовження у зв'язку із збитковістю спільної діяльності.

Як свідчать матеріали справи, сторонами було підписано ряд Додаткових угод, якими вносилися зміни та доповнення до Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004.

20.02.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Техпроект» (сторона-1), Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» (сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» (сторона-3) було укладено Додаткову угоду №8 до Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004, відповідно до якої сторона-1 та сторона-2 вирішили залучити до спільної діяльності, що здійснюється на підставі договору та включити до складу сторін договору сторону-3.

Сторони домовилися пункт 1.2. договору викласти в наступній редакції: «Виконання договору з боку сторони-2 здійснюють філії ПАТ «Укргазвидобування»-Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» та Газопромислове управління «Полтавагазвидобування»».

Згідно з п. 2.1. договору (в новій редакції) виконання цього договору здійснюється сторонами згідно з Програмами спільної діяльності, які затверджуються сторонами на певний строк. Проекти Програм спільної діяльності готуються стороною-3 (Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз»).

Відповідно до п. 3.1. в редакції Додаткової угоди №8 договору вкладами сторони-1 та сторони-3 у спільну діяльність є грошові кошти, які вносяться згідно з Програмами спільної діяльності у строки, необхідні для виконання Програм. Сторона-3 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз») вносить свій вклад до 31 грудня 2015 року.

Пунктом 4.1. в редакції Додаткової угоди №8 договору сторони узгодили, що для координації спільних дій сторін, загального керівництва спільною діяльністю та вирішення її найважливіших питань сторони створюють Комітет управління спільною діяльністю, до складу якого входять два представника Сторони-1, два представника сторони-2 та два представника Сторони-3. Кожному представнику належить 1 (один) голос.

Сторони зобов'язалися нести витрати та здійснювати своєчасне фінансування операцій, які передбачені договором та Програмами спільної діяльності. З цією метою сторона-3 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз») перераховує на окремий рахунок спільної діяльності грошові кошти в обсягах та в терміни, що визначаються договором та Програмами спільної діяльності у якості вкладу в спільну діяльність (п. 5.2.2. договору в редакції Додаткової угоди №8).

Згідно з п. 7.1. договору внески сторін у спільну діяльність, а також створене та придбане в процесі спільної діяльності майно є спільною частковою власністю сторін з наступним визначенням часток: сторона-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Техпроект») - 40%; сторона-2 (Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування») - 50%; сторона-3 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз»)) - 10%.

Київським апеляційним господарським судом встановлено, що 17.04.2014 сторони підписали Додаткову угоду №9 Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004, якою змінили п. 1.1. договору та виклали його в наступній редакції: «За цим договором сторони зобов'язуються об'єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність з метою:

- стабілізації видобутку вуглеводнів на свердловинах №1 Чкалівського родовища, №29, 36, 55 Волохівського родовища, №6, 17, 56 Ульянівського родовища, №1 Південно- Граковського блоку Борисівського родовища, №№23, 64, 69 Мелихівського родовища, №№31, 106, 109, 117, 119, 130, 133 Березівського родовища, №№52, 111 Степового родовища, №№4, 22 Левенцівського родовища, №№71, 107 Юліївського родовища, №50 Скворцівського родовища;

- капітального ремонту свердловин №1 Чкалівського родовища, №29, 36, 55 Волохівського родовища, №6, 17, 56 Ульянівського родовища, №1 Південно-Граковського блоку Борисівського родовища, №№ 23, 64, 69 Мелихівського родовища, №№31, 106, 109, 117, 119, 130, 133 Березівського родовища, №№52, 111 Степового родовища, №№ 4,22 Левенцівського родовища, №№71, 107 Юліївського родовища, №50 Скворцівського родовища;

- підготовки та впровадження програм, спрямованих на підвищення віддачі продуктивних пластів та продуктивності свердловин;

- видобутку та реалізації видобутих вуглеводнів;

- отримання прибутку в інтересах Сторін».

Сторони домовились прийняти до виконання нову Програму робіт в рамках спільної діяльності, яка визначена Додатком №3 до даної Додаткової угоди, якає її невід'ємною частиною.

Також 17.04.2014 сторони підписали Програму робіт в рамках Спільної діяльності до договору №493 від 24.03.2004 (Додаток №3 до Додаткової угоди №9), якою визначили найменування робіт, їх орієнтовну суму, відповідального за виконання та термін виконання.

Так, всього передбачено капітальних вкладень стороною 1 (ТОВ НВФ «Техпроект») та стороною 3 (ТОВ «Карпатигаз») в сумі 88888000,00 грн. (період 2011-2019 роки).

Разом з цим, з наявного в матеріалах справи Додатку №3 до договору «Програма робіт в рамках спільної діяльності по договору №493 від 24.03.2004 року» вбачається, що сторонами були узгоджені наступні роботи: капітальний ремонт свердловин; оснащення об'єктів видобування приладами для безперебійного комерційного обліку товарних обсягів видобутих вуглеводнів; тематичні роботи; капітальний ремонт та роботи на свердловинах ГПУ «Полтавагазвидобування»; оснащення об'єктів видобування приладами для безперебійного комерційного обліку товарних обсягів видобутих вуглеводнів та був узгоджений термін їх виконання 2013-2015 рік.

Обставини щодо виконання робіт саме у період 2013-2015 років також був встановлений Господарським судом Харківської області під час розгляду справи №922/334/16 за позовом ТОВ НВФ «Техпроект» до ТОВ «Карпатигаз» та до ТОВ «Лідерпромінвест» про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, які нараховані на невиплачену суму розподіленого прибутку.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» вказує на не внесення ТОВ НВФ «Техпроект» грошових коштів для фінансування Програми робіт станом на 31.12.2015 та про не забезпечення ТОВ «Карпатигаз» організації виконання вказаної Програми у визначений Програмою термін, та не вчинення відповідачами дій, передбачених договором та Програмою на досягнення мети спільної діяльності.

Дослідивши укладений між сторонами договір, колегія суддів дійшла висновку, що за своєю правовою природою він є договором про спільну діяльність, що здійснюється шляхом інвестування.

Згідно з статтею 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Відповідно до частини 2 статті 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

В силу ст. 1133 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Метою спільної діяльності може бути як господарська (інвестування, виконання робіт, надання послуг, будівництво об'єктів промисловості, торгівлі, житла, тощо), так і не господарська (вирішення питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад, тощо) мета. Водночас в абз. 4 п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 28.04.1995р. № 02-5/302 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів про сумісну діяльність» зауважено, що сумісна діяльність може також здійснюватися шляхом інвестування відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Згідно з ч. 1 ст. 4 наведеного Закону об'єктами інвестиційної діяльності може бути, будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Як передбачено ст. 9 Закону основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Відповідно до частини 4 статті 176 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети без утворення єдиного суб'єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність. У разі, якщо учасники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників, на нього може бути покладено обов'язок ведення спільних справ. Такий учасник здійснює організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками.

Колегія суддів, виходячи з правової природи укладеного договору, зазначає, що такий договір визначає взаємодію сторін в процесі його реалізації та досягнення кінцевого результату; визначає взаємні права та обов'язки учасників, які опосередковані необхідністю досягнення загальної (спільної) мети, тобто наявністю у сторін загального інтересу.

Так, згідно з п. 1.1. договору сторони взяли на себе зобов'язання об'єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність, яка була визначена сторонами, в тому числі і з метою отримання прибутку.

Як визначено п.п. 3.1, 3.2. договору вкладами сторін у спільну діяльність є: позивача - надання права користування майном, згідно з додатком №1 до договору - право користування свердловинами разом з обладнанням, що забезпечує видобуток вуглеводнів, а вкладами відповідачів є грошові кошти, які вносяться до 31.12.2015.

Наявними в матеріалах справи Актами прийому-передачі від 15.06.2011, 01.02.2012 та 10.02.2012 підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань та надання у користування визначеного майна.

В той же час, як передбачено п. 3.1., 5.2.2 договору вклади відповідачів повинні були внесені до 31.12.2015 в обсягах згідно з Програмами спільної діяльності, для її фінансування та реалізації.

Так, згідно з Програмою було визначено, що особами відповідальними за фінансування передбачених даним розділом робіт є відповідач-1 та відповідач-2. Сума фінансування робіт становить 24 600 000,00.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ні укладений між сторонами договір, ні узгоджена Програма спільної діяльності не визначають, що вклад сторони, в тому числі грошовий вклад здійснюється стороною пропорційно визначеним часткам кожного учасника у спільному майні, навпаки у п. 7.2. договору передбачено, що грошова оцінка вкладів сторін у спільну діяльність, а також зміна розміру та вартості вкладів не впливає на визначення часток сторін у спільному майні, на розподіл прибутку від спільної діяльності та на порядок відшкодування витрат та збитків. Тобто, встановлений Програмою розмір фінансування має сплачуватись відповідачами незалежно від розміру своєї частки у спільному майні, а повинен сплачуватись в тому обсягу, який узгоджений Програмою. Так, оскільки Програмою спільної діяльності встановлено, що фінансування Програми в розмірі 24 600 000,00 грн. покладено на відповідачів спільно, то передбачені зазначеним розділом роботи повинні бути профінансовані відповідачами спільно в рівних частинах і у визначений строк, а саме - до 31.12.2015. Вказана обставина встановлена рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2016 у справі №922/334/16.

Відтак, посилання ТОВ «Карпатигаз» про повне виконання ним свого зобов'язання та внесення вкладу у повному обсязі, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставним.

Сторонами не заперечується факт сплати ТОВ «Карпатигаз» коштів у розмірі 4 920 000,00 грн, що з урахуванням вищевикладеного свідчить про неповне виконання відповідачем -1 фінансування робіт згідно з Програмою та відповідно свідчить про порушення взятих на себе договірних зобов'язань ТОВ «Карпатигаз».

Разом з цим, колегія суддів відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми «Техпроект» щодо внесення ним грошових коштів на виконання Програми від 2014 року у розмірі 56 535 000,00 грн, з огляду на те, що зазначені кошти були сплачені ним у період 2011-2012 років, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 238-242 том 1). В той час як Програма спільної діяльності затверджена Додатковою угодою №9 від 17.04.2014, передбачала виконання робіт та їх фінансування протягом 2013-2015 років. Тобто сплачені кошти, на які посилається відповідач-2, були сплачені ним на виконання попередніх Програм спільної діяльності, які були затверджені Додатковими угодами №1-№7, що свідчить про невиконання ТОВ НВФ «Технопроект» своїх зобов'язань щодо внесення грошового вкладу.

Зі змісту договору про спільну діяльність № 493 вбачається, що в момент підписання угоди сторонами було взято обов'язок з об'єднання вкладів та ведення спільної інвестиційної та виробничої діяльності з метою розвитку розробки Вишневського газоконденсатного родовища.

Домовившись про об'єднання вкладів та ведення спільної інвестиційної та виробничої діяльності, з визначенням у подальшому сум таких інвестицій, сторони даного договору саме як учасники спільної діяльності набули обсяг прав та обов'язків, в тому числі право вимоги виконання іншою стороною договірних зобов'язань зі своєчасного проведення фінансування предмету спільної діяльності. При цьому, такий обов'язок випливає з правової природи участі особи в спільній діяльності і такі положення регламентовані статтями 1130-1139 Цивільного кодексу України.

Як підтверджується поданими сторонами доказами відповідачі у справі не лише не внесли свій грошовий вклад у спільну діяльність в повному обсязі, але і не виконали інші покладені на них договором зобов'язання, зокрема, не забезпечили організацію виконання Програми, яка мала бути виконана до 31.12.2015, а саме - не забезпечили ремонту свердловин позивача, їх облаштування вузлами обліку видобутої вуглеводневої сировини. Даний факт, зокрема підтверджується наявними в матеріалах справи листами та Програмами робіт на 2016 рік щодо капітального ремонту свердловин, їх оснащення приладами обліку (а.с. 153-161 том 1), що додатково свідчить про недотримання відповідачами покладених на них зобов'язань за договором та строків їх виконання, що в свою чергу позбавляє можливості отримання максимального економічного ефекту від експлуатації свердловин та спільної діяльності товариств.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2013 Комітетом управління спільною діяльністю було прийнято рішення, оформлене протоколом №43, про здійснення оператором спільної діяльності по Договору №493 від 24.03.2004 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність реалізації вуглеводнів на аукціонах, або по прямим договорам купівлі-продажу вуглеводнів за економічно обґрунтованими цінами, при цьому реалізацію природного газу вирішено здійснювати виключно на аукціонах по максимальній ціні, що склалась на відповідний товар на аукціоні, з урахуванням граничного рівня ціни на природний газ встановленою Постановою НКРЕ, з обов'язковим наданням ПАТ «Укргазвидобування» копії аукціонних свідоцтв протягом чотирнадцяти днів з моменту їх підписання.

Закон України «Про ціни і ціноутворення» визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Так, статтею 1 вказаного Закону визначено, що гранична ціна - максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб'єктом господарювання; фіксована ціна - обов'язкова для застосування суб'єктами господарювання ціна, встановлена Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та державними колегіальними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та компетенції.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 грудня 2014 року №1043 «Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання» установлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, - 5900,00 грн. за 1000 м3 (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29 січня 2015 року №81 «Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання» установлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, - 5700,00 грн. за 1000 м3 (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом).

Вищенаведеними постановами НКРЕКП встановлювався граничний (максимально допустимий рівень) рівень ціни на газ на січень-лютий 2015 року.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджується, що в період з січня 2015 року по лютий 2015 року ТОВ «Карпатигаз», як оператором спільної діяльності було укладено ряд біржових угод, відповідно до яких ціна біржового товару у січні 2015 року коливалася від 6512,00 грн. до 6580,00 грн. з ПДВ за 1000 м3 газу, а у лютому 2015 року від 6060,00 грн. до 6340,00 грн. з ПДВ за 1000 м3 газу, тобто ціна на товар згідно з укладених біржових угод, в яку було включені суми ПДВ, була нижчою від встановлених цін НКРЕКП, які були встановлені без сум ПДВ та ін. платежів, а відтак відповідачем-1 були недотримані вимоги Комітету управління спільною діяльністю щодо визначення ціни та інших умов реалізації природного газу, що як вірно зазначає позивач призвело до недоотримання спільного прибутку. Однак, місцевий господарський суд не дослідив в повному обсязі зазначених обставин та необґрунтовано відхилив доводи позивача про реалізацію відповідачем-1 природного газу за цінами, які не відповідають меті Спільної діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Колегія суддів дослідивши всі подані сторонами докази в їх сукупності, дійшла висновку, що позивачем належним чином доведено істотність порушення відповідачами договору, у зв'язку з чим ПАТ «Укргазвидобування» в повній мірі не змогло отримати того, на що розраховувало під час укладання договору, що згідно з ст. 651 ЦК України є підставою для розірвання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004 та відповідно для задоволення заявленого позову.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом неповно досліджено обставини справи, відтак рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання позову та за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Техпроект" у задоволенні клопотання про призначення комплексної економічної та товарознавчої судової експертизи.

2.Апеляційну публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі №910/2708/16 задовольнити.

3.Рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016 у справі №910/2708/16 скасувати, прийняти нове рішення:

" 1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004 року, укладений між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Техпроект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" разом з Додатковими угодами №1 від 01.02.2011 року, №2 від 16.05.2011 року, №3 від 03.06.2011 року №4 від 16.06.2011 року, №5 від 28.09.2011 року, №6 від 29.04.2013 року, №7 від 01.10.2013 року, №8 від 20.02.2014 року та №9 від 17.04.2014 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 13-19, код ЄДРПОУ 30162340) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання позову.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Техпроект" (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 31154312) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання позову."

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 13-19, код ЄДРПОУ 30162340) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 757 (сімсот п'ятдесят сім) грн. 90 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Техпроект" (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 31154312) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 757 (сімсот п'ятдесят сім) грн. 90 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

7. Матеріали справи №910/2708/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Р.В. Федорчук

Ю.Л. Власов