Постанова № 61134151, 05.09.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2016 року м.Житомир справа № 806/1475/16

категорія 12.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання - Коваль О.В.,

позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного центру спеціального контролю Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання неправомірними бездіяльності та рішення, зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову винагороду

встановив:

8 серпня 2016 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного центру спеціального контролю Національного центру управління та випробувань космічних засобів (далі - Головний центр спеціального контролю) про визнання неправомірними бездіяльності та рішення, зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову винагороду.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що він проходить дійсну військову службу за контрактом та перебуває на грошовому забезпеченні у Головному центрі спеціального контролю, на посаді начальника сектору науково-дослідної роботи відділу науково-дослідного випробувального центру застосування засобів спеціального контролю та науково-дослідної випробувальної роботи. Зазначив, що має 25 років безперервної військової служби, тому має право на отримання одноразової грошової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 7 листопада 2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу". Позивач, вказав, що подав рапорт з проханням про виплату одноразової грошової допомоги, але йому було відмовлено у здійсненні виплати. Проте, ОСОБА_1 вважає неправомірною відмову у виплаті одноразової грошової допомоги за 25 років безперервної військової служби. Просить визнати неправомірними бездіяльність та рішення відповідача про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної військової служби в Збройних Силах України. Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу за 25 років безперервної військової служби в Збройних Силах України.

Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду 10 серпня 2016 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. 29 серпня 2016 року надіслав на адресу Житомирського окружного адміністративного суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.23).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки у судове засідання не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.25).

Справа розглядається судом за наявними у ній доказами на підставі положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у Головному центрі спеціального контролю (вулиця Космічна, 1, смт.Городок, Житомирська область, 12265), яке є філією НЦУВКЗ на посаді начальника сектору науково-дослідної роботи відділу науково-дослідного випробувального центру застосування засобів спеціального контролю та науково-дослідної випробувальної роботи (а.с.12-15).

Станом на 1 серпня 2014 року строк безперервної військової служби позивача складає 25 років, що підтверджується послужною карткою (а.с.7-8). З довідки №128 від 27 липня 2016 року НЦУВКЗ, вбачається, що посадовий оклад позивача станом на 1 серпня 2014 року складає 2062 грн 00 коп. та оклад за військовим званням - 130 грн 00 коп. (а.с.9).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", військовослужбовцям виплачується, як один з додаткових видів грошового забезпечення, одноразова винагорода за тривалість військової служби залежно від тривалості безперервної календарної військової служби (додаток 25 до постанови). Зокрема, за 25 років служби виплачується 2 посадових оклади та 2 оклади за військовим званням.

20 липня 2016 року ОСОБА_1 подав рапорт заступнику начальнику Головного центру спеціального контролю з проханням виплатити одноразову грошову винагороду за 25 років безперервної військової служби, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу". Проте, у здійсненні виплати винагороди, позивачу було відмовлено та зазначено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" та на підставі наказу Національного космічного агентства України №228 від 20 вересня 2005 року "Про умови оплати праці працівників Національного центру управління та випробування космічних засобів, представництв генерального замовника Національного космічного агентства України" така виплата не передбачена. Також, відповідач, зазначив, що на підставі додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" на відряджених військовослужбовців до державних органів ця додаткова виплата не розповсюджується, тому здійснити виплату не має підстав (а.с.6).

Суд вважає таку відмову протиправною з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 7 статті 9 Закону України №2011-XII передбачено, що за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, підприємствах, установах, організаціях, затверджується Президентом України.

Абзацами першим та другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №104 від 7 лютого 2001 року "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби. При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Абзацом третім пункту 1 наведеної постанови визначені винятки з правил встановлених абзацами першим та другим пункту 1, а саме: виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.

Крім того, відповідно до Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України №1053 від 7 листопада 2001 року, за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством. Виплата посадових окладів, окладів за військовим званням, надбавки за вислугу років, матеріальної допомоги, а також преміювання відряджених військовослужбовців здійснюється за рахунок органів виконавчої влади, інших цивільних установ, до яких вони відряджені, за розмірами, встановленими законодавством. Виплата одноразової грошової винагороди відрядженим військовослужбовцям за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов'язків і бездоганну дисципліну не здійснюється.

За таких обставин суд вважає, що позивач має право на отримання грошової винагороди за 25 років безперервної військової служби у розмірі 2 посадових окладів та 2 окладів за військовим званням, виплата якої військовослужбовцям передбачена додатком №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірності відмови позивачу у виплаті грошової винагороди за тривалість безперервної військової служби, а тому суд задовольняє адміністративний позов.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного центру спеціального контролю Національного центру управління та випробувань космічних засобів у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.

Зобов'язати Головний центр спеціального контролю Національного центру управління та випробувань космічних засобів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за 25 років безперервної військової служби у Збройних Силах України.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 07 вересня 2016 р.