Ухвала суду № 61132984, 02.09.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

02.09.2016 Справа №607/9591/16-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності, виділ майна в натурі, визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності на будинковолодіння №1 по вулиці Тихій в місті Тернополі, виділення в натурі позивачу кімнату 1-1 площею 6,9 кв.м., кімнату 1-2 площею 13,1 кв.м., та кімнату 1-5 площею 23,8 кв.м., 1\2 частини огорожі, мощення, фіртки та воріт у будинковолодіні №1 по вулиці Тихій в місті Тернополі, визнання права власності на матеріали та обладнання використані при споруджені самовільної прибудови «а», гаражу «з», літньої кухні з прибудованим санвузлом «б», прибудови «д», які знаходяться біля будинковолодіння №1 по вулиці Тихій в місті Тернополі.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1 7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки:

Позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру:

1)виділення в натурі нерухомого майна;

2)визнання права власності на матеріали та обладнання;

та одну вимогу немайнового характеру:

1)припинення права спільної часткової власності на будинковолодіння №1 по вулиці Тихій в місті Тернополі;

В порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві не вказано ціни позову, хоч заявлено вимоги майнового характеру. Згідно позовної заяви вказаний позов безпідставно названий немайновим.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна та згідно з п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Дійсної вартості спірного нерухомого майна, яке позивач просить відлити в натурі, та вартості матеріалів та обладнання використаних при споруджені самовільних прибудов, на яке позивач просять визнати право власності, та відповідних доказів на підтвердження їх розміру в позовній заяві не зазначено.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюються в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 гривень) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 гривень).

Згідно з п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551 гривня 20 копійок).

Однак при пред'явленні зазначеного позову позивачами сплачено судовий збір у розмірі 551 гривня 20 копійок, тобто лише за одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином позивачу ОСОБА_1 слід виправити зазначені недоліки позовної заяви:

1)визначити та вказати в позовній заяві ціну позову і зазначити докази, якими вона обґрунтовується;

2)обчислити, виходячи з зазначених вище вимог закону, судовий збір з урахуванням загальної суми позову;

3)сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру, з урахуванням ціни позову, визначеної, виходячи з дійсної вартості спірного майна, кількості позовних вимог майнового характеру, та з урахуванням викладених вище вимог закону щодо визначення розміру судового збору, на розрахунковий рахунок:31212206700002, код одержувача: 37977726; банк одержувача ГУДКC України в Тернопільській області; одержувач УК м.Тернопіль/м.Тернопіль/22030001, код бюджетної класифікації 22030001; МФО 838012, призначення платежу судовий збір, код 02886692, пункт 1.1., та надати суду оригінал квитанції про його сплату.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити терміном п'ять днів із дня отримання копії ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст.121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної часткової власності, виділ майна в натурі, визнання права власності на майно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків терміном пять днів із дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя