Ухвала суду № 61132103, 26.08.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5586/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

"26" серпня 2016 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої судді : Гарасимків Л.І,

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» про стягнення заборгованості.-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом, в якому просить стягнути в її користь заборгованість з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна» щодо сплати індексації курсової різниці, у сумі 1177 639,04 заборгованість по договору оренди нежитлового приміщення від 30.04.2012 року та пеню розмірі 277173,10 гривень, всього 1454 812,14 гривень.

З метою забезпечення позову ОСОБА_1 подала на адресу суду заяву, в якій просить накласти арешт на грошові кошти у будь-якій валюті у межах суми позову 1454812,14 гривень, які знаходяться на рахунках ТОВ «ДЦ Україна ( за адресою м.Київ, пр.Московський, 28/А), код ЄДРПУО 32424255, ІНП 324242526573, МФО 300335, у всіх банківських установах України, зокрема на рахунках № НОМЕР_1, № 26008429272 в ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» м.Києва, та заборонити ТОВ «ДЦ Україна» до набрання чинності рішенням, у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо рухомого та нерухомого майна, що належить йому у тому числі щодо майна, яким товариство володіє спільно з іншими особами.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між нею та ТОВ «ДЦ Україна» в особі генерального директора ОСОБА_3 Кароля у м. Дрогобич було укладено договір оренди нежитлового приміщення від 30.04.2012 року. Згідно п.2 договору оренди, орендарю передано приміщення за адресою м.Дрогобич, вул. Шолом Алейхема, 1, загальною площею 183,4 кв.м., що належить позивачці на праві приватної власності. Договір був укладений терміном до 27.04.2015 року, після перебігу цього терміну строку дії договору оренди пролонгований згідно п.2 р.6 договору. На даний час договір оренди діючий, відповідач орендує вказане приміщення. Фактичне передання нежитлових приміщень в користування відповідачу підтверджує акт приймання-передачі від 30.04.2012 року, який підписано сторонами договору. Тобто стверджує, що свій обов»язок щодо надання приміщення орендарю до 01.05.2012 року з моменту підписання договору (п.2.1.1 договору) виконала належним чином. Відповідач в порушення умов договору оренди н у повному обсязі виконував взяті на себе зобов»язання, зокрема передбачені п. 3.2. договору щодо сплати передбаченої даним пунктом договору індексації у зв»язку з ростом курсу долара до гривні на день сплати орендної плати. Так згідно долученого до позову розрахунку заборгованість по визначеній та погодженій сторонами індексації - курсова різниця становить 1177 639,04 гривень заборгованість по договору оренди нежитлового приміщення від 30.04.2012 року. Крім цього , при невиконанні умов даного договору орендар прострочив виконання, у зв»язку з чим нараховано пеню у розмірі 2 77173,10 гривень . Всього сума заборгованості становить 1454812,14 гривень. Тому вважає за доцільне накласти арешт на грошові кошти у межах суми позову, які знаходяться на рахунках ТОВ «ДЦ Україна» у всіх банківських установах України, з метою забезпечення позовних вимог про стягнення заборгованості по договорах оренди. За ТОВ «ДЦ Україна» згідно даних з реєстру речових прав на нерухоме майно не зареєстровано нерухоме майно, тому накладення арешту на грошові кошти це єдиний спосіб забезпечення позовних вимог. Після набрання законної сили рішення суду, відповідач може надати державному виконавцю недостовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, перерахувати грошові кошти з одного банківського рахунку на інший, що унеможливить виконання рішення суду. Або ж відповідач під час судового і до початку примусового виконання рішення може вчинити дії щодо припинення діяльності, реалізувати належне йому майно чи передати кошти іншим особам. Відтак у процесі виконавчого провадження з»ясується, що майна у боржника, зокрема грошових коштів, на які можливо звернути стягнення, недостатньо для задоволення у повному обсязі моїх позовних вимог. Тому, враховуючи обставини справи, обґрунтованість доводів щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, просить заяву про забезпечення позову задоволити.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частина 1 ст. 152 ЦПК України, серед видів забезпечення позову вказано, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Оглянувши матеріали справи, беручи до уваги викладене, суд вважає, що заяву слід задоволити частково, а саме в частині накладення арешту на грошові кошти у будь-якій валюті у межах суми позову 1454812,14 гривень, які знаходяться на рахунках ТОВ «ДЦ Україна», у межах суми позову 1454812,14 гривень, код ЄДРПУО 32424255 у всіх банківських установах України, зокрема на рахунках № НОМЕР_1 в ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» м.Києва, МФО 300335, № 26008429272 задоволити, так як його незабезпечення в цій частині може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; у частині накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ТОВ «ДЦ Україна», що належить йому у тому числі на майно яким товариство володіє спільно з іншими особами, відмовити, оскільки даний спосіб забезпечення позову не є співрозмірним до заявлених позовних вимог та може призвести до порушення здійснення їх підприємницької діяльності .

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ДЦ Україна» (за адресою м.Київ, пр.Московський, 28/А), у будь-якій валюті в межах суми позову 1454812,14 гривень, код ЄДРПУО 32424255, ІНП 324242526573, МФО 300335, у всіх банківських установах України, зокрема на рахунках № НОМЕР_1, № 26008429272 в ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» м.Києва.

Виконання ухвали доручити ВДВС Оболонського районного управління юстиції у м.Київ.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до п.9 ст.153 ЦПК України дана ухвала виконується негайно, тобто підлягає виконанню з 26.08.2016 року, в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Л.І. Гарасимків