Постанова № 61130794, 02.09.2016, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/2411/16-а

Провадження№ 2-а/266/44/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2016 року м.Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Сараєва І.А.,

за участю секретаря Нетреба О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

17.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив суд зобов'язати УПФУ в Приморському районі м. Маріуполя визнати рішення управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Маріуполя від 12.01.2016 р. про відмову в призначенні пенсії протиправним та скасувати його. Зобов'язати УПФУ в Приморському районі Маріуполя зарахувати час його відбування покарання з 15.07.1979 р. по 14.07.1980 р. та час відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі з 10.12.1987р. по 12.01.1990 р. до пільгового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах та призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку по списку № 2 відповідно до п. 2 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та за нормами ст. 13 "Б" Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати виникнення права на пенсію. Посилався на те, що він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку по списку № 2 відповідно до п. 2 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та за нормами ст. 13 "Б" Закону України «Про пенсійне забезпечення», для чого надав пакет документів, необхідних для призначення пенсії. Відповідно двох архівних довідок № 224 від 19.06.2015 p. (ТОВ „Бізнес архів") № від 24.07.2015р. (КУ „Трудовий архів м. Маріуполя"), які він надавав відповідачу, архівними установами було повідомлено про відсутність документів по підприємству на зберіганні. З цього приводу відповідачем було направлено документи на Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУПФУ в Донецькій області, проте на теперішній час рішення не винесено. Відповідачем не зараховано до пільгового стажу роботи на посадах, що мають право на призначення пенсії на пільгових умовах період з 15.07.1979 р. по 14.07.1980 р., оскільки він відбував покарання, та з 10.12.1987 р. по 12.01.1990 p.- час відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі. У період з 15.07.1979 р. по 14.07.1980 р. та з 10.12.1987 р. по 12.01.1990 р. вироком Іллічівського суду від 17.11.1987 р.) його було засуджено, проте увесь цей період він працював, про що є відмітка в трудовій книжці - запис № 15 "Засуджено рішенням суду по ст. 215-4 п. l КК УСРС у вигляді двох років без позбавлення волі із стягненням 20% заробітної плати в дохід держави". Вважає, що відповідач необґрунтовано обмежив його у праві на отримання пенсії, оскільки у його трудовій книжці є відмітка про сплату страхових внесків із заробітної плати, а відповідно ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 Страховий стаж - період строк), протягом якого особа підлягає загальнообов 'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. У зв'язку з чим вимушений звернутися до суду і просить визнати рішення УПФУв Приморському районі Маріуполя від 12.01.2016 р. про відмову в призначенні пенсії протиправним та скасувати його. Зобов'язати УПФУ в Приморському районі Маріуполя зарахувати час відбування покарання ОСОБА_1 з 15.07.1979 р. по 14.07.1980 р. та час відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі з 10.12.1987р. по 12.01.1990 р. до пільгового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах та призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку по списку № 2 відповідно до п.2 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та за нормами ст. 13 "Б" Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дати виникнення права на пенсію.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача Шевчук О.О., яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1, серії НОМЕР_1 заведеною 10.12.1976 року, на підставі наказу № 97-к від 30.08.1979р. зазначено - час роботи в період відбуття покарання з 15.07.1979 року по 14.07.1979 року не зараховувати до загального та безперервного трудового стажу (а.с. 11- 17)

Відповідно до запису у трудовій книжці ОСОБА_1 від 10.12.1987 року, судом також встановлено, що останнього засуджено рішенням суду за ст. 215-4 ст. 1 КК УРСР у вигляді двох років без позбавлення волі з утриманням 20% заробітної платні в доход держави по 12.01.1990 року, Н № 72к від 25.12.1986 року, підстава вирок Іллічівського райнарсуду від 17.11.1987 року (а.с. 13)

12.10.2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку по списку № 2 відповідно до п. 2 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та за нормами ст. 13 "Б" Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак, рішенням № 303/02 від 12.01.2016 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 25 років 03 місяці 02 дні, пільговий стаж за списком №2 - 1 рік 10 місяців 27 днів, що не відповідає умовам п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», т.я. у останнього відсутній необхідний загальний страховий стаж та пільговий стаж по списку № 2 (а.с. 9-10).

Згідно з п. "б" ч. 1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до п. 2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України ( 36-2003-п ), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи період відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі з 10.12.1987 року по 12.01.1990 року, умови відбуття позивачем покарання передбачались Виправно - трудовим кодексом України від 23.12.1970 р.

Положеннями ч. 4 ст.95 Виправно-трудового кодексу України від 23.12.1970 року, якими було урегульовано порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт та які були чинними у період відбування позивачем покарання, визначено, що час відбування покарання у виді виправних робіт може бути включений судом до загального трудового стажу засудженого.

У відповідності до ст. 414-1 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960 року (в редакції, чинній на час відбування позивачем покарання) питання про включення до загального трудового стажу часу роботи в колонії-поселенні і відбування виправних робіт без позбавлення волі у випадках, передбачених відповідно статтями 33 і 103 Виправно-трудового кодексу України, вирішується суддею районного (міського) суду за місцем проживання особи, яка відбула покарання.

Зазначене питання розглядається суддею щодо особи, яка відбула покарання в колонії-поселенні, за спільним клопотанням органу, що відає виконанням покарання, і спостережної комісії при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, а щодо особи, яка відбула виправні роботи без позбавлення волі, - за її клопотанням. До клопотання повинні бути додані копія вироку, довідка про відбуття покарання і характеристика відповідно адміністрації колонії-поселення або адміністрації та громадської організації підприємства, установи чи організації про роботу і поведінку особи в період відбування нею покарання.

Таким чином, питання включення до загального трудового стажу часу відбування виправних робіт необхідно було вирішувати у порядку кримінального судочинства.

Як зазначає відповідач по справі та не спростовується позивачем, відносно ОСОБА_1 спеціальних рішень суду про зарахування до загального трудового стажу часу відбування покарання з 15.07.1979 р. по 14.07.1980 р. та з 10.12.1987 року по 12.01.1990 року не приймалось.

Частиною 2 статті 3 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.

Таким чином, умови відбування покарання у виді виправних робіт, при яких час відбування покарання зараховується до загального трудового стажу, діють з 01.01.2004 року і поширюються на осіб, які відбували покарання у вказаний час.

Отже, зарахування часу відбування покарання у виді виправних робіт є умовами відбування покарання, а не правом позивача.

В період, коли відбував покарання позивач, діяли норми Виправно-трудового кодексу України від 23.12.1970 року, якими безумовного зарахування періоду відбування покарання до загального трудового стажу не було передбачено. А зарахування вищевказаних періодів відбування покарання до спеціального трудового стажу, який дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, є неможливим без віднесення відповідних періодів роботи до загального трудового стажу. Крім того, нормами Виправно-трудового кодексу України, який діяв на час відбування позивачем покарання, взагалі не передбачено зарахування строку відбування покарання до спеціального (пільгового) трудового стажу.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Аналізуючи вищевикладене, суд, керуючись пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає, що Рішення № 303/02 від 12.01.2016 року про відмову в призначенні пенсії, прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підстави для зобов'язання відповідача включити до пільгового стажу позивача період відбування покарання з 15.07.1979 р. по 14.07.1980 р. та час відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі з 10.12.1987р. по 12.01.1990 р. - відсутні.

Керуючись ст. ст. 4-6, 71, 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова вступає в законну силу через 10 днів після проголошення, може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області протягом зазначеного терміну з дня отримання копії постанови через Приморський районний суд м. Маріуполя.

Суддя Сараєв І. А.