Ухвала суду № 61130446, 05.09.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/398/2016(м)

263/11897/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мозговенка В.В.

суддів Бєдєлєва С.І., Сєдих А.В.

секретаря Чепіги Н.В.

за участю прокурора Дьяченка О.А.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника потерпілих ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі кримінальне провадження №12015050000000767 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 червня 2016 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполь Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не судимого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винуватим та засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_2, як утриманцю померлого шкоду, заподіяну смертю потерпілого, в сумі 21924,00 гривень; витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника в сумі 10413,00 гривень; моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілого в сумі 7308,00 гривень; на користь ОСОБА_3, як утриманці померлого шкоду, заподіяну смертю потерпілого, в сумі 21924,00 гривень; моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілого в сумі 7308,00 гривень.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2, моральну шкоду в розмірі 242692,00 гривень; франшизу в сумі 1000,00 гривень; відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 3700,00 гривень; на користь ОСОБА_3, моральну шкоду в розмірі 242692,00 гривень; на користь ОСОБА_1, моральну шкоду в сумі 250000,00 гривень; витрати на поховання в сумі 1469,00 гривень; на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз (№1208 від 14.09.2015 року - 613,80 гривень; №1209 від 14.09.2015 року - 613,80 гривень; №1295 від 23.09.2015 року - 429,66 гривень; №1331 від 25.09.2015 року - 613,80 гривень.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду 29.08.2015 року приблизно о 5 годині 5 хвилин водій ОСОБА_5 керував на підставі реєстраційного документу технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ DAEWОО Т13110», реєстраційний номер НОМЕР_1, та здійснював на ньому рух по проїжджій частині вул.Університетської з боку пр.Металургів у напрямку вул.Італійської (Апатова) в Центральному районі м.Маріуполя Донецької області.

При виїзді на перехрестя проїжджих частин вул.Університетської та вул.Казанцева, де починається проїжджа частина пр.Нахімова, навпроти будинку № 206 водій ОСОБА_5, діючи необережно, в порушення вимог п.п. 10.1., 11.4. «Правил дорожнього руху України» проявляючи злочинну недбалість, будучи неуважним, не враховуючи і недостатньо стежачи за дорожньою обстановкою, небезпечно керуючи транспортним засобом, при виїзді на проїжджу частину пр.Нахімова, перед зміною напрямку руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним, допустив виїзд транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де лівою передньою частиною кузова вказаного транспортного засобу скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_6, який керував велосипедом «МERIDА Каlаhагі» та рухався лівою смугою в зустрічному напрямку по проїжджій частині пр.Нахімова з боку вул. Італійської (Апатова) у напрямку пр.Металургів.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події велосипедисту ОСОБА_6 були спричиненні тілесні ушкодження: сполучена травма тіла: закрита тупа травма грудної клітки - переломи 9 - 11-го ребер праворуч і ліворуч, перелом грудного відділу хребта на рівні 11 хребця з пошкодженням спинного мозку, розриви легень; відкрита черепно-лицева травма - перелом кісток основи черепу, переломи лівої величної кістки, крайовий перелом лівої надбрівної дуги, альвеолярного відростка верхньої щелепи на рівні 1-го зуба справа, - 8-го зуба зліва, садна обличчя, забійні рани спинки носу, верхнього повіка лівого ока, верхньої губи; садна шиї, кистей та колінних суглобів, обох гомілок, забійна рана правої гомілки, що ускладнилася розвитком травматичного та геморагічного шоку, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення та тих, які привели до його смерті. Допущені водієм ОСОБА_5 порушення вимог п.п. 10.1, 11.4 «Правил дорожнього руху України», знаходяться у прямому причино - наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_6

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5, не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин кримінального правопорушення, доведеності його винуватості та кваліфікації його дій, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення, призначити більш м'яке покарання на підставі ст.75 КК України. Посилається на те, що суд належним чином не врахував дані про його особу, який щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, вперше вчинив злочин, має на утриманні стареньку мати, з місця скоєння ДТП не втік та одразу зателефонував в швидку, а тому його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_5 який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, прокурора, потерпілих та їх представника які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг. Висновки суду першої інстанції про винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, а також правильність кваліфікації його дій в апеляційної скарзі оскаржені не були, а тому згідно до вказаних вимог апеляційним судом не перевіряються.

Що стосується доводів обвинуваченого про призначення йому надто суворого покарання, то колегія суддів вважає, що вони не є обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.1 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_5, суд першої інстанції належним чином врахував самі обставини вчиненого злочину, ступінь його тяжкості, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно. Також суд взяв до уваги те, що ОСОБА_5 фактично провину свою визнав, але щиро не розкаявся, оскільки не висловлював жалю з приводу вчиненого, будучи працездатним не надав потерпілим ніякої допомоги, не відшкодував завдану шкоду, не попросив пробачення, що свідчить про відсутність у нього щирого каяття. А тому на думку колегії суддів суд першої інстанції призначив ОСОБА_5 покарання, яке є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України й підстав призначення більш м'якого покарання, як на це вказує обвинувачений в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 15 червня 2016 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області