Ухвала суду № 61130224, 05.09.2016, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 236/1604/14-ц

Номер провадження 6/236/92/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2016 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Мірошниченко О.В.

за участю секретаря Безорчук А.О.

державного виконавця Рухманкової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лиман цивільну справу за поданням старшого державного виконавця Краснолиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

01 вересня 2016 року до суду надійшло подання старшого державного виконавця Краснолиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2за межі України

В судовому засіданні старший державний виконавець Рухманкова О.В. підтримала подання та просила його задовольнити. Зазначила, що після встановлення, що боржник отримує пенсію, постановою від 26.08.2016 було звернуто стягнення на доходи боржника, що отримує пенсію. Як підставу тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2 за межі України зазначила, що боржник має невиконані зобовязання покладенні на нього судом та ухиляється від виконання рішення суду.

Заслухавши суб'єкта подання та перевіривши його доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом. Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Згідно із ст. 377-1ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в України громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, пунктом 5 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону встановлено, що ухилення громадянином від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, є підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, лише у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

01 вересня 2016 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшло подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2за межі України.

В поданні зазначено, що на виконанні Краснолиманського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває виконавче провадження № 46464726 з примусового виконання виконавчого листа №236/1604/14-ц, виданого Краснолиманським міським судом Донецької області 13.01.2015 року про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк «Траст» заборгованості за кредитним договором в розмірі 16876,09 грн в розмірі 243,60 грн, відкрите на підставі заяви стягувача від 12.02.2015. У ході примусового виконання провадження було зроблено запити до реєструючи і банківських установ з метою виявлення майна боржника, відкритих рахунків та джерел доходів боржника. Згідно отриманих відповідей встановлено, що боржник ОСОБА_2 доходів та речових прав на нерухоме майно не має. автотранспортні засоби за боржником не зареєстровані. Станом на 31 серпня 2016 року боржником рішення суду не виконане, заборгованість на користь ПАТ Банк «Траст» не погашено.

Оскільки боржник ухиляється від добровільного виконання зобов'язання, державний виконавець просив у поданні до суду вирішити питання про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України.

Однак, відповідно до положень ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу боржника на невиконання рішення суду та обставини, на які посилається суб'єкт подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Тобто, задоволення подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язань.

Втім, доказів ухилення від виконання судового рішення суб'єкт подання не навів, немає на них посилання і в поданні.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постановою старшого державного виконавця Шевченко С.І. від 12.02.2016 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №236/1604/14-ц, виданого Краснолиманським міським судом Донецької області 13.01.2015 року про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ Банк «Траст» заборгованості за кредитним договором в розмірі 16876,09 грн в розмірі 243,60 грн (а.с. 77). Наступна виконавча дія винесення постанови про арешт майна боржника була вчинена 01.08.2016.

Тобто рішення суду в період з 12.01.2015 по 01.08.2016 не виконувалося в наслідок бездіяльності державного виконавця.

Постановою старшого державного виконавця Рухманкової О.В. від 26.08.2016 було звернуто стягнення на доходи боржника, що отримує пенсію.

Виходячи із встановлених фактів, доказів наданих субєктом подання та вимог закону, суд приходить до висновку про те, що Краснолиманським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області не доведений факт ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення суду та відмову в задоволенні подання державного виконавця з вищенаведених підстав.

Керуючись ст. 3771, 209, 210, 218 ЦПК України

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання старшого державного виконавця Краснолиманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Краснолиманський міський суд Донецької області в Апеляційний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею 05.09.2016.

Суддя -