Постанова № 61125284, 23.05.2016, Приморський районний суд м. Одеси

№522/8931/15-к, 1-кп/522/9732/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2016 року

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Гаєва Л.В.,

за участю секретаря Говорової А.М.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання відносно

ОСОБА_2, 1951 червня місяця 17 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодруженого, який має вищу освіту, працюючого директором КВЕП «Котовськводоканал», який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, БОС 625 кв.24, раніше не судимого,

- підозрюваного у кримінальному провадженні №12015160180000747 від 25.06.2015 року за ч.4 ст.191 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сушак Б.В.,

слідчого Ляховченка І.А.,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим із прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на наступне.

Як вказано в клопотанні, слідчим управлінням ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 25.06.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160180000747 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України на підставі заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення.

Так, в клопотанні зазначено, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_2, згідно розпорядження Котовського міського голови №134 від 25.07.2003 року будучи директором Комунального житлово-експлуатаційного підприємства «СІЧ», код 32572054, як службова особа, зобовязаний відповідно до вимог Статуту КЖЕП «СІЧ», затвердженого рішенням міської ради №70 від 23.07.2003 року забезпечити належне управління та збереження обєктів комунальної власності, перебуваючи в адміністративному приміщенні підприємства за адресою: Одеська область, м. Котовськ, вул. Самборського, 591, переслідуючи злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем 13.06.2007 року подав до виконкому Котовської місцевої ради клопотання про надання дозволу на списання будівлі майстерні №217, розташованої на території мікрорайону «Північний» в звязку з 100 % зносом, яка перебувала на балансі КЖЕП «СІЧ» як обєкт комунальної власності Котовської міської ради та в звязку з чим перебувала в його віданні.

При цьому, як зазначено в клопотанні, ОСОБА_2 до свого клопотання не надав будь-яких документів, що підтверджували факт непридатності даного майна, встановлення неможливості або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином.

В клопотання вказується, що 22.06.2007 року виконком Котовської міської ради, розглянувши вказане клопотання, виніс рішення №182 про надання дозволу КЖЕП «СІЧ» на списання будівлі майстерні №217, розташованої на території мікрорайону «Північний». При цьому, в рішенні зазначено, що будівельні матеріали придатні для подальшої експлуатації необхідно демонтувати та здати на склад підприємства згідно накладної.

Слідчим зазначено в клопотанні, що продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір щодо привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, фактично не збираючись виконувати рішення виконкому щодо списання вказаної будівлі шляхом її знесення, звернувся до Котовської міської ради вже в якості громадянина щодо здійснення вибору місця під будівництво офісу на місті начебто знесеної слюсарної майстерні з прибудовою тамбура розміром 11,0x3.0 у. на підставі чого 03.07.2007 комісією Котовської міської ради до якої також увійшов ОСОБА_2 в якості директора КЖЕП «СІЧ» складений та підписаний акт вибору місця розташування обєкту. Згідно висновку даної комісії майданчик по вул. Самборського біля «Будинку особового складу» 40/2, придатний під проектування та будівництво офісу на місті знесеної слюсарної майстерні з прибудовою тамбура розміром 11.0x3.0м.

В подальшому, як вказано в клопотанні, згідно рішення сесії Котовської міської ради №151 -V від 11.07.2007 за відповідним зверненням ОСОБА_2 затверджено акт вибору місця розташування обєкту від 03.07.2007 та дозволено ОСОБА_2, мешкаючому: БОС 625 кв.24 проектування та будівництво адміністративної будівлі на місті начебто знесеної згідно з тішенням виконкому слюсарної майстерні з прибудовою тамбура розміром 11.0x3.0м по вулиці Самборського, БОС 40/2. Завдяки вказаному рішенню сесії, ОСОБА_2 вдалося офіційно зняти з балансу підприємства списану будівлю слюсарної майстерні, як обєкту комунальної власності, адже рішенням сесії встановлено факт фізичного знесення(ліквідації) вказаної будівлі.

Після цього, як зазначається слідчим в клопотанні, ОСОБА_2, з метою оформлення права приватної власності на будівлю колишньої слюсарної майстерні, розташованої по вул. Самборського, БОС 40/2 та її послідуючої реалізації замовив та отримав на вказану нежитлову побутову будівлю технічний паспорт від 27.09.2012, згідно якого він є власником вказаної будівлі та звіт №271/04.10.12. про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій побутової будівлі, розташованої за адресою: Одеська область, м. Котовськ, вул. Самборського, біля будинку 40/2, відповідно до висновків якого стан будівлі кваліфікується як «Нормальний» та обстежена будівля придатна для використання в якості побутової будівлі. При цьому, 05.09.2012 ОСОБА_2 шляхом написання розписки про те, що він отримав від ОСОБА_7 за вказану нежитлову побутову будівлю грошові кошти в сумі 16 923 гри. уклав з останнім угоду купівлі- продажу. 06.11.2012 на підставі вказаних документів Котовський міськрайонний суд, розглянувши позовну заяву ОСОБА_7 виніс рішення, згідно якого визнав за ОСОБА_2 право власності на нежитлову побутову будівлю, розташовану біля будинку по вул. Самборського 40/2 в м. Котовськ Одеської області, а також на підставі угоди купівлі-продажу між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, яка відбулась в вересні 2012 року визнав за ОСОБА_7 право приватної власності на вказану будівлю, зобов'язавши КП «Котовське МРБТІ та РОН» провести державну реєстрацію права приватної власності на вказану нежитлову побутову будівлю.

Таким чином, як зазначає слідчий в клопотанні, ОСОБА_2, в порушення вимог законів України «Про приватизацію державного майна», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України та Міністерства економіки У країни за: 10 серпня 2001 року №142/181, наказу Фонду державного майна України від 29 березня 2004 року № 604 "Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, та Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 квітня 2005 року за №471/9070, наказу Фонду державного майна України від 28 листопада 2005 року № 3045 "Про затвердження Положення про порядок списання державного майна", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2005 року за № 1501/11781, якими зокрема передбачено, що:

- списання з балансу установ матеріальних цінностей здійснюється шляхом їх продажу, безоплатної передачі чи ліквідації (на підставі акту);

- списання з балансу установи основних засобів та інших необоротних активів (за винятком пошкоджених внаслідок аварії чи стихійного лиха, морально застарілих, фізично зношених та виявлених в результаті інвентаризації як недостача) до закінчення періоду нарахування зносу на них, не може бути здійснено;

- усі матеріали, отримані від ліквідації необоротних активів, оприбутковуються на відповідних субрахунках бухгалтерського обліку, а непридатні матеріали оприбутковуються як інші матеріали і підлягають обовязковій здачі установі, на яку покладено збір такої сировини;

- списання матеріальних цінностей з обліку (як ліквідація на підставі акту про списання), без наступної їх реалізації або передачі іншій бюджетній установі, проводиться лише у випадках, коли подальше використання цих цінностей неможливе або економічно недоцільне;

- продаж матеріальних цінностей, які згідно законодавства віднесені до основних засобів (у тому числі повністю зношених), здійснюється тільки на конкурентних засадах;

- продаж будівель ( у тому числі приміщень), споруд та повністю зношених за даними бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, які відносяться до необоротних активів, проводиться за експертною оцінкою;

- суми, отримані установами від продажу будівель і споруд, відносяться в дохід того бюджету за рахунок якого утримується дана установа;

- здійснив привласнення обєкту комунальної власності, ринкова вартість якого згідно висновку №01-16 судової будівельно-оціночної експертизи від 15.02.2016 року станом на липень 2007 року, коли ОСОБА_2 фактично незаконним шляхом списав та привласнив вказану будівлю складала 72 063 грн., чим спричинив територіальній громаді міста Котовська матеріальний збиток у великих розмірах на суму 72 063 грн, що більше ніж (72 063:200)=360 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Слідчий вважає, що у діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки тяжкого кримінального : порушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Слідчий також в клопотанні зазначає, що винність підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України підтверджується зібганими у кримінальному провадженні доказами, а саме: показами свідків у кримінальному провадженні, документами, вилученими під час проведення обшуків, тимчасових доступів до речей і документів та наданими на запити під час проведення досудового розслідування, висновками судово-оціночної будівельної експертизи.

30.03.2016 слідчим суддею Котовського міськрайонного суду Одеської області відносно підозрюваного ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання на два місяці, тобто до 24.05.2016 до 11:00.

19.05.2015 прокурором Одеської області строк досудового розслідування було продовжено до чотирьох місяців, тобто до 23.07.2016.

Враховуючи значний обсяг слідчих та інших процесуальних дій, який необхідно провести для встановлення обставин кримінального провадження, слідчий стверджує, що завершити досудове розслідування у строк до 24.05.2016 року не надається можливим, оскільки необхідно провести низку слідчих та процесуальних дій, а саме: додатково допитати підозрюваного ОСОБА_2 по факту вчинення кримінального правопорушення, допитати в якості свідків працівників ЖКЕП ОСОБА_6», допитати в якості свідків жителів будинку №40/2 по вул. Самборського, м. Котовськ, провести інші слідчі та процесуальні дії, у яких виникне необхідність під час досудового розслідування кримінального правопорушення, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Окрім того, слідчий стверджує, що на теперішній час продовжують існувати ризики, які виправдовують міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання ОСОБА_2, а саме:

- усвідомлюючи ступінь предявлених обвинувачень, зазначених у повідомленні про підозру, ОСОБА_2 зможе спробувати переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення від відбуття покарання;

- зможе ухилятись від виконання покладених раніше на нього раніше обовязків.

Ураховуючи викладене, слідчий вважає, що не продовження існуючого запобіжного заходу може не забезпечити належної поведінки ОСОБА_2 та запобігти ризикам.

Прокурор Сушак Б.В. підтримав клопотання з підстав, вказаних у клопотанні.

Слідчий Ляховченко І.А. підтримав клопотання з підстав, вказаних в клопотанні.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_3 не заперечував проти продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання відносно підозрюваного ОСОБА_2

Підозрюваний ОСОБА_2 погодився із думкою захисника.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного ОСОБА_2, вислухавши думку прокурора Сушак Б.В., слідчого Ляховченка І.А., захисника підозрюваного ОСОБА_3 суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобовязання полягає у покладенні на підозрюваного зобовязання виконувати покладені на нього слідчим суддею обовязки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Згідно витягу з кримінального провадження №12015160180000747 від 25.06.2015 року відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 191 КК України.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що 24.03.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, яке згідно ст. 12 КК України передбачено як тяжке.

Слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з якими, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, осіб які знаходяться у його підпорядкуванні, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_2, у разі визнання його винним може бути притягнений до покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також те, що він є службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, а також враховуючи: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; репутацію підозрюваного; розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, суд приходить до висновку щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 132, 176- 179, 194,202, 205, 395 КПК України (2012 р.)-

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, погоджене із прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 строк дії обраного запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання на строк 60 /шістдесят/ днів.

Покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.

Строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу обчислюється з 23.05.2016 р. і припиняє свою дію 22.07.2016 р.

Повідомити підозрюваному письмово під розпис про покладені на нього обовязки та розяснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобовязання покласти на слідчого,

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Гаєва Л.В.

23.05.2016