Ухвала суду № 61123885, 06.09.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 206/2882/2012 Провадження № 22-ц/772/2828/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 48Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоОСОБА_2,суддів:ОСОБА_3, ОСОБА_4, при секретаріОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 5 серпня 2016 року про скасування забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ спільної сумісної власності, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про встановлення факту припинення шлюбних відносин та визнання права особистої приватної власності, за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_8 до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про визнання права власності,

у с т а н о в и л а :

ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 5 серпня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_7 про скасування заходів забезпечення позову у зазначеній справі.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 травня 2012 року у цивільній справі № 206/2882/2012 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ спільної сумісної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про встановлення факту припинення шлюбних відносин та визнання права особистої приватної власності, позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_8 до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про визнання права власності.

У апеляційній скарзі ОСОБА_9, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову якою відмовити у задоволенні вказаної заяви про скасування забезпечення позову.

Представник відповідача ОСОБА_7 заперечувала доводи апеляційної скарги через їх безпідставність та просили апеляційну скаргу відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Перевіривши додержання вимог закону при постановленні ухвали, її законність і обґрунтованість, у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено і не заперечується сторонами, що в провадженні Замостянського районного суду м. Вінниці, а в подальшому в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області, перебувала цивільна справа №206/2882/2012 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ спільної сумісної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про встановлення факту припинення шлюбних відносин та визнання права особистої приватної власності, позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_8 до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про визнання права власності.

У зазначеній справі ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 травня 2012 року задоволено заяву позивачапро забезпечення позову та накладено арешт на автомобіль марки ОСОБА_10, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7, а також накладено арешт на будинок, розташований по вул. Верхарній/Привокзальній, 2, кв. 24 в м. Вінниці, який належить ОСОБА_7

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 березня 2013 року у справі №206/2882/2012 позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ спільної сумісної власності, в частині стягнення грошової компенсації за автомобіль марки ОСОБА_10, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, залишено без розгляду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2013 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ спільної сумісної власності задоволено повністю.

Визнано будинок, розташований по вул. Привокзальній, 24, в м. Вінниці, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_11

Визнано за ОСОБА_6 відповідно до першого варіанту висновку № 1301 судової будівельно-технічної експертизи, складеної 30 січня 2013 року Подільським центром судових експертиз, право власності на 1/2 частини будинку літ.А(Ц)(перша сторона), розташованого по вул. Привокзальній, 24, в м. Вінниці, загальною площею 46 кв.м., до складу якого входять: кімната 2-8 площею 33,6 кв.м., кладова 2-9 площею 7,7 кв.м., санвузол 2-10 площею 1,6 кв.м., 1/2 прихожої 2-11 площею 3,1 кв.м. з підвалом літ.П/А(П/Ц), а саме: підвал 2-3 площею 43,9 кв.м.

Визнано за ОСОБА_7 відповідно до першого варіанту висновку № 1301 судової будівельно-технічної експертизи, складеної 30 січня 2013 року Подільським центром судових експертиз, право власності на 1/2 частини будинку літ.А(Ц)(друга сторона), розташованого по вул. Привокзальній, 24, в м. Вінниці, загальною площею 51,6 кв.м., до складу якого входять: коридор 2-4 площею 7,6 кв.м., вітальня 2-5 площею 29,6 кв.м., кухня 2-6 площею 7,5 кв.м., санвузол 2-7 площею 3,8 кв.м., 1/2 прихожої 2-11 площею 3,1 кв.м., з підвалом літ.П/А(П/Ц), загальною площею 57,4 кв.м., до складу якої входять сходова клітина 2-1 площею 9,7 кв.м., підвал площею 47,7 кв.м.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 відхилення від ідеальної частки 39805 (тридцять девять тисяч вісімсот пять) гривень.

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_9 про встановлення факту фактичного припинення шлюбних відносин та визнання права особистої приватної власності задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на меблеву стінку виробництва Білорусії (дубовий шпон) 2001 року виготовлення, прихожу виробництва Білорусії (дубовий шпон) 2001 року виготовлення, сервант виробництва Білорусії (дубовий шпон) 2001 року виготовлення, телевізор марки Panasonic 2001 року виготовлення, відеомагнітофон марки Panasonic 2001 року виготовлення, диван та крісло 2002 року виготовлення, диван 2002 року виготовлення, пральну машинуАлтай1992 року виготовлення, пральну машину Electroluх2002 року виготовлення, бойлерElenberg2002 року виготовлення, меблі для кухні 2002 року виготовлення, газову плиту Електа2002 року виготовлення, кухонний стіл та 4 стільця 2002 року виготовлення, монітор маркиSamsung2008 року виготовлення, три шкіряні куртки, дві шуби з хутра, дублянку.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 у відшкодування вартості спільно нажитого майна 7852,50 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_8 до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про визнання права власності відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 21 січня 2015 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2013 року залишено без змін.

Вирішуючи питання про скасування забезпечення позову та скасовуючи забезпечення позову, суд першої інстанції правильно виходив із того, що забезпечення позову в частині накладеного арешту на автомобіль марки ОСОБА_10, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 підлягають скасуванню, оскільки ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 березня 2013 року у справі №206/2882/2012 позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ спільної сумісної власності, в частині стягнення грошової компенсації за автомобіль марки ОСОБА_10, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, залишено без розгляду, а тому в цій частині підстави для забезпечення відпали. Щодо забезпечення позову в частині накладення арешту на будинок, розташований по вул. Верхарній/Привокзальній, 2, кв. 24 в м. Вінниці, то суд також правильно виходив із того, що предметом позову у справі №206/2882/2012 було визнання спірного майна спільною сумісною власністю, спір по якому вирішений судом і рішення набуло законної сили. Право власності на ? вказаного будинку вже зареєстровано за ОСОБА_6, а тому немає правових підстав для відмови у скасуванні забезпечення позову.

Такі висновки суду першої інстанції повністю відповідають встановленим обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону, а тому оскаржувана ухвала не може бути скасованою.

Відповідно до положення частини 5 статті 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Оскільки рішення суду від 19 червня 2013 року у цій справі набрало законної 21 січня 2016 року, то забезпечення позову у справі підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги про те, що частина судового рішення не виконана, не може бути підставою для відмови у скасуванні забезпечення позову, оскільки в тій частині державний виконавець в межах своїх повноважень має здійснити всі дії для повного виконання судового рішення та має можливість в порядку виконання рішення суду накласти арешт на майно, що буде співмірним сумі стягуваних на користь ОСОБА_6 грошових коштів за рішенням суду в його частині, що не виконана. Колегія суддів також ураховує, що виконання судового рішення обмежується строками визначеними законом і безстроковим бути не може, а тому постановлена ухвала суду про забезпечення позову не може залишатись необмежений час.

З огляду на наведене суд вправі скасувати заходи забезпечення позову у разі виконання рішення суду, коли потреба в забезпеченні позову відпала або змінились обставини, що зумовили їх застосування.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з дотриманням вимог закону, то в силу вказаної вище норми процесуального права підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного вище, керуючись пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 312 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 5 серпня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: /підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук