Рішення № 61121934, 10.10.2014, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2286/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

10 жовтня 2014 року Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого суддіБондаренко О.І.

при секретаріГороднюк К.В.

за участю позивача:ОСОБА_1

представника позивача:ОСОБА_2

представників відповідача:ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельним сервітутом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельним сервітутом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 09 липня 2010 року по справі за їх позовом, до ОСОБА_7 про встановлення земельного сервітуту, було задоволено позов та для облаштування проїзду до земельних ділянок, належних, позивачам встановлено постійний безоплатний земельний сервітут у вигляді права проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_7 (по наявному проїзду, площею 82 кв. м) шириною 3 м між будинковолодіннями № 35 і № 37 по вул. Кармелюка в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області (згідно схематичного плану ПП «Земельно-кадастрове бюро» від 05 червня 2009 року). Зазначене рішення суду набуло законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 02.09.2010 року.

Зазначений постійний безоплатний земельний сервітут у вигляді права проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_7 визначено схематично на кадастровому схематичному плані земельної ділянки 0520655900:02:004:0074 ПП «Земельно-кадастрове бюро» 2013 року і було зареєстровано належним чином та внесено межі земельного сервітуту в натурі (на місцевості), внесено відомості до бази даних АС ДЗК, що відображено безпосередньо в кадастрових планах усієї земельної ділянки, на якій розташований сервітут та окремо частини земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований земельний сервітут.

Однак, в даний час, відповідач ОСОБА_7 не дає можливості користуватися встановленим земельним сервітутом та встановив огорожу, а саме: металеву сітку на бетонній основі, яка перешкоджає позивачам користуватися постійним безоплатним земельним сервітутом у вигляді права проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_7 (по наявному проїзду, площею 82 кв. м) шириною 3 м між будинковолодіннями № 35 і № 37 по вул. Кармелюка в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області (згідно схематичного плану ПП «Земельно-кадастрове бюро» від 05 червня 2009 року).

В звязку з тим, що відповідач ОСОБА_7 чинить перешкоди у користуванні земельним сервітутом і не дає можливості проїжджати через земельну ділянку, як визначено рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 09 липня 2010 року, позивачі змушені звернутися з даним позовом до суду, в якому просять ухвалити рішення, яким усунути їм перешкоди в користуванні постійним безоплатним земельним сервітутом у вигляді права проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_7 (по наявному проїзду, площею 82 кв. м) шириною 3 м між будинковолодіннями № 35 і № 37 по вул. Кармелюка в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області (згідно схематичного плану ПП «Земельно-кадастрове бюро» від 05 червня 2009 року), встановленим на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 09 липня 2010 року по справі № 2-122/10 та зобовязати ОСОБА_7 за власний рахунок знести огорожу, а саме: ворота та хвіртку на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_7 (по наявному проїзду, площею 82 кв. м) шириною 3 м між будинковолодіннями № 35 і № 37 по вул. Кармелюка в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області (згідно схематичного плану ПП «Земельно-кадастрове бюро» від 05 червня 2009 року) та звільнити для проїзду частину земельної ділянки (по наявному проїзду, площею 82 кв. м) шириною 3 м між будинковолодіннями № 35 і № 37 по вул. Кармелюка в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, як постійний безоплатний земельний сервітут (згідно схематичного плану ПП «Земельно-кадастрове бюро» від 05 червня 2009 року та рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 09 липня 2010 року).

В ході судового розгляду, з огляду на висновок судової будівельно технічної експертизи № 95 від 15.07.2014 року, позивачами було уточнено позовні вимоги, згідно яких вони просять усунути їм перешкоди в користуванні постійним безоплатним земельним сервітутом у вигляді права проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_7 (по наявному проїзду, площею 82 кв. м) шириною 3 м між будинковолодіннями № 35 і № 37 по вул. Кармелюка в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області (згідно схематичного плану ПП «Земельно-кадастрове бюро» від 05 червня 2009 року), встановленим на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 09 липня 2010 року по справі № 2-122/10; зобовязати відповідача за власний рахунок знести огорожу, а саме: металеву сітку та бетонну основу під сітку довжиною 3,96 м в зоні земельного сервітуту згідно схематичного плану ПП «Земельно-кадастрове бюро» від 05 червня 2009 року та додатку 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 95 від 15 липня 2014 року Подільського центру судових експертиз, на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_7 (по наявному проїзду, площею 82 кв. м) шириною 3 м між будинковолодіннями № 35 і № 37 по вул. Кармелюка в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, та звільнити дану земельну ділянку для проїзду на транспортному засобі та стягнути судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, вона ж представник позивачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_2 уточненні позовні вимоги підтримали, мотивуючи їх обставинами, викладеними в позовній заяві, просили позов задоволити, зокрема представник ОСОБА_2 зазначила, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051, інформація про внесення в базу даних ДЗК може бути підтверджена лише витягом з Державного земельного кадастру про обєкт Державного земельного кадастру. Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який вступив в дію з 01.01.2013 року: Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Новий Державний реєстр прав і відповідні Державні реєстраційні служби, були введені лише згідно з оновленою редакцією Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка вступила в дію з 01.01.2013 року. Автоматичне перенесення відомостей з Державного земельного кадастру, які були внесені базу даних ДЗК в період до 01.01.2013 року новою редакцією Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено. В даний час, відповідач ОСОБА_7 не дає можливості користуватися встановленим земельним сервітутом, згідно рішення суду та встановив огорожу. Крім того, в жовтні 2014 року відповідач ОСОБА_7 знову загородив проїзд шириною 3 м металевою сіткою.

Представники відповідача ОСОБА_7 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнали, заперечували щодо їх задоволення, посилаючись на їх безпідставність, зокрема, представник ОСОБА_4 зазначив, що оскільки рішення суду не виконано до теперішнього часу, встановити достеменно в натурі (на місцевості) де саме повинен проходити сервітут-проїзд, є утрудненим. Крім того, позивачами не надано належного та допустимого доказу щодо внесення інформації про земельний сервітут до бази даних ДЗК, не надано жодного доказу про проведення реєстрації права користування сервітутом за ними.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він являється директором Подільського центру судових експертиз та проводив судову будівельно технічну експертизу № 95 від 15.07.2014 року, висновок по якій підтримує. Зазначив, що необхідно вирівняти земельну ділянку ОСОБА_1 до земельної ділянки ОСОБА_7

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали даної цивільної справи, оглянувши цивільну справу № 2-440/2010, суд приходить до слідуючого висновку.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 09 липня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_7, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення земельного сервітуту, для облаштування проїзду до земельних ділянок, належних, позивачам встановлено постійний безоплатний земельний сервітут у вигляді права проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_7 (по наявному проїзду, площею 82 кв. м) шириною 3 м між будинковолодіннями № 35 і № 37 по вул. Кармелюка в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області (згідно схематичного плану ПП «Земельно-кадастрове бюро» від 05 червня 2009 року). Зазначене рішення суду набуло законної сили на підставі ухвали апеляційного суду Вінницької області від 02.09.2010 року. (а.с. 4 - 6).

У відповідності до норм ст. 61 ч. 3 ЦК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зазначений постійний безоплатний земельний сервітут у вигляді права проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_7 визначено схематично на кадастровому схематичному плані земельної ділянки 0520655900:02:004:0074 ПП «Земельно-кадастрове бюро» 2013 року і було зареєстровано належним чином та внесено межі земельного сервітуту в натурі (на місцевості), внесено відомості до бази даних АС ДЗК, що відображено безпосередньо в кадастрових планах усієї земельної ділянки, на якій розташований сервітут та окремо частини земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований земельний сервітут (а.с. 7 -9, 105 - 107).

Як вбачається з постанов заступника начальника ВДВС Вінницького РУЮ від 12.04.2013 року та від 15.04.2013 року, відмовлено у відкритті виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа Вінницького районного суду Вінницької області №2-440/2010 від 08.04.2013 року, оскільки виконавчий документ не містить заходів примусового виконання рішення (а.с.39 -40).

Відповідно до акту обстеження матеріально побутових умов від 11.11.2013 року будинковолодіння № 35 по вул. Кармелюка в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, де проживає відповідач ОСОБА_7, проїзд відкритий, ворота не закриваються на замок (відсутнє кріплення для замка) більше 3-х років, вільний доступ для заїзду на територію, сусіди мають власний проїзд між будинками (а.с.64).

З акту обстеження матеріально побутових умов від 23.12.2013 року будинковолодіння № 8 по вул. Кармелюка в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, де проживає позивач ОСОБА_1, на встанволених воротах і хвіртці ОСОБА_7 замків не виявлено, між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_7 встановлено огорожу, а саме: металеву сітку на бетонній основі (а.с.101).

Згідно висновку судової будівельно технічної експертизи № 95 від 15.07.2014 року проїзд до земельних ділянок позивачів, шириною 3 м, знаходиться на відстані 8,34 м від межі земельної ділянки №35 з вул. Кармелюка та починається від межового знаку границі земельної ділянки №37 по вул. Кармелюка (бетонного стовпчику). Станом на час проведення дослідження встановлено, що на земельній ділянці №35 в зоні дії сервітуту, на місці проїзду до земельних ділянок позивачів шириною 3 м є в наявності бетонна основа під сітку. Станом на час проведення дослідження проїзд шириною 3 м був не огороджений (частина сітки знята). Графічно бетонна основа під паркан із металевої сітки в зоні земельного сервітуту відображена на додатку 1 до даного висновку (лінія синього кольору), довжина бетонної основи під сітку в зоні земельного сервітуту становить 3,96 м= 12,3 м 8,34 м. Також, на земельній ділянці, визначеній як земельний сервітут влаштовано вимощення із камяної бруківки. На додатку 1 зображено конфігурацію, межі, зовнішні розміри земельного сервітуту та місце розташування проїзду шириною 3 м до земельних ділянок позивачів по земельній ділянці домоволодіння №35 по вул. Кармелюка в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області. Земельна ділянка домоволодіння № 35 та земельна ділянка, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 по вул. Кармелюка в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області мають різні позначки землі, орієнтовно до 10 см. Для вїзду через проїзд шириною 3 м на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 необхідно здійснити заходи для вирівнювання позначок землі. Також необхідно зазначити, що бетонна основа під сітку відповідно до Закону України «Про землеустрій» є межовим знаком в натурі (на місцевості) (а.с. 138 - 162).

Відповідно до ст. 100 ч. 3 ЗК України, земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду.

Згідно ст. 395 ЦК України, речовими правами на чуже майно є: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Відповідно до ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 Цього Кодексу.

Згідно ст. 391 глави 29 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 року за № 5: 36, за змістом ст. 391ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном, що не пов'язані з позбавленням володіння, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі. У зв'язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає задоволенню такої вимоги судом.

Згідно п. 38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 року за № 5: 38, вирішуючи спори про встановлення сервітуту, суд має враховувати, що земельний сервітут встановлюється стосовно певного об'єкта і не залежить від власників цих об'єктів, оскільки його дія зберігається в разі переходу права на земельну ділянку, щодо якої його встановлено, до іншої особи (ч.1 ст. 401 ЦК України, ч.1 ст. 101 ЗК України), а в разі встановлення особистого сервітуту права закріплюються за певною особою і він припиняється внаслідок її смерті (ч.2 ст. 401, п. 6 ч.1 ст. 406 ЦК України).

Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені ст. 99 ЗК України. Зазначений перелік не є вичерпним.

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки в ефективному її використанні; умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, а сервітут, який встановлюється, є найменш обтяжливим для власника земельної ділянки.

Таким чином, в даному випадку, позивачі, мають речове право на земельну ділянку, а саме: право на земельний сервітут, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Розглядаючи дану цивільну справу, визначаючись щодо заявлених позивачем вимог суд виходив з того, що відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Визначаючись щодо стягнення судових витрат, суд встановив, що відповідно до ст.79 ЦПК України до судових витрат відносяться: судовий збір та витрати повязані з розглядом справи. До витрат повязаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу, витрати повязані з явкою до суду, витрати повязані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз, а також витрати повязані з проведенням огляду доказів та вчиненням інших дій.

Як встановлено по справі, позивачем ОСОБА_1 було понесено судові витрати, зокрема, у звязку із зверненням до суду сплачено судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп., витрати за надання правової допомоги в розмірі 2000 грн. та витрати за проведення судової будівельно технічної експертизи в сумі 900 грн.; позивачем ОСОБА_5 оплачено судові витрати, які складаються з витрат за проведення судової будівельно технічної експертизи в сумі 900 грн.; позивачем ОСОБА_6 було понесено судові витрати, які складаються з витрат за проведення судової будівельно технічної експертизи в сумі 900 грн., що підтверджується відповідними письмовими доказами.

За ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам.

Беручи до уваги повне задоволення вимог позивачів, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3129 грн. 40 коп.; на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 900 грн.; на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 900 грн., що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 98-101, 152, 153 ЗК України, ст. ст. 386, 391, 395, 396 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 59, 60, 79, 88, 209, 212 215, 223 ЦПК України , суд ,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в користуванні постійним безоплатним земельним сервітутом у вигляді права проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_7 (по наявному проїзду, площею 82 кв. м) шириною 3 м між будинковолодіннями № 35 і № 37 по вул. Кармелюка в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області (згідно схематичного плану ПП «Земельно-кадастрове бюро» від 05 червня 2009 року), встановленим на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 09 липня 2010 року по справі № 2-122/10.

Зобовязати ОСОБА_7 за власний рахунок знести огорожу, а саме: металеву сітку та бетонну основу під сітку довжиною 3,96 м в зоні земельного сервітуту згідно схематичного плану ПП «Земельно-кадастрове бюро» від 05 червня 2009 року та додатку 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 95 від 15 липня 2014 року Подільського центру судових експертиз, на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_7 (по наявному проїзду, площею 82 кв. м) шириною 3 м між будинковолодіннями № 35 і № 37 по вул. Кармелюка в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, та звільнити дану земельну ділянку для проїзду на транспортному засобі.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 229 грн. 40 коп., витрат за надання правової допомоги в розмірі 2000 грн. та витрат за проведення судової будівельно технічної експертизи в сумі 900 грн., а всього: 3129 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 судові витрати, які складаються з витрат за проведення судової будівельно технічної експертизи в сумі 900 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати, які складаються з витрат за проведення судової будівельно технічної експертизи в сумі 900 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з моменту проголошення.

Суддя :