Ухвала суду № 61120736, 06.09.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36487/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І., при секретарі Ковалевській М.І., за участю адвоката Поповича М.В., слідчого Шевчишена А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката Поповича Михайла Володимировича про скасування арешту,

В С Т А Н О В И В :

28.07.2016 року адвокат Попович М.В. в інтересах ТОВ «Варанда» звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту грошових коштів - ТОВ «Варанда» (код ЄДРПОУ 40166540), які знаходяться на рахунку № 26004010395667 від 01.04.2016 року, відкритому в ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123), юридична адреса: м. Дніпро, вул. Курсантська, буд.24.

В обґрунтування клопотання зазначає, що арешт є безпідставним та необґрунтованим, таким що порушує законні права та інтереси ТОВ «Варанда», оскільки у клопотанні слідчого про арешт майна не зазначено розмір шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення, суми коштів, яка підлягає арешту та яка повинна бути співмірною із розміром завданої шкоди, не надано доказів, що відомості отримані в ході оперативно-розшукової діяльності, були отримані у передбаченому КПК порядку та доказів щодо причетності ТОВ «Варанда» до незаконної, протиправної діяльності. Крім того, жодній службовій особі ТОВ «Варанда» не повідомлено про підозру, не заявлено цивільний позов та не з»ясовано розмір шкоди.

У судовому засіданні адвокат Попович М.В. подане клопотання підтримав, просив його задовольнити, скасувати арешт накладений на розрахунковий рахунок ТОВ «Варанда» ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.07.2016 року.

Слідчий в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи що арешт накладений обгрунтовано, на даний час проводиться досудове розслідування та перевірка діяльності вказаного підприємства, яке має ознаки фіктивності, а тому підстави для його накладення на даний час не відпали, надав письмові заперечення.

Як встановлено в ході розгляду клопотання, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000000866, за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалами слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у судовому провадженні № 757/33852/16-к від 15.07.2016 року та №757/24285/16-к від 23.05.2016 року було накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Варанда» (код ЄДРПОУ 40166540) - № 26004010395667 від 01.04.2016 року, відкритому в ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123).

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження може застосовуватись арешт.

Підставою для задоволення клопотання про накладення арешту слідчим суддею, стало встановлення факту, що зазначений рахунок ТОВ «Варанда» (код ЄДРПОУ 40166540) № 26004010395667 від 01.04.2016 року, відкритому в ПАТ «Банк Восток» (МФО 307123) використовуються групою осіб для обготівковування коштів, отриманих внаслідок незаконно проведених фінансово-господарських операцій з підприємствами-контрагентами, їх легалізації, проведення з ними фінансових операцій та розкрадання державних/ бюджетних коштів в особливо великих розмірах. Кошти розміщені на вказаному банківському рахунку набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 209 КПК України, відомості про яке внесено до ЄРДР та є доказом злочину.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

За змістом п.3 ч.2 ст. 170 КПК України арештованим може бути майно в тому числі юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру.

Як встановлено ч.5 ст. 179 КПК України арешт накладається на майно в тому числі юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст. 96-3 КК України підставами до застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є, зокрема, вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209, 306, ч.ч. 1, 2 ст. 368-3, 368-4, та ст.ст. 369, 369-2 КК України.

Згідно ч. 7 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з положенням ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, як вбачається із наданих органом досудового розслідування матеріалів, якими обґрунтовувалось клопотання про арешт вказаного вище майна та заперечення проти його скасування, слідчим при зверненні до суду із зазначеним клопотанням було надано докази, які у своїй сукупності свідчать про наявність підстав для вчинення такої процесуальної дії як накладення арешту.

Оскільки, на час надходження до суду клопотання про скасування арешту, кримінальне провадження № 42016000000000866 не є закритим, здійснюється досудове розслідування, потреба в подальшому застосуванні цього заходу (накладенні арешту) не відпала та арешт накладено обґрунтовано, підстав для його скасування, як заходу забезпечення кримінального провадження, не вбачається, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання адвоката Поповича Михайла Володимировича про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий судя: Смик С.І.