Постанова № 61120513, 01.09.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

755/5975/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Арапіної Н.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він з 01 червня 2014 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та до 01 квітня 2015 року отримував пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу", яку було тимчасово призупинено у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». 10 лютого 2016 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва із заявою про поновлення раніше призначеної пенсії. Листом від 19 лютого 2016 року № 116/01с-119 Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва йому було відмовлено в поновленні виплати пенсії, оскільки у позивача проглядається робота на посаді держслужбовця. Проте, він не згодний з такими діями відповідача та вважає їх протиправними, та такими, що порушують його конституційне право на пенсійне забезпечення, оскільки з 01 червня 2015 року посада на якій працює позивач не дає йому права на пенсію в порядку та на умовах передбачених Законом України «Про державну службу». Просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком, зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії з 01 червня 2015року по 31 грудня 2015 року.

До початку розгляду справи уточнено позовні вимоги - просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком, зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії з 01 червня 2015року по 31 грудня 2015 року. Стягнути з відповідача витрати по сплаті судовго збору у розмірі 1 102,40 грн.

06 червня 2016 року ухвалою суду замінено первинного відповідача Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва належним відповідачем Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_4

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшли заперечення, в яких зазначено, що позивач перебував на обліку в управлінні з 01 червня 2014 року та отримував пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". 02 березня 2015 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» внесено зміни щодо порядку виплат пенсій працюючим пенсіонерам та виплат пенсій за віком та інших виплат. Абзац 2 частини і статті 47 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-1У доповнено таким: у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання в порядку та на умовах, передбачених,зокрема, Законом України «Про державну службу» пенсії/щомісячне довічне грошове утримання,призначені відповідно до законодавства, не виплачуються. Після звільнення з роботи пенсії/щомісячне довічне грошове утримання виплачуються у розмірі,обчисленому відповідно до законодавства. У зв»язку з викладеним з 01 червня 2015 року в порядку та на умовах, визначених зазначеними законами, пенсії не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Оскільки позивач на даний час працює на посаді державного службовця, що проглядається з індивідуальних відомостей на застраховану особу, то згідно вимог чинного законодавства позивачу припинено пенсію з 01 квітня 2015 року (а.с.43-46). До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

За ухвалою суду розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно розпорядження Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва «Про призначення пенсій» № 58630 від 16 травня 2014 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.69).

З 01 квітня 2015 року орган Пенсійного фонду України припинив виплату позивачу пенсії й на вимогу останнього поновити йому виплату отримав відмову 19 лютого 2016 року (а.с.12,71,72).

Дослідив добуті докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» внесено зміни щодо порядку виплат пенсій працюючим пенсіонерам та виплат пенсій за віком та інших виплат.

Так, частиною 1 ст.47 цього Закону (зі змінами, що набрали чинності з 01 квітня 2015 року) передбачено, що тимчасово, у період з 01квітня 2015року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п.1 ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", Про прокуратуру","Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються; після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З аналізу наведених положень Закону № 213-VIII слідує, що підставою для припинення виплати пенсії є сам факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», при цьому не має значення, чи набула особа таке право чи ні.

Судами встановлено, що позивач станом на 01 квітня 2015 року займав посаду державного службовця, яка у майбутньому (при наявності достатнього стажу) давала б йому право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому на нього розповсюджується дія статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у чинній редакції і встановлені цією нормою обмеження.

Стаття 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не визнана неконституційною, позивач не займає посади в органах, перелічених в пункті 3 Прикінцевих положеннях Закону № 213-VIII, а обіймає посаду, яка дає право на призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», тому відповідач правомірно тимчасово припинив виплату пенсії пози вачу.

Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у поновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком, зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії з 01 червня 2015року по 31 грудня 2015 року. На підтвердження вимог надано довідку Державної служби України з питань праці, що позивач працює на посаді заступника начальника управління-начальника відділу нагляду у вугільній промисловості управління гірничого нагляду Державної служби України з питань праці з 04 червня 2015 року (а.с.59,60-61).

Пункт 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII не містить застережень щодо поновлення виплати пенсії у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, або у будь-яких інших випадках.

Виходячи з наведеного, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним пенсійним законодавством України, зокрема, на виконання приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року, правові підстави щодо поновлення виплати раніше призначеної пенсії відсутні.

Тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 19, 46 Конституції України, Законом України "Про державну службу", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV, Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», ст.ст. 2, 5, 11, 12, 70, 71, 158-163 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 06 вересня 2016 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.Є.Арапіна