Рішення № 6112, 08.06.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.06.06

Справа № 17/315-06.

Cуддя Коваленко О. В., розглянувши матеріали справи

запозовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо»

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Родина»

про стягнення 47302 грн. 13 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: Фесенко Р.І.

Від відповідача: Стома І.В.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 47302 грн. 13 коп., з них: 26051 грн. основного боргу, 5103 грн. 52 коп. пені, 973 грн. 98 коп. -3% річних, 10080 грн. – 50% штрафу, 5093 грн. 59 коп. інфляційних збитків.

Відповідач в судове засідання письмовий відзив на позов не подав, в засіданні суду пояснив, що позовні вимоги визнає, але повідомив про поставку позивачу сільгосппродукції на суму 1236 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивач згідно укладеного між сторонами договору № 386 від 30.01.2004 року та № 243 від 29.04.2005 року поставив відповідачу товар (насіння цукрового буряку) на суму 58560 грн., що підтверджується матеріалами справи: накладними та довіреностями на отримання продукції.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, але відповідач з розрахувався частково, на суму 32509 грн.

Крім того, відповідач поставив позивачу товар на суму 1236 грн., проти чого не заперечує позивач і на момент розгляду справи борг відповідача перед позивачем становить 24815 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України сторони повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов‘язання.

Враховуючи той факт, що доказів сплати позивачу заборгованості в сумі 24815 грн. 00 коп. відповідач суду не подав, вимоги позивача в цій частині правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню судом, а в іншій частині позовні вимоги підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вищенаведеного, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5093 грн. 59 коп. інфляційних збитків та 973 грн. 98 коп. - 3% річних правомірні, їх стягнення передбачено укладеним між сторонами договором, обґрунтовані і підлягають задоволенню судом.

Майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена п. 10.1 укладених між сторонами договір та Законом України від 22.11.1996р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Таким чином, враховуючи наведене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за прострочку виконання грошового зобов’язання в сумі 5103 грн. 52 коп. правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню судом.

Вимоги позивача по стягненню з відповідача 10080 грн. 00 коп. штрафу, нарахованого відповідно до п.10.3. укладеного між сторонами договору, необґрунтовані та не підлягають задоволенню судом, оскільки за змістом статті 178 Цивільного кодексу України в редакції від 18.06.1963 року штраф і пеня є лише різновидами неустойки як засобу забезпечення виконання зобов‘язання. Отже, якщо сторони в договорі передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань у вигляді штрафу, правила статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань” щодо обмеження розміру стягнення подвійною обліковою ставкою Національного банку України мають застосовуватися на загальних підставах.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Родина» (Сумська обл., Краснопільський р-н, с.Порозок, код 03779515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо» (Сумська обл., м. Тростянець, пров. Гаївський1-а, код 30003414) 24815 грн. 00 коп. боргу, 5103 грн. 52 коп. пені, 973 грн. 98 коп. -3% річних, 5093 грн. 59 коп. інфляційних збитків, державне мито в сумі 372 грн. 22 коп. та 92 грн. 85 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 1236 грн. боргу – припинити.

5. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

СУДДЯ О.В.КОВАЛЕНКО

Повний текст рішення підписано 08.06.2006 року.