Постанова № 61119848, 01.08.2016, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4327/16-а

2-а/705/83/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2016 Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі судді Коваля А.Б. розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уманського обєднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду з адміністративним позовом про те, що з 01 вересня 1992 року отримує пенсію за вислугою років у розмірі 90 % від суми місячного заробітку у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, чинного на час призначення пенсії. Після виходу на пенсію продовжував працювати у прокуратурі і був звільнений 23 жовтня 1996 року за згодою сторін.

На час призначення пенсії страховий стаж становив більше 40 років (з 01.09.1948 року по 01.09.1992 року).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» збільшено посадові оклади працівникам органів прокуратури.

09.06.2016 року звернувся до Уманського обєднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області із заявою про перерахунок призначеної йому раніше пенсії, у звязку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури на підставі постанови КМ України № 1013 від 09.12.2015 року та довідки прокуратури Черкаської області № 18/138 вих. 16 від 06.06.2016 року в розмірі 90 % від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру.

16.06.2016 року Уманське обєднане управління ПФУ своїм листом за № 5365/06 відмовило у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що постановою КМ України № 1013 від 09.12.2015 року не передбачено перерахунок пенсії працівникам прокуратури, так як передбачено ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

З цих норм відповідачем зроблено висновок, що з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вказаними законами не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії є такою, що порушує його конституційні права на більший розмір пенсії, а тому є незаконною з наступних підстав.

Пенсія за вислугу років була призначена 01 вересня 1992 року у розмірі 90 % від суми місячного заробітку на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції на час призначення пенсії.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку із підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, положення законодавства України, в редакції, що діяла на час виникнення у нього права на пенсію, гарантували та гарантують йому право на перерахунок пенсії, у звязку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, виходячи з розміру одержуваного ним заробітку, зокрема, станом на 01.12.2015 року.

Вважає, що відмовивши у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до вказаного ним розміру заробітку, відповідач послався на положення Закону, який не був чинним на час виникнення у нього відповідного обсягу прав, тобто застосував його зворотну дію.

Вважає, що правовідносини щодо його пенсійного забезпечення виникли з часу звернення ним за призначенням пенсії, а саме з 01 вересня 1992 року; порядок призначення та перерахунку належної йому пенсії повинен регулюватися нормами законодавства України, які діяли на час призначення йому пенсії; положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 3662-12 від 26.11.1993 року в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», що діяла на час призначення йому пенсії гарантувала йому право на перерахунок пенсії виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої він вийшов на пенсію. Перерахунок повинен здійснюватися з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Одночасно вважає, що відмовивши у здійсненні вказаного перерахунку відповідач, здійснюючи свої владні повноваження, не виконав вимоги ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 3662-12 від 26.11.1993 року в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», постанови Верховного Суду України від 10.12.2013 року (у розумінні ч. 1 ст. 244-1 КАС України), а отже діяв не на підставі, а поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції та законам України.

Просить суд визнати відмову Уманського обєднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % від розміру заробітку, у звязку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури протиправною.

Зобовязати Уманське обєднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції на час призначення пенсії (з урахуванням Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»), на підставі довідки прокуратури Черкаської області № 18/138 вих. 16 від 06.06.2016 року у розмірі 90 % від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.01.2016 року.

Допустити до негайного виконання судове рішення в межах суми платежу за один місяць.

В подальшому позивач направив на адресу суду доповнення до позовної заяви, у якому зазначив про те, що на його думку відповідач не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування своєї правової позиції (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Також зазначив, що в Україні не діє прецедентне право, тому не бачить підстав обговорювати іноземну судову практику, а наведені норми Конституції України захищають його права, які не можуть бути скасовані.

Категорично заперечує проти розгляду справи в порядку загального провадження оскільки ніяких складнощів для прийняття законного рішення немає. Більш того, він є інвалідом першої групи і йому важко без сторонньої допомоги виходити із дому і рухатися по місту.

Просить суд розглядати справу в скороченому провадженні з додержанням правил передбачених ст. 183-2 КАС України у відповідності з ухвалою суду про відкриття скороченого провадження, оскільки ніяких доказів більше не потрібно.

На адресу суду відповідачем було направлено заперечення, у якому позовні вимоги не визнають, позов вважають безпідставним та необґрунтованим, а тому просять відмовити у його задоволенні. Вважають, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Отже з 01 червня 2015 року на законодавчому рівні не передбачено як призначення, так і перерахунок раніше призначених пенсій згідно Закону України «Про прокуратуру». Позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії 09.06.2016 року, тобто спірні правовідносини щодо перерахунку пенсії виникли після 01 червня 2015 року. На їх думку, спірні правовідносини щодо перерахунку пенсії виникли лише після звернення позивача до них із заявою про її перерахунок. Саме подання заяви про перерахунок пенсії до територіальних органів Пенсійного фонду засвідчує волевиявлення особи та підтверджує бажаність проведення такого перерахунку. До моменту звернення в управління з відповідною заявою про перерахунок пенсії, в управління не виникає юридичного обовязку щодо здійснення такого перерахунку. Тобто вимога позивача щодо зобовязання управління здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» в редакції чинній на момент призначення пенсії є безпідставною та необґрунтованою. Щодо вимоги позивача про перерахунок пенсії без обмеження граничного розміру вказують про те, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей, тому така вимога є безпідставною. Просять суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом достовірно встановлено про те, що згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого 10.11.2015 року, ОСОБА_1 є пенсіонером за віком.

Згідно довідки прокуратури Черкаської області, виданої 06.06.2016 року № 18/138, ОСОБА_1 дійсно працював у прокуратурі Черкаської області на посаді прокурора відділу прокуратури Черкаської області. Заробітна плата з 01.12.2015 року згідно пКМУ від 31.05.2012 року № 505, пКМУ від 09.12.2015 № 1013, складається із: посадового окладу 1996,00 грн.; надбавки за класний чин 130,00 грн.; надбавки за вислугу років (40 %) 850,40 грн. 1. Надбавка за особливо важливу роботу (65,6 %) 1952,52 грн.; 2. щомісячна премія (87,6 %) 4317,73 грн.; 3. матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) 410,74 грн.; 4. матеріальна допомога на соціально-побутові потреби (1/12) 410,74 грн. Всього 10068,13 грн.

Згідно письмової заяви ОСОБА_1 на імя начальника Уманського обєднаного управління Пенсійного фонду України, заявник 09.06.2016 року звернувся до управління з проханням перерахувати розмір отримуваної ним пенсії, у звязку зі змінами заробітної плати з 01 грудня 2015 року, що підтверджується довідкою прокуратури.

Згідно повідомлення Уманського обєднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 16.06.2016 року вих. № 5365/06, ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру», раніше призначені пенсії не перераховуються. У звязку з цим 16.06.2016 року прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії.

Україна є правовою державою, у якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження і суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра соціальної політики України, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є підвідомчими органами Фонду та разом утворюють систему органів Фонду.

Спеціальним законом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України є Закон «Про прокуратуру».

З матеріалів справи вбачається, що позивач знаходиться на обліку в Уманському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Черкаської області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції чинній на момент призначення пенсії).

Частиною першою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» було передбачено, що пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої щомісячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76 від 28.12.2014 року було внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», якою встановлено, що пенсія прокурорам і слідчим призначається в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, також було встановлено, що обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, на час набрання чинності Закону України № 76 від 28.12.2014 року позивачу вже було призначено пенсію в розмірі 90% від заробітної плати на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», що відповідачем заперечено не було.

Відповідачем на звернення позивача, у перерахунку розміру призначеної пенсії, виходячи від суми заробітку працівника за відповідною посадою, було відмовлено.

З огляду на вищенаведені обставини та правові норми, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 76 від 28.12.2014 року зміни до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІщодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята та вісімнадцята стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ.

Вирішуючи питання про застосування цього Закону у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції Українизакріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, повязані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави повязана з ризиком для життя і здоровя, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір та порядок перерахунку пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладені у постанові від 10.12.2013р. у справі № 21-420а13.

Таким чином, так як відбулася зміна у розмірі заробітної плати працівників прокуратури, відповідно до постанови КМ України № 1013 від 09.12.2015 року, перерахунок розміру призначеної пенсії позивачу повинен відбутися виходячи із приписів ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», що діяла на час призначення пенсії, а саме: призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що відповідач діяв у порушення ст. 19 Конституції України та наведених норм права, що встановлюють порядок обрахування пенсії працівнику прокуратури, а тому позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Оскільки позивач є інвалідом І групи, у відповідності до вимог чинного законодавства він звільняється від сплати судового збору, тому ці витрати мають бути віднесені в рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 17, 19, 158, 159, 160-163 КАС України, ст.ст. 1, 3, 8, 19, 21, 22, 58 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити.

Визнати протиправною відмову Уманського обєднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % від розміру заробітку, у звязку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури.

Зобовязати Уманське обєднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції на час призначення пенсії (з урахування Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру»), на підставі довідки прокуратури Черкаської області № 18/138 вих. № 16 від 06.06.2016 року у розмірі 90 % від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.01.2016 року.

Рішення в частині стягнення суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Судові витрати віднести в рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови, У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: А.Б. Коваль