Рішення № 61119545, 06.09.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.

суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2

секретаря судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської областівід10 березня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електроенергії.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом 03 листопада 2015 року. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що відповідач являлася власницею нежитлового приміщення з цокольним поверхом, що знаходяться за адресою: вул. Відінська, 40 м. Рівне, в період з 21 лютого 2008 року по 30 травня 2011 року.

08 квітня 2011 року працівниками ПАТ «Рівнеобленерго» виявлено, що вказане вище приміщення самовільно підключено до електромережі. При цьому, прилад обліку є незареєстрованим, пломби на ньому відсутні. Дане порушення було зафіксоване актом 017086 про порушення Правил користування електричною енергією затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 р. за N 417/1442 (далі - ПКЕЕ) від 08 квітня 2011 року.

07 липня 2011 року ПАТ «Рівнеобленерго» направляв ОСОБА_3 запрошення для участі в розгляді порушення, однак зважаючи на те, що відповідачка тривалий час не зявлялася, розгляд відбувся 21 липня 2015 року та оформлявся протоколом № 64 засідання комісії по розгляду актів порушення Правил користування електроенергією.

__________________

Провадження № 22ц-787/1191/2016 Головуючий у суді 1 інстанції: ОСОБА_4

Доповідач : Демянчук С.В.

Просив стягнути з відповідача на користь ПАТ «Рівнеобленерго» вартість необлікованої електроенергії в розмірі 19659,65 грн. та судовий збір за подання даного позову в розмірі 1827,00 грн.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від10 березня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Рівнеобленерго» до ОСОБА_3задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ "Рівнеобленерго" відшкодування майнової шкоди в розмірі вартості необлікованої електроенергії в сумі 19 659 грн. 65 копійок.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ "Рівнеобленерго" кошти на відшкодування судових витрат в сумі 1218 грн. 00 коп..

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської областівід13 травня 2016 року заяву ОСОБА_3 про перегляд та скасування заочного рішення в цивільній справі за позовом ПАТ «Рівнеобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електроенергії залишено без задоволення.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує, що заочне рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд неповно зясував усі фактичні обставини справи та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, обєктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необгрунтованим.

Зазначає, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст.ст. 212-214 ЦПК порушив норми процесуального права, не сприяв повному, обєктивному та неупередженому її розгляду, що призвело до неможливості встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Внаслідок цього вона була позбавлена можливості подати докази, які повністю спростовують вимоги позивача, та заявити про застосування строків позовної давності.

Вказує, що ухвалюючи заочне рішення суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, що призвело до невірно застосування норм матеріального права.

Крім того зазначає, що у звязку з тим, що вона не знала та не могла знати про розгляд справи в суді першої інстанції, вона була позбавлена можливості подати заяву про застосування строків позовної давності в суді першої інстанції.

Тому вважає, що це питання має бути вирішене в суді апеляційної інстанції, який переглядає законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні ОСОБА_3, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надала пояснення в межах її доводів.

Представник ПАТ «Рівнеобленерго» в поданому клопотанні про відкладення розгляду справи, зазначає на безпідставність доводів апеляційної скарги та на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить з причин зайнятості його в засіданнях господарського суду відкласти розгляд справи.

Колегія суддів, визнавши причини неявки неповажними, дійшла висновку про розгляд справи в відсутності представника позивача, який є належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

З даним висновком судова колегія не погоджується виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_3 являлася власницею нежитлового приміщення з цокольним поверхом, що знаходяться за адресою: вул. Відінська, 40 м. Рівне, в період з 21 лютого 2008 року по 30 травня 2011 року. Даний факт підтверджується свідоцтвом, згідно із яким ОСОБА_3 придбала зазначене вище приміщення із торгів по реалізації іпотечного майна.

08 квітня 2011 року працівниками ПАТ «Рівнеобленерго»виявлено, що вказане вище приміщення самовільно підключено до електромережі. При цьому, прилад обліку є незареєстрованим, пломби на ньому відсутні, а договір про постачання електроенергії із позивачем та відповідачем не укладався.

Виявлений вид порушення підпадає під кваліфікацію пункту 6.40Правил користування електричною енергієюзатверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 р. за N 417/1442, а тому його було зафіксовано актом 017086 про порушенняПКЕЕ.

Із змісту даного акту вбачається, що відповідач використовувала приміщення під магазин. Акт складено працівниками ПАТ «Рівнеобленерго»(ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7Б.) за присутності ОСОБА_3 та продавця ОСОБА_8, які, у свою чергу, від підписання акта відмовилися, про що зроблено відповідну відмітку. Крім того, ОСОБА_3 не надала своїх зауважень чи заперечень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що актом 017086 зафіксовано факт розкрадання ОСОБА_3 електричної енергії шляхом самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі позивача.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про електроенергетику»правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Згідно з ч. 2 вказаної статті правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1ПКЕЕпостачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Пунктом 6.42ПКЕЕпередбачено, що акт про порушення розглядається уповноваженими представниками постачальника електричної енергії.

07липня 2011 року ПАТ «Рівнеобленерго»направив відповідачці запрошення для участі в розгляді виявленого порушення, однак, зважаючи на те, що ОСОБА_3 тривалий час не зявлялася, такий розгляд відбувся 21 липня 2015 року комісією по розгляду актів про порушення споживачами Правил користування електроенергією, яка складається із представників позивача та оформлявся протоколом № 64.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку що самовільним підключенням до електромережі відповідачем завдано матеріальну шкоду ПАТ«Рівнеобленерго».

Однак, в заяві про перегляд заочного рішення та в апеляційній скарзі ОСОБА_3А заявила клопотання про застосування строку позовної давності, наголосивши на тому, що розгляд справи відбувався без її участі через, що у неї не було можливості звернутися до суду першої інстанції з таким клопотанням.

Згідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки розгляд справи в суді першої інстанції проведено у заочному порядку, даних щодо отриманням ОСОБА_3 повідомлення про розгляд справи матеріали справи не містять, крім того заяву ОСОБА_3 про перегляд та скасування заочного рішення в цивільній справі за позовом ПАТ «Рівнеобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електроенергії залишено без задоволення, що перешкодило останній скористатись своїм правом на подачу заяви про застосування строку позовної давності суду першої інстанції, колегія апеляційного суду вважає за можливе прийняти до розгляду клопотання апелянта.

У розумінні ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Отже, перебіг строку позовної давності для звернення до суду у позивача щодо стягнення відшкодування майнової шкоди в розмірі вартості необлікованої електроенергії в сумі 19 659 грн. 65 коп. розпочався з 08 квітня 2011 року (з дня виявлення порушення) та закінчився 08 квітня 2014 року. До суду ПАТ «Рівнеобленерго» звернулось 03 листопада 2015 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності, а тому доводи апелянта стосовно застосування такого строку є правомірними.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської областівід10 березня 2016 року скасувати.

У задоволенні позовних вимогПублічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електроенергії відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий суддя: С.В. Демянчук

Судді : С.П.Ковалевич

ОСОБА_2