Єдиний унікальний номер: 378/784/16-к
Провадження № 1-кп/378/53/16
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.09.2016 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Галич Ю. М.,
за участю секретаря: Шевченко Т.А.,
прокурора: Клименко А.Ю.,
потерпілого: ОСОБА_1,
представника потерпілого
ДП „Київське обласне дорожнє
управління ВАТ „ДАК „Автомобільні
дороги України: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 Узбекської РСР, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої лікарем - хірургом клінічної лікарні ім. М.О. Семашка в м. Сімферополь, не одруженої, не депутат, зареєстрованої та фактично проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4 АРК Крим, раніше не судимої, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 14 липня 2015 року, близько 14 години 30 хвилин, керуючи автомобілем «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, який, згідно висновку експерта № 5-02/406 від 28 вересня 2015 року, знаходився у технічно-справному стані, та рухаючись в межах 137-138 км автодороги М-05 «Київ-Одеса», в напрямку м. Києва, під'їжджаючи до місця, де здійснювалися дорожні роботи, не звернула увагу на встановлені попереду дорожні знаки: - 1.37 «Дорожні роботи», який попереджав про початок ділянки дороги, на якій виконувались дорожні роботи; - 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», згідно із яким заборонявся, рух із швидкістю, що перевищує 70 кілометрів на годину; - 4.8 «Об'їзд перешкоди з лівого боку», яким вказувалось на необхідність об'їзду перешкоди із лівого боку; та всупереч вимог п. 1.З., п. 2.3 (б) та п. 12.1. Правил дорожнього руху України, проявила неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою та її змінами, та під час руху не обрала безпечну швидкість руху автомобіля, за якої мала б змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, і продовжила рух не зменшуючи швидкість, внаслідок чого, вона не змогла контролювати рух автомобіля та не впоравшись із керуванням автомобілем виїхала на узбіччя автодороги «Київ-Одеса» в напрямку м. Києва, де допустила зіткнення із задньою частиною автомобіля «ГАЗ-33023», реєстраційний номер 09-690 КМ, який належний ДП «Київоблдорупр» ВАТ «ДАК автомобільні дороги України», та який стояв на узбіччі. Внаслідок зіткнення автомобіль «ГАЗ-33023» розвернуло та під час розвороту автомобіль, рухаючись юзом, боковою частиною вдарив працівника «Білоцерківського ДЕУ» - ОСОБА_1, який в той момент виконував дорожні роботи на узбіччі попереду вказаного автомобіля. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди працівник «Білоцерківського ДЕУ» - ОСОБА_1, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм м'яких тканин обличчя, струсу головного мозку, закритої травми грудної клітини із забоєм легенів, забійно-рваної рани в області задньо-медіальної поверхні правого колінного суглобу, травматичного дефекту кісткової тканини дистального медіального надвиростка правої стегнової кістки, травматичного дефекту кісткової тканини проксимальної медіальної бічної кісточки правої великогомілкової кістки з пошкодженням капсули колінного суглобу, саден лівої сідничної області, з яких травматичне пошкодження правого колінного суглобу (відкриті переломи дистального медіального надвиростка правої стегнової кістки та проксимальної медіальної бічної кісточки правої великогомілкової кістки з дефектом кісткової тканини), що призвело до посттравматичної невропатії правого малогомілкового нерва зі стійким больовим синдромом та парезом правої стопи, порушенням функції ходи, які згідно висновку № 57 Д від 30 травня 2016 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які поєднані з тривалим розладом здоров'я та стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину-33% (45%).
Згідно висновку експерта № 5-02/504 від 21 жовтня 2015 року встановлено, що в момент первинного контакту автомобілів НОМЕР_2, та «ГАЗель», д.н.з. НОМЕР_3, контактували деталі передньої правої частини автомобіля «Mazda 3» із деталями задньої лівої частини автомобіля «ГАЗель»; зіткнення автомобілів могло відбутись як на узбіччі, що прилягає до правого краю проїзної частини в бік м. Києва автодороги «Київ-Одеса», так і на вказаному узбіччі та на правому краю правої смуги руху до м. Києва.
Згідно висновку експерта № 5-02/507 від 03 листопада 2015 року встановлено, що за даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автомобіля НОМЕР_4, повинна була діяти згідно вимог пунктів 10.1., 33 (дорожні знаки) 3.29 та п. 1.10 Правил дорожнього руху; в заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля НОМЕР_5 мала технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем НОМЕР_6, яка полягала у виконанні нею вимог пунктів 10.1 та 1.10 Правил дорожнього руху.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.3. учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п. 1.5. дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 1.10. узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки і елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней); п. 2.3. для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 10.1. перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.12.1. під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 33. (дорожні знаки) 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" - забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові; п. 33. (дорожні знаки) 4.8 "Об'їзд перешкоди з лівого боку" - об'їзд лише з боку, показаного стрілкою на знаку.
Вказані порушення Правил дорожнього руху України перебувають в прямому причинному зв'язку із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками які настали, а саме спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_3 свою винуватість в скоєнні злочину визнала в повному обємі, суду показала, що 14 липня 2015 року, близько 14 години 30 хвилин, вона керуючи технічно справним автомобілем «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухалася на автодорозі „Київ-Одеса в напрямку м. Києва. Під'їжджаючи до місця, де здійснювалися дорожні роботи на 137-138 км автодороги М-05 «Київ-Одеса», вона невірно оцінила дорожню обстановку не змогла контролювати рух автомобіля та не впоравшись із керуванням автомобілем виїхала на узбіччя автодороги, де допустила зіткнення із задньою частиною автомобіля «ГАЗ-33023», який стояв на узбіччі. Внаслідок зіткнення автомобіль «ГАЗ-33023» розвернуло і він рухаючись юзом, боковою частиною вдарив ОСОБА_1, який в той момент виконував дорожні роботи на узбіччі попереду вказаного автомобіля. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди працівник «Білоцерківського ДЕУ» - ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.
Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що 14 липня 2015 року він перебував на трасі Одеса-Київ на 137 кілометрі де виконував дорожні роботи та памятає, що його вдарив автомобіль Газель на якому вони приїхали та який стояв на обочині прикривав його та інших працюючих від руху транспорту зі сторони м.Одесса. Після удару в голову він більше нічого не памятає.
Вина обвинуваченої у скоєнні зазначеного злочину підтверджується також іншими дослідженими в судовому засіданні доказами:
- заявою потерпілого ОСОБА_1 від 16.11.2015 року (а. с. - 93);
- із протоколу огляду місця події від 14.07.2015 року, схеми дорожньої пригоди та фототаблиці згідно яких під час огляду було зафіксовано розташування транспортних засобів на місці події, сліди, пошкодження та вилучено відео реєстратор. (а.с. 94-108);
- із протоколів огляду транспорту від 14.07.2015 року, в яких зафіксовано механічні ушкодження транспортних засобів та свідоцтва про реєстрацію автомобіля ГАЗ.(а.с.109-111).
- Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди працівник «Білоцерківського ДЕУ» - ОСОБА_1, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм м'яких тканин обличчя, струсу головного мозку, закритої травми грудної клітини із забоєм легенів, забійно-рваної рани в області задньо-медіальної поверхні правого колінного суглобу, травматичного дефекту кісткової тканини дистального медіального надвиростка правої стегнової кістки, травматичного дефекту кісткової тканини проксимальної медіальної бічної кісточки правої великогомілкової кістки з пошкодженням капсули колінного суглобу, саден лівої сідничної області, з яких травматичне пошкодження правого колінного суглобу (відкриті переломи дистального медіального надвиростка правої стегнової кістки та проксимальної медіальної бічної кісточки правої великогомілкової кістки з дефектом кісткової тканини), що призвело до посттравматичної невропатії правого малогомілкового нерва зі стійким больовим синдромом та парезом правої стопи, порушенням функції ходи, які згідно висновку № 57 Д від 30 травня 2016 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які поєднані з тривалим розладом здоров'я та стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину-33% (45%).(а.с.123-124).
Згідно висновку автотоаврознавчої експертизи збиток завданий ДП « Київське обласне дорожє управління ВАТ « ДОК « Автомобільні дороги України» від 17 листопада 2015 року складає 49937 гривень (а..с. 128-141).
- Згідно висновку експерта № 5-02/406 від 28.09.2015р. з фототаблицями встановлено, що технічний стан автомобіля марки МАЗДА-3, реєстраційний номер НОМЕР_7, а саме рульове керування, система робочого гальма та елементи підвіски транспортного засобу знаходяться в працездатному стані. Несправностей перед пригодою не виявлено.(а.с.147-152).
-Згідно висновку експерта № 5-02/504 від 21 жовтня 2015 року встановлено, що в момент первинного контакту автомобілів НОМЕР_2, та «ГАЗель», д.н.з. НОМЕР_3, контактували деталі передньої правої частини автомобіля «Mazda 3» із деталями задньої лівої частини автомобіля «ГАЗель»; зіткнення автомобілів могло відбутись як на узбіччі, що прилягає до правого краю проїзної частини в бік м. Києва автодороги «Київ-Одеса», так і на вказаному узбіччі та на правому краю правої смуги руху до м. Києва. (а.с.153-157).
-Згідно висновку експерта № 5-02/507 від 03 листопада 2015 року встановлено, що за даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автомобіля НОМЕР_4, повинна була діяти згідно вимог пунктів 10.1., 33 (дорожні знаки) 3.29 та п. 1.10 Правил дорожнього руху; в заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля НОМЕР_5 мала технічну можливість уникнути зіткнення із автомобілем НОМЕР_6, яка полягала у виконанні нею вимог пунктів 10.1 та 1.10 Правил дорожнього руху.(а.с.158-161).
- Згідно плану завдання, дорожного листа , журналу інструктажу, схеми ОСОБА_1 виконував дорожні роботи на 137 кілометрі автодороги Київ-Одесса. (а.с.163-167).
-Згідно полісу обовязкового страхування ОСОБА_3 ліміт за шкоду заподіяну життю та здоровю складає сто тисяч гривень, за шкоду заподіяну майну пятдесят тисяч.(а.с.170).
Згідно висновку результатів медичного огляду у ОСОБА_3, 14.07.2015 року ознак спяніння не виявлено.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена і її дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, які характеризують особу останньої, обставину, що пом'якшує її покарання.
Судом враховується те, що обвинувачена вчинила тяжкий злочин, визнає винуватість в його скоєнні. Аналіз даних про особу обвинуваченої вказує на те, що вона по місцю проживання характеризується позитивно, займається суспільно-корисною працею, раніше не судима має на утриманні неповнолітню дитину.
Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3, суд визнає її щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченій, судом не встановлено.
Із урахуванням обставин вчинення злочину, його тяжкості, даних про особу обвинуваченої, обставини, що помякшує її покарання, беручи до уваги, що обвинувачена вчинила тяжкий злочин, суд вважає, що міру покарання ОСОБА_3 слід обрати в межах санкції статті, за якою її визнано винною, у виді позбавлення волі із застосуванням умов ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку із зобов'язанням відповідно до ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, бо саме така міра покарання, на думку суду, є необхідною й достатньою для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд обговорив можливість застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.
По справі заявлено цивільні позови:
-цивільний позов ДП „Київське обласне дорожнє управління ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 49937 грн. (а.с. 19-21); В судовому засіданні було встановлено, що цивільно правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована (поліс № АІ/2948211) в ПрАТ «СК « АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», строк страховки з з 29.072014 року по 28.07.2015 року, а дорожньо -транспортна пригода сталася 14.липня 2015 року, тобто в межах строку страхування і на думку суду матеріальний збиток в сумі 49937 гривень належить стягнути із страхової компанії в межах страхової суми (50 тисяч гривень) за шкоду заподіяну майну, на цьому наголошувала відповідачка ОСОБА_3 яка не визнала цей позов, та не заперечував представник позивача.Цей позов підтверджений висновком судово-автотоварознавчої експертизи (а.с.22-24).
- цивільний позов прокурора Ставищенського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу Київської обласної ради „Київська обласна клінічна лікарня до ОСОБА_3 про стягнення коштів на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в сумі 24520,19 грн.(а.с. 64-68); В судовому засіданні прокурор позов підтримав, ОСОБА_3 позов визнала, а тому цей позов підлягає задоволенню.
- цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3Е про стягнення моральної шкоди в сумі 299270 грн. та до ПрАТ СК „Альфа Страхування про стягнення матеріальної шкоди в сумі 10398,01 грн. і моральної шкоди в сумі 730 грн.- підлягає задоволенню частково. (а.с. 26-32). В судовому засіданні було встановлено, що цивільно- правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована (поліс № АІ/2948211) в ПрАТ «СК « АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», строк страховки з з 29.072014 року по 28.07.2015 року, а дорожньо -транспортна пригода сталася 14 липня 2015 року, тобто в межах строку страхування і на думку суду матеріальний збиток за шкоду заподіяну здоровю в сумі 10398 гривень 01 копійка пядлягає стягненню із ПрАТ «СК « АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», поскільки ліміт відповідальності страховика 100000 грн. за шкоду заподіяну життю та здоровю, фактичні витрати понесені на лікування 10398,01 підтверджені виписками лікарень та чеками на придбання ліків, 5 % від вказаної суми становить 729,90 грн., які мають бути виплачені позивачуі на відшкодування моральної шкоди ПрАТ СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» . Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3Е про стягнення моральної шкоди в сумі 299270 гривень підлягає частковому задоволенню в сумі 150 тисяч гривень, поскільки на думку суду така сума стягнення моральної шкоди буде відповідати характеру та розміру фізичних та психологічних страждань позивача.
При вирішенні питання за вказаними цивільними позовами суд виходив з наступного.
Як слідує з розяснень, які містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 грудня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», з наступними змінами, при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України діяльність по використанню транспортного засобу є джерелом підвищеної небезпеки.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобовязана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).
Відповідно до ст.21 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю, або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.
З урахуванням викладеного, та враховуючи ту обставину, що цивільно-правова відповідальність винного у дорожно-транспортній пригоді водія ОСОБА_3 (обвинуваченої) була застрахована, суд вважає, що обовязок по відшкодуванню заподіяної потерпілим майнової та моральної шкоди має нести обвинувачена, як особа, що керувала вищевказаним транспортним засобом на відповідній правовій підставі та ПрАТ СК „Альфа Страхування.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченої слід стягнути судові витрати на користь держави, повязані із залученням експертів, в сумі 2209 гривень 68 копійок.
Речові докази по справі автомобілі ГАЗЕЛЬ та МАЗДА-3, які визнано було речовими доказами- залишити власникам.
Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 374 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Застосувати до ОСОБА_3 умови ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, призначивши їй іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати обвинувачену ОСОБА_3 не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції .
Речові докази по справі автомобілі ГАЗЕЛЬ та МАЗДА-3, які визнано було речовими доказами- залишити власникам.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, понесені на залучення експерта в сумі 2209 (дві тисячі двісті девять) гривень 68 копійок.
Цивільний позов ДП „Київське обласне дорожнє управління ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 49937(сорок девять тисяч девятсот тридцять сім) гривень, задоволити частково стягнувши вказану матеріальну шкоду з ПрАТ СК „Альфа Страхування.
Цивільний позов прокурора Ставищенського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу Київської обласної ради „Київська обласна клінічна лікарня до ОСОБА_3 про стягнення коштів на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в сумі 24520( двадцять чотири тисячі пятсот двадцять) гривень 19 копійок, задоволити та стягнути із ОСОБА_3 зазначену суму матеріальних збитків;
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3Е про стягнення моральної шкоди в сумі 299270 грн. та до ПрАТ СК „Альфа Страхування про стягнення матеріальної шкоди в сумі 10398,01 грн. і моральної шкоди в сумі 730 грн. задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 150 (сто пятдесят) тисяч моральної шкоди.
Стягнути із ПрАТ СК „Альфа Страхування на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 10398,( десять тисяч триста девяносто вісім) гривень 01 копійка і моральної шкоди в сумі 729 (сімсот двадцять дев"ять) гривень 90 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Ю. М. Галич
Судове рішення № 61117643, Ставищенський районний суд Київської області було прийнято 06.09.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 378/784/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: