Рішення № 61117472, 26.07.2016, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1119/15-ц

Провадження 2\368\22\16

Рішення

Іменем України

"26" липня 2016 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий: суддя Закаблук О.В.

При секретарі: Широкоступ К.М.

Позивач: ОСОБА_1

Відповідач: ОСОБА_2

Представник відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про призначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, Балико Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд, -

В С Т А Н О В И В :

16.06.2015 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про призначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, ( а.с., 2 4), в якій позивачка просить суд винести рішення, яким:

- прийняти позовну заяву до розгляду;

- визнати причини пропуску ОСОБА_1 шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлої 29.08.2013 р. ОСОБА_6 поважними;

- встановити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої 29.08.2013 року ОСОБА_6;

- встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, а саме, що ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_7.

16.06.2015 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 11 1 ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., ( а.с., 16).

22.06.2015 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 122, 127 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до слухання, (а.с., 17).

16.07.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшло уточнення до позовної заяви, ( а.с., 29), в якій позивачка ОСОБА_1 просила суд:

- встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, а саме, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_6.

22.07.2015 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (а.с., 42, 43), якою:

- провадження у справі було зупинено до набрання рішенням законної сили Решетилівським районним судом Полтавської області в справі № 546/472/15 за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин.

29.02.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, Балико Щучинської сільської раджи Кагарлицького району Київської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, ( а.с. 59 60), в якій позивач просив суд:

Постановити рішення, яким визнати причини пропуску строку прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері, - ОСОБА_6, померлої 29 серпня 2013 року в с. Балико Щучинка Кагарлицького району Київської області поважними та надати йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

14.04.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, ( а.с., 81 - 82), якою:

- провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_8, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, - відновлено.

08.07.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, (а.с., 123 124), якою:

- зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, Балико Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини прийнято до первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 уточнений позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в мотивувальній частині позовної заяви, ( а.с., 2 4).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заперечував проти первинного позову ОСОБА_1, підтримав свій позов, посилаючись на обставини, які викладені в мотивувальній частині зустрічної позовної заяви, ( а.с., 59).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, - ОСОБА_3 заперечував проти позову ОСОБА_1 частково, а саме, не заперечував проти встановлення факту, що має юридичне значення, проте, заперечувава проти первинного позову в частині надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_5 не з»явилася, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій вона просить суд слухати справу без її участі.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_4 не з»явилася, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій вона просить суд слухати справу без її участі.

В судове засідання представник відповідача, - Балико Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області не з»явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій відповідач просить суд слухати справу без участі представника.

Суд, вислухавши сторін та учасників по справі, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення як первинного позову ОСОБА_1, так і задоволення зустрічного позову ОСОБА_2, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.

29.08.2013 року померла спадкодавець по даній справі, - ОСОБА_6.

Даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії І ОК № 289696, яке видане 02 вересня 2013 року виконкомом Балико Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, ( а.с., 7), в якому вказано, що ОСОБА_6 померла 29 серпня 2013 року у віці 78 років, про що 02 вересня 2013 року складено відповідний актовий запис за № 12.

Місце смерті, - Україна, Київська область, Кагарлицький район, село Балико Щучинка.

До дня смерті спадкодавець ОСОБА_6 проживала в с. Балико Щучинка Кагарлицького району Київської області.

Даний факт підтверджується довідкою № 742, виданою 19 грудня 2014 року виконавчим комітетом Балико Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, ( а.с., 12), в якій вказано, що покійна ОСОБА_6 дійсно проживала та була зареєстрована по день смерті, - 29.08.2013 року в с. Балико Щучинка Кагарлицького району Київської області по вул.. Генерала Ватутіна, 14.

Отже, внаслідок смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на підставі ст. 1220 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, - ч. 3 ст. 46 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Зглядаючись на вищевказану обставину та вищевказані норми матеріального права, 29.08.2013 року відкрилася спадщина після померлої ОСОБА_6, місце відкриття спадщини, - с. Балико Щучинка Кагарлицького району Київської області.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як встановлено судом в судовому засіданні, до складу спадкової маси, тобто, до складу спадщини входять:

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 160473 від 30.03.2006 року, ( а.с., 10).

Вищевказаний державний акт на право власності на земельну ділянку було видано ОСОБА_6, яка проживала в с. Балико Щучинка Кагарлицького району Київської області на підставі розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації від 1 лютого 2006 року № 62, та засвідчує той факт, що спадкодавець ОСОБА_6 за життя була власником земельної ділянки площею 2,35 га у межах згідно з планом.

Земельна ділянка розташована на території Балико Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Цільове призначення (використання) земельної ділянки, - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010603100382.

Державний акт видано 30 березня 2006 року.

Кадастровий номер земельної ділянки 3222280400:08:003:0010.;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 683660 від 21.11.2008 року, ( а.с., 11).

Вищевказаний державний акт на право власності на земельну ділянку було видано ОСОБА_6, яка проживала в с. Балико Щучинка Кагарлицького району Київської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.09.2007 року № 3767, та засвідчує той факт, що спадкодавець ОСОБА_6 за життя була власником земельної ділянки площею 2,4674 га у межах згідно з планом.

Земельна ділянка розташована на території Балико Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Цільове призначення (використання) земельної ділянки, - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010803100801.

Державний акт видано 21 листопада 2008 року.

Кадастровий номер земельної ділянки 3222280400:08:004:0013.;

Після смерті ОСОБА_6 із спадкоємців першої черги залишилися лише діти, - ОСОБА_1, (позивачка по справі), ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, (відповідачі по справі), як встановлено в судовому засіданні, та даний факт не оспорюється сторонами, тому не підлягає доказуванню на підставі ч. 1 ст. 61 ЦПК України, (обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню), чоловік ОСОБА_6 помер до моменту відкриття спадщини.

Проте, діти спадкодавця ОСОБА_6, - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовилися від своїх часток у спадщині, про що свідчать їх письмові заяви, які містяться в матеріалах справи, (а.с., 35, 39, 94, 98).

Факт спорідненості дітей (позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2) з померлим спадкодавцем ОСОБА_6 підтверджується:

- свідоцтвом про народження серії І АГ № 362189, який видано 05 березня 1969 року Балико Щучинською сільською радою Кагарлицького району Київської області, (а.с., 8), в якому вказано, що ОСОБА_9 народилася 19.02.1969 року в с. Балико Щучинка Кагарлицького району Київської області, про що в книзі записів громадянського стану про народження 05 березня 1964 року зроблено відповідний запис за № 4.

В графі «мати» вказана ОСОБА_10.

В подальшому ОСОБА_9 в зв»язку з укладенням шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1.

Даний факт підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІ БК № 407311, яке видане 20 серпня 1988 року Балико Щучинською сільською радою Кагарлицького району Київської області, ( а.с., 9), в якому вказано, що ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с. Балико Щучинка Кагарлицького району Київської області уклали шлюб 20.08.1988 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 20 серпня 1988 року складено запис за № 5.

Після укладення шлюбу присвоєно прізвище дружині ОСОБА_11.

Проте, встановлено, що в графі «мати» не вірно вказано Феодосіївна, замість правильного, - Федосіївна.

Враховуючи вищевказану помилку, слід юридично встановити родинні відносини між покійним спадкодавцем, - ОСОБА_6, та позивачкою по справі, - ОСОБА_1, так як без встановлення даного факту позивачка ОСОБА_1 юридично не може оформити спадщину своєї покійної матері, - спадкодавця по даній справі, - ОСОБА_6

Відповідно, той факт, що позивачка ОСОБА_1 є рідною дочкою спадкодавця ОСОБА_6, окрім того, що підтверджується письмовими доказами, не оспорюється також відповідачем по справі, - ОСОБА_2, тому до даного факту суд застосовує положення ч. 1 ст. 61 ЦПК України, де зазначео, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, а заперечення ОСОБА_2 проти позову ОСОБА_1 суд сприймає як простий, (не підтверджений належним чином з юридичної точки зору), захист свої цивільних прав та інтересів.

- рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 26 січня 2016 року у справі № 546,472/16 ц, ( а.с., 79), в якому вказано наступне:

- встановлено факт родинних відносин між заявником ОСОБА_2 ОСОБА_11 овочем, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_6, померлою 29 серпня 2013 року, та визнати, що ОСОБА_6 була матір»ю ОСОБА_2, що потрібно заявнику для одержання спадщини після смерті матері.

До вищевказаного рішення суд застосує ч. 3 ст. 61 ЦК України, де зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Отже, згідно положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як встановлено судом в судовому засіданні, за життя спадкодавець по даній справі, - ОСОБА_6 в селі Балико Щучинка Кагарлицького району Київської області, двадцять п»ятого листопада 2008 року склала заповіт, ( а.с., 138).

Згідно вищевказаного заповіту ОСОБА_6 зробила таке заповітне розпорядження:

Усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, а також усе те, що буде належати на день її смерті і на що вона матиме право за законом, заповіла ОСОБА_1, яка є позивачкою по даній справі.

Даний заповіт зареєстровано в реєстрі за № 256.

Як встановлено судом в судовому засіданні, на час смерті спадкодавця ОСОБА_6 вищевказаний заповіт не було змінено чи скасовано.

Проте, як встановлено судом, для отримання спадщини позивачка ОСОБА_1 не змогла у встановлений законом, - ст. 1270 ЦК України, шестимісячний строк, звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Так, позивачка ОСОБА_1 була необізнаною щодо порядку прийняття спадщини та вважала себе такою, що вже прийняла спадщину, оскільки заповіт на все майно покійної матері був складений на неї, заповіт за життя матері не скасовувався, не змінювався, вона отримувала орендну плату за земельні ділянки, що давало їй підстави вважати, що спадщину вона вже прийняла.

Лише згодом, після спливу значного відрізку часу, від сторонніх осіб, зокрема, від представника орендаря, позивачка ОСОБА_1 дізналася, що спадщину їй слід оформити у нотаріуса за місцем реєстрації померлої, або її фактичного проживання на момент смерті, де їй повинні видати свідоцтво про право на спадщину на вищевказані земельні ділянки, для того, щоб вона могла отримувати орендну плату в установленому законом порядку.

Окрім того, позивачка ОСОБА_1 не могла тривалий час знайти оригінали державних актів на право власності на земельні ділянки, що також було перепоною для прийняття спадщини.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в письмовій формі до нотаріальної контори з проханням розяснити їй порядок отримання спадщини за її матір»ю.

Проте, в зв»язку з тим, що позивачкою ОСОБА_1 було пропущено визначений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини, державний нотаріус Ржищівської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_12 надала позивачці письмову відповідь № 659/01 16 від 16.12.2014 року, ( а.с., 13), в якому порекомендувала звернутися до суду для визначення додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини в порядку та на умовах, які передбачені ст. 1272 ЦК України.

Отже, як встановлено судом в судовому засіданні, спадщина в сутанвленому законом порядку не визнана відумерлою відповідно до ч.1, 2 ст. 1277 Цивільного кодексу України, а отже вона є досі відкритою, тому, відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, позивачка ОСОБА_1 має право на її прийняття, як спадкоємець за заповітом.

ОСОБА_1 має право на визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася по смерті її матері, оскільки даний строк пропущений, на думку суду, із поважних причин.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Причини пропуску позивачкою ОСОБА_1 шестимісячного строку для прийняття спадщини наступні:

- як зазначалося судом вище, позивачка ОСОБА_1 не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, так як вважала, що в разі наявності заповіту, який ніким не оспорювався, вона фактично прийняла спадщину;

- крім того, відсутність правових знань у позивачки ОСОБА_1, яка в силу об»єктивних причин, (відсутність правової освіти, відсутність життєвого досвіду, тощо), відносно законодавчих вимог щодо подачі заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк також призвело до пропуску цього строку.

Вищезазначені причини пропуску позивачкою ОСОБА_1 строку для подачі заяви про прийняття спадщини, на думку суду, є поважними, та є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Що ж стосується задоволення зустрічного позову ОСОБА_2, то суд обґрунтовує його задоволення наступним.

Хоча, дійсно, спадкодавець по даній справі, - ОСОБА_6 все своє майно заповіла позивачці ОСОБА_1, проте, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 також має право на успадкування частини майна покійної матері, - ОСОБА_6 з огляду на положення ст. 1241 ЦК України.

Згідно ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обовязкова частка).

Розмір обовязкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, до обовязкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обовязкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обовязкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обовязкову частку.

Отже, вищевказаною нормою цивільного законодавства право заповідача щодо вільного, на його власну думку та переконання, розподілу спадщини між обраними ним спадкоємцями та позбавлення ним спадщини інших можливих спадкоємців є повним, але обмеженим в силу закону.

Так, ст. 1241 ЦК України встановлює право на отримання певної частки в спадщині визначеному колу осіб незалежно від змісту заповіту.

Такі особи отримують половину від того, що вони отримали б, якби спадкування відбувалось виключно за законом. Перелік осіб базується на нормах моралі та справедливості, до них віднесені малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Вік дітей доводиться відповідними свідоцтвами про народження, факт непрацездатності дорослих осіб відповідними медичними документами.

Проте, слід зазначити, що ч. 1 ст. 1241 ЦК України є бланкетною нормою стосовно того, що розмір обовязкової частки може бути змінений (лише в бік зменшення) за рішенням суду, який має розглянути дані про відносини між такими особами та спадкодавцем.

Проте, слід зазначити, що на осіб, які отримали законну частку в спадщині розповсюджується загальне правило щодо відповідальності перед кредиторами спадкодавця в обсязі, що не перевищує вартості отриманого.

Так, як судом вище вказано, відповідач ОСОБА_2 є рідним сином, тобто, дитиною спадкодавця ОСОБА_6, тому входить в коло осіб, які мають право на обов»язкову частку в спадщині, та які зазначені в ч. 1 ст. 1241 ЦК України.

Так, як вбачається з посвідчення серії Б № 506496, виданого 26 січня 2009 року, ( а.с., 69), відповідач ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.

Отже, станом на момент смерті спадкодавця ОСОБА_6, - 29.08.2013 року, позивач ОСОБА_2 був непрацездатним, та яким і є на даний час.

Також факт непрацездатності відповідача ОСОБА_2 підтверджується довідкою сер. МСЕ № 0254670, яка видана 22.01.09 року, ( а.с., 71).

Враховуючи вищевикладене, слід вирішити питання щодо надання йому додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6 з огляду на наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Причини пропуску позивачем ОСОБА_2 шестимісячного строку для прийняття спадщини наступні:

- тяжкий психологічний стан, пов»язаний зі смертю матері, після перенесених поранень і контузії, (позивач зустрічного позову, як судом вказано вище, ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАС 2 категорії);

- віддаленість спадкового майна від постійного місця проживання позивача ОСОБА_2, що створило, на думку суду, значні складнощі в пересуванні позивача, зглядаючись на його негативний стан здоров»я;

- поведінка позивачки первинного позову ОСОБА_1, яка ввела в оману позивача зустрічного позову ОСОБА_2, та яка повідомила позивача про ту обставину, що все спадкове майно фактично оформлено нею;

- крім того, відсутність правових знань у позивача ОСОБА_2., який в силу об»єктивних причин, (відсутність правової освіти, відсутність життєвого досвіду, тощо), відносно законодавчих вимог щодо подачі заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк також призвело до пропуску цього строку.

Вищезазначені причини пропуску позивачем ОСОБА_2 строку для подачі заяви про прийняття спадщини, на думку суду, є поважними, та є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до абз. 2 п. 24 Постанови пленуму ВС України « Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про призначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, а саме, - встановити той факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с. Балико Щучинка Кагарлицького району Київської області, паспорт громадянина України серії НЕ 176408, виданий 01 серпня 2002 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, є рідною дочкою ОСОБА_6, яка померла 29 серпня 2013 року, свідоцтво про смерть серії І ОК № 289696, видане 02 вересня 2013 року виконкомом Балико Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Визнати причини пропуску ОСОБА_1 шестимісячного строку, встановленого для подачі заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_6, - поважними.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_5 Щучинка Кагарлицького району Київської області, паспорт громадянина України серії НЕ 176408, виданий 01 серпня 2002 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6, яка померла 29 серпня 2013 року, свідоцтво про смерть серії І ОК № 289696, видане 02 вересня 2013 року виконкомом Балико Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, до трьох місяців, з дня набрання законної сили даного рішення.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, Балико Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визнати причини пропуску ОСОБА_2 шестимісячного строку, встановленого для подачі заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_6, - поважними.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_6 Щучинка Кагарлицького району Київської області, паспорт громадянина України серії КН 436650, виданий 08 липня 1997 року Решетилівським РВ УМВС України в Полтавській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6, яка померла 29 серпня 2013 року, свідоцтво про смерть серії І ОК № 289696, видане 02 вересня 2013 року виконкомом Балико Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, до трьох місяців, з дня набрання законної сили даного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст.223 ЦПК України.

Суддя: О.В. Закаблук