Суддя Саркісян О. А..
Справа № 644/7312/13-к
Провадження № 1-кп/644/85/16
07.09.2016
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 вересня 2016 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Саркісян О.А.,
суддів - Шевченка С.В., Лігус С.М.,
при секретарі - Зоріній Н.В.
за участю прокурора - Семенюка В.В.,
захисника потерпілого- ОСОБА_9,
захисників обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2
законних представників обвинувачених- ОСОБА_11, ОСОБА_3,
обвинувачених- ОСОБА_5, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду кримінальне провадження за обвинуваченням:
-ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт..Комсомольське Зміївського району Харківської області, громадянина України, не працюючого,не одруженого,з середньою спеціальною освітою, що проживає в АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2, раніше не судимого;
-ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого помічником печатника в ТОВ «Арістел», не одруженого, що проживає в АДРЕСА_3,раніше не судимого,
- кожного в скоєнні кримінальних правопорушеннь, передбачених ст..ст.289ч.3,
185ч.2 КК України;
В С Т А Н О В И В :
30.05.2013 року близько о 04 години 15 хвилин ОСОБА_4, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та невстановленою особою, матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження у зв*язку з розшуком, маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, розробили план заволодіння транспортним засобом. Так, ОСОБА_4, діючи відповідно до розподілу ролей, із застосуванням насильства, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та наніс йому удар рукою в обличчя, від чого останній впав на асфальт.
Після чого, ОСОБА_5, виконуючи свою роль у скоєнні злочину, заволодів ключами від належного потерпілому ОСОБА_6 автомобіля Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2, які відразу ж передав невстановленій особі, а той у свою чергу, реалізуючи спільний злочинний намір, за допомогою даних ключів, завів належний потерпілому ОСОБА_6 автомобіль,вартість якого відповідно до висновку судово-автотоварознавчої експертизи № 5748 від 16.07.2013 року складає 58803,18 грн. та невстановлена особа., ОСОБА_4, ОСОБА_5 сіли в автомобіль та почали рухатись.
В цей час потерпілий ОСОБА_6 спробував піднятись з асфальту, у зв»язку з чим ОСОБА_4 вийшов із вказаного автомобіля та з метою доведення спільного умислу до кінця, наніс декілька ударів ногами в область голови та тулуба потерпілого.
Після вчинення вказаних дій ОСОБА_4 повернувся до належного потерпілому автомобіля та невстановлена особа, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину на вищевказаному автомобілі зникли, розпорядившись викраденим транспортним засобом на власний розсуд, при чому в ході незаконного заволодіння транспортним засобом належний потерпілому ОСОБА_6 автомобіль Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2, було пошкоджено, чим відповідно до висновку судово-автотоварознавчої експертизи № 5748 від 16.07.2013 року потерпілому завдана матеріальна шкода на загальну суму 11343,86 грн.
В ході незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілому ОСОБА_6 відповідно до висновку повторної комісійної судово-медичної експертизи № 100-КЕ/15 від 12.06.2015 року спричинено наступні тілесні ушкодження: садна на обличчі, кожне окремо з яких за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень та закриту травму грудної клітки з переломом 6 правого ребра по середній пахвовій лінії зі зміщенням кісткових відломків, яка в своєму перебігу ускладнилася розвитком посттравматичного правобічного ексудативного плевриту та належить до тілесних ушкоджень середнього степеня тяжкості за критеріями тривалого розладу здоров»я понад 3 тижнів ( більш ніж 21 день) та відсутності ознак небезпеки для життя.
Крім того, 30.05.2013 року біля 05:00 годин невстановлена особа, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на викраденому транспортному засобу марки Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6, зупинилися в лісополосі села Введенки Чугуївського району Харківської області, де залишили транспортний засіб Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2, та реалізуючи свій сумісний корисний намір, таємно викрали з транспортного засобу магнітолу PIONEER DEN-2050 MPG HAGE 015721ES вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 2193 від 17.07.2013 року 170 гривень, а також набір з інструментами, вартість яких відповідно до зазначеної експертизи встановити не надалось можливим.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 за ч.3 ст. 289 КК України визнав фактичні обставини, викладені вище у вироці, оспорював лише кваліфікацію за ч.3 даної статті, за ч.2 ст. 185 КК України повністю визнав себе винним в об*ємі викрадення авто магнітоли та набору з інструментів потерпілого та пояснив, що 29.05.2013 року він, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зустрілися біля супермаркету «Рост» неподалік від станції метро «Київська», щоб погуляти. Після цього поїхали до станції метро «Пролетарська2, від якої пішки пішли на вул..Шарикову в м.Харкові, де проживала дівчина ОСОБА_7 В результаті вирішили викрасти автомобіль, щоб на ньому покататися та стали обговорювати план дій. Розподілили ролі, відповідно до яких він ОСОБА_8 повинен був ударити потерпілого, ОСОБА_5 в цей час забирає ключі від автомобіля, передає ОСОБА_7, який буде керувати автомобілем. Близько о 04-00 годині вони зупинилися біля під»їзду будинку АДРЕСА_4 . Побачили, що з під»їзду вийшов потерпілий та направився до припаркованого неподалік автомобіля Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2, в руках він тримав брилок від автомобіля «Шевроле Авео», тоді ОСОБА_7 запропонував викрасти саме цей автомобіль, щоб покататися на ньому. Вони пішли за потерпілим, він наніс удар потерпілому рукою в обличчя, від чого потерпілий впав на асфальт і в нього випали ключі, ОСОБА_5 підібрав їх та передав ОСОБА_7 Вони сіли в автомобіль, ОСОБА_7 завів його і вони почали рухатися. В момент, коли вони проїзжали мимо потерпілого, ОСОБА_7 замітив, що потерпілий підводиться та сказав ОСОБА_5, щоб той вийшов та ще вдарив потерпілого. ОСОБА_5 відмовився і тоді ОСОБА_7 запропонував йому вийти та вдарити потерпілого, на що він погодився, вийшов з автомобіля та вдарив потерпілого в груди, сів в автомобіль та вони поїхали.. Куди вони їхали йому було невідомо, виїхали за межі міста Харкова і машина зламалася, вони доштовхали її до домівок. Так як грошей на повернення додому не було, то вони забрали з автомобіля магнітолу та ящик з автомобільним інструментом, що знаходився в багажнику, а також гроші номіналом по 1 грн, приблизно 20 грн. Електробритву та антирадар вони не брали .Інструмент здали на металобрухт, а авто магнітолу він забрав собі..
Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав частково.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 за ч.3 ст. 289 КК України визнав фактичні обставини, викладені вище у вироці, оспорював кваліфікацію за ч.3 даної статті, за ч.2 ст. 185 КК України визнав себе винним повністю в об*ємі викрадення авто магнітоли та набору з інструментів потерпілого ОСОБА_6 та дав пояснення, аналогічні показанням обвинуваченого ОСОБА_4
Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав частково.
Не дивлячись на часткове визнання своєї вини, винуватість кожного з обвинувачених в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях підтверджується сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
-показаннями потерпілого ОСОБА_6, який пояснив, що 30.05.2013 року о 04-00 годині, він вийшов з під»їзду свого будинку по АДРЕСА_4 та направлявся до припаркованого неподалік автомобіля Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2, щоб поїхати до м. Києва. Назустріч йому йшов незнайомий хлопець, як зараз він знає ОСОБА_5, він відступив, щоб його пропустити і в цей момент відчув удар в голову. Від удару він упав на асфальт, із рук випали ключі, які підібрав ОСОБА_5 Після цього він втратив свідомість. Через деякий незначний час, прийшовши до тями, він почув, що з автомобіля, який зупинився біля нього вийшло два чоловіка, так як він чув два хлопки від відкривання дверей автомобіля та стали бити ногами в правий бік по всьому тілу, від чого він знов втратив свідомість. Прийшовши до тями він повернувся додому, визвав швидку допомогу та міліцію. Швидка відвезла його 4 лікарні швидкої допомоги, де було зроблено рентген і діагностовано перелом ребра. Приїхала його дружина з сином з Києва і відвезли його на лікування до військового госпіталю в м.Київ. Із автомобіля пропала авто магнітола, антирадар, , електробритва, що знаходилась в бар дачці, комплект інструментів, гроші металеві близько 35-40 грн.
- висновком судово-автотоварознавчої експертизи № 5748 від 16.07.2013 року, згідно якого ринкова вартість автомобіля Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2 на момент скоєння злочину ( 30.05.2013 року) складає 58803,18 грн., вартість матеріальної шкоди, спричиненого володільцю автомобіля Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2, пошкодженого в результаті злочину ( 30.05.2013 року) складає 11343,86 грн., з доданою до неї калькуляцією та фото таблицею;
( т.1 а.с.115-124)
- висновком судово- товарознавчої експертизи № 2193 від 17.07.2013 року, згідно якого ринкова вартість викраденого майна автомобільної магнітоли «Pioneer DEN-2050 MPG», на момент скоєння злочину, тобто станом на 30.05.2013 року складає 170 грн.
( т.1 а.с.128-129)
- висновком судово-дактилоскопічної експертизи № 165 від 04.06.2013 року та ілюстративним матеріалу до нього, де відображені придатні для ідентифікації з особою сліди пальців рук, відкопійовані в ході огляду місця події за фактом крадіжки майна у ОСОБА_6
( т.1 а.с.131-140)
- висновком додаткової дактилоскопічної експертизи № 221 від 16.07.2013 року та ілюстративним матеріалом до нього, які вказують, що сліди пальців рук відкопійованих на відрізки липкої стрічки з місця скоєння злочину належать обвинуваченим.
( т.1 а.с.143-150)
- протоколом огляду місця події від 30.05.2013 року, в якому відображено огляд місця події, де було знайдено автомобіль Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2 .
(т.1 а.с.171-173)
- протоколом огляду місця події від 01.06.2013 року з фото таблицею до нього на якому зображено автомобіль Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2 .
(т.1 а.с.174-179)
- протоколом огляду місця події від 03.06.2013 року, в результаті якого був оглянутий автомобіль Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2
(т.1а.с.180-181)
- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2 на ім.»я ОСОБА_6
(т.1а.с.182)
- постановою від 20.06.2013 року про визнання вилученого транспортного засобу Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2 , магнітоли PIONEER DEN-2050 MPG HAGE 015721ES, чоловічої біжутерії каблучки, ключей від Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2 речовими доказами та передачу їх ОСОБА_6 під схоронну розписку.
(т.1а.с.183-186)
- висновком комісійної судово-медичної експертизи № 100-КЕ/2015 27.02.2015 року, згідно якої у гр. ОСОБА_6 мали місце наступні тілесні ушкодження: садна на обличчі, закрита травма грудної клітки з переломом 6-го правого ребра по середній пахвовії лінії зі зміщенням кісткових відломків, яка в своєму перебігу ускладнилася розвитком посттравматичного правобічного ексудативного плевриту.
Зазначені ушкодження утворилися не менш ніж від шестиразової дії тупих твердій предметів, які не відобразили в ушкодженнях своїх індивідуальних особливостей, в ділянку голови, та не менш ніж одноразової дії в ділянку грудної клітки. Не можна виключите виникнення цих ушкоджень від неодноразових ударів ногами. При цьому, утворення саден на обличчі від одноразового удару кулаком в обличчя представляється малоймовірним.
Встановлені ушкодження могли бути отримані у строк, зазначений в ухвалі суду про призначення судово-медичної експертизи, а сааме 30.05.2013р.
За ступенем тяжкості, тілесні ушкодження у ОСОБА_6 слід визначити наступним чином:
-садна на обличчі, кожне окремо - це ЛЕГКІ тілесні ушкодження (згідно п. 2.3.2«б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджений наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995р.);
-закриту травму грудної клітки з переломом 6-го правого ребра по середній пахвовій лінії зі зміщенням кісткових відломків, яка ускладнилась розвитком правобічного ексудативного плевриту - це ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості за критеріями тривалого розладу здоров'я понад 3-х тижнів (більш, ніж 21 день) та відсутності ознак небезпеки для життя (згідно п.п. 2.2,1 и 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995р.).
Крім того, згідно наданої медичної документації, ОСОБА_6 після події 30.05.2013р, був встановлений діагноз: «ЗЧМТ (Закрита черепногмозкова травма). Струс головного мозку». Експертна комісія зазначає, що цей діагноз не підтверджується наявністю у ОСОБА_6 відповідної неврологічної симптоматики в динаміці, згідно діючих методичних рекомендації МОЗ та АМН України «Сучасні принципи судово-медичної експертизи при струсі головного мозку (2009), також відсутні в наданій медичній документації результати об'єктивних нейрофізіологічних методів обстеження (ехоенцефалоскопи та ін.), що необхідні згідно із клінічним протоколом надання медичної допомоги хворим із струсом головного мозку (затверджений наказом МОЗ України від 25.04.2006р. № 245 (380)). Отже, враховуючи вище викладене, експертна комісія вважає, що за наявними судово-медичними даними підтвердити діагноз «ЗЧМТ. Струс головного мозку» та надати йому відповідну судово-медичну оцінку за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень, керуючись п.п. 4.6, 4.13.1, 4.13.4 «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (наказ МОЗ України від 17.01.1995р. № 6), не представляється можливим.
.Об'єктивні судово-медичні дані, що дозволяють підтвердити або спростувати факт втрати свідомості ОСОБА_6 під час подій 30.05.2013р., відсутні.
Пояснення ОСОБА_6, що викладені у описовій частині ухвали суду від 25.12.2013р., в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині ділянок прикладення травматичних сил, можливого засобу та механізму спричинення йому тілесних ушкоджень.
Пояснення ОСОБА_4, що викладені у описовій частині ухвали суду від 25.12.2013р., також не суперечать наявним судово-медичним даним в частині ділянок прикладення травматичних сил, можливого засобу та механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6
(Т.2 а.с.141-174)
- показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_10, який підтвердив в судовому засіданні висновки комісійної судово-медичної експертизи № 100-КЕ/2015 27.02.2015 року та пояснив, що контрольна рентгенограма при проведенні судово-медичної експертизи підтвердила наявність у ОСОБА_6 перелому 6 ребра справа. В довідці 4 Харківської лікарні швидкої та невідкладної допомоги зазначено перелом у ОСОБА_6 7 ребра справа і такі неточності пояснюються тим, що в стаціонарі робилася легенева рентгенограма, а не прицільна, на якій точніше вбачається, що перелом саме шостого, а не сьомого ребра. При проведенні попередньої судово-медичної експертизи 25.03.2014 року комісією судово-медичних експертів зазначено, що прицільна рентгенограма не проводилася та не вивчалася, а консультувалися лише рентгенограми легеневі, зроблені 31.05.2013 року та 03.06.2013 року, тому не було зроблено висновок щодо перелому ребра у потерпілого.
Оцінивши надані докази в сукупності, суд приходить до висновку , що вина обвинувачених повністю доведена, та кваліфікує дії кожного з них за ст.289ч.3 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для здоров'я потерпілого, а також за ст.185ч.2 КК України, таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.
Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту обвинувачених про перекваліфікацію дій обвинувачених з ч.3ст.289 КК України на ч.2 ст.289 КК України з посиланням на те, що насильство, застосоване ними до потерпілого, не було небезпечним для життя, про що зазначено у висновку комісійної судово-медичної експертизи.
Однією з кваліфікованих ознак ч.3 ст.289 КК України є заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, яке є небезпечним для життя, чи здоров'я потерпілого.
Насильством, небезпечним для життя та здоров'я визнається спричинення легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я або незначною втратою працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження або смерті, а також інші насильницькі дії, які не спричинили зазначених наслідків, але були небезпечними для життя в момент заподіяння. Це насилля. Яке викликало втрату свідомості, стискання шиї, скидання з висоти, або з транспортного засобу, що рухається, застосування спеціальних засобів, зброї тощо.
Судом встановлено і не оспорюється учасниками процесу, що заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_6 було поєднане із спричиненням йому обвинуваченими, зокрема, тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що підтверджується приведеними вище висновками комісійної судово-медичної експертизи. Спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень є насильством, небезпечним для здоров'я потерпілого.
Крім того, стороною обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з невстановленою особою звинувачуються в тому, що 30.05.2013 року біля 05:00 годин в лісополосі села Введенки Чугуївського району Харківської області з транспортного засобу Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2 реалізуючи свій сумісний корисний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, викрали крім магнітоли PIONEER DEN-2050 MPG HAGE 015721ES вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 2193 від 17.07.2013 року 170 гривень, та набору з інструментами, електробритву «Філіпс» та антирадар.
В судовому засіданні обвинувачені категорично стверджували, що не викрадали це майно і взагалі не знають та не бачили, чи було воно в автомобілі.
-показаннями потерпілого підтверджується факт пропажі з автомобіля зазначеного майна, але доказів на підтвердження причетності обвинувачених до викрадення його з автомобіля стороною обвинувачення не надано.
- з протоколу огляду місця події від 30.05.2013 року, в якому відображено огляд місця події, де було знайдено автомобіль Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2 , встановлено, що автомобіль знаходився у відкритому стані, що надавало доступ будь-яким іншим особам до автомобілю.
Таким чином, стороною обвинувачення не доведено, щоОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з невстановленою особою викрали з автомобіля Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2 електробритву «Філіпс» та антирадар, що належать потерпілому ОСОБА_6, а тому їх слід виправдати в цій частині обвинувачення на підставі ст..373ч.1п.2 КПК України.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, вчинив злочин в неповнолітньому віці, на момент вчинення злочину навчався в ДНЗ «Харківський поліграфічний центр ПТО», не одружений, по місцю навчання характеризувався задовільно, на обліку на лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, виховувався в сім*ї матері та вітчима.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, вчинив злочин в неповнолітньому віці, проживає з мамою та вітчимом, на момент вчинення злочину навчався в ДНЗ «Харківський поліграфічний центр ПТО», наразі працює помічником печатника в ТОВ «Арістел», де характеризується позитивно, не одружений, по місцю навчання характеризувався позитивно, на обліку на лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинувачених є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Обставинами, що пом*якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає вчинення злочину неповнолітнім, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, фактичне визнання своєї вини та щире каяття в скоєному.
Обставинами, що пом*якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає вчинення злочину неповнолітнім, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільне часткове відшкодування шкоди потерпілому, фактичне визнання ним своєї провини та щире каяття у скоєному.
Відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом*якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступень тяжкості вчинених ним злочинів, що відповідно до ст..12 КК України є особливо тяжким та злочином середньої тяжкості, його більш пасивну роль у вчиненні цих злочинів, яка не була пов*язана з безпосереднім спричиненням потерпілому тілесних ушкоджень та він не був ініціатором злочину, дані про особу обвинуваченого,сукупність обставин, що пом*якшують та обтяжують покарання, та вважає, що покарання у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна, із застосуванням ст.70 КК України буде достатнім та необхідним для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
Разом з тим, суд враховує наявність декількох обставин, що пом*якшують покарання ОСОБА_5, а саме те, що він вчинив злочин неповнолітнім, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільне часткове відшкодування шкоди потерпілому, фактичне визнання своєї провини та щире каяття у скоєному, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ст.289ч.3 КК України, з урахуванням його більш пасивної ролі у вчиненні цих злочинів, яка не була пов*язана з безпосереднім спричиненням потерпілому тілесних ушкоджень та він не був ініціатором злочину, а також з урахуванням особи обвинуваченого, який на момент вчинену злочину навчався, наразі працює, по місцю навчання та роботи характеризується виключно позитивно, а також додатково враховуючи той факт, що на протязі більш ніж трьох років досудового та судового слідства він ні в чому протизаконному не був замічений, суд приходить до висновку про можливість застосувати положення ст.69ч.1 КК України та призначити йому покарання за ст.289ч.3 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції цієї статті.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступень тяжкості вчинених ним злочинів, що відповідно до ст..12 КК України є особливо тяжким та злочином середньої тяжкості, його роль у вчиненні цих злочинів, яка була пов*язана з безпосереднім спричиненням потерпілому тілесних ушкоджень, дані про особу обвинуваченого, сукупність обставин, що пом*якшують та обтяжують покарання, та вважає, що покарання у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна із застосуванням ст.70 КК України буде достатнім та необхідним для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
Разом з тим, суд враховує наявність декількох обставин, що пом*якшують покарання ОСОБА_4, а саме те, що він вчинив злочин неповнолітнім, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, фактичне визнання своєї провини та щире каяття у скоєному, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ст.289ч.3 КК України, а також з урахуванням особи обвинуваченого, який на момент вчинену злочину навчався, по місцю навчання характеризується позитивно, а також додатково враховуючи той факт, що на протязі більш ніж трьох років досудового та судового слідства він ні в чому протизаконному не був замічений, намагався відшкодувати шкоду потерпілому, однак останній відмовився отримувати від нього грошові кошти, суд приходить до висновку про можливість застосувати положення ст.69ч.1 КК України та призначити йому покарання за ст.289ч.3 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції цієї статті.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення з обвинувачених солідарно матеріальної шкоди в сумі 74127 грн. та 110000 грн. моральної шкоди, визнаний обвинуваченими частково, підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст..1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст..1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, що її завдала.
Відповідно до ст..1179ч.1 ЦК України неповнолітня особа у віці від 14 до 18 років відповідає за завдану шкоду самостійно на загальних підставах. Відповідно до ч.3 цієї статті обов*язок батьків відшкодувати шкоду в разі відсутності у неповнолітнього майна, припиняється після досягнення особою, що її завдала повноліття.
Відповідно до ст..1182 ЦК України шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду А після досягнення повноліття відповідно до ст.1180 ЦК України відшкодовується на загальних підставах, тобто в солідарному порядку - ст.1190 ЦК України.
В судовому засіданні доведено, що неправомірними спільними діями обвинувачених, які на даний час досягли повноліття, потерпілому ОСОБА_6 була спричинена матеріальна шкода пошкодженням автомобіля в сумі 11343 грн.86 к., а тому вона підлягає відшкодуванню.
Позовні вимоги про відшкодування витрат в сумі 12130 грн.80к. на санаторно-курортне лікування задоволенню не підлягають, так як в судовому засіданні встановлено, що вони не понесені потерпілим реально, виписаний рахунок не сплачувався, крім того, відсутні докази на підтвердження необхідності потерпілого у санаторно-курортному лікуванні згідно спричинених йому обвинуваченими тілесними ушкодженнями ( а.с.201).
Понесені витрати в сумі 5482 грн. 34 к. на лікування та придбання ліків відповідно до виписного епікрізу за лікування потерпілого в жовтні 2015 року задоволенню не підлягають, так як пов*язані з лікуванням наслідків ЗЧМТ ( 2013 року), наявність якої внаслідок дій обвинувачених не була підтверджена висновком комісійної судово-медичної експертизи ( т.2 а.с.140-174, т.3 а.с.18-22) та іншими захворюваннями, що не мають відношення до подій злочину.
Позовні вимоги про відшкодування 40000 грн., сплачених потерпілим за заміну АКПП пошкодженого автомобіля задоволенню не підлягають за недоведеністю винуватості обвинувачених у пошкодженні АКПП автомобіля, так як у висновку судово-автотоварознавчої експертизи не зазначено на вказані пошкодження. В даному висновку зазначено про те, що для встановлення наявності або відсутності дефектів в КПП і ЕО необхідно провести додаткові роботи по розібранню автомобіля. Однак, такі роботи не були проведені, потерпілий отримав свій автомобіль під схоронну розписку 20.06.2013 року і користувався ним деякий час.
Потерпілий та його представник не заявляли в судовому засіданні клопотань про проведення додаткової судово-автотоварознавчої експертизи на предмет встановлення факту пошкодження АКПП в автомобілі та причинного зв*язку між діями обвинувачених та пошкодження АКПП в автомобілі.
Крім того, потерпілим надано заявку-договір та акт здачі-прийняття робіт ТОВ «Тесса» від 15.07.2013 року, відповідно до яких була проведена заміна АКПП в зборі на його автомобіль ( а.с.56-57), а потім, через місяць 12.08.2013 року такі ж роботи по заміні АКПП на його автомобіль було проведено ТОВ «Гермес-Авто», про що свідчать накладна та квитанція ( а.с.197), що також викликає обґрунтований сумнів.
Позовні вимоги про відшкодування 5000 грн., сплачених за транспортування автомобіля потерпілого до м.Києва задоволенню не підлягають, оскільки не доведено, що через неправомірні дії обвинувачених автомобіль зламався у дорозі.
Позовні вимоги про відшкодування 170 грн. вартості викраденої автомагнітоли PIONEER DEN-2050 MPG HAGE 015721ES задоволенню не підлягають, оскільки авто магнітола в робочому стані була повернута ОСОБА_6 під схоронну розписку.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Згідно роз"яснень Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди" п.9 розмір відшкодування моральної/майнової/ шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, душевних, психічних тощо/, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат /їх тривалості, можливості відновлення/ та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає доведеним факт спричинення спільними неправомірними діями обвинувачених потерпілому моральної шкоди, яка виразилася в спричиненні йому тілесних ушкоджень, фізичному болю, пережитому стресі, нервових переживаннях, вимушених змін у його життєвих стосунках, привичному способу життя, пов'язаному із лікуванням та із неможливістю користуватися належним транспортним засобом.
Разом з тим, виходячи з того, що тілесні ушкодження є середньої ступеню тяжкості, час, необхідний для його відновлення та можливість відновленні здоровья, а також незначний час - з 30.05.2013 року по 20.06.2013 року, на який потерпілий був позбавлений права користуватися своїм транспортним засобом, виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості, суд вважає суму моральної шкоди в 30000 грн. такою, що відповідатиме розміру та глибині перенесених моральних страждань потерпілим з урахуванням характеру та обсягу страждань, тривалості фізичних страждань, можливість відновлення стану здоров'я за нетривалий час та можливість відновлення попереднього стану з врахуванням задоволення судом позову в частині відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілого проводиться в солідарному порядку з обох обвинувачених, а так як обвинувачений ОСОБА_5 сплатив потерпілому в добровільному порядку 10000 грн. без зазначення розміру відшкодування матеріальної та моральної шкоди, то вказана сумма враховується судом при стягнення матеріальної шкоди. Тобто з урахуванням суми, сплаченої ОСОБА_5 до відшкодування матеріальної шкоди залишається 1343 грн.86 к.
Судові витрати за проведення судових експертиз стягуються з обвинувачених в порядку ст..124 ч.2 КПК України, а саме 5040 грн. 70к. ,тобто по 2520 грн. 35 к. з кожного на користь держави за проведені експертизи НДЕКЦ ГУ МВСУ в Харківській області, та 1225 грн, тобто по 612 грн. 50 к. з кожного на користь держави за проведену експертизу ХНДІСЕ ім..Бокаріуса.
Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст..100 КПК України.
Керуючись ст..ст.373-374 КПК України, суд-
У Х В А Л И В :
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за ст.185ч.2 КК України за фактом викрадення електробритви «Філіпс» та антирадару, належних потерпілому ОСОБА_6 виправдати у зв*язку з недоведеністю, що вони вчинені обвинуваченими.
ОСОБА_4 визнати винним та призначити покарання:
-За ст..289ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України- у вигляді 5 ( п*яти) років позбавлення волі без конфіскації майна;
-За ст..185ч.2 КК України - у вигляді 2 ( двох) років позбавлення волі.
В силу ст..70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді 5 ( п*яти) років позбавлення волі без конфіскації майна в кримінально-виконавчій установі.
ОСОБА_5 визнати винним та призначити покарання:
-За ст..289ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України- у вигляді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна;
-За ст..185ч.2 КК України - у вигляді 2 ( двох) років позбавлення волі.
В силу ст..70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_5 призначити покарання у вигляді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна в кримінально-виконавчій установі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рахувати з моменту їх фактичного затримання.
Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 1343 грн. 86 к. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 30000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 72783 грн. 14 к. матеріальної та 90000 грн. моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави по 2520 грн. 35 к. з кожного за проведені експертизи НДЕКЦ ГУ МВСУ в Харківській області, та по 612 грн. 50 к. з кожного на за проведену експертизу ХНДІСЕ ім..Бокаріуса.
Речові докази- транспортний засіб Chevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2 , магнітолу PIONEER DEN-2050 MPG HAGE 015721ES, чоловічу біжутерію каблучку, ключі від автомобілюChevrolet Aveo д.н. НОМЕР_2, що знаходяться у потерпілого ОСОБА_6 під схоронною розпискою - вважати повернутими ому за належністю.
Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченим негайно після його проголошення.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий-
Судді-
Судове рішення № 61116135, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова) було прийнято 07.09.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 644/7312/13-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: