Вирок № 61116094, 06.09.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3399/16-к

Номер провадження 1-кп/629/300/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Попова Олексія Григоровича,

за участі секретаря судового засідання - Габор В.В.,

прокурора - Іванчака А.О.,

потерпілого - ОСОБА_1,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и в:

01 липня 2016 року, близько 22:00 години, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в будинку АДРЕСА_2, куди був запрошений в гості мешканцем вказаного будинку ОСОБА_4. В цей час в приміщенні кухні вказаного будинку ОСОБА_3 побачив на столі мобільний телефон «Nokia Lumia 820», який поставив на підзарядку та тимчасово залишив без нагляду інший гість ОСОБА_5 - неповнолітній ОСОБА_1, і у ОСОБА_3 виник умисел скоїти крадіжку вказаного мобільного телефону.

В подальшому, реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, ОСОБА_3, скориставшись тим, що неповнолітній ОСОБА_1, ОСОБА_4 та інші мешканці вказаного будинку були відсутніми в приміщенні кухні та не спостерігали за діями ОСОБА_3, діючи таємно, з метою викрадення, від'єднав від зарядного пристрою мобільний телефон «Nokia Lumia 820», б/в, вартістю 1238 грн., в якому знаходилася карта пам'яті формату micro SD об'ємом 1 Gb, б/в, вартістю 30 грн., виключив вказаний телефон та виніс його з будинку і заховав на балконі іншого будинку розташованого у дворі вказаного домоволодіння, тим самим здійснив його крадіжку, та в подальшому зник з місця події злочину.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.

31.08.2016 року між потерпілим ОСОБА_1, представником потерпілого - ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілий, представник потерпілого та обвинувачений дійшли згоди про призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, з застосуванням ст.. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3, потерпілими та його представником суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 ч.1 п.1 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ст.469 ч.3 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, яка відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, визнав повністю.

Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком усвідомлює свої права визначені ст.474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.1 п.1 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Потерпілий ОСОБА_1, представник потерпілого - ОСОБА_2 пояснили, що їм зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 ч.1 п.2 КПК України, зазначили, що збитків внаслідок вчинення злочину обвинуваченим відшкодовано та просили затвердити зазначену угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст.469,471 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченим, потерпілим та його представником, визначена у межах санкції ст. 185 ч. 1 КК України, з врахуванням ст. 68 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затверджені угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3, потерпілими та його представником і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст.100 КПК України.

На підставі ст. 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення товарознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст. 100, 126, п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374, 474, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3, потерпілим ОСОБА_1 та його представником - ОСОБА_2 укладену 31.08.2016 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні:

-за ст. 185 ч.1 КК України - один рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3, на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи №4117 від 29.07.2016 року в розмірі 263,88 гривень, перерахувавши їх на р/р 31419544700005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999680, МФО 851011, код доходів 24060300, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речовий доказ - мобільний телефон «Nokia Lumia 820», який передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1 - залишити йому ж.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: Олексій Григорович Попов