Ухвала суду № 61115707, 07.09.2016, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/14/16-ц

Провадження №8/713/1/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2016 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Кибич І.А.

з участю секретаря Мірчева О.І.

за участю представника заявника ОСОБА_1

за участю представника відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вижниця заяву ОСОБА_3, інтереси якого за договором представляє адвокат ОСОБА_4 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_3, інтереси якого за договором представляє адвокат ОСОБА_4, звернувся в суд із заявою про перегляд рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 01.03.2016 року за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В заяві зазначає, що рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 01.03.2016 року, по справі №713/14/16-ц, провадження №2/713/74/16, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 20 квітня 2016 року, рішення Вижницького районного суду від 01.03.2016 року, залишено без змін.

Вважає, що винесене Вижницьким районним судом рішення від 01.03.2016 року необхідно переглянути за ново виявленими обставинами, оскільки під час розгляду справи у Вижницькому районному суді у якості свідка було допитано ОСОБА_6, який в судовому засіданні дав наступні покази: «ОСОБА_3 виганяв ОСОБА_5, не допускає до хати, погрожував. Вони з відповідачкою разом працюють. Віктор бє, різав їй вени. Він знає ОСОБА_5 з 2013 року. Декілька разів він привозив ОСОБА_5 до спірного будинку, де ОСОБА_3 разом із своїм кумом його бив. ОСОБА_7 проживає у квартирі». Вказані покази Вижницький районний суд взяв до уваги як належний і допустимий доказ, враховуючи покази ОСОБА_6 прийняв рішення про відмову у задоволенні позову про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Вироком Вижницького районного суду від 05.05.2016 року, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст..125 ч.1 КК України та призначено покарання у виді 150 годин громадських робіт, суд, встановив, що ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження. Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 12 липня 2016 року, зазначений вирок залишено без змін. Посилаючись на ст.п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України, вважає, що покази свідка ОСОБА_6, які суд взяв до уваги під час прийняття рішення, є неправдивими, однак на час ухвалення рішення від 01.03.2016 року, заявнику не було про це відомо. Дані обставини могли б спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення оскільки якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Просить переглянути рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 01 березня 2016 року по справі №713/14/16-ц, провадження №2/713/74/16, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за нововиявленими обставинами.

В судове засідання заявник ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 не зявилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала, посилалась на обставини викладені в заяві, просила їх задовольнити.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_5 не зявилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду заяви, про причини неявки суд не повідомила.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення заяви ОСОБА_3, зазначив, що відсутні законні підстави для перегляду рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 01.03.2016 року, за нововиявленими обставинами. Відносно ОСОБА_6 немає вироку за неправдиві покази дані в якості свідка по цивільній справі. Факт неприязних відносини між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був встановлений при розгляді цивільної справи, а тому відсутні будь-які істотні обставини для перегляду рішення суду. Просив відмовити в задоволенні заяви.

Суд, заслухавши представника заявника, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали заяви та цивільної справи №713/14/16-ц, провадження №2/713/74/16, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви і вирішення заяви по суті, прийшов до висновку, що заяву ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно залишити без задоволення.

Статтею 1 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів… Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України… Обовязковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси (ч.ч.1, 3 ст.14 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.361 ЦПК України та розясненнями, що містяться в п.2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами», рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у звязку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.362 ЦПК України та розяснень, що містяться в п.11 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами», заяви про перегляд у звязку із нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 01.03.2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовлено, що підтверджується копією рішення. Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 20 квітня 2016 року, рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 01.03.2016 року, залишено без змін, що підтверджується копією ухвали.

Заявник ОСОБА_3 в заяві про перегляд рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 01.03.2016 року, посилається на покази свідка ОСОБА_6, які були надані останнім при розгляді цивільної справи №713/14/16-ц, провадження №2/713/74/16, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, як такі, що суперечать поясненням, які обвинувачений ОСОБА_6 дав при розгляді справи №713/623/16-к, провадження №1-кп/713/64/16, де останнього вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 05.05.2016 року визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України та призначено покарання у виді 150 годин громадських робіт, що підтверджується копією вироку. Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 12.07.2016 року вирок Вижницького районного суду від 12.07.2016 року залишено без змін.

З показів наданих ОСОБА_6 в судовому засіданні в якості свідка, при розгляді цивільної справи №713/14/16-ц, провадження №2/713/74/16 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням вбачається, що останній показав, що: «ОСОБА_3 виганяв ОСОБА_5, не допускає до хати, погрожував. Вони з відповідачкою разом працюють. Віктор її бє, різав вени. Він знає ОСОБА_5 з 2013 року. Декілька разів він привозив ОСОБА_5 до спірного будинку, де ОСОБА_3 разом із своїм кумом його бив. ОСОБА_7 проживає у квартирі»

З появснень наданих ОСОБА_6 в судовому засіданні в якості обвинуваченого, при розгляді обвинувального акту відносно ОСОБА_6 №713/623/16-к, провадження №1-кп/713/64/16 вбачається, що останній показав, що: «Підвозив знайому ОСОБА_5 додому і підійшов ОСОБА_3Д, та став кидати в його машину каміння. Підтвердив, що підходив до ОСОБА_3, але його не бив. Словесний конфлікт між ними відбувався протягом 2-3 хвилин. Свідки вийшли після конфлікту і почали його обзивати. ОСОБА_3 сам рвав на собі одяг і кричав, що його вбивають. До того часу між ними були конфліктні ситуації. Вини не визнає, просив виправдати».

Частиною 2 ст.361 ЦПК України встановлено вичерпний перелік підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, а саме: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Крім того в ч.5 ст.364 ЦПК України зазначається, що заява повинна містити виклад нововиявлених обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення і дата їх відкриття або встановлення та в ч.6 ст.364 ЦПК України зазначено, що в заяві повинні бути посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Відповідно до розяснень, що містяться в п.1 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами», «передбачений главою 4 розділу V ЦПК перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у звязку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення. Задоволення судом заяви про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам ЦПК порушує принцип правової визначеності та право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело.

У пунктах 51 та 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії», в пунктах 24, 25, 27 постанови Європейського суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії», зазначено, що «право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 параграф 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів… Правова певність передбачає дотримання принципу … остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обовязкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи.».

В пунктах 42, 43, 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» зазначено, що принцип юридичної визначеності «вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії»). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обовязкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії»)… процедура перегляду остаточного рішення у звязку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження… сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя… у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції (див. рішення у справі «Правєдная проти Росії», «Попов проти Молдови»)».

Відповідно до ч.2 ст.365 ЦПК України, розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Відповідно до розяснень, що містяться в п.3 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами», «нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обовязки осіб, які беруть участь у справі… Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у звязку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається».

З огляду на вищевикладене вбачається, що заява ОСОБА_3 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не містить жодної підстави для перегляду рішення суду, що перелічені у вичерпному переліку. Зміст заяви не відповідає вимогам закону, оскільки відсутні посилання на докази, а обставини, які ОСОБА_3 вважає нововиявленими, суд не може розцінити, як такі виходячи з наступного.

Судом встановлено, що при розгляді цивільної справи, під час дачі показів свідок ОСОБА_6 був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст.384-385 КК України, за завідомо неправдиве показання, що підтверджується копією присяги та розписки свідка (а.с.38), ОСОБА_6 за ст.384 КК України, не притягувався до кримінальної відповідальності. Під час дачі пояснень в якості обвинуваченого, ОСОБА_6 не було попереджено про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України, останній користувався наданими йому правами як обвинуваченого, визначеними ст.42 КПК України.

При цьому, обставини, на які посилається ОСОБА_3, як на нововиявлені, не є істотними та не могли потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення ухваленого Вижницьким районним судом Чернівецької області від 01.03.2016 року, оскільки в його основу крім показів інших свідків, покладено акт обстеження Вашківецької міської ради умов проживання №811 від 18.12.2014 року та довідку Вашківецької міської ради №583 від 30.12.2014 року, тобто всі надані сторонами докази в їх сукупності.

Таким чином, суд, на підставі аналізі перевірених і оцінених в судовому засіданні доказів, приходить до висновку, що підстав для перегляду рішення Вижницького районного суду від 01.03.2016 року по справі №713/14/16-ц, провадження №2/713/74/16, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за нововиявленими обставинами відсутні, скасування судового рішення не є виправданим в силу вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, тому заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 210, 361-365 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3, інтереси якого за договором представляє адвокат ОСОБА_4 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі №713/14/16-ц, провадження №2/713/74/16 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Суддя: І. А. Кибич