Рішення № 61115470, 30.08.2016, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6421/14-ц

Провадження № 2/645/2004/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий суддя Ульяніч І.В.

секретар судових засідань ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про виселення,-

встановив:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про виселення з будинку. В обґрунтування своїх вимог зазначало, що 06.05.2008р. ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №05/08-11, згідно з яким банк надав останньому кредит на придбання нерухомого майна в розмірі 70000 доларів США на строк до 05.05.2028р. , зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13,3% річних, а ОСОБА_3 зобовязався сплачувати банку заборгованість за кредитом та відсотки.

На забезпечення виконання зобовязання за вказаним договором 06.05.2008р. ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 уклали договір іпотеки №05/08-11, посвідчений приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_4, згідно з яким ОСОБА_3 передав у іпотеку банку належний йому на праві власності житловий будинок №26 по пров.Волоколамському в м.Харкові.

Позичальник ОСОБА_3 свої зобовязання за кредитним договором не виконував.

У звязкуз цим заочним рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26.04.2012р., частково зміненим рішенням апеляційного суду Харківської області від 05.07.2012р., задоволено позов ПАТ АБ «Укргназбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та звернуто стягнення на будинок №26 по пров.Волоколамському в м.Харкові, що належить ОСОБА_3, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №05/08-11 від 06.05.2008р. в розмірі 90633,42 доларів США та пені в розмірі 124884 грн.39 коп.

04.07.2014р. ПАТ АБ «Укргазбанк» на адресу ОСОБА_2, яка отримала реєстрацію за адресою проживання у будинку №26 по пров.Волоколамському в м.Харкові після укладення договору іпотеки, направило вимогу про добровільне звільнення вказаного будинку, яка була отримана відповідачкою 05.07.2014р., однак остання будинок не звільнила, що спонукає банк звернутися з позовом до суду.

Посилаючись на вказані обставини, ст.40 Закону України «Про іпотеку», ст.109 ЖК України, ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», просило суд виселити ОСОБА_2 з будинку №26 по пров.Волоколамському в м.Харкові, а також стягнути з відповідачки на їх користь судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

В судовому засіданні представник ПАТ АБ «Укргазбанк» позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, зазначив, що був укладений кредитний договір та договір іпотеки із ОСОБА_3. Під час виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення наявної заборгованості за кредитним договором стало відомо, що в спірному будинку, що належить ОСОБА_3, зареєстрована відповідачка по справі. Реєстрація відповідачки в спірному будинку була проведена без повідомлення банку, після укладення договору іпотеки. На час укладання договорів в спірному будинку взагалі ніхто не був зареєстрований, на даний час зі слів сусідів відомо, що в будинку ніхто не мешкає. В добровільному порядку відповідач відмовляється звільнити будинок, що перешкоджає позивачу реалізувати предмет іпотеки.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом своєчасно та належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що позов не визнає, в спірному будинку відповідачку зареєстрував її вітчим ОСОБА_3 17.09.2008 року, як члена родини власника будинку. Порушення умов договору про іпотеку, в частині реєстрації без дозволу банку, не тягне за собою виселення, а лише штрафні санкції. В матеріалах справи відсутні будь-які дані про надання відповідачці іншого житла. Відповідач мешкає в спірному будинку, іншого житла не має. Просив відмовити у задоволені позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку пронеобхідність відмовити у задоволені позову з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Матеріали справи свідчать, що 06.05.2008р. ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №05/08-11, згідно з яким банк надав останньому кредит на придбання нерухомого майна в розмірі 70000 доларів США на строк до 05.05.2028р., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13,3% річних, а ОСОБА_3 зобовязався сплачувати банку заборгованість за кредитом та відсотки щомісячно з 1 по 10 число кожного місяця, починаючи з червня 2008р. по квітень 2028р.у сумі по 292 долари США, а у травні 2028р. у сумі 212 доларів США.

На забезпечення виконаннязобовязанняза вказаним договором 06.05.2008р. ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 уклали договір іпотеки №05/08-11, посвідчений приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_4, згідно з яким ОСОБА_3 передав у іпотеку банку належний йому на праві власності житловий будинок № 26 по пров.Волоколамському в м.Харкові.

Позичальник ОСОБА_3 свої зобовязання за кредитним договором не виконував.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 26.04.2012р., частково зміненим рішенням апеляційного суду Харківської області від 05.07.2012р., задоволено позов ПАТ АБ «Укргназбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та звернуто стягнення на будинок №26 по пров.Волоколамському в м.Харкові, що належить ОСОБА_3, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №05/08-11 від 06.05.2008р. в розмірі 90633,42 доларів США та пені в розмірі 124884 грн.39 коп. Рішенням передбачено, що реалізація предмета іпотеки - будинку №26 по пров.Волокаламському в м.Харкові проводиться шляхом надання ПАТ АБ «Укргазбанк» від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, яка буде визначена в експертному звіті субєкту оціночної діяльності. За рахунок коштів від продажу будинку №26 по пров.Волокаламському в м.Харкові задовольнити вимоги позивача по заборгованості за кредитом в розмірі 90633,42 доларів США та пені в розмірі 124884 грн.39 коп., сплати судового збору, витрат, що будуть понесені позивачем для укладання договору купівлі-продажу цього будинку. ПАТ АБ «Укргазбанк» надано право вчиняти всі дії, необхідні для укладення договору купівлі-продажу цього будинку.

04.07.2014р. ПАТ АБ «Укргазбанк», в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» у порядку, передбаченому ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України, направила на адресу відповідачки ОСОБА_2 вимогу про добровільне виселення з будинку, який є предметом іпотеки, яка була отримана ОСОБА_2 05.07.2014р. (а.с.14-15).

Вимога про виселення з будинку відповідачкою на час звернення ПАТ АБ «Укргазбанк» з позовом до суду не виконана.

Судовим розглядом встановлено, що на час укладання договору іпотеки між банком та ОСОБА_3 в будинку №26 по пров. Волоколамському в м.Харкові ОСОБА_2 не мешкала та не була зареєстрована.

17.09.2008р. ОСОБА_2 без погодження з банком зареєструвалася у вказаному будинку та стала проживати (а.с.68)

В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок із надвірними спорудами №26 по пров.Волоколамському в м.Харкові, належить на праві приватної власності ОСОБА_3, на підставі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.10.2007 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно та копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.02.2015 року позовні вимоги банку по даній справі були задоволені та відповідачка ОСОБА_2 була виселена із будинку за адресою: м. Харків, пров.Волокаламський, 26. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.11.2015 року рішення суду від 20.02.2015 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.05.2016 року заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.02.2015 року та ухвала Апеляційного суду Харківської області від 12.11.2015 року були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

В частині 1 ст.40 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення провадиться в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.. 109 ЖК України - виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове

виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі за № 6-1449цс15, яка є обовязковою для судів згідно ст. 360-7 ЦПК України, зазначено, що частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку жилий будинок чи жиле приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного жилого приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку жилий будинок чи жиле приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити жилий будинок чи жиле приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють жилий будинок або жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Отже особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому за положенням частини другої статті 109 ЖК УРСР постійне житло вказується в рішенні суду.

При виселенні в судовому порядку з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла, відсутність постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.

Виселення громадян з іпотечного майна, придбаного за рахунок кредитних коштів, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання (частина четверта статті 109 ЖК УРСР).

Таким чином, за наведених обставин та відсутності іншого постійного житла, яке має бути надано відповідачу та відповідно зазначено в рішенні суду, не має, то у задоволені позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.109 ЖК України, ст.ст.10,11,88,212,214,215 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про виселення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя-