Ухвала суду № 61111420, 06.09.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року справа №812/435/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд, у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенко Д.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року у справі № 812/435/16 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (надалі - відповідач) третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (надалі - ТУ ДСА в Луганській області) про визнання незаконною бездіяльність ТУ ДСА в Луганській області щодо не нарахування та невиплати судді Марківського районного суду Луганської області Шкирі В.М. щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків, з урахуванням індексації за березень - квітень 2016 року та зобов'язання ТУ ДСА в Луганській області нарахувати та виплатити судді Марківського районного суду Луганської області Шкирі В.М. щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, з урахуванням індексації , за березень-квітень 2016 року (а.с. 2-4).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано незаконною бездіяльність територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо не нарахування та виплати судді Марківського міського суду Луганської області Шкирі Віри Миколаївни щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за березень та квітень 2016 року, з урахуванням індексації.

Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області нарахувати та виплатити судді Марківського міського суду Луганської області Шкирі Віри Миколаївни щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за березень та квітень 2016 року, з урахуванням індексації (а.с. 40-42).

Відповідач із таким рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для справи та просив постанову суду першої інстанції скасувати.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судді, стаж роботи яких складає менше трьох років з набранням 28.03.2015 року чинності Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» не мають права на отримання щомісячної доплати за вислугу років, а ТУ ДСА у Луганській області та ДСА України діяли в межах своїх повноважень і не порушували прав позивача, а їх дії ґрунтуються на законі і є цілком правомірними (а.с. 46-49).

Апелянт у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в апеляційній скарзі просив розглядати справи за його відсутності.

Інші учасники у судове засідання також не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, тому, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, указом Президента України від 07 листопада 2013 року № 620/2013 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено на посаду судді Кіровського міського суду Луганської області строком на п'ять років.

Наказом голови Кіровського міського суду Луганської області від 26 листопада 2013 року № 59 позивача прийнято до штату вказаного суду на посаду судді та встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу при стажі 0 років 0 місяців 0 днів (а. с.8).

Відповідно до Указу Президента України від 14 лютого 2015 року № 81/2015 "Про переведення суддів" ОСОБА_1 переведено на роботу на посаді судді Марківського районного суду Луганської області.

Наказом голови Марківського районного суду Луганської області від 06 березня 2015 року № 11 позивача прийнято до штату вказаного суду на посаду судді та встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу при наявності стажу роботи 1 рік 3 місяці 10 днів (а. с. 9).

Відповідно до наказу голови Марківського районного суду від 3 вересня 2015 року № 34 "Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років ОСОБА_1" встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з 28 березня 2015 року при наявності стажу роботи 1 рік 9 місяців 6 днів (а.с.10).

Згідно копії розрахункового листа за березень 2016 року розмір суддівської винагороди ОСОБА_1 складав - 13780 грн., у тому числі оклад суддям - 4384,55 грн., відпускні - 8899,80 грн. та 3114,93 грн., за квітень 2016 року - 13780 грн., у тому числі оклад суддям - 12180,00 грн., індексація прибутку - 867,22 грн. (арк. справи 11).

Вказані розрахунки свідчать про те, що протягом березня, квітня 2016 року позивачу не було нараховано та виплачено доплату за вислугу років з розрахунку 15% посадового окладу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не здійснено нарахування та виплату позивачу надбавки за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу, який встановлено наказом Марківського районного суду Луганської області, який не скасовано та не змінено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

12 лютого 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд", (надалі - Закон № 192-VIII), який набув чинності 28 березня 2015 року.

На підставі Закону № 192-VIII затверджено нову редакцію Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (надалі - Закон № 2453-VI).

Відповідно до цієї редакції забезпечення суддів регулюється положеннями розділу XI Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону № 192-VIII), зокрема, статтями 133 і 135 визначено розмір суддівської винагороди, її складові, а також визначення стажу роботи судді, у тому числі посади, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді.

Відповідно до частини 1 статті 133 Закону № 2453-VI, суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Зі змісту ч. 2 зазначеної статті вбачається, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 133 Закону № 2453-VI, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

За змістом цієї норми вбачається, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі, зокрема, 15 відсотків лише за наявності стажу роботи на посаді судді більше 3 років.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що на час призначення позивача на посаду судді (26 листопада 2013 року) діяла редакція Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка передбачала виплату суддям щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (частина 5 статті 129).

Крім того, слід зазначити, що Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 192 не містять застережень стосовно збереження за суддями, які на момент набрання ним чинності мали стаж роботи на посаді судді менше 3 років, щомісячної доплати за вислугу років, яку вони отримували відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності Законом України № 192.

Відсутність такої норми є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може були звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Отже, положення Закону України № 192 щодо умов виплати і набуття права на отримання щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу, у взаємозв'язку із статтею 58 Конституції України, застосовуються до тих відносин, що виникли після набуття ним чинності.

Таким чином, наявність стажу роботи позивача на посаді судді на момент набрання чинності Законом № 192-VIII менше 3-х років не позбавляє її права отримувати щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків до набуття нею стажу роботу на посаді судді до 3-х років, оскільки зазначене є обмеженням соціальних гарантій суддів.

Крім того, наказ голови Марківського районного суду від 03 вересня 2015 року № 34 "Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років ОСОБА_1", відповідно до якого позивачу встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу не скасовано, не змінено, а тому він і досі залишається чиннім.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ту обставину, що судді, стаж роботи яких складає менше трьох років з набранням 28.03.2015 року чинності Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» не мають права на отримання щомісячної доплати за вислугу років, оскільки, як зазначалось вище, на час призначення позивача на посаду судді (26 листопада 2013 року) діяла редакція Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка передбачала виплату суддям щомісячної доплати за вислугу років у розмірі, зокрема, за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, а не нарахування та не виплата ОСОБА_1 зазначеної щомісячної доплати за вислугу буде обмеженням соціальних гарантій позивача, як судді.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2016 року у адміністративній справі № 812/435/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя : Л.В. Ястребова

Судді: Д.В. Ляшенко

І.Д. Компанієць