Постанова № 61111361, 29.08.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 р. Справа № 554/4028/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 16.06.2016р. по справі № 554/4028/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації , Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області

про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (далі - перший відповідач), Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (далі - другий відповідач), в якому просила суд:

- визнати Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області порушниками її права на одержання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком;

- зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області провести перерахунок та нарахувати їй грошову допомогу до 5 травня відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 16 червня 2016 року зазначений позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо відмови у отриманні щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року у розмірі 500 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 2 березня 2016 року.

Зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недонараховану суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року, у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 2 березня 2016 року.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог ст. 12 Європейської соціальної хартії, ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 22, 64 Конституції України, ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення її позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є вдовою загиблого в Афганістані, що підтверджується посвідченням серії Г № 030539, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради 8 лютого 2011 року.

Листом Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області № Б-17/01 від 17 травня 2016 року позивачці повідомлено, що розмір допомоги, визначений постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 2 березня 2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» та становить 465, 00 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що права позивача підлягають захисту в частині отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 2 березня 2016 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Приписами ч.5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено проведення виплати щорічної допомоги до 5 травня дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Згідно з ч.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України Бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Законом України від 28.12.2014 р. N 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Кабінетом Міністрів України на виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України прийнято постанову від 02.03.2016р. № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і «Про жертви нацистських переслідувань».

Підпунктом 4 пункту 1 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України установлено, що у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге здійснюється у розмірі 465 гривень.

З матеріалів справи встановлено, що грошову допомогу, розмір якої визначено постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016р. позивачу виплачено 08.04.2016р. (а.с. 3).

29 квітня 2016 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 320 «Про збільшення розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня деяким категоріям громадян», якою виключено підпункт 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016р. та установлено у 2016 році виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге у розмірі 500 грн.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що доплату до розміру грошової допомоги, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 320 від 29.04.2016р. позивачу проведено не було (а.с. 3).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату позивачу не донарахованої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 320 від 29.04.2016р. з урахуванням виплачених сум.

Щодо доводів апеляційної скарги, що виплата позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому ніж встановлено ч.5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини та положенням Конституції України про неможливість звуження соціальних гарантій, встановлених державою, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979р. у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Конституційний Суд України в рішенні від 25.01.2012р. № 3-рп/2012 зазначив, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування кожного на достатній життєвий рівень.

Конституційний Суд України виходить із того, що додержання конституційних принципів соціальної і правової держави, верховенства права обумовлює здійснення законодавчого регулювання суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов'язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України.

Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість її фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави. Одним із таких органів є Кабінет Міністрів України, який згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік позивачу має бути виплачена у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було помилково визначено, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року має бути здійснена у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 2 березня 2016 року, оскільки допомога позивачу за зазначеною постановою вже сплачена, при цьому, доплату до чинного розміру такої допомоги має бути здійснено відповідно до постановою Кабінету Міністрів України № 320 від 29.04.2016р.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова через невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 16.06.2016р. по справі № 554/4028/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року у розмірі 500 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 320 від 29.04.2016р.

Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недонараховану суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 320 від 29.04.2016р. з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст постанови виготовлений 05.09.2016 р.