Рішення № 61111309, 06.09.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.2016р. Справа №905/1855/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", ЄДРПОУ 40075815,

м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", ЄДРПОУ 40081237,

м.Дніпропетровськ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ново-Тек», ЄДРПОУ 39598063,

м.Красноармійськ

про стягнення штрафу в сумі 70705,00 грн.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: не зявився

В засіданні суду брали участь:

ОСОБА_3-згідно посвідчення

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ново-Тек», м.Красноармійськ, про стягнення штрафу в сумі 70705,00 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на залізничну накладну №50439553 від 05.12.2015р., комерційний акт РА №011923/998/6 від 07.12.2015р., акт загальної форми №2971 від 07.12.2015р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 04.07.2016р., в якому позовні вимоги не визнав. Обгрунтовуючи свої заперечення проти позову відповідач посилається на відсутність в нього своїх вагонних ваг та визначення ним маси вантажу на підставі письмового звернення до залізниці на вагонних вагах ВТВ-1СД працівниками залізниці. Як вказує відповідач, згідно до виписок з «Книги зважування вантажів на вагонних вагах» (ф.ГУ-36), Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах по ст.Новогродівка Донецької залізниці, спірний вагон піддавався зважуванню на вагонних станційних 150-тонних тензометричних вагонних вагах ВТВ-1СД ст.Новогродівка, за результатами якого маса вантажу становить нетто 69000 кг. Як наслідок, за твердженням відповідача, відсутні підстави для стягнення з нього штрафу в сумі 70705,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухваши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

У грудні 2015р. зі станції Новогродівка Донецької ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ново-Тек» на адресу ДП «УВТК» ВАТ «ПКБ» на станцію Дрогобич Львівської залізниці відвантажено за залізничною накладною №50439553 у вагоні №67677658 вантаж вугілля камяне.

При оформленні залізничної накладної №50439553 у вагоні №67677658 відповідачем вказано масу вантажу: нетто 69000 кг.

Як свідчить розділ 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 150-ти тонних вагонних вагах.

Згідно п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На станції Ніжньодніпровськ вузол Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вагоні №67677658 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що був складений акт загальної форми №2971 від 07.12.2015р.

За результатами контрольної перевірки був складений комерційний акт РА №011923/998/6 від 07.12.2015р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №67677658 на 150-ти тонних вагонних вагах (держ. повірка 15.10.2015р.) станції Ніжньодніпровськ вузол Придніпровської залізниці виявилось, що при переваженні вага брутто складає 88700 кг., тара 22650 кг., нетто 66050 кг., що менше ваги зазначеної відправником в документі на 2950 кг.

У комерційному акті також містяться відомості про те, що навантаження вантажу рівномірне, нижче бортів на 20 см., по документу маркування не значиться, фактично вантаж не маркований, сліди розкрадання вантажу відсутні. Торцеві двері та розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу не має. В технічному відношенні вагон справний.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційний РА №011923/998/6 від 07.12.2015р. підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи Маса вантажу, визначена відправником, кг та Спосіб визначення маси заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом комерційним актом РА №011923/998/6 від 07.12.2015р.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що у звязку з відсутністю в нього своїх вагонних ваг ТОВ Ново-тек звернулось до начальника станції Гродівка Донецької залізниці із заявою про зважування, зокрема, вагону №67677658.

Результати зважування вагону №67677658 внесено до Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах форми ГУ-78 станції: маса брутто становить 91650 кг, тара 22650 кг, нетто 69000 кг. Зважування здійснено за допомогою електронно-тензометричних ваг ВТВ-1СД.

Таким чином, за твердженням відповідача, ним у залізничній накладній було вірно зазначено масу вантажу.

Проте, суд вказані посилання відповідача до уваги не приймає, з огляду на наступне:

Як вказувалось вище, згідно зі ст.37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Як встановлено статтею 13 Статуту залізниць України для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги.

Для визначення маси вантажу зважуванням залізниці в місцях загального користування, а відправники та одержувачі вантажів, морські і річкові порти, які примикають до залізниць, в місцях незагального користування повинні мати необхідну кількість ваг і вагових приладів.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про залізничний транспорт обставини, які можуть бути підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, посвідчуються актами.

Аналогічні положення закріплені у статті 129 Статуту залізниць України.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Пунктом 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Відповідно до пункту 12 Правил складання актів якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

За висновками суду, записи в Книзі зважування вантажів на вагонних вагах, Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах форми ГУ-78 не можуть бути належним доказом у справі оскільки не узгоджуються з іншими відомостями стосовно факту переважування цього вагону.

Так, згідно з наявною у матеріалах справи електронною книгою обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах ст.Новогродівка Донецької залізниці, 05.12.2015р. контрольне зважування на вагах ст.Новогродівка проходив лише один вагон №66490657.

24.12.2015р. зі ст.Гродівка за підписом в.о. начальника станції Паустовського на адресу позивача надійшла телеграма-відповідь НР 14 про відсутність контрольного зважування вагону №67677658.

11.02.2016р. зі ст.Новогродівка за підписом начальника станції на адресу позивача надійшла телеграма-відповідь НР 2 про відсутність контрольного зважування вагону №67677658.

Таким чином, оскільки зі змісту залізничної накладної №50439553 вбачається, що маса вантажу була визначена вантажовідправником, який несе відповідальність за достовірність внесених до залізничної накладної відомостей, а при перевірці вантажу на станції призначення різниці проти комерційного акту РА №011923/998/6 від 07.12.2015р. виявлено не було, суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту невірного зазначення відповідачем відомостей щодо маси вантажу у залізничній накладній.

Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Виходячи з того, що провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 12603,00 грн., позивачем нараховано та предявлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 70705,00 грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України.

Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Позивачем не доведено факту понесення ним збитків у зв'язку з неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у спірному вагоні, а тому, керуючись пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе зменшити розмір належного до стягнення штрафу на 30% до суми 49493,50 грн.

Як наслідок, позовні вимоги ПАТ Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця підлягають задоволенню частково в сумі 49493,50 грн.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ново-Тек», м.Красноармійськ про стягнення штрафу в сумі 70705,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Ново-Тек», м.Красноармійськ на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 м.Київ, вул.Тверська, 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49600 м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 108, р/р 2600757872107 в АБ "Експрес-Банк", МФО 322959, ЄДРПОУ 40081237 ) штраф у сумі 49493 грн. 50 коп., судовий збір в сумі 1378 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 06.09.2016р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина