Ухвала суду № 61110959, 06.09.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №333/8155/15-ц головуючий у 1 інстанції Ярошенко А.Г.

провадження № 22-ц /778/2562/16 суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Панкеєва О.В.,

суддів Кухаря С.В., Осоцького І.І.,

за участю секретаря судового засідання Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відокремленого структурного підрозділу «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя 1», Державного підприємства «Придніпровська залізниця», третя особа начальник відокремленого структурного підрозділу «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя 1» ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі з дати звільнення, про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відокремленого структурного підрозділу «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя 1» Державного підприємства «Придніпровська залізниця», Державного підприємства «Придніпровська залізниця», третя особа - ОСОБА_3 начальник відокремленого структурного підрозділу «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя 1» Державного підприємства «Придніпровська залізниця», про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі з дати звільнення, про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначила, що з 13.01.2004 р. на підставі контракту № 457 від 13.01.2004 р. вона перебувала у трудових відносинах з відокремленим структурним підрозділом „Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1" державного підприємства „Придніпровська залізниця", де працювала на посаді провідника пасажирського вагону.

За умовами контракту № 457 від 13.01.2004 р. в редакції, викладеній у додатковій угоді до контракту від 05.06.2014 р. та з урахуванням додаткової угоди до контракту від 27.05.2015 р., строк дії контракту до 27.07.2016 р..

10.11.2015 р. згідно наказу (розпорядженню) № 1028/ОС від 10.11.2015 р. позивач була звільнена з посади провідника пасажирського вагону на підставі контракту № 457 від 13.01.2004 р. за ст. 36 п. 8 КЗпП України.

Наказ (розпорядження) № 1028/ОС від 10.11.2015 р. про звільнення видав та підписав начальник відокремленого структурного підрозділу „Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1" державного підприємства „Придніпровська залізниця" ОСОБА_3, який зазначений третьою особою.

У повідомленні про звільнення від 27.10.2015 р., котре їй вручено 27.10.2015 р., зазначено, що її мають намір звільнити за п. 18 п/п. а) контракту № 457 від 13.01.2004 р. В п. 18 п/п. а) контракту № 457 від 13.01.2004 р. вказано: „Додаткові підстави припинення та розірвання контракту, не передбачені чинним законодавством: а) встановлення факту перевезення одного і більше безквиткових пасажирів ".

При звільнені порушено порядок звільнення, передбачений, зокрема, п. 20 контракту №457 від 13.01.2004 р., в якому зазначено: „ 20. При достроковому розірванні контракту у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених - контрактом, він розривається з попередженням відповідної сторони за два тижні".

Належним чином оформлене попередження про звільнення, підписане керівником підприємства, з печаткою підприємства та іншими ознаками документу, Вона не отримувала . Крім того, звільнення відбулось за відсутності події, викладеної в повідомленні про звільнення від 27.10.2015 року - перевезення безквиткових пасажирів.

Врученню повідомлення передувало складення 25.10.2015 року ревізійною комісією акту про перевезення мною безквиткових пасажирів під час виконання службових обов'язків провідника пасажирського вагону № 10 у приміському поїзді сполученням Запоріжжя-Енергодар.

Вона не перевозила 25.10.2015 року безквиткових пасажирів.

Приміський поїзд 6803/6804 відправлявся 25.10.2015 р. зі станції Запоріжжя-1 о 12 годині 55 хвилин. Її вагон № 10- останній у потязі. Перед відправленням потягу до її вагону № 10 зайшла ревізійна комісія. Каси з продажу квитків згідно діючого законодавства припинили продаж; квитків на цей потяг за 10 хвилин до відправлення потягу. Перед відправленням потягу вона пустила у вагон 7 пасажирів, які не змогли завчасно купити квитки у касі на ст. Запоріжжя-1 на цей потяг.

Ревізійна бригада стояла у тамбурі вагону № 10 і спостерігала за моїми діями. Вона повідомила провіднику пасажирського вагону ( з правом продажу квитків ) моторвагонного депо ДП „Придніпровська залізниця" ОСОБА_4, яка закріплена за потягом для продажу квитків безквитковим пасажирам, що до її вагону зайшли 7 безквиткових пасажирів і їм належить продати квитки. Провідник пасажирського вагону ( з правом продажу квитків ) моторвагонного депо ДП „Придніпровська залізниця" ОСОБА_4 теж зайшла до її вагону з наміром продати квитки безквитковим пасажирам.

У приміських поїздах з локомотивною тягою взаємодія провідника пасажирського вагону та провідника пасажирського вагону (з правом продажу квитків) моторвагонного депо врегульовано Положенням про взаємодію провідника пасажирського вагону (з правом продажу квитків) моторвагонного депо та провідника пасажирського вагону пасажирського вагонного депо (дільниці) у приміських поїздах з локомотивною тягою. затвердженим наказом № 418/Н від 24.06.2008 р. начальника ДП „Придніпровська залізниця".

Після початку руху потягу ревізійна комісія заборонила провіднику пасажирського вагону ( з правом продажу квитків ) моторвагонного депо ДП „Придніпровська залізниця " ОСОБА_4 продавати квитки безквитковим пасажирам, провела перевірку наявності у вагоні безквиткових пасажирів і тільки після цього дозволила продаж квитків.

За наслідками перевірки було складено акт про перевезення позивачем безквиткових пасажирів у вагоні №10.

Позивач зазначила, що у неї не було умислу на перевезення безквиткових пасажирів, про що свідчать наступні обставини: безквиткові пасажири були позбавлені можливості придбати квитки у касах на ст. Запоріжжя-1 через припинення продажу квитків за 10 хвилин до відправлення потягу; безквиткові пасажири були допущені мною до вагону у присутності членів ревізійної комісії; про допуск у вагон безквиткових пасажирів вона завчасно інформувала провідника пасажирського вагону (з правом продажу квитків) моторвагонного депо ДП „Придніпровська залізниця" ОСОБА_4, котра уповноважена продавати квитки безквитковим пасажирам під час руху потягу; така практика є сталою у приміських поїздах в ДП „Придніпровська залізниця".

Вважає, що не сталось події - перевезення нею безквиткових пасажирів у вагоні №10 приміського поїзда 6803/6804, так як всім безквитковим пасажирам у вагоні № 10 були продані квитки уповноваженою особою з початку руху потягу. Складання акту від 25.10.2015 р. та її звільнення сталось через неузгодженість законодавства.

За викладених обставин наказ (розпорядження) № 1028/0С від 10.11.2015 р. про її звільнення начальника відокремленого структурного підрозділу „Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1" державного підприємства „Придніпровська залізниця" ОСОБА_3 належить визнати незаконним та скасувати, так як він виданий за відсутності правових підстав, виданий з порушенням порядку та процедури звільнення, на підставі недостовірних документів.

Оскільки наказ її звільнення незаконний і вона звільнена без законних на те підстав, її відповідно до ст. 235 ч 1 КЗпП України належить поновити на роботі на посаді провідника пасажирського вагону відокремленого структурного підрозділу „Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1" державного підприємства „Придніпровська залізниця" з дня звільнення, з 10,11.2015 р., та допустити негайне виконання рішення суду.

Крім того, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядує трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу ".

Також вважає, що їй заподіяна моральна ( немайнова) шкода яка складає 10 000,00 грн., яка підлягає стягненню на її користь відповідно до ст. 237-1 КЗпП України.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2016 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити .

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_2 з 13.01.2004 року на підставі контракту № 457 від 13.01.2004 р. перебувала у трудових відносинах з відокремленим структурним підрозділом „Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1" державного підприємства „Придніпровська залізниця", де працювала на посаді провідника пасажирського вагону. (а.с. 11-13)

За умовами контракту № 457 від 13.01.2004 р. в редакції, викладеній у додатковій угоді до контракту від 05.06.2014 р. та з урахуванням додаткової угоди до контракту від 27.05.2015 р., строк дії контракту до 27.07.2016 р. (а.с. 17-21)

10.11.2015 р. згідно наказу (розпорядженню) № 1028/ОС від 10.11.2015 року позивач була звільнена з посади провідника пасажирського вагону на підставі контракту № 457 від 13.01.2004 р. за ст. 36 п. 8 КЗпП України. (а.с. 53)

25.10.2015 року під час перевірки приміського поїзда № 6803 сполученням „Запоріжжя - Енергодар", ї на дільниці „Запоріжжя -Таврійськ", працівниками НКРС Придніпровської залізниці було виявлено проїзд безквиткових пасажирів та складено акт форми ЛУ - 4 № 005206 від 25.10.2015 року. З даного приводу складений акт № 005206 від 25.10.15р. - провіз 7 (сім) безквиткових пасажирів від станції Запоріжжя до станції Енергодар". Згідно „Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України" затверджених наказом від 27.12.2006 № 1196, на вимогу ревізорів провідником РПЧ -З ОСОБА_4 оформлено проїзд по РРО „СПЕКА" № 20234. Згідно пункту 36.5, п.18.6 від сплати штрафу пасажири відмовились у зв'язку відсутністю коштів Пасажирам було запропоновано залишити поїзд. Пояснення провідника додається до справи. (а.с. 39)

За поясненнями ОСОБА_2 вона посадила сім осіб без білета, так як вони не вспівали взяти білети у касі (а.с.43)

За фактом складання акту, щодо провозу безквиткових пасажирів, на підприємстві відокремлений структурний підрозділ «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1» «Придніпровська залізниця», 26.10.2015 року було проведено засідання комісії де з розгляду та погодження матеріалів, які є основою для притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника пасажирського поїзда та провідника пасажирського ваго ОСОБА_2 та інші причетні працівники були присутні на засіданні та надали пояснення приводу встановлених порушень. Під час засідання, комісією було встановлено порушення ОСОБА_2 посадових обов'язків в частині провозу у вагоні пасажирів без проїзних документів.

На засіданні комісії депо під головуванням начальника Пасажирського вагонного депо Запоріжжя-1 ОСОБА_3 від 26.10.2015 року, було прийнято рішення про видачу провіднику пасажирських вагонів ОСОБА_2 повідомлення про дострокове припинення та розірвання контракту з подальшим звільненням на підставі, передбаченій підпунктом «а» пункту 18 контракту № 457 від 13.01.2004 (з додатками) та відповідно до вимог п.8 ст.36 КЗпП України.

27.10.2015 року адміністрацією депо, позивачу ОСОБА_2 було вручено попередження про дострокове розірвання укладеного з нею контракту, на підставі передбаченій п.п. «а» п. 18 контракту, а саме за встановлення факту перевезення одного і більше безквиткових пасажирів. ОСОБА_2 попередження отримала особисто про що зробила відповідний підпис в копії попередження.

Паралельно з цим, ОСОБА_2 було запропоновано працевлаштуватися в депо на вакантні посади, а саме провідник пасажирських вагонів у парках відстою вагонів пункту технічного обслуговування пасажирських вагонів. Від працевлаштування на запропоновану посаду ОСОБА_2 відмовилась, про що складено акт від 10.11.2015 року за підписом старшого майстра депо ОСОБА_5, начальника сектору кадрів ОСОБА_6, юрисконсульта ОСОБА_7

10.11.2015 року наказом № 1028/ос року, позивач ОСОБА_8 була звільнена з займаної посади, згідно п.8 ст.36 КЗпП України на підставі передбаченій контрактом.

Відповідно до Положення про Відокремлений структурний підрозділ «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» затвердженого наказом Начальника Залізниці від 03.11.2006 р. № 754/Н керівництво депо здійснює начальник. Начальник у своїй діяльності проводить роботу з підбору та розстановки кадрів, має право прийому, звільнення робітників, скорочення штату депо, переведення (переміщення) працівників, (п. 7.2, пп.7.2.7).

Підпунктом «а» п. 18 Контракту № 457 від 13.01.2004 року встановлені додаткові підстави для припинення та розірвання контракту з ініціативи роботодавця, до закінчення терміну його дії, - встановлення факту перевезення одного і більше безквиткових пасажирів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 статті 36 КЗпП України підстави передбачені контрактом самостійними підставами для припинення трудового договору.

При розірванні контракту з підстав не передбачених чинним законодавством звільнення проводиться за пунктом 8 статті 36 КЗпП України.

Пунктом 4.1 -4.2 контракту в редакції , викладеній у додатковій угоді до контракту від 05.06.2014 (додаток № 4), передбачений обов'язок позивача чесно та сумлінно виконувати вимоги діючої «Інструкції провідника пасажирського вагону -ЦЛ-0038» та інші нормативні документи, що регламентують порядок роботи провідника пасажирського вагону, здійснювати посадку у вагон лише при наявності проїзних документів, які надають право на проїзд та посвідчує особу пасажира.

«Інструкція провідника пасажирського вагону ЦЛ-0038» затверджена та введена в дію наказом від 01.09.2003 р № 234-Ц.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції - Інструкція провіднику пасажирських вагонів регулює основні обов'язки, права та відповідальність провідника пасажирського вагона у пункті формування при прийманні та підготовці вагона в рейс, під час посадки пасажирів, на шляху прямування, у пункті обороту і після прибуггя поїзда до пункту формування, а також додаткові обов'язки провідника швидкісного поїзда та хвостового вагона.

Відповідно до п. 8.2 встановлено, що провідник пасажирського вагону несе дисциплінарну відповідальність згідно з законодавством про працю та Положенням про дисципліну працівників залізничного транспорту за порушення трудової дисципліни та посадових обов'язків, зокрема: - 8.2.1. Перевезення безквиткових пасажирів та надлишкової ручної поклажі.

Відповідно до положення про взаємодію провідника пасажирського вагона (з правом продажу квитків) моторвагонного депо та провідника пасажирського вагона пасажирського вагонного депо (дільниці) у приміських поїздах з локомотивною тягою", затвердженого наказом начальника Придніпровської залізниці № 250/Н від 13.04.2012 року, пунктів:

4.2.2. „Перевіряти у пасажирів наявність та правильність оформлення проїзних, безкоштовних документів на станціях, де є квиткові каси",

5.2.2 „Не допускати у вагон безквиткових пасажирів на станціях, де є квиткові каси", 6.2.2 „Провідник ЛВЧД несе відповідальність за наявність у вагоні безквиткових пасажирів, які здійснили посадку на станціях, де працюють квиткові каси, пункт.

Порушення позивачем ОСОБА_2 вимог вищезазначених Інструкції та Положеш свідчить про неналежне виконання нею своїх посадових обов'язків, є порушенням умов укладеного з нею контракту та порушенням трудової дисципліни

Згідно п.8.2.1 вищезазначеної «Інструкції провіднику пасажирських вагонів № ЦЛ-0038» та п.6.2.2 «Положення про взаємодію провідника пасажирського вагона (з правом продажу квитків) моторвагонного депо та провідника пасажирського вагона пасажирські вагонного депо (дільниці) у приміських поїздах з локомотивною тягою», провідник несе дисциплінарну відповідальність згідно з законодавством про працю та Положенням про дисципліну працівників залізничного транспорту за порушення трудової дисципліни посадових обов'язків, зокрема, за перевезення безквиткових пасажирів, які здійснили посадку на станціях, де працюють квиткові каси.

Відповідно до умов контракту № 457 від 13.01.2004 укладеного з провідником пасажирських вагонів ОСОБА_2, а саме пункту 18, який передбачає додаткові події припинення та розірвання контракту, не передбачені чинним законодавством, працівник може бути звільнений, а контракт розірваний з ініціативи роботодавця до закінчення терм його дії у разі встановлення факту перевезення одного і більше безквиткових пасажирів.

Положення контракту № 457 від 13.01.2004 не визначають певного способу встановлення факту перевезення безквиткових пасажирів. Натомість п. 18. цього контракту визначає, що працівник може бути звільнений, а цей контракт розірваний з ініціативи роботодавця до закінчення терміну його дії у разі, зокрема, встановлення факту перевезення одного і більше безквиткових пасажирів.

Строк у трудовому праві обчислюються відповідно до частини 5 ст. 241-1 КЗпП, тобто з наступного дня після дня, в якому мав місце юридичний факт, з яким закон пов'язує початок перебігу строку. Саме так, на погляд законодавців слід розуміти правило часта п'ятої ст. 241-1 КЗпП. Це свідчить, що строк починається у певний день, а обчислюється наступного дня.

ОСОБА_2 була попереджена про наступне звільнення у вівторок 27.10.2015 року роботодавець повинен звільнити його рівно через два тижні. Відлік двотижневого строї попередження починаємо з наступного за днем видачі попередження - середи 28.10.2015 року Отже останнім робочим днем ОСОБА_2 був вівторок 10.11.2015 року - саме у цей день з не було проведено повний розрахунок, видана належним чином оформлена трудова книжка: копія наказу.

Крім того, закінчення строку трудового договору тягне його припинення. В останній день роботи або до цього повинен бути виданий наказ про звільнення. В останній день роботи або до цього повинен бути зроблений запис у трудову книжку, а трудова книжка повинна бути видана працівникові. Що і було зроблено підприємством.

Доводи апеляційної скарги проте, що безквіткові пасажири придбали білети вже після посадки не приймаються колегією судів, оскільки за 5.2.2, 6.2.2 Інструкції провідника пасажирських вагонів провідник має „Не допускати у вагон безквиткових пасажирів на станціях, де є квиткові каси", та провідник ЛВЧД несе відповідальність за наявність у вагоні безквиткових пасажирів, які здійснили посадку на станціях, де працюють квиткові каси, пункт та за актом ревізорів від 25.10.2015 року під час перевірки приміського поїзда було виявлено проїзд 7 (сім) безквиткових пасажирів від станції Запоріжжя до станції Енергодар". На вимогу ревізорів провідником РПЧ -З ОСОБА_4 оформлено проїзд по РРО „СПЕКА" № 20234. Від сплати штрафу пасажири відмовились у зв'язку відсутністю коштів Пасажирам було запропоновано залишити поїзд. (а.с. 39)

За вказаних обставин твердження позивача про те, що не можна вважати безквітковим проїзд пасажирів є помилковим та особистою думкою, яка спростовуюється актом ревізорів. (а.с.39)

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.3 ст.10, ч.ч. 1,2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд першої інстанції, оцінюючи докази, які надали сторони, дотримався встановленого ст. 212 ЦПК України принципу, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи проаналізував і оцінив докази, і ця оцінка була спрямована на встановлення достовірності обставин, які обґрунтовані доводи і заперечення сторін у тому числі і показання свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_9, на які посилається позивач.

Колегія судів погоджується із висновком суду проте, що позивач не довів незаконність його звільнення та обґрунтованість вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.

За положеннями ст. ст. 57-59,64 ЦПК України, за якими доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, одержані з дотриманням встановленого законом порядку, а письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги проте, що відсутність протоколів про адміністративні правопорушення на безквіткових пасажирів, а отже відсутні допустимі докази суперечать вимогам ст. 57, 64 ЦПК України та не спростовують висновків суду та як зазначено в акті від сплати штрафу пасажири відмовились у зв'язку відсутністю коштів Пасажирам було запропоновано залишити поїзд. (а.с. 39)

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими та неспроможними, не спростовують висновків суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених обставин справи і доказів,здобутих у справі.

За положеннями ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Судом повно і всебічно зясовані обставини справи, що мають для неї значення, висновки відповідають цим обставинам і набутим доказам, порушень процесуальногоправа, які б призвели до неправильного вирішення справи не встановлено, характер правовідносин між сторонами визначений правильно, норми матеріального права застосовані вірно, постановлено законне і обґрунтоване рішення. Підстав для скасування правильного по суті судового рішення та задоволення вимог позивача колегія судів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2016 рокуу цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: