Рішення № 61110955, 06.09.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний 331/5025/15 головуючий у 1 інстанції Антоненко М.В.

провадження № 22-ц /778/3310/16 суддя-доповідач Панкеєв О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Панкеєва О.В.,

суддів Кухаря С.В., Осоцького І.І.,

за участю секретаря судового засідання Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» на рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 17 травня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначивши, що 18 жовтня 2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк „Надра" (правонаступник ВАТ КБ «Надра» (далі за текстом - Банк) та ОСОБА_5 (далі за текстом - Позичальник) було укладено кредитний договір №16/2007/2580Фжр (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах, забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 49 329,00 доларів США, на придбання нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, строком до 12 жовтня 2017 р.

Відповідно до п.1.3.1. Договору відсотки за користування Кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 12,29 % річних.

Повернення Кредиту та сплата передбачених Договором платежів відповідно до п.п. 3.3.1-3.3.3 Договору здійснюється шляхом внесення мінімального необхідного платежу в розмірі 719,81 дол. США на поточний рахунок № 78511932 щомісячно до 10 числа поточного місяця, для подальшого списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості.

В якості забезпечення виконання своїх зобов'язань щодо погашення Кредиту, сплати процентів, інших платежів передбачених Договором, а також можливих штрафних санкцій. Позичальник 18.10.2007 р. укладає з Банком договір іпотеки №16/2007/2580Фжр, предметом якого є нерухоме майно, а саме: квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Для забезпечення повернення Позичальником кредитних коштів на користь Банку ОСОБА_3 (далі за текстом - Поручитель) 18.10.2007 р. укладає з банком договір поруки №16/2007/25 80Фжр, за якою він поручився перед Банком за належне виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань.

Згідно з умовами Договору поруки Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж об'ємі, що Позичальник, солідарно:, всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами (п.п. 1.2-1.4 Договорів поруки).

Проте, незважаючи на дані умови договору, Позичальник не виконує по погашенню кредиту.

Отже, Позивач, як кредитодавець, повністю виконав свій обов'язок передбачений ст. 1054 ЦК України. Поряд з цим, Відповідач свій обов'язок по поверненню кредиту та відсотків не виконав.

На підставі викладеного, у Відповідача станом на 07.06.2015 р. утворилась заборгованість за Кредитним договором, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 24 758,14 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2015 р. дорівнює 520 260.46 грн.; заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 1 490,98 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2015 р. дорівнює 31 331,03 грн.; пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 1 859,07 дол. США що в еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2015 р. дорівнює 39 065,96 грн..

Загальна сума заборгованості за Кредитним договором № 16/2007/2580Фжр від 18.10.2007р. складає 28 108,19 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07.06.2015 р. становить 590 657,45 грн.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути солідарно: з гр. ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та гр. ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за Кредитним договором№16/2007/2580Фжр від 18.10.2007р. в розмірі 28 108,19 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07.06.2015 р. становить 590 657,45 грн..

Рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 17 травня 2016 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ПАТ КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_4 подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення. Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, що18 жовтня 2007 року між ПАТ КБ „Надра" (правонаступник ВАТ КБ «Надра») та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №16/2007/2580Фжр, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах, забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 49 329,00 доларів США, на придбання нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, строком до 12 жовтня 2017 року, відповідно до п.1.3.1. Договору з відсотковою ставкою у розмірі 12,29 % річних.

Повернення Кредиту та сплата передбачених Договором платежів повинна здійснюватится шляхом внесення мінімального необхідного платежу в розмірі 719,81 дол. США на поточний рахунок № 78511932 щомісячно до 10 числа поточного місяця, для подальшого списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості.

В якості забезпечення виконання своїх зобов'язань щодо погашення Кредиту, сплати процентів, інших платежів передбачених Договором, а також можливих штрафних санкцій. Позичальник 18.10.2007 року уклав з Банком договір іпотеки №16/2007/2580Фжр, предметом якого є нерухоме майно, а саме: квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Для забезпечення повернення Позичальником кредитних коштів на користь Банку ОСОБА_3 18.10.2007 року уклав з банком договір поруки №16/2007/25 80Фжр, за якою він поручився перед Банком за належне виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань відповідати перед кредитором у тому ж об'ємі, що Позичальник, солідарно:, всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами (п.п. 1.2-1.4 Договорів поруки).

Проте, незважаючи на дані умови договору, Позичальник не виконував по погашенню кредиту, здійснивши останній платіж 30.01.2015 року. (а.с.11)

Внаслідок чого у боржника станом на 07.06.2015 року утворилась заборгованість за Кредитним договором, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 24 758,14 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2015 р. дорівнює 520 260.46 грн.; заборгованості по сплаті відсотків у розмірі 1 490,98 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2015 р. дорівнює 31 331,03 грн.; пені за прострочення сплати кредиту у 39 065 гривень 96 копійок.

Загальна сума заборгованості за Кредитним договором № 16/2007/2580Фжр від 18.10.2007 р. за розрахунком банку складає 28 108,19 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07.06.2015 р. становить 590 657,45 грн.

Проте, за положеннями ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», і можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення процентів за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені та комісії.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути солідарно: з гр. ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та гр. ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за Кредитним договором№16/2007/2580Фжр від 18.10.2007р. в розмірі 28 108,19 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 07.06.2015 р. становить 590 657,45 грн..

Доводи заперечень відповідачів щодо несправедливих умов договору, пропуску строку позовної давності, припинення поруки, наявність та розміром заборгованості, визначено судом першої інстанції неприйнятним з мотивацією, і такий висновок суду не оскаржується.

Як вбачається із матеріалів справи останній платіж здійснений 30.01.2015 року. (а.с.11), позов заявлений до суду 21.07.2015 року, отже суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності та припинення поруки.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку проте, що банк всупереч вимогам кредитного договору,т за яким строк погашення кредиту настає 12 жовтня 2017 року, звернувся не змінивши умови кредитного договоруіз позовом без попередньої вимоги до боржника та поручителя.

Проте з таким висновком суду не можна погодитися виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

За змістом ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Таким чином, законом не визначена форма вимоги дострокового повернення кредиту, та позивач мав право шляхом звернення до суду з позовом без направлення попередньої вимоги до відповідачів вимагати повернення кредитної заборгованості.

Крім того, суд розглянувши справу без участі позивача не з'ясував наявність такої , проте вимога про дострокове повернення кредиту направлялася відповідачам, яка згідно поштової кореспонденції була отримана ОСОБА_3 (а.с.115, оборот)

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосована норми матеріального права, рішення ухвалене без з'ясування фактичних обставин справи, судова колегія приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та задоволенні вимог позивача. Крім того відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати при подачі апеляційної скарги у розмірі 4019 гривень 40 копійок /2 = 2009 (дві тисячі дев'ять) гривень 50 копійок з кожного, т оскільки судовий збір при розгляді справи у суді першої інстанції позивач не сплачував, ставка судового збору 3654 гривень / 2 = 1827 гривень з кожного підлягає стягненню на користь держави.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 17 травня 2016 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором від 18 жовтня 2007 року №16/2007/2580Фжр станом на 07.06.2015 року у розмірі 26 249,12 ( двадцять шість тисяч двісті сорок дев'ять) доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 07.06.2015 року дорівнює 551 591 ( п'ятсот п'ятдесят одну тисячу п'ятсот дев'яності одну гривню) 49 копійок та заборгованості по пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 39 065 ( тридцять дев'ять тисяч шістдесят п'ять) гривень 96 копійок.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» понесені судові витрати у розмірі з кожного по 2009 (дві тисячі дев'ять) гривень 50 копіойк.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі з кожного по 1827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: