Справа № 2-1125/ 2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
головуючої – судді ХАРЧЕНКО Л.Г.,
при секретарі БОЙКО Л.М.,
розглянувши у відкритому судовму засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Смілянський цукровий комбінат» м. Сміла про вселення та стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Смілянський цукровий комбінат» м. Сміла до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, стягнення боргу та зняття з реєстрації на проживання в гуртожитку,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» з 1 березня 2002 року по 1 квітня 2004 року по строковому договору, а з 1 грудня 2006 року по 8 січня 2008 року по договору укладеному на невизначений строк і був звільнений по ч. 1 ст. 40 КЗпП України в зв’язку з скороченням численності і штату працівників.
1 серпня 2003 року ОСОБА_1 була надана житлова площа в гуртожитку в м. Сміла по вул. Блюхера, 6, кімната № 504 з офіційною реєстрацією місця проживання в паспорті.
В зв’язку з відсутністю роботи в м. Сміла ОСОБА_1 працевлаштувався на посаду інспектора ВНІБ Кагарлицької виправної колонії № 115, але продовжував проживати в м. Сміла.
В лютому 2009 року ОСОБА_1 дізнався, що адміністрація підприємства самовільно виселила його з гуртожитку.
Позивач просить суд визнати дії відповідача по його виселенню протиправними, зобов’язати його вселити в кімнату № 504 по вул. Блюхера, 6, в м. Сміла, усунувши перешкоди в користуванні житлом .
В наданій суду заяві позивач збільшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача ще 50000 грн. моральної шкоди.
Представник відповідача заявлений позов не визнав і подав зустрічний позов в якому просив суд визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в гуртожитку по вул. Блюхера, 6 в кімнаті № 504 в м. Сміла, зняти його з реєстрації та стягнути борг за користування житлом в розмірі 1318 грн. 09 коп.
Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 був зареєстрований в гуртожитку без правових підстав, тобто за відсутності ордера, який видається на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкових органів підприємства, а також тривалий час з 1 березня 2008 року не проживає в гуртожитку, не платить за нього, має власне житло в Київській області де проживає і працює в даний час.
Крім того, гуртожиток, на кімнату в якому претендує позивач, після проведення приватизації включено до статутного фонду підприємства і визнано за підприємством право власності.
Оскільки вказане житло є службовим, а позивач звільнився з підприємства, відповідач вважає, що ОСОБА_1 втратив право на користування цим жилим приміщенням.
В судовому засідання позивач по зустрічному позову зменшив свої позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу за користування гуртожитком, визначивши його в розмірі 732 грн. 35 коп. за період з червня 2006 по лютий 2009 року, а решту позову підтримав.
Представник відповідача по зустрічному позову позов визнав тільки в частині заборгованості по оплаті за проживання в гуртожитку в розмірі 732 грн. 35 коп. решту позову не визнав і пояснив, що позивач не може вимагати визнання ОСОБА_1 особою, що втратила право користування жилим приміщенням, оскільки ці правовідносини регулюються не главою 2, а главою 4 ЖК України «користування гуртожитками», а тому ОСОБА_1 за відповідних правових підстав міг би бути виселений з гуртожитку, а не визнаний таким, що втратив право на користування ним, а тому просив у позові відмовити.
Первісний та зустрічний позови підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що будинок по вул. Блюхера, 6 в м. Сміла є гуртожитком і належить ВАТ «Смілянський цукровий комбінат», що стверджується наданими суду документами, зокрема Ухвалою ВС України від 16 квітня 2009 року.
Згідно трудової книжки з 1 березня 2002 року по 1 квітня 2004 року працював у відповідача по строковому договору, а з 1 квітня 2004 року по 26 вересня 2006 року та з 1 грудня 2006 року по 8 січня 2008 року по договорах укладених на невизначений строк.
В період роботи ОСОБА_1 отримав право на проживання в гуртожитку, що належить ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» і був зареєстрований 1 серпня 2003 року в кімнаті № 504 в м. Сміла по вул. Блюхера, 6, що стверджується відміткою в його паспорті.
8 січня 2008 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за ч. 1 ст. 40 КЗпП України в зв’язку з скороченням штату працівників і продовжував проживати в гуртожитку, але в лютому 2009 року був самовільно виселений з кімнати адміністрацією ВАТ «Смілянський цукровий комбінат».
Як передбачено ч. 3 ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Враховуючи, що ОСОБА_1 був виселений з гуртожитку без судового рішення, він повинен бути вселений в гуртожиток.
Що стосується зустрічного позову суд вважає, що він може бути задоволений тільки в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за проживання в гуртожитку за період з червня 2006 по лютий 2009 року в розмірі 732 грн. 35 коп.
У позовних вимогах ВАТ «Смілянський цукровий комбінат», щодо визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням слід відмовити, оскільки главою 2 ЖК України на яку посилається позивач не регулюють правовідносини по користуванню гуртожитками, а регулюються главою 4 ЖК України та Примірним положенням про гуртожитки.
Одним із засобів захисту порушених прав визначених ст. 16 ЦК України є право особи на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).
Як передбачено ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Отже, з відповідача по первісному позову підлягає стягненню моральна шкода причинена позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача, яка полягає у душевних стражданнях, які він зазнав в зв’язку з позбавленням права на житло.
Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує характер і обсяг його душевних страждань причинених в зв’язку з порушенням його права і вважає, що вона може бути визначена в розмірі 2000 грн.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача по первісному позову підлягає стягненню на користь позивача 7 грн. 50 коп. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та на користь держави несплачений позивачем судовий збір в розмірі 16 грн.
З відповідача по зустрічному позову ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача 13 грн. 32 коп. сплаченого ним судового збору та 30 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Оскільки відповідач по зустрічному позову звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 4 Декрету КМУ від 30 квітня 1993 року недоплачений позивачем по зустрічному позову судовий збір в розмірі 37 грн. 68 коп. слід віднести за рахунок держави.
На підставі наведеного і ст. 47 Конституції України, ст.ст.16, 23, 1167 ЦК України, керуючись Примірним положенням про гуртожитки, затвердженого постановою РМ УРСР від 3 червня 1986 року № 208 та ст.ст. 10, 57-60, 88, 212ё213, 215 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в :
Первісний і зустрічний позови задоволити частково.
Визнати протиправними дії посадових осіб ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» по примусовому виселенню ОСОБА_1 з кімнати № 504 гуртожитку, що знаходиться в м. Сміла по вул. Блюхера, 6.
Зобов’язати відкрите акціонерне товариство «Смілянський цукровий комбінат» м. Сміла вселити ОСОБА_1 в кімнату № 504 гуртожитку по вул. Блюхера № 6 в м. Сміла, Черкаської області.
Стягнути з ВАТ «Смілянський цукровий комбінат» м. Сміла, вул. Р.Люксембург, 6, р/р 260030003 в ЧФ АКБ «Легбанк», МФО 354853, код 00373563 на користь ОСОБА_1 2000 грн. моральної шкоди та 7 грн. 50 коп. судових витрат, а всього 2007 грн. 50 коп. та на користь держави 16 грн. судового збору..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства «Смілянський цукровий комбінат» м. Сміла вул. Р.Люксембург, 6, р/р 260030003 в ЧФ АКБ «Легбанк», МФО 354853, код 00373563 - 732 грн. 35 коп. заборгованості по оплаті за проживання в гуртожитку та 43 грн. 32 коп. судових витрат, а всього 775 грн. 67 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів після подання такої заяви—апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і в 10 денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про його оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження—після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Головуюча:
Судове рішення № 6111005, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 23.09.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1125. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: