Рішення № 61109352, 06.09.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/3284/2016

Номер справи 243/6489/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«06» вересня 2016 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді - Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 19 Словянського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Словянського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 23 квітня 2014 року між нею та відповідачем, ОСОБА_2, був укладений шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дебальцевського міського управління юстиції у Донецькій області, про що в книзі реєстрації актів про одруження вчинено запис за №31.

За час перебування в шлюбі, мають спільну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З 2014 року вона разом з неповнолітнім сином, як внутрішньо переміщені особи, перебувають в м. Слов'янськ, а відповідач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2.

З 2014 року, ОСОБА_2, матеріально їй та їхній спільній дитині взагалі не допомагає, участі у її вихованні не приймає, внаслідок чого вона не має можливості самостійно утримувати їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_4.

Утримання дитини, надання їй матеріальної допомоги є природним обов'язком батьків, зокрема ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Всупереч зазначеним вимогам, відповідач ухиляється від свого обов'язку щодо утримання неповнолітньої дитини.

Між нею та відповідачем на момент пред'явлення цього позову не досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дитини.

Таким чином, з положення ст. 181 Сімейного кодексу України випливає, що вразі відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той з подружжя, з ким вона проживає, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.

В зв'язку з тим, що на протязі останніх років відповідач не підтримував із нею та їхнім спільним сином ніяких відносин, на момент подання цього позову вона не має достовірних відомостей про те, де саме працює її чоловік. Їй відомо, що відповідач отримує непостійний та нерегулярний дохід, який в досить значній частині походить з неофіційних джерел.

У відповідності до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду аліменти на утримання дитини можуть бути присуджені у твердій грошовій сумі.

Також ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Крім того, звертає увагу суд на те, що відповідач не має іншої родини та інших неповнолітніх чи малолітніх дітей, не має на утриманні інших осіб, зокрема батьків чи осіб, які потребують обов'язкового утримання з його боку.

В той же час, вона змушена сама утримувати та виховувати неповнолітнього сина. При цьому, вона отримує доходи лише у вигляді державної допомоги, яких недостатньо для належного, необхідного та достатнього забезпечення і утримання як неповнолітнього сина, так і її особисто проживання.

При таких умовах, враховуючи вищевикладене та керуючись положенням ст. 184 СК України, вважає що розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 необхідно визначити в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот грн.) грн., так як відповідач не має постійного заробітку, а доходи його є мінливими та нерегулярними, більш того за наявності такої істотної обставини як отримання ним доходу від неофіційних джерел заробітку, з відповідача на її користь необхідно стягнути аліменти саме в твердій грошовій сумі з моменту звернення з цим позовом до суду та до досягнення їхнім сином повноліття.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, на її, ОСОБА_1, користь аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. щомісячно з моменту звернення до суду з цим позовом до досягнення ним повноліття.

Позивач ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином. 06 вересня 2016 року надала до суду Заяву про розгляд справи без її участі, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с.27).

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з»явився.

У звязку з тим, що м. Торез Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р., при цьому, з 27.11.2014 припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, у т.ч. до/з м. Торез (згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті УДППЗ Укрпошта) (а.с.13).

У відповідності до ч.5 ст. 74 ЦПК України « У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:

- юридичним особам та фізичним особам - підприємцям за адресою місцезнаходження ( місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців;

- фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку».

Відповідно до ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов»язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання ( перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов»язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з»явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідач повідомлений у встановленому порядку ( належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача ( представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч.1 ст. 224 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_2 своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з»явився, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 224 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у шлюбі з 23 квітня 2014 року, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дебальцівського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 31 (а.с.3).

Сторони мають неповнолітню дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з наданої копії Свідоцтва про народження, ОСОБА_2 є батьком дитини (а.с.4).

Дитина мешкає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

Відповідач добровільну матеріальну допомогу не надає, тому позивач бажає отримувати аліменти за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частин 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сімї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них. хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 2. З ст. 181 СК України).

Відповідно до розяснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього кодексу), або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачується щомісячно.

Згідно вимог ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, оскільки інших стягнень він не має, матеріальне становище дозволяє здійснювати виплати на утримання дитини.

Також з урахуванням вимог ч.2 ст. 182 СК України, необхідно зазначити, що розмір аліментів повинен бути не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст.ст. 183, 184 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, а якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. - у твердій грошовій сумі.

На підставі ст. 191 СК України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту предявлення позову до суду, тобто з 09 серпня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.

На підставі ч.1 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, тобто аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з 09 серпня 2016 року.

У відповідності до п. 35 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»: «вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (частина друга ст. 88 ЦПК)».

Відповідно до ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (з відповідними змінами) з позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року № 928-VІІІ мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2016 року складала 1378,00 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 141, 180, 182-184, 191 Сімейного кодексу України, п. 10 ст. 5, п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», Постановою пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», п. 35 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, інші дані суду невідомі, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча пятсот гривень 00 коп.) від усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 серпня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, інші дані суду невідомі, судовий збір (КДД 22030001) у розмірі 551 грн. 20 коп (пятсот пятдесят одна грн. 20 коп.) до державного бюджету коштів, отримувач коштів Словянське УК/Словянськ/ 22030001, код ЄДРПОУ 37803368, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код банка МФО 834016, рахунок 31210206700075, код класифікації доходів бюджету 22030001.

До суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення постановлено і підписано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий:

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_5