Постанова № 61105921, 30.08.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2016 р. Справа № 354/351/16-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Пиріг Х.І.,

за участю: представника позивача - Кермощука В.П., представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Керманич" до головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Кисляка Мирона Васильовича про скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1/1009/02-43/16 від 05.02.2016 та №11/1009/02-43/2016 від 12.04.2016, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 15.06.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №354/351/16-а за позовом приватного підприємства "Керманич" до головного інспектора будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Кисляка Мирона Васильовича про скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1/1009/02-43/16 від 05.02.2016 та №11/1009/02-43/2016 від 12.04.2016. Надалі Яремчанським міським судом Івано-Франківської області вказану адміністративну справу ухвалено передати на розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Згідно вимог частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Оскільки, відповідно до частини 8 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.08.2016 дану адміністративну справу було призначенню до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1/1009/02-43/16 від 05.02.2016 та №11/1009/02-43/2016 від 12.04.2016 постановлені з порушенням вимог статті 268 Кодексу про адміністративні правопорушення України, оскільки позивач не був ознайомлений із матеріалами справи, позбавлений права подавати докази, заявляти клопотання, мати юридичну допомогу у галузі права. Крім цього, позивача не було попереджено про дату, час та мету проведення такої перевірки, не було роз'яснено про права та повноваження посадових осіб, які здійснювали перевірку та не ознайомлено з матеріалами перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання двічі не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.58).

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, - судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Відповідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Кисляком Мироном Васильовичем, на підставі матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт перевірки від 25.02.2016, протоколу від 26.02.2016, припис від 26.02.2016 установлено, що директор Кермощук Віталій Петрович не допустив посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на об'єкт будівництва туристично-оздоровчого комплексу по вул. Д. Галицького, 188, смт. Ворхта, чим порушив положення пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 №553. У зв'язку з цим, 05.02.2016 прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1/1009/02-43/16. Зокрема приватне підприємство "Керманич" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Також, головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Кисляком Мироном Васильовичем на підставі акта перевірки від 30.03.2016 та протоколу від 30.03.2016 (а.с. 9, 11) - 12.04.2016 прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №11/1009/02-43/2016 (а.с.7), згідно з якою позивача визнано винним у правопорушенні, передбаченому абзацом 1 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Зокрема встановлено, що директор Кермощук Віталій Петрович не виконав вимоги припису управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 26.01.2016 на об'єкт будівництва туристично-оздоровчого комплексу по вул. Д. Галицького, 188, смт. Ворхта (а.с.59), чим порушено абзац 3 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 №553.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

У відповідності до пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Представник позивача стверджує, що про оскаржувані постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності йому стало відомо лише 24.05.2016, після відкриття поштової кореспонденції, що підтверджується актом отримання поштової кореспонденції (а.с.5). Крім того, за одне порушення позивач двічі притягується до адміністративної відповідальності. Також, не попередження про дату, час та мету проведення таких перевірок, на підставі результатів яких прийняті оскаржувані постанови є грубим порушенням чинного законодавства.

Відповідач правом подання письмового заперечення не скористався. Доказів на підтвердження правомірності прийняття рішень суду не надав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом (п. 11 Порядку).

Згідно з пунктом 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Серед іншого, у відповідності до пункту 20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує - чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

Втім, відповідачем не доведено, що позивач був сповіщений про час та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення та про здійснення ним дій щодо з'ясування даної обставини, що не дало можливості реалізувати право позивача на захист у повній мірі.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 14 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011).

Водночас, відповідачем не доведено дотримання ним порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю при проведенні перевірок об'єкта позивача.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 553, посадові особи Інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством, дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством, за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, відповідачем порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, а саме обґрунтування вини формується лише на одних даних сприйняття посадових осіб відповідача, з яких неможна визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність провини, також відповідачем не було досліджено суть правопорушення, що є порушенням вимог абзацу 2 пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 №553.

Відповідачем до суду не надано акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил від 25.02.2016 та протоколу про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.02.2016, на підставі яких винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1/1009/02-43/2016 від 05.02.2016.

Відповідно до пункту 30 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №698 від 19.08.2015, у разі відмови в отриманні припису такий припис надсилається об'єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за його місцезнаходженням. Належним підтвердженням цього факту є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг поштового зв'язку.

Однак, відповідачем не надано доказу, який би підтверджував факт надіслання позивачу припису, за невиконання якого він притягається до відповідальності згідно з постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №11/1009/02-43/2016 від 12.04.2016.

Крім цього, як вбачається з оскаржуваного припису позивача було зобов'язано у 10-денний строк допустити на об'єкт будівництва посадових осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області. При цьому відповідачем не доведено, що посадовими особами після винесення припису здійснювалися дії щодо проведення перевірки на підставі відповідного наказу та направлення.

За таких обставин, враховуючи, що представником відповідача не надано доказів підтверджуючих порушення позивачем абзацу 1 пункту 1 та пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», доказів належного повідомлення позивача про складання постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1/1009/02-43/16 від 05.02.2016 та №11/1009/02-43/2016 від 12.04.2016 суд вважає, що дані обставини є достатніми для скасування цих постанов.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем зроблено висновки необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для встановлення фактів.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Слід зазначити, що письмові заперечення проти позову по даній справі відповідачем до суду не подавалися, хоча ухвалою суду від 04.08.2016 було зобов'язано відповідача надати письмові заперечення із доказами, якими він обґрунтовується.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не виконано покладеного на нього частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України процесуального обов'язку та не доведено правомірність оскаржуваних постанов, що є підставою для їх скасування, як протиправних.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1/1009/02-43/16 від 05.02.2016.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №11/1009/02-43/2016 від 12.04.2016.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 05.09.2016