Ухвала суду № 61104959, 29.08.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/541/16

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21.04.2016р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці про визнання протиправним та скасування рішення №100290301/2016/000623/1 від 01.03.2016р. про визначення митної вартості товарів.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішення, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом вимог закону, внаслідок чого просив рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає її не підлягаючою задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Міжнародне поштове відправлення (далі - МПВ) за № EL038259700JP на ім'я ОСОБА_1 надійшло до зони митного контролю-місця міжнародного поштового обміну Державного підприємства спеціального зв'язку (м. Київ, пл. Вокзальна,3).

В свою чергу, оператором поштового зв'язку вищезазначене міжнародне поштове відправлення, що надійшло в Україну на адресу ОСОБА_1 пред'явлено митному органу для здійснення митного контролю.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується інформацією, наведеною відправником ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), на ім'я одержувача ОСОБА_1 надійшло поштове відправлення, яке відповідно до даних митної декларації СN 23, містило МПВ "Риболовні спінінги - 3 шт., риболовні воблери - 4 шт.", в графі "Valeur" зазначена вартість на загальну суму 14000 японських єн.

Під час митного огляду МПВ оглядовою комісією у складі двох представників оператора поштового зв'язку та посадової особи митниці встановлено, що вкладенням вищезазначеного поштового відправлення є Риболовні спінінги -3 шт., риболовні воблери - 4 шт., про що поштовою службою складений акт форми ф. 51-2 EMS про фактичне вкладення від 20.02.2016 року та акт митного огляду від 20.02.2016 року.

Київська міська митниця ДФС, здійснюючи контроль за правильністю визначення позивачем митної вартості товарів, застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим 01.03.2016 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № 100290301/2016/000623/1, відповідно до якого вартість вищезазначених товарів склала 39953,00 японських єн.

На підставі вищезазначеного рішення, відповідачем проведено розрахунок податків, результати якого оформлені оглядовим розписом М-15 від 01.03.2016 року №100290301/2016/003126.

Задовольняючи позов суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.

Згідно п. 24 ст. 4 МК України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Приписами ст. 546 МК України визначено, що митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Згідно приписів ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу

Водночас, згідно ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 4, 8 ст. 52 МК України, у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Поряд з цим, відповідно до п. 31 ст.4 МК України, міжнародні поштові відправлення - упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв'язку листи, поштові картки, бандеролі, спеціальні мішки з позначкою "М", дрібні пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація", відправлення міжнародної прискореної пошти "EMS", які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв'язку.

Також, відповідно до ч.2 ст. 369 МК України, у міжнародних поштових та експрес-відправленнях особисті речі переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у порядку та на умовах, встановлених для переміщення (пересилання) товарів, а саме:

- згідно з ч. 6 ст. 374 МК України, товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, а також товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об'єктами оподаткування митними платежами;

- згідно з ч. 7 ст. 374 МК України, товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових, міжнародних експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених частиною п'ятою цієї статті, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро.

Також, відповідно до п. 6 Положення про митні декларації, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012року №450, товари, що пересилаються через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях, декларуються шляхом подання митному органу: 1) митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа у разі: надходження на адресу декларанта підакцизних товарів; або надходження на адресу декларанта (крім громадянина) в одній депеші від одного відправника товарів, що відповідно до Митного кодексу України та Податкового кодексу України є об'єктами оподаткування митними платежами; або пересилання декларантом (крім громадянина) товарів, митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 150 євро; або надходження на адресу громадянина в одній депеші від одного відправника товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 10000 євро; або пересилання громадянином товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 10000 євро; 2) або у випадках, не зазначених у підпункті 1 цього пункту, - уніфікованих міжнародних документів, форми яких установлені актами Всесвітнього поштового союзу, а саме: митної декларації CN 23, використання якої обов'язкове під час пересилання посилок, міжнародних згрупованих поштових відправлень з позначкою "Консигнація" і відправлень "EMS" та можливе у разі пересилання відправлень з оголошеною цінністю.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 через мережу інтернет шляхом міжнародного поштового відправлення (експрес служба - EMS) було замовлено з Японії товар (риболовні спінінги - 3 шт., риболовні вобл ери -4 шт.", платіж за який проводився електронним засобом платежу.

На підтвердження митної вартості товару позивачем надавались відповідачу копія митної декларації від 16.02.2016 року країни відправлення, копію виписки по картці ПриваБанку від 11.03.2016 р., відповідно до якої перераховано кошти на адресу (Универмаг:PayPal Samuriji E) в кількості 123,87 дол. США.

Згідно ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Поряд з цим, згідно приписів ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також, відповідно до приписів п.1, 3-4 ст. 368 МК України, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Водночас, суд вважає за потрібне зазначити, що процедура справляння митних платежів при митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України в ручній поклажі, супроводжуваному й несупроводжуваному багажі, вантажних, міжнародних поштових та експрес-відправленнях і належать громадянам урегульована Порядком справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2012 року № 581 (надалі - Порядок № 581).

Так, відповідно до п. 1.3-1.4 Порядку № 581, митне оформлення товарів, що переміщуються громадянами в ручній поклажі, супроводжуваному, несупроводжуваному багажі, надходять на адресу громадян у вантажних, міжнародних, експрес- та поштових відправленнях та підлягають оподаткуванню, може бути завершено в повному обсязі лише після сплати митних платежів. Митні платежі нараховуються за ставками, що діють на день подання митної декларації, та сплачуються громадянами у валюті України. При визначенні суми митних платежів, які нараховуються за фіксованими ставками, застосовується офіційний курс валюти, визначений відповідно до статті 3 - 1 Митного кодексу України.

Відповідно до приписів п. 1. 8 Порядку № 581, справляння митних платежів при митному оформленні товарів, що переміщуються громадянами здійснюється шляхом прийняття, зокрема, оглядового розпису М 15 за формою, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз. "б" п. 2.3 Порядку № 581, у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 10000 євро, за оглядовим розписом М 15, митною декларацією М 16, квитанцією МД-1 відповідно нараховується ввізне мито за ставкою в розмірі 10 відсотків сумарної фактурної вартості товарів та податок на додану вартість. При цьому базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм права та фактурної вартості наявного в МПВ товару у розмірі 14000 японських єн (123,87 доларів США), відповідачем неправомірно визначено позивачу митну вартість товару у сумі 1646,88 грн. (мито-514, 65грн., ПДВ-1132,23грн.).

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія