Ухвала суду № 61104815, 31.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Волошин В.О.

№22-ц/796/10024/2016 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №761/6928/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Оніщука М.І.,

Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря Майданець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Адвокатського бюро «Василика В.В.» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року в справі за скаргою Адвокатського бюро «Василика В.В.» на дії державного виконавця, заінтересовані особи: державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчук Іванна Іванівна, ОСОБА_4, про визнання постанов протиправними та їх скасування, -

В С Т А Н О В И Л А

У травні 2016 року Адвокатське бюро «ВасиликаВ.В.» звернулося в суд зі скаргою на дії державного виконавця, заінтересовані особи: державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчук Іванна Іванівна, ОСОБА_4, про визнання постанов протиправними та їх скасування.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року відмовлено у відкритті провадження по справі за скаргою Адвокатського бюро «Василика В.В.» на дії державного виконавця, заінтересовані особи: державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчук Іванна Іванівна, ОСОБА_4, про визнання постанов протиправними та їх скасування.

Не погоджуючись з ухвалою, Адвокатське бюро «Василика В.В.» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає, що ст. 383 ЦПК України не містить жодних винятків щодо окремих рішень, дій чи бездіяльності, які повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Вказує, що Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень в цивільних справах» №6 від 07.02.2014 року не є нормою права та не може використовуватися для обґрунтовування судового рішення.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2016 року відмовлено Адвокатському бюро «Василика В.В.» у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, оскільки у Постанові Верховного Суду України від 13.01.2016 року в справі №6-2850цс15 зазначено, що у випадку оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання рішення суду, ухваленого за правилами ЦПК України, прийнятого 18 березня 2004 року, розгляд таких скарг здійснюється за правилами цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Адвокатського бюро «Василика В.В.», дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи у відкритті провадження в справі суд першої інстанції виходив з того, що заявлені Адвокатським бюро «Василика В.В.» вимоги про визнання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, протиправними та їх скасування повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з огляду на таке.

Згідно із ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (ч. 2 ст. 384 ЦПК України).

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими ст. 386 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч.1 ст. 387 ЦПК України).

Отже, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справі №6-2187цс15, від 16 березня 2016 року в справі №6-30цс16, від 30 березня 2016 року в справі №6-3080цс15 та від 6 квітня 2016 року в справі №6-570цс16, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.

Встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій винесені державним виконавцем під час виконання рішення суду, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Адвокатського бюро «Василика В.В.» про повернення безпідставно набутого майна.

Отже, відповідно до вимог розділу VІІ ЦПК України скарга Адвокатського бюро «Василика В.В.» на дії державного виконавця повинна розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин, що мають процесуальне значення, підстави звернення до суду із скаргою та правовідносини, які виникли, дійшовши передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Адвокатського бюро «Василика В.В.» задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

В.А. Шебуєва