Ухвала суду № 61104538, 11.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" серпня 2016 р. м. Київ К/800/7223/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Донця О.Є.,

Єрьоміна А.В.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кримської митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2013 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" до Кримської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішень, карток-відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до адміністративного суду із позовною заявою до Кримської митниці Міндоходів, в якій просить: визнати протиправними та скасувати рішення Кримської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 03.09.2013 року № 600080000/2013/000030/1; від 05.09.2013 року № 600080000/2013/000031/1; від 18.09.2013 року № 600080000/2013/000035/1; від 19.09.2013 року № 600080000/2013/000037/1; визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.09.2013 року № 600080000/2013/00125; від 05.09.2013 року № 600080000/2013/00126; від 18.09.2013 року № 600080000/2013/00138; від 19.09.2013 року № 600080000/2013/00140; та зобов'язати Кримську митницю Міндоходів повернути фінансову гарантію в сумі 260148,88 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2013 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Кримської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 03.09.2013 року № 600080000/2013/000030/1; від 05.09.2013 року № 600080000/2013/000031/1; від 18.09.2013 року № 600080000/2013/000035/1; від 19.09.2013 року № 600080000/2013/000037/1. Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.09.2013 року № 600080000/2013/00125; від 05.09.2013 року № 600080000/2013/00126; від 18.09.2013 року № 600080000/2013/00138; від 19.09.2013 року № 600080000/2013/00140. Зобов'язано Кримську митницю Міндоходів повернути Приватному акціонерному товариству «Кримський ТИТАН» фінансову гарантію в сумі 260148,88 грн. Постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» судові витрати в сумі 2294 грн. шляхом їх безспірного списання з розрахункового рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2014 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2013 року змінено. Викладено абз.5 резолютивної частини постанови в наступній редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" (ЄДРПОУ32785994) 2294,00 грн. судових витрат". В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, митниця подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.10.2013 року між Приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМПРОМ» було укладено договір № 44/з, відповідно до умов якого Постачальник поставляє, а Покупець приймає та оплачує сірку технічну газову комову і/або гранульовану виробництва ТОВ «Тенгизшевройл», для потреб власного виробництва.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Товар поставляється на умовах DAF станція прикордонного переходу Росія/Україна (в редакції ІНКОТЕРМС-2000), тобто в ціну товару включаються всі фактичні затрати (в тому числі товарно-транспортні) на момент перетинання товаром митного кордону України.

22 травня 2013 року між сторонами було підписано Додаткову угоду № 26 до даного договору, якою п. 2.2 Договору було доповнено реченням в наступній редакції: з 01.06.2013 року ціна на Товар складає 113 доларів США. Пунктом 3 цієї угоди визначено, що вона є дійсною з моменту підписання та є невід'ємною частиною Договору від 15.10.2008 року.

01 червня 2013 року між сторонами було підписано Додаткову угоду № 27 до даного договору, якою п. 2.2 Договору було доповнено реченням в наступній редакції: з 01.07.2013 року ціна на Товар складає 95 доларів США. Пунктом 3 цієї угоди визначено, що вона є дійсною з моменту підписання та є невід'ємною частиною Договору від 15.10.2008 року.

24 червня 2013 року між сторонами було підписано Додаткову угоду № 28 до даного договору, якою п. 2.2 Договору було доповнено реченням в наступній редакції: з 01.08.2013 року ціна на Товар складає 75 доларів США. Пунктом 5 цієї угоди визначено, що вона є дійсною з моменту підписання та є невід'ємною частиною Договору від 15.10.2008 року.

Для здійснення митного оформлення товару, 03.09.2013 року позивачем було подано до м\п «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів митну декларацію по формі МД-2 № 60008000/2013/010063, відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 165282,00 доларів США, що еквівалентно 1321123,01 гривень за перевезення через митний кордон сірки сирої газової технічної комової, не рафінованої, виробник - ТОВ «Тенгизшевройл»,

05.09.2013 року позивачем було подано до м\п «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів митну декларацію по формі МД-2 № 60008000/2013/010164, відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 4796,25 доларів США, що еквівалентно 38336,43 гривень за перевезення через митний кордон сірки сирої газової технічної комової, не рафінованої, виробник - ТОВ «Тенгизшевройл».

18.09.2013 року позивачем було подано до м\п «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів митну декларацію по формі МД-2 № 60008000/2013/010562, відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 236231,25 доларів США, що еквівалентно 1888196,38 гривень за перевезення через митний кордон сірки сирої газової технічної комової, не рафінованої, виробник - ТОВ «Тенгизшевройл».

18.09.2013 року позивачем було подано до м\п «Красноперекопськ» Кримської митниці Міндоходів митну декларацію по формі МД-2 № 60008000/2013/010571, відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 4912,50 доларів США, що еквівалентно 39265,61 гривень за перевезення через митний кордон сірки сирої газової технічної комової, не рафінованої, виробник - ТОВ «Тенгизшевройл».

Для проведення митного оформлення, позивачем також до кожної митної декларації був доданий пакет документів: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 11.04.2013 року; залізничні накладні на товар від 23.08.2013 року, від 24.08.2013 року, від 05.09.2013 року, від 06.09.2013 року, 07.09.2013 року; рахунки - фактури (інвойси) від 22.08.2013 року, від 23.08.2013 року, 05.09.2013 року, 06.09.2013 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів від 15.10.2008 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору - додаткові угоди № 9 від 30.06.2010 року, № 11 від 28.10.2010 року, № 14 від 21.04.2011 року, № 22 від 22.01.2013 року, № 28 від 24.07.2013 року; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 25.07.2013 року; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 23.08.2013 року, від 05.09.2013 року, від 07.09.2013 року.

Відповідача під час розгляду справи зазначав, що всі документи та відомості, подання яких вимагається від декларанта ч. 2 ст. 53 МК України, ним при проходженні митного контролю було подано.

Разом з тим, 03.09.2013 року, 05.09.2013 року, 18.09.2013 року, посадовою особою митного органу були надані позивачу повідомлення про необхідність, для підтвердження числового значення складових митної вартості на підставі п. 3 ст. 53 Митного Кодексу України надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На виконання вказаних повідомлень 03.09.2013 року, 05.09.2013 року, 18.09.2013 року представником позивача було надано наступні додаткові документи: рахунки - проформи між ТОВ «Тенгізшенгойл» та ТОВ «ХІМПРОМ» від 22.08.2013 року, від 23.08.2013 року, від 05.09.2013 року, копії митних декларацій країни відправлення, з яких вбачається, що для контрагента позивача вартість товару, що підлягала митному оформленню була визначена виробником в сумі 55,00 доларів США; висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза». за яким рівень ціни на сірку відповідає поточній кон'юнктурі ринку від 12.08.2013 року № 3549, від 17.08.2013 року № 4142; паспорт якості товару; лист ТОВ «ХІМПРОМ» від 22.07.2013 року, в якому вони пропонують погоджувати ціну однієї тонни сірки на рівні 75 доларів США що поставляється ТОВ «Тенгізшевройл» з 01.08.2013 року; лист ПрАТ «Кримський ТИТАН» від 09.08.2013 року до ТОВ «ХІМПРОМ» з проханням надати для подальшого пред'явлення митному органу його договір з ТОВ «Тенгізшевройл» на поставку сірки, каталоги, специфікації, прейскуранти фірми виробника товару, калькуляцію фірми - виробника товару та відповідь ТОВ «ХІМПРОМ» на це звернення від 09.08.2013 року про неможливість надати ці документи, оскільки вони є конфіденційними та містять в собі комерційну таємницю і відомості, а тому не можуть бути надані третім особам.

Однак, Кримською митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 03.08.2013 року № 600080000/2013/000030/1, від 05.09.2013 № 600080000/2013/000031/1, від 18.08.2013 року № 600080000/2013/000035/1, від 19.08.2013 року № 600080000/2013/000037/1.

В якості обставин прийняття даного рішення зазначено, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару встановлено невідповідність числового значення заявленої митної вартості у порівнянні з митною вартістю ідентичного товару, що надійшов на однакових комерційних умовах поставки, а також документально не підтверджені складові митної вартості - вартість сировини та транспортні витрати. На письмову вимогу митного органу згідно з п. 3 ст. 53 МК України декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, але в повному обсязі вони надані не були, а саме: не надано договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; витрати на транспортування; підтвердження числового значення різниці заявленої митної вартості та митної вартості товару, оформленого за МД від 04.07.2013 року. Тому, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту).

На підставі вищевикладеного, митна вартість товару Кримською митницею була визначена за другим методом, на підставі цінової інформації наявній у Кримській митниці Міндоходів із врахуванням МД від 04.07.2013 року № 60080000/2013/008106. За цим методом, митна вартість товарів була визначена за ціною 103,00 доларів США.

Кримською митницею були розглянуті митні декларації, товаросупровідні та інші документи ПрАТ «Кримський Титан» та прийняті рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови № 600080000/2013/00125, № 600080000/2013/00126, № 600080000/2013/00138, № 600080000/2013/00140) та рекомендовано подати нові МД. заповнені у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням рішень про коригування заявленої митної вартості товарів від 03.09.2013 року № 600080000/2013/000030/1; від 05.09.2013 року № 600080000/2013/000031/1; від 18.09.2013 року № 600080000/2013/000035/1; від 19.09.2013 року № 600080000/2013/000037/1.

Позивачем були складені нові митні декларації, а саме:

03.09.2013 року подано нову митну декларацію № 600080000/2013/010076 з митною вартістю, визначеною рішенням про коригування митної вартості від 03.09.2013 року № 600080000/2013/000030/1 та надано фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів, визначеною декларантом та сумою платежів, обчисленою митним органом в розмірі 104562,48 гривень, з відстроченням платежів до 02.12.2013 року.

06.09.2013 року подано нову митну декларацію № 600080000/2013/010169 з митною вартістю, визначеною рішенням про коригування митної вартості від 05.09.2013 року № 600080000/2013/000031/1 та надано фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів, визначеною декларантом та сумою платежів, обчисленою митним органом в розмірі 3034,21 гривень, з відстроченням платежів до 05.12.2013 року.

19.09.2013 року подано нову митну декларацію № 600080000/2013/010574 з митною вартістю, визначеною рішенням про коригування митної вартості від 18.09.2013 року № 600080000/2013/000035/1 та надано фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів, визначеною декларантом та сумою платежів, обчисленою митним органом в розмірі 149444,45 гривень, з відстроченням платежів до 18.12.2013 року.

19.09.2013 року подано нову митну декларацію № 600080000/2013/010595 з митною вартістю, визначеною рішенням про коригування митної вартості від 19.09.2013 року № 600080000/2013/000037/1 та надано фінансову гарантію на різницю між сумою митних платежів, визначеною декларантом та сумою платежів, обчисленою митним органом в розмірі 3107,74 гривень, з відстроченням платежів до 18.12.2013 року, що підтверджується відомостями, зазначеними у графах 47,48 митних декларацій.

Пунктом 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 3 статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Відповідно до частини 1 статті 31 Митного кодексу країни проведення передбачених цим Кодексом митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, і засобів їх забезпечення.

Відповідно до пункту 2.3 Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Держмитслужби України, затвердженого наказом ДМСУ від 04.11.2010 № 1341, однією з основних функцій ЄАІС ДМСУ є автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Враховуючи зазначені норми, колегія суддів дійшла висновку, що наявність в ЄАІС ДМСУ інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Проте, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доводам відповідача, що за результатами перевірки документів та відомостей, наданих до митного оформлення, проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МКУ, виявлено розбіжності.

Отже, висновки судів про скасування рішень Кримської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є передчасними та необґрунтованими.

При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій також дійшли висновку, що позовна вимога про зобов'язання Кримську митницю Міндоходів повернути фінансову гарантію в сумі 260148,88 грн. підлягає задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками з огляду на таке.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до п.п. 43.1-43.5 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, цей Порядок на виконання вимог статті 43 Податкового кодексу України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Відповідно до змісту п. 1, пп. 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Отже, існує встановлений спеціальний порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, а тому, враховуючи фактичні обставини справи, позов в цій частині є передчасним.

Аналіз положень Митного кодексу України дає колегії суддів підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ввізного мита, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції, постановляючи у цій справі рішення щодо зобов'язання повернути фінансову гарантію, фактично визначили митну вартість ввезеного ним товару за першим методом, чим підмінили митний орган.

Частинами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і в залежності від встановленого вирішити справу.

Керуючись статтями 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Кримської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2013 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: