Ухвала суду № 61104067, 05.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2016р. Справа № 876/4538/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): не з'явився

позивача у справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2016р. у справі №809/427/16

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2016р. позивач: ОСОБА_1 звернулась до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкової вимоги форми "Ф" №9703-25 від 13.10.2015р.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із податковим повідомленням-рішенням форми "Ф" від 02.06.2015р за №26431-17, Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області визначено фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 9476,10грн. Позивач вважає, що оскільки відповідне податкове повідомлення-рішення оскаржено в судовому порядку, тому сума податкового зобов'язання, за умовами Податкового Кодексу України, вважається неузгодженою, а, відтак, відсутні підстави для направлення позивачу податкової вимоги.

За результатами розгляду справи Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підставні і підлягає задоволенню. Свої висновки суд першої інстанції мотивував наявністю у Податковому Кодексі України норми права, яка передбачає, що в разі звернення платника податків до суду з позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу про відповідне грошове зобов'язання, таке вважається неузгодженим, відтак, відсутні підстави для ініціювання процедури стягнення такого зобов'язання.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): Державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську оскаржив її в апеляційному порядку. Апелянт зазначає, що податковим законодавством передбачено процедуру і строки оскарження податкового повідомлення-рішення і зазначено, що протягом такого строку податкові вимоги не надсилаються, сума вважається неузгодженою, а оскільки позивачем було пропущено строк на адміністративне оскарження, то, відповідно, узгодилась сума податкового зобов'язання і виникло право надсилання податкової вимоги. Скаржник просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Згідно із податковим повідомленням-рішенням форми "Ф" від 02.06.2015р. за №26431-17, Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області визначено фізичній особі-платнику податків ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 9476,10грн.

ОСОБА_1 звернулась до контролюючого органу із заявою про зобов'язання здійснити перерахунок податкового зобов'язання.

Вказана скарга, відповідно до рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 18.09.2015р. за №1383/10/09-19-10-01-14, залишена без розгляду, у зв'язку із пропущенням строку подання такої скарги.

ОСОБА_1 скористалась правом судового оскарження податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 02.06.2015р. за №26431-17.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2015р. у справі №809/4209/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення №26431-17 від 02.06.2015р. позовні вимоги задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за №26431-17 від 02.06.2015р.

У зв'язку із тим, що відповідачем оскаржено вказане судове рішення в апеляційному порядку, постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2015р. у справі №809/4209/15 не набрала законної сили.

Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській обл. винесено податкову вимогу форми "Ф" від 13.10.2015р. за №9703-25 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 9476,10грн., яка 20.01.2016р. отримана позивачем.

Позивач: ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області із заявою від 28.01.2016р. про скасування податкової вимоги форми "Ф" від 13.10.2015р. за №9703-25 до встановлення Львівським апеляційним адміністративним судом правомірності чи протиправності податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 02.06.2015р. за №26431-17.

Рішенням Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за №301/10/09-19-10-02-01-11 від 22.02.2016р. строк розгляду скарги на податкову вимогу від 13.10.2015р. № 9703-25 продовжено до 03.04.2016р.

Відповідно до рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за №685/10/09-19-10-02-03-17 від 01.04.2016р. вказана скарга залишена без розгляду, у зв'язку із пропуском строку подання такої скарги.

З матеріалів справи вбачається, що сума податкового боргу за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 9476,10грн., яка вказана у податковій вимозі від 13.10.2015р. за №9703-25, сформована відповідачем на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 02.06.2015р. за №26431-17, яке оскаржується в судовому порядку.

Таким чином, судове рішення у вказаному спорі не набрало законної сили, а грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 9476,10грн. являється неузгодженим, а відтак, у апелянта (відповідача у справі): Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області відсутні правові підстави для винесення податкової вимоги.

Відповідно до положень пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно із вимогами пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з нормами пункту 56.1. статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до вимог абзацу 4 пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що податкова вимога може мати місце лише у випадку існування податкового боргу, тобто, узгодженого грошового зобов'язання, чого немає в даному випадку.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з доводами апеляційної скарги, оскільки такі не спростовують висновків суду першої інстанції. Факт оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення в судовому порядку вказує на те, грошове зобов'язання ще не узгоджено, а відтак, не набуло статусу податкового боргу, що, в свою чергу, унеможливлює існування податкового вимоги, яка є по суті вимогою оплатити податковий борг. Також колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на факт пропуску позивачем строку на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення, оскільки такий факт не впливає на те, що відповідне податкове повідомлення-рішення в судовому порядку було оскаржено в межах встановлених законом строків.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2016р. у справі №809/427/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкової вимоги, - залишити без задоволення.

2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2016р. у справі №809/427/16, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст рішення виготовлено 06.09.2016р.