Ухвала суду № 61103956, 01.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 р. Справа № 876/3882/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Темника Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області (тепер - Галицька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках,-

в с т а н о в и в:

ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС України у Львівській області 08.04.2016 року звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз» (далі - ТзОВ «Компанія «Агро-Союз»), в якому просила застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках ТзОВ «Компанія «Агро-Союз».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено. Застосовано адміністративний арешт коштів на рахунках ТзОВ «Компанія «Агро-Союз» (79034, м. Львів, вул. Навроцького, буд. 25, ЄДРПОУ 25008215).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ТзОВ «Компанія «Агро-Союз» оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дав неналежну оцінку представленим доказам. Відповідно до положень п. 81.2 ст. 81 ПКУ у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, складається акт, який засвідчує факт відмови. З викладеної норми випливає, що відмова у допуску посадових осіб до проведення перевірки може бути здійснена обмеженим переліком осіб, а саме: платником податків безпосередньо; посадовими/службовими особами платника податків; уповноваженими представниками; відповідальними oco6ами, що фактично проводять розрахункові операції. В направленнях на перевірку від 18 грудня 2015 року № 925-958 зазначено прізвище ім'я та по батькові ОСОБА_2, який не є посадовою (службовою) особою або відповідальною особою, що фактично проводить розрахункові операції скаржника, а тому не має відповідних повноважень допускати або не допускати представників позивача до проведення перевірки. Більше того, ОСОБА_2 не має доступу до витребуваних документів.

Разом з тим, апелянт зазначає, що позапланова виїзна перевірка мала проводитись за фактичною адресою підприємства, а саме: - АДРЕСА_1. Проте, вказаний факт суд першої інстанції також не дослідив та не надав йому належної правової оцінки.

У судовому засіданні представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз» взято на облік платника податків Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області 06.11.1997 року за № 2514, що підтверджується довідкою позивача від 04.01.2016 року за №1613501400703.

Згідно зі ст. 20, ст. 75, ст. 78 Податкового кодексу України, відомостей з Єдиного державного реєстру про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи від 20.11.2015 року видано наказ № 807 від 18.12.2015 року «Про проведення позапланової виїзної перевірки» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз».

Згідно зі ст. 77 Податкового кодексу України та Наказу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 18.12.2015 року № 807 видано направлення на перевірку № 925,953,954,955,956,957,958.

31.12.2015 року уповноважена особа відповідача відмовилася від отримання наказу №826 «Про продовження терміну проведення позапланової виїзної перевірки» та відмовила у допуску посадових осіб до проведення позапланової виїзної перевірки за період діяльності з 01.10.2012 року по 18.12.2015 року про що 04.01.2016 року складено акт №1 про відмову у допуску до проведення перевірки в присутності уповноваженої особи відповідача, який від ознайомлення з даним актом відмовився.

Задовольняючи адміністративний позов податкового органу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки платником податків відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення то позов є підставним та обґрунтованим.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є вірним, виходячи з наступного.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Кодексу, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з п.п. 94.2.3, 94.2.4 п. 94.2 ст. 94 Кодексу арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством

Таким чином, вищевказаними правовими нормами передбачено обов'язковість наявності двох умов, які дозволяють застосувати адміністративний арешт майна платників податків, а саме: 1) наявність законних підстав для проведення фактичної перевірки; 2) факт відмови платника податків від проведення саме такої перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

З матеріалів справи видно, що довіреністю від 07.09.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз» в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, уповноважив ОСОБА_2 представляти Товариство в УДППЗ «Укрпошта» та перед будь-якими фізичними та юридичними особами та в органах державної влади і місцевого самоврядування у тому числі надав право отримувати будь-які документи адресовані Товариству.

Таким чином, ОСОБА_2 повинен був прийняти відповідні документи на перевірку та передати їх директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз» ОСОБА_3

Враховуючи те, що представник ТзОВ «Компанія «Агро-союз» відмовився від отримання Наказу ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області від 31.12.2014 року № 826 «Про продовження терміну проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Компанія «Агро-союз» та відмовив у допуску посадових осіб до проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Компанія «Агро-союз» за період діяльності з 01.10.2012 року по 18.12.2015 року за наявності законних підстав на її проведення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо застосування умовного адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках у банках.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про підставність та обґрунтованість позову.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Союз» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі №813/1195/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 06.09.2016 року.