Ухвала суду № 61103846, 01.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/66/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Хрімлі О.Г.

Коротких А.Ю.

при секретарі Рафальській І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати позивачу коштів за несення служби у вихідні дні у сумі 1591,68 грн. та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити кошти за несення служби у вихідні дні у сумі 1 591,68 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково:

Визнано протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 коштів за несення служби у вихідні дні у сумі 795,84 грн.

Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області нарахувати та виплатити кошти за несення служби у вихідні дні у сумі 795,84 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач та відповідач звернулись з апеляційними скаргами, в яких просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги апеляційних скарг.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 06 листопада 2015 року № 416 о/с, згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, капітана міліції ОСОБА_3 (М-187226), старшого інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» УМВС, було звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів).

Наказом УМВС України в Чернігівській області 338 о/с ДСК ОСОБА_3 в період з 04 вересня 2015 року по 03 жовтня 2015 року перебував у розпорядженні ГУМВС України в Донецькій області, що підтверджується довідкою, виданою БПСПОП «Чернігів» від 25 січня 2016 року №31.

Позивач звертався до УМВС України з заявами про виплату йому грошового забезпечення за несення служби у дні щотижневого відпочинку під час відрядження в місто Курахове Марійського району Донецької області з 04 вересня 2015 року по 03 жовтня 2015 року.

Листами від 15 грудня 2015 року за № 9/Ш-11, № 9/Ш-15, № 9/Ш-12, № 9/Ш-13 ОСОБА_3 було повідомлено, що доплата за роботу в святкові дні для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх прав визначена п. 3.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ». Підставою для залучення працівників ОВС до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: письмовий наказ керівника органу внутрішніх справ; графіки нарядів чергувань, затверджені керівником органів внутрішніх справ. Вищевказана виплата може проводитись на підставі табеля з кількістю відпрацьованих годин у святкові дні. У зв'язку з тим, що до УФЗБО УМВС України у Чернігівській області вказані документи не надходили, проводити позивачу виплату доплати за роботу в святкові дні та дні щотижневого відпочинку не має підстав.

Вважаючи протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати позивачу коштів за несення служби у вихідні дні позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 19 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (в редакції, що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 565) визначено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною 11 ст. 22 Закону № 565 для працівників міліції встановлювався 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу зобов'язувалися нести службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

Відповідно до ч. 12 ст. 22 Закону № 565 оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.

Згідно з п. 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114), особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Пунктом 21 цього Положення встановлено, що для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.

Внутрішній розпорядок, зокрема, в органах внутрішніх справ, встановлюється з урахуванням особливостей діяльності різних служб і підрозділів. При змінній роботі (службі) і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.

У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі - Постанова № 1294) зазначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

На виконання вищевказаної постанови наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція № 499), якою урегульовано порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 3.7.1 Інструкції № 499 при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: письмові накази керівників органів внутрішніх справ; графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ (п. 3.7.4 Інструкції № 499).

Відповідно до п. 3.7.5 Інструкції № 499 облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що довідка від 23 травня 2016 № 318/124/33/01/2016 (а.с. 55) з якої вбачається, що у вихідні дні 5, 6, 12, 13, 19 вересня 2015 року позивач залучався до нарядів є належним і допустимим доказом по праві та підставою для компенсації позивачу грошового забезпечення за роботу у вихідні дні, які в цій довідці зазначено.

Наполягаючи на скасуванні постанови суду першої інстанції в цій частині, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області стверджувало, що правові підстави для нарахування та виплати такої компенсації у позивача відсутні. При цьому відповідач послався на відсутність табелів (графіків) обліку робочого часу та наказів керівників.

Вказана обставина, на думку апелянта-відповідача, виключає можливість задоволення адміністративного позову.

В той же час, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що матеріали справи містять довідку від 23 травня 2016 № 318/124/33/01/2016 з якої вбачається, що у вихідні дні 5, 6, 12, 13, 19 вересня 2015 року позивач залучався до нарядів, при цьому позивач відпрацював у ці дні 96 годин.

На спростування інформації, що міститься в цій довідці, відповідачем не надано належних та допустимих доказів.

Колегія суддів вважає, що неприйняття наказу про залучення позивача до роботи у вихідні дні так само як і не надання (неналежне складення) відповідачем табелю обліку робочого часу, відбулось не з вини ОСОБА_3, у зв'язку з чим позивач не може бути позбавлений можливості захисту визначеного законодавством права на оплату праці.

Натомість, згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги відповідача є необґрунтованими у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Стосовно ж доводів апелянта-позивача про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про нарахування та виплату коштів за несення служби у вихідні дні 20, 26, 27 вересня 2016 року колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до довідки від 23 травня 2016 № 318/124/33/01/2016 вбачається, що позивач з 20 вересня 2015 року керівництвом був відсторонений від несення служби, та він з цього дня і до дня повернення підрозділу з відрядження (03 жовтня 2015 року) не залучався до виконання службово-бойових завдань в м. Курахове, Донецької області.

Доказів того, що позивач у вказані дні залучався до несення служби позивачем не надано та матеріали справи не містять, у зв'язку з чим у задоволенні апеляційної скарги позивача належить також відмовити.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновків про порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 06 вересня 2016 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.