Ухвала суду № 61103826, 05.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4814/15 Головуючий у 1-й інстанції: Усатов Д.Д. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Києво-Святошинської місцевої прокуратури на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Києво-Святошинської місцевої прокуратури про визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду із адміністративним позовом до Києво-Святошинської місцевої прокуратури про визнання неправомірними дій прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Київської області Звягінцевої Марини Олександрівни і заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області Тимофеєва Сергія Вікторовича щодо фальсифікації матеріалів про адміністративне правопорушення, а також викрадення 08.07.2015 року оригіналу документу з особової справи працівника Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2, визнання неправомірними дії прокурора Києво-Святошинського району Київської області Мойсієнка Віктора Миколайовича щодо складання протоколу від 08.07.2015 року б/н про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 без встановлення дати та місця вчинення адміністративного правопорушення, факту отримання незаконної винагороди.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 червня 2016 року вимоги адміністративного позову було задоволено частково.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що прокурором Києво-Святошинського району радником юстиції Мойсієнком В.М. 08.07.2015 року було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-4 КУпАП стосовно ОСОБА_2.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08.07.2015 р. ОСОБА_2, будучи посадовою особою місцевого самоврядування, являючись суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно з пп. в п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI від 07.04.2011 (пп. в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014), працюючи головним бухгалтером Тарасівської сільської ради, в порушення вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції») та ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», працювала на посаді члена дільничної виборчої комісії № 320628 одномандатного виборчого округу № 91, чим вчинила адміністративне корупційне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності» (в редакції, яка діяла на час вчинення адміністративного правопорушення).

Так, розпорядженням голови Тарасівської сільської ради № 87 від 01.02.2008 ОСОБА_2 призначена головним бухгалтером Тарасівської сільської ради.

Відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера, затвердженої розпорядженням сільського голови № 1/1 від 25.01.2013, та підписаної в той же день ОСОБА_2, головний бухгалтер належить до категорії керівників, підпорядковується безпосередньо сільському голові та здійснює контроль за виконанням обов'язків працівниками бухгалтерії сільської ради. Зокрема, в посадові обов'язки ОСОБА_2 входить визначення, формулювання, здійснення і координація організації бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності сільської ради, здійснення контролю за ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, забезпечення раціональної організації обліку і звітності в сільській раді та бюджетних установ, складення балансу ради, організація та контроль складання розрахунків щодо використання бюджетних коштів, організація складання бухгалтерської звітності, керує працівниками бухгалтерії ради тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, в тому числі державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування, забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Також відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про вибори народних депутатів України» до складу окружної чи дільничної виборчої комісії не можуть входити посадові особи місцевого самоврядування.

Натомість, 10.10.2014 постановою Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України № 25 ОСОБА_2 була призначена на посаду члена дільничної виборчої комісії № 320628 з позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 року одномандатного виборчого округу № 91, увійшовши тим самим до складу дільничної виборчої комісії (вул. Шевченка, 16, с. Тарасівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08161).

Відповідно до відомості про нарахування заробітної плати членам дільничної виборчої комісії № 320628 за жовтень 2014 року ОСОБА_2 нараховано грошові кошти в сумі 341,04 грн., з яких утримано 66,71 грн., та фактично виплачено 274,33 грн.

Згідно з видатковим касовим ордером від 28.10.2014 кошти за роботу на виборах народних депутатів України 26.10.2014 членів дільничної виборчої комісії № 320628 у розмірі 4114 гривень отримано головою дільничної виборчої комісії № 320628 ОСОБА_6 за довіреністю, виданої на її ім'я. У подальшому вказані кошти передані ОСОБА_6 кожному члену комісії.

Відповідно до п. 11 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про вибори народних депутатів України» на час безпосереднього виконання обов'язків члена виборчої комісії (участь у засіданнях комісії, інших заходах на виконання цього Закону чи рішень комісії) на кожного члена виборчої комісії поширюються гарантії і компенсації, передбачені законодавством для працівників на час виконання ними державних або громадських обов'язків у робочий час. Члени виборчої комісії звільняються від виконання службових обов'язків за місцем постійної роботи на час, необхідний для здійснення обов'язків члена комісії, на підставі письмового повідомлення голови, заступника голови чи секретаря відповідної виборчої комісії про скликання засідання комісії або рішення виборчої комісії про залучення члена комісії до участі в інших заходах, передбачених цим Законом. Такі повідомлення або рішення повинні містити зазначення дати, часу та запланованої тривалості засідання виборчої комісії чи іншого заходу.

Відповідно до табелю обліку робочого часу Тарасівської сільської ради за жовтень 2014 року ОСОБА_2 відпрацювала 23 робочі дні (всі робочі дні місяця, інші 8 - вихідні дні).

Таким чином, ОСОБА_2, будучи посадовою особою місцевого самоврядування, являючись суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно з пп. в п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI від 07.04.2011 (пп. в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014), працюючи головним бухгалтером Тарасівської сільської ради, в порушення вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції») та ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», працювала на посаді члена дільничної виборчої комісії № 320628 одномандатного виборчого округу № 91, за що їй було нараховано грошові кошти в сумі 341,04 грн., з яких утримано 66,71 грн., та фактично виплачено 274,33 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтею 256 КпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового коллективу; інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.

Діяння повинне бути винним, а саме суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення характеризується умислом або необережністю.

Адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На невідповідність протоколу про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_2 вимогам ст. 256 КУпАП звернуто увагу в постанові Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.09.2015 р., а також у постанові Апеляційного суду Київської області від 06.03.2016 р. (справа №369/7319/15-п).

Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.09.2015 року у справі №369/7319/15-п, матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 було повернуто прокурору з підстав відсутності в протоколі відомостей про час вчинення адміністративного правопорушення.

Проте прокурором вказані недоліки не було усунуто, оскільки в протоколі від 08.07.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, час вчинення ОСОБА_2 вказаного правопорушення не зазначений.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії прокурора Києво-Святошинської місцевої прокурату є неправомірними, оскільки складений ним протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП від 08.07.2015 року щодо ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Києво-Святошинської місцевої прокуратури - залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.