Постанова № 61103378, 30.08.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3650/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Гур'євої К.І.

за участю сторін:

представника позивача - Булаєва О.В. (за довіреністю),

представника 1 відповідача - Лупу С.С. (за довіреністю),

представника 2 відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Одеської митниці ДФС, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Одеської митниці ДФС, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просять визнати незаконною бездіяльність Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 38721632; 65078, Україна, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21-а) щодо неповернення надмірно сплачених сум податку на додану вартість ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» у розмірі 369 702,79 грн.

В судовому засіданні 25.08.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пославшись на обставини, зазначені в позовній заяві (а.с. 4-8).

Представник відповідача Одеської митниці ДФС позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, з підстав зазначених у запереченнях (а.с 79-84).

Представник 2-го відповідача Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 93). В матеріалах справи містяться заперечення на позов, в яких просить у задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» відмовити у повному обсязі (а.с. 72-74).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що у вересні 2014 року при митному оформлені товару у митний режим «імпорт» (зміна режиму з митного режиму «транзит») до Південної митниці Міндоходів (реорганізована в Одеську митницю ДФС відповідно до постанови КМУ № 311 від 06.08.2014р.) були подані наступні електроні декларації:

тимчасова декларація ТК №500010003/2014/006825 від 05.09.14р. (вага по МД 8000000 кг.);

тимчасова декларація ТК №500010003/2014/006945 від 09.09.14р. (вага по МД 11337884 кг.).

Товар, що декларувався: вугілля кам'яне (антрацит) марки AM, АШ, АС в загальній документальній кількісті 19337,884 т., походженням з Російської Федерації.

Продавець Товару: DTEK TRADING SA, Швейцарія (зазначений згідно із р.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Мінфіну № 651 від 30.05.2012 в доповненні до митної декларації з проставленням у МД відмітки «Див. доп.»).

Відправник Товару відповідно до митних декларацій: ВАТ «ШУ «Обухівська» (зазначений відповідно до наказу Мінфіну № 651).

Покупцем Товару зазначений ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

Також судом встановлено, що після завершення відвантаження на адресу покупця - ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», до митного оформлення були надані додаткові декларації, відповідно до яких була уточнена вага Товару та скориговані суми митних платежів (визначені суми переплати):

додаткова митна декларація №500010003/2014/007606 від 03.10.14р. вага по МД 7811280 кг. (до тимчасової декларації ТК №500010003/2014/006825 від 05.09.14 р.);

додаткова митна декларація №500010003/2014/007661 від 07.10.14р. вага по МД 10006590 кг. (до тимчасової декларації ТК №500010003/2014/006945 від 09.09.14р.)

При цьому, суми ПДВ до повернення Позивачу визначені у гр. 47 додаткових накладних (на виконання р. 2 наказу Мінфіну № 651), а саме:

- ПДВ в сумі 49908,00 грн. згідно із додатковою митною декларацією № 500010003/2014/007606 від 03.10.14 року (графа 47 декларації, із позначкою « 99» у колонці «СП»);

- ПДВ в сумі 319794,79 грн. згідно із додатковою митною декларацією № 500010003/2014/007661 від 07.10.14 року (графа 47 декларації, із позначкою « 99» у колонці «СП»).

28.11.2014 р. Позивачем до Одеської митниці ДФС були надіслані, заява № 24/2379 про повернення переплати у розмірі 49 908,00 грн., що була сплачена надмірно за тимчасовою митною декларацією ТК №500010003/2014/006825 від 05.09.14 р. та стала підставою повернення за додатковою митною декларацією № 500010003/2014/007606 від 03.10.14р. та заява № 24/2378 про повернення переплати у розмірі 319 794,79 що була сплачена надмірно за тимчасовою митною декларацією ТВ №500010003/2014/006945 від 09.09.14р. та належна до повернення за додатковою митною декларацією № 500010003/2014/007661 від 07.10.14р. (а.с. 50-51).

Відсутність боргу станом на час звернення підтверджена листом Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі від 26.11.2014р.

На вказані звернення Одеською митницею ДФС був надісланий лист № 17614/15- 70-52 від 19.12.2014р., яким Позивач був повідомлений, що «митницею вживаються заходи щодо підтвердження факту надміру сплачених до державного бюджету митних платежів у відповідності до законодавства» (а.с. 53-54).

Листом №470/10/15-70-25-03 від 20.02.2015 Одеська митниця ДФС за результатами розгляду листів позивача від 28.11.2014 №24/2379, №24/2378 повідомила про відсутність підстав для повернення зарахованих до державного бюджету митних платежів у зв'язку з тим, що факт надмірної сплати до Державного бюджету митних платежів не підтверджений.

На лист ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 24.02.2015 №24/321 стосовно вирішення питання щодо повернення зарахованих до державного бюджету митних платежів за листами від 28.11.2014 №24/2379, №24/2378 митниця листом № 622/10/15-70-25-03 від 11.03.2015 повідомила позивача про те, що на зазначені заяви вже надана відповідь листом №470/10/15- 70-25-03 від 20.02.2015 (а.с. 55).

Також, 07.04.2016р. Позивачем до Одеської митниці ДФС була надіслана заява № 24/721 від 07.04.2016р. (вх. № 2617/10-29 від 12.04.16), в якій зазначались підстави звернення, містилось посилання на факт надміру сплачених коштів, наявність законних підстав для повернення коштів, а також прохання повернути надмірно сплачені кошти у розмірі 369 702,79грн. (а.с. 56-58).

Листом № 1341/10/15-70-19 від 14.04.2016 (а.с. 59), Одеською митницею ДФС відмовлено Позивачу в поверненні коштів з наступних підстав:

1) Відсутність документального підтвердження втрати вантажу, посвідченого актом, складеним підприємством у відповідності до ст. 253 МК України за формою, затвердженою наказом Держмитслужби № 630 від 18.11.2002.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що бездіяльність Відповідача є незаконною, а тому позов підлягає задоволенню.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 статті 253 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI передбачено, що підприємства, що переміщують товари через митний кордон України, у присутності посадової особи органу доходів і зборів складають акти про невідповідність цих товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату. Зазначені акти подаються відповідним органам доходів і зборів. Форма акта встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Форма акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування, затверджена наказом Державної митної служби України від 18.11.2002 №630 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2002 за № 932/7220).

Відповідно до п. 2 наказу Державної митної служби України від 18.11.2002 №630 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2002 за №932/7220), підприємства, які переміщують товари через митний кордон України, складають Акт у присутності посадової особи митного органу, у зоні діяльності якого виявлено:

невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах;

пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування.

Отже, суд вважає, що у випадку невідповідності товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або їх втрати, законодавство України передбачає обов'язкове складання актів у присутності посадової особи органу доходів і зборів за формою, затвердженою наказом Державної митної служби України від 18.11.2002 № 630 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2002 за № 932/7220), навіть за наявності норм природного убутку вугілля всіх марок при морських, річкових перевезеннях, затверджених Постановою ДК УРСР по матеріально-технічному постачанню № 21 від 29.03.1989 року.

Також в частині 4 статті 253 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ не міститься положень про те, що акти про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, не складаються у випадку невідповідності фактичних вагових характеристик товарів відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах, пов'язаної з особливостями транспортування, зберігання, специфічними характеристиками певних товарів, в межах норм природного убутку та норм списання втрат таких товарів.

Таким чином, твердження позивача в адміністративному позові про те, що у випадку зміни ваги вантажу у зв'язку з природним убутком вугілля не потрібно складати акт про невідповідність, передбачений статтею 253 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, суперечить законодавству України.

В матеріалах справи міститься акт від 15.09.2014 року (а.с. 48), який не відповідає формі, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 18.11.2002 № 630 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2002 за №932/7220, складений без присутності посадової особи органу доходів і зборів, а тому не може бути документальним підтвердженням суми помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.

Позивач не надав до митниці актів про невідповідність цих товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, складених у присутності посадової особи органу доходів і зборів, відповідно до положень статті 253 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ за формою, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 18.11.2002 № 630 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2002 за № 932/7220).

Таким чином, факт надмірної сплати до державного бюджету митних платежів за митними деклараціями від 09.09.2014 №500010003/2014/006945, від 05.09.2014 року №500010003/2014/006825 документально не підтверджений, а тому у Одеської митниці ДФС були відсутні підстави для повернення зарахованих до Державного бюджету України митних платежів, про що митниця повідомила позивача у листах від 20.02.2015 № 470/10/15/15-70-25- 03, № 1341/10/15-70-19 від 14.04.2016.

Крім того, частинами 1, 2, 6 статті 321 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495- УІ передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України; перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем та закінчується після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, за письмовою заявою власника товарів або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів можуть здійснюватися навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування, зважування за визначення інших істотних характеристик товарів, що перебувають під митним контролем, взяття проб та зразків таких товарів, зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці, транспортних засобах комерційного призначення, а також заміна транспортного засобу комерційного призначення.

Однак, всупереч положенням частини 1 статті 325 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI посадові особи митниці не були присутні при зважуванні вагонів з вугіллям, за результатами якого виявлена нестача товарів.

Крім того, пунктом 4 розділу 111 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за N 1097/14364) передбачено, що керівництвом відділу митних платежів митного органу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Враховуючи викладені положення чинного законодавства України та як вже було встановлено судом, Південна митниця Міндоходів, правонаступником якої є Одеська митниця ДФС, у відповідь на листи позивача від 28.11.2014 №24/2379, №24/2378 листом від 19.12.2014 № 17614/15-70-52 вживала заходи щодо підтвердження факту надміру сплачених до державного бюджету митних платежів у відповідності до законодавства України та листом №470/10/15-70-25-03 від 20.02.2015, за результатами розгляду листів позивача від 28.11.2014 №24/2379, №24/2378 повідомлено про відсутність підстав для повернення зарахованих до державного бюджету митних платежів у зв'язку з тим, що факт надмірної сплати до Державного бюджету митних платежів не підтверджений.

У відповідності до листів та довідок СДПІ з ОВП у м. Запоріжжя від 16.04.2015 МГУ Міндоходів, копії яких додані позивачем до адміністративного позову, у період з 2015 до початку 2016 у позивача був наявний податковий борг (а.с. 14-19).

Пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.2 статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 3 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який був затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 N 882/1188 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 за № 146/24923) та був чинним до 22.01.2016, у разі наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань на поточний рахунок такого платника податків в банку, готівкою або з метою використання у подальших розрахунках як авансових платежів (передоплати) / грошової застави проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Також пунктом 3 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 № 1146 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124), який набрав чинності з 22.01.2016, у разі наявності у платника податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Листом № 1341/10/15-70-19 від 19.04.2016 Одеська митниця ДФС у відповідь на лист ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» від 07.04.2016 № 24/721, який був отриманий митницею 12.04.2016, повідомила позивача про те, що у порушення вимог законодавства щодо документального підтвердження факту втрати вантажу, який знаходився під митним контролем, підприємством не був складений Акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування; посадові особи митниці не були присутні при зважуванні вагонів з вугіллям, за результатами якого з'ясувалась нестача товару. Крім того, що раніше, листом № 470/10/15-70- 25-03 від 20.02.2015 Одеська митниця ДФС за результатами розгляду листів від 28.11.2014 № 24/2379, № 24/2378 вже повідомила позивача про відсутність підстав для повернення зарахованих до державного бюджету митних платежів у зв'язку з тим, що факт надмірної сплати до Державного бюджету митних платежів не підтверджений (а.с. 56-59).

Визначені пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI, пунктом 7 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, пунктом 8 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який затверджений наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 №1146, пунктом 7 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, який був затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 N 882/1 188, строки застосовуються під час складання висновків про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, а не надання відповідей про відмову у поверненні платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, а тому вони не були порушені Південною митницею Міндоходів, Одеською митницею ДФС.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що Південна митниця Міндходів та Одеська митниця ДФС під час розгляду листів позивача від 28.11.2014 №24/2379, №24/2378, від 24.02.2015 №24/321, від 07.04.2016 № 24/721 та надання на них відповідей листами від 19.12.2014 № 17614/15-70-52, № 470/10/15- 70-25-03 від 20.02.2015, № 622/10/15-70-25-03 від 11.03.2015, № 1341/10/15-70-19 від 19.04.2016 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову ПАТ «ДТЕК Днінроенерго».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суду не надав. Натомість відповідач довів суду правомірність своїх дій.

З урахуванням сукупності викладених обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до Одеської митниці ДФС, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 30.08.2016 року.

Суддя Бутенко А.В.

В позові відмовлено

30 серпня 2016 року.