Постанова № 61103189, 15.08.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 року 11:35

Справа № 808/1522/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»,

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області,

Управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області,

про: стягнення пені

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке державне підприємство “Радіоприлад” (надалі – позивач або ЗДП “Радіоприлад”) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (надалі – відповідач 1 або ДПІ у Комунарському районі) та до Державного казначейства України в Запорізькій області, яке ухвалою суду від 30.05.2016 було замінено на належного відповідача – Управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області (надалі – відповідач 2 або УДКСУ у Комунарському районі), в якому позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у сумі 49655,23 грн. за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за жовтень 2011.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, вважає, що оскільки ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 по справі №0870/5994/12 підтверджено право ЗДП «Радіоприлад» на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми у розмірі 403 836,00 грн., Законом чітко визначено період, коли контролюючий орган має вчинити дію щодо подання висновку до органу казначейського обслуговування бюджетних коштів, чого відповідачем 1 зроблено не було, на підставі п. 200.23 ст. 200 ПК України, на суму такої заборгованості нараховується пеня, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Представник відповідача 1 проти задоволення позову заперечила в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с. 96-98) та зазначила, що позивачем не обґрунтована дата нарахування пені, яка нараховується після закінчення процедури судового оскарження. Вважає, що пеня нараховується за несвоєчасно перераховану суму органами державного казначейства, включаючи день погашення, однак позивачем не обґрунтовано також дату закінчення нарахування пені. Вважає, що з моменту винесення рішення судом по справі №808/7766/14 розпочався процес примусового виконання судового рішення, до якого ДПІ не має відношення.

Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи відповідач 2 був повідомлений належним чином, 01.07.2016 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника УДКСУ у Комунарському районі (а.с. 112). Також від відповідача 2 до суду надійшли пояснення в адміністративній справі (а.с. 87-88), в яких УДКСУ у Комунарському районі зазначає, що висновок на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за вересень 2011 року на користь ЗДП «Радіоприлад» від ДПІ у Комунарському районі до Управління не надходив, тобто Управління не мало законних підстав на проведення повернення такої бюджетної заборгованості і, відповідно, нарахування вказаної у адміністративному позові суми пені, є безпідставним, а її стягнення вважатиметься невиправданими видатками Державного бюджету. На підставі наведеного просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступних обставин.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2015 по справі №0870/5994/12 було задоволено позов ЗДП «Радіоприлад» до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 №0000022302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 403 836,00 грн., та визначено штрафну санкцію в розмірі 100 959,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012 №0000032302, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 601,00 грн. частково в частині зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 152,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 11.05.2012 №0009642302, яким визначена штрафна санкція в розмірі 100 959,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2015 по справі №0870/5994/12 було залишено без змін.

Відповідно до ч.3 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Отже постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2015 по справі №0870/5994/12 набрала законної сили 20.10.2015 року.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2015 по справі №0870/5994/12 встановлено зокрема наступні обставини.

На підставі направлень від 28.12.2011 №1922, від 28.12.2011 №1923, Наказу від 23.12.2011 №2190, відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI проведено позапланову виїзну документальну перевірку ЗДП “Радіоприлад” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

За наслідками перевірки складено Акт від 27.01.2012 №91/2302/01056280.

Згідно висновків перевірки позивачем порушено: пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року на суму 403 836,00 грн.; п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від’ємне значення за жовтень 2011 року на суму 1 449,00 грн.; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі Акту перевірки від 27.01.2012 №91/2302/14313317 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.02.2012 №0000022302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі у розмірі 403 836,00 грн., та визначено штрафну санкцію в розмірі 100 959,00 грн.; від 17.02.2012 №0000032302, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1 601,00 грн.; від 11.05.2012 №0009642302, яким позивачу визначено штрафну санкцію в розмірі 100 959,00 грн.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2015 по справі №0870/5994/12, яка набрала законної сили 29.10.2015, підтверджено право ЗДП «Радіоприлад» на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми у розмірі 403 836,00 грн.

Згідно ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Відповідно до п. 200.7. ст. 200 ПК України (в редакції чинній на момент подання позивачем декларацій з податку на додану за жовтень 2011 року) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно пунктів 200.12 та 200.13 ст. 200 ПК України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

За приписами п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.23 ст. 200 ПК України, встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, нормами Податкового кодексу України закріплена відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Зазначена норма є імперативною та не має будь-яких виключень.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов’язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, зазначеною вище нормою визначено період, протягом якого контролюючий орган має вчинити дію щодо подання висновку до органу казначейського обслуговування бюджетних коштів, а саме протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення.

Відповідачем копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 у справі №0870/5994/12 була отримана 18.11.2015 (вх. №795719), що підтверджується наданою суду відповідачем копією супровідного листа Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Отже, відповідно до вимог п. 200.15 ст. 200 ПК України, відповідач протягом 5 робочих днів, що настали за днем отримання ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 у справі №0870/5994/12 (яка є відповідним рішенням, яким було закінчено процедуру судового оскарження) був зобов’язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету позивачу. Останнім днем такого строку в даному випадку є 25.11.2015.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Отже, за умови подання відповідачем 1 до відповідача 2 висновку, останнім днем, протягом якого відповідачу 2 слід було би видати позивачу зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування є в даному випадку 02.12.2015.

Оскільки відповідачем 1 всупереч вимог п. 200.15 ст. 200 не було подано висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету позивачу, першим днем нарахування пені, передбаченої п. 200.23 ст. 200 ПК України в даному випадку є 03.12.2015. Таким чином, з 03.12.2015 сума ПДВ за жовтень 2011 року у розмірі 403 836,00 грн., яка не була відшкодована позивачу, вважалася заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Право на бюджетне відшкодування є невід'ємним правом позивача, захист якого гарантовано ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 і відповідно до положень Конституції України є частиною національного законодавства.

Неправомірне неповернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушило право позивача, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень вищевказаних законодавчих актів.

Щодо визначення розміру пені, суд зазначає таке. Наказом Державної податкової адміністрації України 17.12.2010 № 953 затверджено Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби.

Цією Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

Оскільки чинним законодавством не визначено порядок нарахування пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, право на яку визначено п. 200.23 ст. 200 ПК України, суд вважає можливим застосування аналогії закону та застосування до вказаних відносин саме Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, в якій наводиться формула розрахунку пені, яка може бути використана для розрахунку пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість, яка передбачена п. 200.23 ст. 200 ПК України.

Отже пеня, нарахована на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, розраховується за формулою: (сума заборгованості х кількість днів прострочення : 100% х облікова ставка Національного банку України х 1,2) : 365 днів.

Суд зазначає, що сума пені, зазначена в розрахунку пені, наведеному позивачем у позовній заяві, розрахована невірно, оскільки позивачем невірно визначено кількість днів прострочення. Виходячи з розрахунку суду, загальний розмір пені, нарахованої за несвоєчасне відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року за період з 03.12.2015 по 12.05.2016 складає 47 318 грн. 50 коп. (403 836 грн. х 162:100% х 22% х 1,2/365 = 47318,50 грн.)

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме стягнути на користь позивача пеню в сумі 47 318, 50 грн.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.3014 по справі № 21-131а14.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем за позовну вимогу майнового характеру сплачено судовий збір в сумі 1450 грн. (а.с.3). При цьому згідно встановлених Законом розмірів ставок судового збору, позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 1378 грн., отже позивачем за подання позову було надмірно сплачено 72 грн.

Відповідно п. 1 ч.1 ст. 7 Закону україни «Про судовий збір» N 3674-VI від 08.07.2011, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в раз зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Тому, визначаючи розмір судового збору, який слід присудити на користь позивача суд виходить із розміру судового збору, який слід було сплатити позивачу – 1378 грн.

Зважаючи, що відповідачами у справі виступали два відповідача, але фактично саме протиправна бездіяльність відповідача 1 в даному випадку призвела до нарахування пені, сплачений судовий збір слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі, 69035, м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 34 а, ЄДРПОУ 38025409) на користь Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 47 318 грн. 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» судові витрати у розмірі 1309,10 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова