Постанова № 61103106, 02.09.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2016 року Житомир справа № 806/1262/16

категорія 10.2.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Коростишівському районі до Державного підприємства "Коростишівський сільський будівельний комбінат" про стягнення 758580,32 грн.,-

встановив:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Коростишівському районі звернулось до суду з позовом, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, в якому просить стягнути заборгованість в сумі 758580,32 грн. з Державного підприємства "Коростишівський сільський будівельний комбінат".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у позивача перебувають на обслуговуванні особи, з якими стався нещасний випадок та яким призначено страхові виплати за рахунок коштів відділення. Оскільки Державне підприємство "Коростишівський сільський будівельний комбінат" знаходиться в стані припинення, згідно з приписами ч.2 ст.1205 Цивільного кодексу України, необхідно провести капіталізацію платежів для продовження страхових виплат зазначеним особам в сумі 758580,32 грн. З метою визнання і погашення заборгованості у добровільному порядку, на адресу голови ліквідаційної комісії направлена заява, проте позивачу була надана відповідь про те, що заборгованість в розмірі 758580,32 грн. не визнається.

Представник позивача подав заяву, в якій просить розглянути справу у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Однак поштове відправлення повернулося як не вручене адресату з незалежних від суду причин з позначкою "за закінченням терміну зберігання", а тому, відповідно до ч.7 ст. 9, ч. 11 ст. 35 КАС України, ухвала вважається врученою належним чином.

Враховуючи наведене, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, за наявними у справі матеріалами.

У силу приписів ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Встановив, що Державне підприємство "Коростишівський сільський будівельний комбінат" як платник страхових внесків зареєстроване у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Коростишівському районі, що підтверджується страховим свідоцтвом №0613000362 виданим 26.12.2001.

Згідно актів про нещасні випадки на виробництві форми Н-1 (а.с.16-25), постановами про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати №0613/295/295/10 від 28.01.2015, №0613/301/301/10 від 28.01.2015, №0613/305/3055/18 від 28.01.2015 та №0613/390/390/19 від 28.01.2015, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призначено щомісячні страхові виплати. А також визначено, що зазначені виплати є безстроковими.

По Державному підприємству "Коростишівський сільський будівельний комбінат" призначено ліквідаційну комісію, у зв'язку з припиненням юридичної особи.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Коростишівському районі звернулось до ліквідаційної комісії із заявою про визнання кредиторських вимог Державного підприємства "Коростишівський сільський будівельний комбінат". Однак, 08.07.2016 голова ліквідаційної комісії надав лист про те, що вимога позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 758580,32 грн. є безпідставною та необґрунтованою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105 (далі - Закон №1105), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно п.1 ч.2 ст.15 Закону №1105, роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом ст.4 Закону №1105, Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Водночас згідно п.5 ч.1 ст.11 Закону №1105, джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, які в силу п.1 ч.2 вказаної статті використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 (далі - Порядок №765).

Відповідно до п.1 Порядку №765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Згідно п.1 ч.1 ст.112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги її кредиторів щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

В силу вимог ст.1205 ЦК України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Згідно матеріалів даної справи, право на відшкодування шкоди належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Враховуючи аналіз зазначених норм, суд вважає, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Позиція щодо наявності у суб'єкта господарювання, що ліквідується, обов'язку проводити капіталізацію страхових виплат висловлена Верховним Судом України у постанові від 26.06.2012 у справі № 21-156а12. яка в силу ст.244-1 КАС України є обов'язковою для врахування усіма судами України.

Факт заподіяння шкоди здоров'ю громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідачем не спростовано та не заперечується.

Згідно з п.3 Порядку №765, капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Позивачем для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів щодо осіб, яким безстроково призначені страхові виплати використано дані середньої очікуваної тривалості життя осіб, надані Державною службою статистики України за 2014 рік (а.с.7).

Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим складає 758580,32 грн.(а.с.6).

Отже, оскільки на час звернення відділення з даним позовом до суду капіталізовані платежі відповідачем не сплачені, підприємство відповідача не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до п.п.1, 6 ч.2 ст.10 Закону №1105, Фонд зобов'язаний: забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом; вести облік і звітність щодо страхових коштів.

Пунктом 1 ч.1 ст.11 Закону №1105 визначено, що джерелами формування коштів Фонду є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду в сумі 758580,32 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Коростишівський сільський будівельний комбінат" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Коростишівському районі заборгованість в розмірі 758580 (сімсот п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 32 коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк