Постанова № 61102812, 15.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 р. Справа № 804/8738/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковське» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковське» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000542203 від 23 травня 2013 року, винесене Новомосковською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, на підставі акту перевірки № 131/221/00377489 від 03.04.2013 року щодо донарахування Товариству з обмеженою відальністю «Новомосковське» суми податку на прибуток у розмірі 18 166 911,00 гривень та нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 038 272,25 гривень;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000532203 від 23 травня 2013 року, винесене Новомосковською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, на підставі акту перевірки № 131/221/00377489 від 03.04.2013 року щодо донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Новомосковське» податку на додану вартість у розмірі 1 462 332,00 гривень та нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 365 583,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої, складено акт від 03.04.2013 року № 131/221/00377489. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення № 0000542203 від 23 травня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 18 166 911,00 гривень та стягнення штрафної санкції у розмірі 1 038 272,25 грн., та № 0000532203 від 23 травня 2013 року року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 462 332,00 гривень та нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 365 583,00 гривень.

Позивач вважає, що висновки податкового органу в акті перевірки є безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила у задоволені позовних вимог відмовити. Надала письмові заперечення, у яких зазначено, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 23.05.2015 року діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 6 ст. 128 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що представник позивача у судове засідання не з'явився, ухвалою суду від 15.02.2016 р. відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новомосковське» зареєстроване 26 липня 2005 року як юридична особа виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, та з 22 серпня 2005 року перебуває на обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області як платник податків. Місцезнаходження ТОВ «Новомосковське» відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію є Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. М. Головка, буд. 7

Так, ц період з 12.03.2013 року по 27.03.2013 року Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Новомосковське» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 131/221/00377489 від 03.04.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 11.1, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону №334, п. 1.6 Порядку № 143, п.п. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, 44.2 ст. 44, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 135.1, 135.2, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), чим занижено податок на прибуток в загальній сумі 18 166 911,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2011 року в сумі 582 087,00 грн.; за 2 квартал 2011 року в сумі 1 760 701,00 грн.; за 3 квартал 2011 року в сумі 5 635 365,00 грн.; за 4 квартал 2011 року в сумі 6 035 677,00 грн.; за 1 квартал 2012 року в сумі 1 980 954,00 грн. за 2 квартал 2012 року в сумі 2 172 127,00 грн.;

- п. 185.1 статті 185, п. 187.1 статті 187, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1 ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 462 332 грн., у тому числі: за жовтень 2011 року у сумі 880 816 грн.; за травень 2013 року - 180 500 грн.; за червень 2012 року - 401 016 грн.

Судом встановлено, що не погоджуючись з висновками викладеними в акті ТОВ «Новомосковське», керуючись п. 86.7 ст. 86 ПК України за вих. №13-01 направило податковому органу свої заперечення до акту.

20.05.2013 року за вих. № 6701/10/22.1-35 податковий орган надав ТОВ «Новомосковське» відповідь на заперечення, якими висновок викладений у акті перевірки залишив без змін.

Таким чином, податковий орган вважає, що ТОВ «Новомосковське» безпідставно віднесло суми до складу валового доходу по операціях з продажу хлібобулочних виробів, а отже підприємство не понесло витрат з придбання даного товару. Операції з продажу товару не зумовлені розумними економічними причинами (позбавлені ділової мети), а отже не є вчиненими у межах господарської діяльності, а відтак, її наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

На підставі акту від 03.04.2013 року № 131/221/00377489 Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення № 0000542203 від 23 травня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 18 166 911,00 гривень та стягнення штрафної санкції у розмірі 1 038 272,25 грн., та № 0000532203 від 23 травня 2013 року року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 462 332,00 гривень та нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 365 583,00 гривень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Новомосковське» мало взаємовідносини з ТОВ «Регіональний центр Єлітек», ТОВ «Ібіс Плюс», ТОВ «Компанія Райз», ПП «Віз-АРТ», ТОВ «Мірта-Люкс», ПП «Пластпромбізнес», ТОВ НВП «Союзторгстрой», ПП «Руна центр», ТОВ «Базасофт», ПП «Ривал», ТОВ «Агенція Абріс», ППВФ «Дніпрорибторг», ТОВ КФ «Стайл Груп», ТОВ «Пріма Торг».

Так, ТОВ «Новомосковське» були укладені договори поставки сировини (борошна діеничного, цукру, ПММ та ін.) для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності, а саме:

- по взаємовідносинам з ТОВ «Нано-Трейд-Груп» договір від 01.06.2012 року № 05/01/06, відповідно до умов якого ТОВ «Нано-Трейд-Груп» зобов'язувалося передати та поставити борошно пшеничне вищого та першого ґатунку, а ТОВ «Новомосковське» грийняти та оплатити його;

- по взаємовідноси нам з ТОВ «Голден-Вей» договір від 01.06.2012 року№ 03/01/06, відповідно до умов якого ТОВ «Голден-Вей» зобов'язувалося передати та поставити борошно пшеничне вищого та першого ґатунку, а ТОВ «Новомосковське» прийняти та оплатити його;

- по взаємовідносинам з ТОВ «Аліот Акцент» договір від 03.05.2012 року№ 0305, відповідно до умов якого ТОВ «Аліот Акцент» зобов'язувалося передати та поставити борошно пшеничне вищого та першого ґатунку, а ТОВ «Новомосковське» прийняти та оплатити його;

- по взаємовідносинам з ТОВ «Парекс-Інвест» договір від 01.10.11 року № 1510, відповідно до умов якого ТОВ «Парекс-Інвест» зобов'язувалося передати та поставити борошно пшеничне вищого та першого ґатунку, а ТОВ «Новомосковське» прийняти та оплатити його.

Проте, згідно наданих до перевірки документів, встановлена реалізація хлібобулочних виробів на підприємства-банкрути на загальну суму 67 619 000,00 грн., в тому числі з ПДВ 11 269 830,00 грн., а саме:

- ТОВ «Регіональний центр Єлітек» (37160376), ДПІ у Кіровському р-ні м. Дніпропетровська, стан платника 16, ліквідовано 08.05.2012 року. Реалізація на суму реалізації 19 905 609,42 грн., в тому числі ПДВ 3 317 602,00 грн., а саме: за 1 квартал 2011 року 2 791 190,16 грн., в тому числі ПДВ 465 198,36 грн.; за II квартал 2011 року 7 907 758,86 грн., в тому числі ПДВ 1 317 959,81 грн.; за III квартал 2011 року 4 310 744,52 грн. в тому числі ПДВ 718 457,42 грн.

- - ТОВ «Ібіс Плюс» (37172507), Західно-Донбаська ОДПІ, стан платника 16, ліквідовано 14.02.2012 року. Реалізація на суму реалізації 3 063 498,24 грн. в тому числі ПДВ 510 583,04 грн., а саме: за III квартал 2011 року 3 063 498,24 грн. в тому числі ПДВ 510 583,04 грн.;

- - ТОВ «Компанія Райз» (37172596), Західно-Донбаська ОДПІ, стан платника 16, ліквідовано 14.02.2012 року. Реалізація на суму реалізації 6 340 500,00 грн. в тому числі ПДВ 1 056 750,00, а саме: за III квартал 2011 року 6 340 500,00 грн. в тому числі ПДВ 1 056 750,00 грн.;

- - ПП «Віз-АРТ» (25006665), ДПІ у Красногвардійському р-ні м. Дніпропетровська, стан платника 14, визнано банкрутом. Реалізація на суму реалізації 2 474 101,14 грн. в тому числі ПДВ 412 350,19 грн., а саме: за IV квартал 2011 року 2 474 101,14 грн. в тому числі ПДВ 412 350,19 грн.;

- - ТОВ «Мірта-Люкс» (37302915), Дніпропетровська ОДПІ м. Дніпропетровська, стан платника 11 припинено, але не знято з обліку 11.08.2012 року. Реалізація на суму реалізації 2 499 999,99 грн., в тому числі ПДВ 416 666,65 грн., а саме: за III квартал 2011 року 2 499 999,99 грн. в тому числі ПДВ 416 666,65 грн.;

- ПП «Пластпромбізнес» (34358860), Дніпропетровська ОДПІ м. Дніпропетровськ, стан платника 30, перехід до іншої ДПІ 14.12.2012 року. Реалізація на суму реалізації 4 988 648,76 грн., в тому числі ПДВ 831 441,46, а саме: за III квартал 2011 року 3 640 273,50 грн., в числі ПДВ 606 712,25 грн.; за IV квартал 2011 року 1 348 375,26 грн. в тому числі ПДВ 224 729,21 грн.;

- ТОВ НВП «Союзторгстрой» (31080987), Західно-Донбаська ОДПІ, стан платника перехід до іншої ДПІ 13.03.2013 року. Реалізація на суму реалізації 3 730 052,88 грн. ПДВ 621 675,48 грн., а саме: за IV квартал 2011 року 3 730 052,88 грн., в тому числі ПДВ 621 675,48 грн. у 2012 році на суму 1 304 348,04 грн., у тому числі ПДВ 217 391,34 грн.; за І квартал 2012 року 1 304 348,04 грн., у тому числі ПДВ 217 391,34 грн.;

- ПП «Руна центр» (35168635), Західно-Донбаська ОДПІ, стан платника 30 перехід до іншої ДПІ 13.03.2013 року. Реалізація на суму реалізації 3 991 832,94 грн., в тому числі ПДВ 665 305,49 грн., а саме: за IV квартал 2011 року 3 991 832,94 грн., в тому числі ПДВ 665 305,49 грн.; у 2012 році на суму 1 314 820,56 грн., в тому числі ПДВ 219 136,76 грн.; квартал 2012 року 1 314 820,56 грн., в тому числі ПДВ 219 136,76 грн.;

- ТОВ «Базасофт» (37172580), Західно-Донбаська ОДПІ, стан платника 30 перехід до іншої ДПІ 13.03.2013 року. Реалізація на суму реалізації 2 749 979,88грн., в тому числі ПДВ 458 329,98 грн., а саме: за IV квартал 2011 року 2 749 979,88 грн., в тому числі ПДВ 458 329,98 грн,; у 2012 році на суму 1 325 603,10 грн., в тому числі ПДВ 220 933,85 гри І квартал 2012 року на суму 1 325 603,10 грн., в тому числі ПДВ 220 933,85 грн.;

- ПП «Ривал» (25009114), ДПІ у Красногвардійському р-ні м. Дніпропетровська, стан платника 4, впроваджено справа про банкруцтво 21.09.2012 року. Реалізація на суму реалізації 5 497 920,00 грн., в тому числі ПДВ 916 320,88 грн., а саме: за І квартал 2012 року 1 429 999,98 грн., в тому числі ПДВ 238 333,33 грн.; за II квартал 2012 року 4 067 925,30 грн., в тому числі ПДВ 677 987,55 грн.;

- ТОВ «Агебнція Абріс» (33274895), ДПІ у Красногвардійському р-ні м. Дніпропетровська, стан платника 30 перехід до іншої ДПІ 18.12.2012 року. Реалізація на суму реалізації 1 439 999,94 грн., в тому числі ПДВ 239 999,99 грн., а саме: за І квартал 2012 року грн., в тому числі ПДВ 239 999,99 грн.;

- ППВФ « Дніпрорибторг» (31419134), Дніпропетровська ОДПІ, стан платника 14, визнано банкрутом 14.12.2012 року. Реалізація на суму реалізації 4 580 000,04 грн., в тому числі ПДВ 763 333,34 грн., а саме: за І квартал 2012 року 2 259 578,52 грн., в тому числ ПДВ 376 596,42 грн.; за II квартал 2012 року 1 366 850,46 грн., в тому числі ПДВ 227 808,41 грн. за III квартал 2012 року 953 571,06 грн., в тому числі ПДВ 158 928,51 грн.;

- ТОВ КФ «Стайл Груп» (37212015), ДПІ у Красногвардійському р-ні м. Дніпропетровська, стан платника 14, визнано банкрутом 25.12.12 року. Реалізацій на суму реалізації 2 529 628,86 грн., в тому числі ПДВ 421 604,81 грн., а саме: за І квартал 2012 року 2 529 628,86 грн., в тому числі ПДВ 421 604,81 грн.;

- ТОВ «Пріма Торг» (37998414) Індустріальна ОДПІ м. Харків, стан платника 16, ліквідовано 29.12.2012 року. Реалізація на суму реалізації 15 427 624,48 грн., в тому числі ПДВ 257 127,08 грн., а саме: за II квартал 2012 року 15 427 624,48 грн., в тому числі ПДВ 257 127,08 грн.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області направлело до ТОВ «Новомосковське» письмовий запит, про надання до перевірки оригіналів або належним чином завірених копій документів, що стосуються взаємовідносин з вищенаведеними підприємствами. Проте, запитувані документи ТОВ «Новомосковське» надані так і не були. Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області складено акт №118/221/00377489 від 27.03.2013 року про не надання документів/їх копій до перевірки посадовими особами ТОВ «Новомосковське» при проведенні планової виїзної документальної перевірки за період з 01.01.2011 по 30.06.2012.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що згідно із п. 61.1 ст. 61 ПК України, до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до ст.134 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п.140.1.6 п.140.1 ст. 140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб. Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Поряд з цим, саме такі підстави можуть свідчити про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Приписами п. 201.4 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п.201.6 ст.201 ПК України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п.201.7 ст.201 ПК України).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 даного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.7 Положення первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Суд зазначає, що ступінь деталізації змісту і обсягу господарської операції Законом № 996 і Положенням № 88 не встановлено.

Отже, її можуть визначати особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов'язань, доходів або витрат, з нею пов'язаних.

Таким чином, зазначення у актах наданих послуг найменування робіт із посиланням у інших реквізитах на відповідний договір розкривають зміст господарської операції та ідентифікацію активів, зобов'язань, доходів або витрат, з нею пов'язаних.

Крім того, спеціалізовану форму товарно-транспортної накладної - 1-ТТН (хліб) було розроблено з урахуванням обмеженого терміну реалізації хлібобулочних виробів та специфіки перевезень продукції хлібопекарських підприємств. Порядок її використання регулюється Інструкцією про порядок заповнення, застосування спеціалізованої товарно-транспортної накладної на відпуск хлібобулочних виробів, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України від 06.06.2001 р. № 153 (далі - Інструкція № 153).

Вказана Інструкція містить посилання на Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, у пп. 2.7 якого зазначено, що бланки первинних документів можуть затверджуватися й галузевими міністерствами, яким і є Міністерство аграрної політики України.

Дія Інструкції № 153 поширюється на виробників, перевізників та одержувачів хлібобулочних виробів і виконання положень цієї Інструкції є для вказаних осіб обов'язковим -п.1.2 Інструкції.

Товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТТН (хліб) - це єдиний первинний документ, який є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем, а також для складського, оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у межах України. Вона оформлюється виробником на кожний рейс автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо(п.1.2 Інструкції).

Приймаюч рішення суд виходить з наступного.

Так, суд звертає увагу, що в клопотанні позивача від 12.11.012р., останній зазначає, що за браком часу не зміг відновити, розшукати всі первинні документи необхідні для захисту своїх прав та просить залучити копії товарно-транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи (т.1-8 а.с.), проте станом на час розгляду справи судом в іншому скаладі (лютий 2016р.) будь-які додаткові докази позивачем до матеріалів справи не надані.

Досліджуючи надані позивачем до матеріалів справи товаро-транспортні накладні судом встановлено, що останніі не містять ні сорту, ні маси продукції, ні нормативний документ, що містить відомості про продукцію та її якість, ні термін реалізації, ні час виготовлення продукції (година, хвилина), інформація про масу та тару продукції не зазначена.

Згідно п. 3 Інструкції за всі наслідки недостовірностей, неточності відомостей, вказаних відповідальними особами у первинній транспортній документації, призначеній для оформлення перевезення вантажів автомобільним транспортом і проведення розрахунків за транспортну роботу несуть перевізник, виробник і одержувач.

Особи, відповідальні за оформлення первинної транспортної документації, несуть персональну відповідальність за достовірність вказаних у цих документах даних, а завдані збитки відшкодовуються ними в порядку, встановленому законодавством.

Проте вищевказані ТТН (т.1-8 а.с.) містять незаповнені графи у яких відсутні посади і призвища осіб, які брали участь і відповідальні за вказані господарські операції, а саме відсутні посади та ПІБ осіб які прийняли товар для перевезення від імені ТОВ «Сталь-Інвест-Груп» та осіб які одержади товар.

Таким чином з врахуванням вимог належності та допустимості доказів передбачених ст.ст.70 КАС України та вимог до первинних документів передбачених ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд зазначає, що надані документи вказаним вимогам не відповідають та відповідно не можуть бути прийняті судом.

Згідно Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 № 185, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2003 р. за № 628/7949, кожна партія продукції повинна супроводжуватися документами про якість і безпеку, у яких зазначаються дата виготовлення та година виймання хліба з печі, від якої відраховується термін придатності (п.1.3).

Забороняється перевантажувати хліб і хлібобулочні вироби з лотків у ящики, корзини навалом (п.1.4 Правил).

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, за наявністю тари вантажі підрозділяються на ті, для яких тара потрібна і для яких вона не потрібна (п. 2.4 Правил).

Відповаідно до п. 25.2.4 Правил №363 перевізники повинні надавати для перевезення хліба та хлібобулочних виробів автомобілі-фургони, обладнані напрямними для установки лотків, чи автомобілі, пристосовані для перевезення хліба та хлібобулочних виробів у тарі-обладнанні.

Згідно Правил №363 приймання для перевезення від вантажовідправника і здача вантажоодержувачу хліба та хлібобулочних виробів здійснюються перевізником за найменуванням та кількістю стандартно заповнених лотків з перевіркою кількості виробів, що містяться в кожному лотку.(п. 25.2.5 Правил № 363).

Вантаження хліба та хлібобулочних виробів і вивантаження порожніх лотків виконуються вантажовідправником, а вивантаження хліба та хлібобулочних виробів і вантаження порожніх лотків - вантажоодержувачем (п. 25.2.6 Правил №363).

Крім того, суд звертає увагу, що у ТТН, наданих до суду, у якості автопідприємства виступає ТОВ «Сталь-Інвест-Груп», місцезнаходження юридичної особи: 61003, Харківська обл., м. Харків, вул. Короленка, буд. 25, на печатці підприємства в ТТН зазначено - м. Харків. Тоді як вантажовідправник ТОВ Новомосковське, пункт навантаження м. Новомосковьк, одержувач - ТОВ «Прима торг», адреса розвантаження м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 164 А (ТТН від 17.06.2012 року, від 18.06.2012 року та від 29.06.2012 року).

Відстань за маршрутом Новомосковськ (UA) - Харків (UA) -195 км, приблизний час у дорозі дорівнює 3 год 44 хв.

Відстань за маршрутом Новомосковськ (UA) - Дніпропетровськ (UA) ~ 26 км, приблизний час у дорозі дорівнює 0 год 42 хв.

У ТТН від 04.03.2012 року, від 05.03.2012 року, від 06.03.2012 року, від 08.03.2012 року, від 13.03.2012 року в якості автопідприємства виступає ТОВ «Сталь-Інвест-Груп», місцезнаходження: 61003, Харківська обл., м. Харків, вантажовідправник ТОВ Новомосковське, пункт навантаження, м. Новомосковьк, одержувач, ТОВ «Стайл Груп КФ», адреса розвантаження м. Нікополь, вул. Чалого, 187.

Відстань за маршрутом Нікополь (UA) - Дніпропетровськ (UA) -122 км, приблизний час у дорозі - 2 год 35 хв.

У ТТН від 08.02.2012 року, від 12.02.2012 року, від 17.02.2012 року, в якості автопідприємства виступає ТОВ «Сталь-Інвест-Груп», м. Харків, вантажовідправник ТОВ «Новомосковське», пункт навантаження м. Новомосковьк, одержувач ПП «Дніпрорибторг», пункт розвантаження м.Дніпропетровськ.

Вказане ставить під сумнів наявність економічної доцільності вчинення вказаних господарських операцій.

Також суд звертає увагу сторін на (т.8 а.с. 46), лист заступника начальника УДАЇ ГУМВС в Харківській області від 03.10.2013р., згідно якого повідомлено що згідно автоматизованого обліку УДАІ ГУМВС України в Харківській області транспортні засоби за ТОВ «Сталь-Інвест» зареєстровані не були.

Суд зазначає, що у зв'язку з не наданням позивачем документації, а саме: подорожних листів, товарно-транспортних накладних на відвантажений нарядів, податкових накладних, видаткових наклданих та інших документів, що підтверджують реальність здійснення реалізації хліба та хлібобулочних виробів, кондитерських виробів (завірених копій документів), не можливо встановити зв'язок господарських операцій, що відображені у податковій декларації з податку на прибуток в частині доходу з продажу хлібобулочних виробів з господарською діяльністю ТОВ «Новомосковське».

Виходячи з вищенаведеного, суд погоджується з висновками відповідача що ТОВ «Новомосковське» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження стосовно поставки хліба та хлібобулочних виробів, кондитерських виробів підприємствам «Регіональний центр Єлітек (37160376), ТОВ «Ібіс Плюс» (37172507), ТОВ «Компанія Райз» (37172596) ), ПП «Віз-АРТ» (25006665), ТОВ Мірта-Люкс» (37302915), ПП «Пластпромбізнес» (34358860), ТОВ НВП Союзторгстрой» (31080987), ПП «Руна центр» (35168635), ТОВ «Базасофт» 37172580), ПП «Ривал» (25009114), ТОВ «Агенція Абріс» (33274895), ППВФ «Іліпрорибторг» (31419134), ТОВ КФ «Стайл Груп» (37212015), ТОВ «Пріма Торг» ( 37998414) у ТОВ «Новомосковське» відсутні підстави для віднесення сум до складу валового доходу по пераціях з продажу хлібобулочних виробів по вищенаведеним підприємствам.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ТОВ «Новомосковське» протиправно занижено суму податку на прибуток у розмірі 18 166 911,00 гривень та суму податку на додану вартість - 1 462 332,00 гривень, відповідно оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що відповідають діючому податковому законодавству України.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 86 вищевказаного Кодексу, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У зв'язку з чим, судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Новомосковське», не повертаються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковське» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова