Рішення № 61101603, 18.08.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/8157/15 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Провадження № 22-ц/783/4820/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Я.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і ОСОБА_2

при секретарі Куцик І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Маслоленд" на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Маслоленд" про стягнення коштів за договором позики,

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Маслоленд" про стягнення коштів за договором позики.

В обґрунтування позову зазначила, що 20.11.2014 року, вона позичила Товариству з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Маслоленд» в особі ОСОБА_4 кошти в розмірі 100 000.00 (сто тисяч) доларів США. На підтвердження отриманих коштів Товариством з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Маслоленд" в особі ОСОБА_4 було дано розписку. Позичені кошти відповідачу мались залишитись безповоротно, а лише при умові виконання своїх зобов"язань відповідачем, а саме: відповідач зобов»язувався продати їй 27% корпоративних прав ТзОВ "Маслоленд" та включити її в число співзасновників. Вище вказані дії відповідач зобов»язувався вчинити до 29.11.2014 року. У разі невиконання в повному обсязі своїх зобов»язань відповідач зобов"язувався повернути позичені кошти. Відповідач виконав лише одну із частин, а саме: 05.12.2014 року уклав з нею продаж корпоративнх прав ТзОВ "Маслоленд", а включити її в число співзасновників ТзОВ не здійснив по даний час. Оскільки на протязі більше одного року відповідач так і не включив її в число співзасновників ТзОВ "Маслоленд", а їй на даний час таке питання як включення її в число співзасновників Товариства є вже не актуальне, так як цього вже не бажає, а тому 09.12.2015 року нею було скеровано відповідачу рекомендованого цінного листа з описом вкладення про повернення їй сто тисяч доларів США, які були позичені відповідачу 20.11.2014 року. Таким чином вважає, що відповідач своїми діями, що виявилися у невиконанні взятих на себе зобов"язань порушив її права, а тому просить стягнути з ТзОВ "Маслоленд" на її користь 100 000 00 ( сто тисяч ) доларів США, що по курсу НБУ станом на 14.12.2015 року становить 2 386 009. 40 гривень та судові витрати.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженої відповідальності /ТзОВ/ "Маслоленд", в особі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму позики в розмірі 100000 доларів США, що по курсу НБУ станом на 14.12.2015 року становить 2386009,40 грн. Вирішено питання судових витрат.

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Маслоленд". Вважає рішення суду незаконним, необгрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно встановлених обставинах, що мають значення для справи. Звертає увагу, що розписка від 20 листопада 2014 року, яка написана та підписана ОСОБА_4, який є засновником ТзОВ "Маслоленд" уклав з ОСОБА_3 договір про намір чи договір про зобов"язання, згідно якого не лише у ОСОБА_4 виникли обов"язки, так як за згадані кошти останній зобов"язувався продати ОСОБА_3 частку у товаристві. Продаж такої частки передбачає укладення ще одного договору, а саме договору купівлі-продажу. Також апелянт звертає увагу, на відсутність будь-яких доказів про отримання ТзОВ "Маслоленд" коштів в розмірі 100000 доларів США, а саме: прибуткові касові ордери підписані керівництвом товариства, підтверджуючи факт отримання коштів товариством. Стверджує, що ТзОВ "Маслоленд" є неналежним відповідачем. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з"явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Одночасно від представника позивача ОСОБА_5 поступило клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні, проте, колегія суддів вважає, що з метою розгляду справи в законні строки, згадане клопотання слід відхилити, а розгляд справи продовжити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Маслоленд" підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ст.214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає.

Постановляючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3 суд виходив з тих обставин, що між останньою та ТзОВ "Маслоленд" шляхом написання ТзОВ "Маслоленд" розписки, між ними укладено договір позики і в зв"язку з невиконанням умов договору позики ТзОВ "Маслоленд" допущено порушення прав позивача.

З такими висновками суду колегія суддів не погоджується з наступних обставин.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Згідно із ст.ст.3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.

Перелік можливих способів захисту міститься в положенні ст.16 ЦК України.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши фактичні обставини справи, для вирішення спору повинен застосувати правову норму, яка регулює виниклі правовідносини.

Скориставшись своїм правом, ОСОБА_3, звернулася до суду із позовом до ТзОВ "Маслоленд" про стягнення коштів за договором позики у розмірі 100000 доларів США.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно із ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Крім того, ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобовязаний повернути суму позики в строк та в порядку, що передбачені договором.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобовязання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов"язанням її повернення та дати отримання коштів.

Такий Правовий висновок висловлений у Постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справах № 6-63цс13 та від 18 листопада 2015 року № 6-187цс15, які згідно вимог ст. 360-7 ЦПК України є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК Україниюридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу (ч. 1 ст. 98 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

За правилами п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення) касовий ордер ? первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

Згідно з п. 2.2 Положення підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків.

Пунктом 3.1 Положення передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до п.3.3 Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Згідно копії розписки, яка знаходиться на а.с.5, зазначено: ТзОВ "Маслоленд" 38345279 в осбі, я ОСОБА_4, зобов"язуюсь продати 27 % корпоративних прав ТзОВ "Маслоленд" ОСОБА_3 до 29.11.2014 року. В разі невиконання своїх зобовязань, зобов"язуюсь повернути ОСОБА_3 позичені у неї 100000 (сто тисяч) доларів США до 29.11.2014 року, тим самим зобов"язуюсь включити її в число співзасновників ТзОВ "Маслоленд".

У даній розписці вказана дата її видачі 20.11.2014 року, міститься підпис ОСОБА_4 та відтиск печатки ТзОВ "Маслоленд"

На розписці міститься відтиск печатки ТзОВ "Маслоленд".

Однак, не зважаючи на те, що на зазначеній розписці міститься відбиток печатки ТзОВ "Маслоленд", колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що 20.11.2014 року договір позики був укладений між ОСОБА_3 та ТзОВ "Маслоленд", виходячи з наступного.

Згідно згаданої розписки, саме: ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_3 100000 доларів США, з зазначенням, що в разі невиконання умов розписики зобов"язався повернути ОСОБА_3 кошти.

Відомості щодо отримання вказаних коштів саме товариством у вказаній розписці відсутні. Також відсутні у матеріалах справи будь-які прибуткові касові ордери, підписані керівництвом товариства, підтверджуючи факт отримання коштів товариством.

Таким чином, договір позики було укладено із фізичною особою ОСОБА_4, а не з ТзОВ "Маслоленд". Жодних доказів належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 діє в інтересах відповідача, а також того, що отримані за розпискою кошти передані товариству та використані ним на власні потреби матеріали справи не містять.

З урахуванням вищенаведеного ТзОВ "Маслоленд" в даній справі є неналежним відповідачем.

Згідно ст.30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно з положеннями цивільного процесуального законодавства відповідач це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за предявленими вимогами.

Як вбачається зі змісту ст.ст.33, 36, 119 ЦПК України на позивача покладено обовязок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обовязку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст.33 ЦПК України.

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов предявлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача(ч.1ст.33 ЦПК України).

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що у порушення вимог ст.212 ЦПК України, районний суд, оцінюючи зібрані по справі докази, не дотримався встановленого даною нормою права принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й обєктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозвязку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, та не дав їм належної оцінки, внаслідок чого висновки суду не відповідають обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України, а відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1ст. 309, ст.313, ч.2 ст.314, ст. ст.316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Маслоленд" задовольнити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ "Маслоленд" судові витрати за подачу апеляційної скарги в розмірі 6699 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набранням рішення законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

ОСОБА_2